11

межах району – державним інспектором ветеринарної медицини цього району; в межах областей і України – з дозволу управлінь ветеринарної медицини відповідних держадміністрацій; при ввезенні в Україну із-за кордону – за узгодженням із регіональними службами держветсанконтролю і з Державним департаментом ветеринарної медицини; при вивезенні за кордон – за узгодженням з управліннями ветеринарної медицини держадміністрації, а також із Державним департаментом ветеринарної медицини при вивезенні живих тварин усіх видів. Вивезення проводиться під контролем регіональних служб держветсанконтролю на державному кордоні та транспорті.

На станції відправлення відправник на вантажі, які підлягають ветеринарно-санітарному контролю, повинен пред’явити на кожний вагон, контейнер або дрібну відправку ветеринарне свідоцтво, яке додається до накладної. У ньому зазначаються найменування, кількість місць (голів тварин, птиці) і маса вантажу, номер та дата видачі свідоцтва, а у разі перевезення шкіряної і хутряної сировини та хутра, крім того, – кількість штук. У графі накладної “Заяви та відмітки відправника” проставляються номер і дата його видачі. Копія ветеринарного свідоцтва видається провіднику, який супроводжує тварин або птицю, для інших вантажів – залишається у справах станції, а корінець залишається у лікаря ветеринарної медицини, який видав свідоцтво.

Ветеринарні свідоцтва № 1 видаються на живі тварини та птицю, яйця інкубаторні, бджоли, джмелі, раки, молюски та інші гідробіонти, ембріони та запліднену ікру. Вони дійсні для пред’явлення на станції протягом трьох днів із дня їх видачі.

Ветеринарні свідоцтва № 2 і № 3 видаються на м’ясо і м’ясопродукти, м’ясні напівфабрикати, молоко та молочні продукти, рибу живу, охолоджену та заморожену, рибопродукти, мед і продукти бджільництва, готові м’ясні, молочні та рибні продукти, яєчні продукти, технічну сировину тваринного походження та корми тощо. Вони дійсні протягом п’яти днів із дня їх видачі.

Вантажі, які підлягають ветеринарно-санітарному контролю, приймаються до перевезення тільки до тієї станції та на адресу того одержувача, які зазначені у ветеринарному свідоцтві. Змінювати дані і термін дії свідоцтва може тільки лікар-ветеринар із дозволу держветсанконтролю. На свідоцтві проставляється календарний штемпель станції.

На звороті ветеринарного свідоцтва працівники держветсанконтролю проставляють відмітки про ветеринарний огляд вантажів при завантаженні, під час перевезення і в пунктах перевалки на інший вид транспорту та на місці призначення, затверджують їх своїм підписом та печаткою, вказуючи дату огляду.

У разі втрати під час перевезення ветеринарного свідоцтва на вагонні, контейнерні і дрібні відправки оформляється акт загальної форми, вантажі при цьому затримуються для огляду держветсанконтролем і з’ясування можливості подальшого транспортування.

11.6.2 Технічні засоби для перевезення тварин і птиці

Тварини та птиця перевозяться у спеціалізованих вагонах, а в разі відсутності цих вагонів – в обладнаних для таких перевезень критих вагонах. Усе обладнання та пристрої, необхідні для перевезення тварин та птиці, надаються відправником. Спеціалізовані вагони парку залізниці для перевезення тварин передаються м’ясокомбінатам та іншим організаціям на умовах тимчасового користування за договорами оренди. Передача та повернення спеціалізованих вагонів повинні оформлятися приймальноздавальним актом, який додається до договору, з обов’язковим зазначенням у ньому технічного стану спеціального обладнання кожного вагона. Організації, які користуються цими вагонами, несуть відповідальність за справність і збереження спеціального обладнання порядком, регламентованим Статутом залізниць України та договором.

Перевезення тварин у спеціалізованих вагонах, як правило, повинно здійснюватися маршрутами або групами вагонів. Напрямки перевезення цих вагонів узгоджуються при оформленні договорів з урахуванням розташування пунктів водопою тварин на залізницях.

На станціях, як правило, завантажують у вагони тільки забійних тварин, а потім вивантажують їх на під'їзних коліях м'ясокомбінатів. Спеціалізовані вагони для перевезення тварин обладнані баками для води, водопійними коритами, годівницями, полицями для зберігання фуражу, ґратами, вентиляційними і світловими люками, торцевими дверима і площадками для переходу провідників із вагона у вагон під час руху поїзда.

На станціях масового навантаження і вивантаження тварин і птиці для їх обслуговування при перевезенні споруджують спеціальні вантажні платформи, водопійні пункти, дезинфекційно-промивальні станції і пункти. Типова спеціальна платформа з фронтом одночасного навантаження тварин у три вагони показана на рис. 11.14. Вона складається з приймального майданчика місткістю 120 голів великої рогатої худоби, де тимчасово розміщують і оглядають тварин, загонів, вантажної платформи, огорожі та залізничної колії. Допускається завантаження тварин із платформ загального користування, з майданчиків або автотранспортної техніки за наявності спеціальних перекидних містків або трапів. У цьому випадку для них потрібно виділяти спеціальні місця, вільні від інших вантажів.

Вивантаження тварин та птиці проводиться засобами одержувача на всіх станціях, відкритих для приймання та видачі вантажів.

Рис. 11.14 Спеціальна платформа для завантаження тварин

Очищення, промивання та дезінфекція спеціалізованих вагонів здійснюються залізницями на встановлених станціях із стягненням вартості ветеринарно-санітарної обробки цих вагонів з одержувачів на загальних підставах за ставками, затвердженими начальниками залізниць відповідно до статті 60 Статуту залізниць.

11.6.3 Приймання, навантаження та розміщення у вагоні тварин і

птиці

Тварин і птицю приймають до перевезення тільки вагонними, груповими і маршрутними відправками призначенням на станції, відкриті для видачі таких вантажів. Дрібними відправками тварини та птиця не перевозяться.

Для завантаження тварин та птиці повинні подаватися промиті, сухі, чисті, без сторонніх запахів вагони, а для завантаження племінних тварин (2 категорія) – крім того, продезінфіковані. Придатність вагонів для перевезення визначається представником регіональної служби держветсанконтролю. Завантаження тварин у вагони, звільнені після перевезення отрутохімікатів та мінеральних добрив, без відповідної обробки не дозволяється.

Щоби не затримувати навантаження, тварин і птицю потрібно доставляти на станцію до терміну, призначеного начальником станції. Перед навантаженням у вагони вони оглядаються спеціалістом держветсанконтролю, який робить відмітку у ветеринарному свідоцтві про дозвіл на перевезення, а в разі заборони навантаження складає акт із вилученням ветеринарного свідоцтва та його дубліката і повідомляє про це начальника станції. У такому випадку відправник повинен не пізніше ніж за 2 години з моменту введення заборони забрати з території станції не прийнятих до перевезення тварин та птицю.

Кількість тварин, що завантажуються у вагон, залежить від їх виду, розміру і маси, призначення і відстані перевезення.

Коней у вагоні розміщають паралельно його поздовжній осі головами до міждверного простору. У кожній половині вагона коні розміщуються у два ряди. Для проходу провідника в середніх рядах установлюється на одного коня менше, ніж у крайніх.

Для перевезення коней криті вагони обладнуються відправником:

•чотирма поперечними дошками – конов’язями;

•двома дошками – дверними закладками;

•двома поздовжніми та чотирма поперечними фуражними дошками. Дозволяється перевозити тільки розкутих коней.

Велика рогата худоба розміщується поперек або вздовж вагона (крім

спеціалізованих для перевезення тварин). У першому випадку до незнімних дощок поздовжніх стін вагона прикріплюються шурупами залізні кільця або скоби, з розрахунку одне кільце на 1-2 тварини. Біля торцевих стін вагона настилаються полиці з двох дощок, які кладуться на незнімні дошки поперек вагона впритул до торцевої стіни. В дверних отворах встановлюються решітки. У другому випадку вагони обладнуються як для перевезення коней, але замість дверних дощок-закладок у дверних отворах встановлюються решітки.

Завантаження та розміщення великої рогатої худоби в спеціалізованих вагонах проводиться тільки поперечним способом.

Вівці, кози, телята, свині і молодняк великої рогатої худоби завантажуються у вагони без прив’язі.

Дрібні тварини перевозяться в клітках та ящиках, які розміщуються у вагоні в декілька ярусів. Ящики та клітки встановлюються біля поздовжніх стін вагона з проходом для догляду за тваринами та вентиляції. Клітки та ящики повинні мати щільне дно та надійно кріпитися після завантаження.

Дикі тварини та звірі вагонними відправками перевозяться на умовах, установлених у кожному окремому випадку залізницею, держветсанконтролем та відправником. Хутрові звірі в залежності від їх виду перевозяться у металевих або міцних дерев’яних клітках із металевими решітчастими дверима.

Відправники повинні забезпечити тварин та птицю доброякісними кормами, а також підстилкою на весь час перевезення, виходячи з добової норми, терміну доставки та необхідності дводобового запасу. Якість і придатність кормів обов’язково підтверджується ветеринарним свідоцтвом форми №2.

Корм та підстилка перевозяться у вагонах разом із тваринами та звірами і завантажуються на фуражні полиці або в міждверний простір вагона. Зерновий фураж (овес, борошно, висівки, комбікорми) перевозиться у мішках, а сіно та солома – у пресованих тюках. Для перевезення кормів і фуражу та підстілки на вимогу відправника за рахунок його основного плану можуть надаватись окремі вагони.

Тварини та птиця перевозяться тільки великою швидкістю.

11.6.4 Обслуговування тварин і птиці на шляху прямування, розвантаження і видача

Тварин і птицю на шляху прямування обслуговує провідник відправника. Він розміщується у вагоні з тваринами і птицею і повинен виконувати обов'язки, передбачені Правилами перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів). Окремі вагони для провідників надаються за заявкою відправника в рахунок його плану. Про захворювання тварин або про те, що вони не приймають корм та воду, провідник повинен звернутися у письмовій формі до начальника станції щодо негайного повідомлення пункту держветсанконтролю, який обслуговує станцію.

Пункти водопою розташовують на мережі залізниць так, щоби можна було напувати тварин водою не менше двох разів на добу (в зимовий період – не менше одного разу). Залізниці на цих станціях повинні забезпечувати подачу води для напування провідниками тварин, мати необхідний інвентар (шланги) та надавати допомогу при напуванні тварин. Корита для напування надає відправник. Про проведене напування тварин або відмову провідника від напування станції повинні робити відмітки в дорожньому журналі провідника. Провідники проводять очищення вагонів від гною під час перевезення тільки на станціях, визначених для цього начальником залізниці за узгодженням із держветсанконтролем.

Станції повинні забезпечувати приймання поїздів із вагонами, завантаженими тваринами і птицею, в пунктах водопою на колії з пристроями для напування, а в пунктах очищення – подачу вагонів із тваринами на колії, де може здійснюватися очищення вагонів.

Про прибуття вагонів із тваринами та птицею під вивантаження станція призначення повідомляє одержувача та орган держветсанконтролю. Тварини і птиці повинні бути оглянуті представником органу держветсанконтролю протягом шести годин із моменту прибуття вагонів на станцію призначення. У разі відсутності на станції призначення пункту держсанветконтролю спеціалісти держветсанконтролю доставляються транспортом одержувача. Тварини та птиця приймаються одержувачем та вивозяться з території станції не пізніше ніж через 12 годин із моменту подачі вагонів для вивантаження. Після вивантаження тварин та птиці одержувач повинен усі залишки гною та підстилки зібрати та скласти в міждверному просторі вагона. Вагони направляються на санітарну обробку відповідно до вимог держветсанконтролю.

Вагони з тваринами та птицею, які прибули на станцію, де оголошено карантин, переадресовуються для вивантаження на інші станції на вимогу одержувача та з дозволу органу держветсанконтролю.

11.6.5 Перевезення сировини тваринного походження

До сировини тваринного походження відносяться харчові продукти (м'ясо, забита птиця, сирі м'ясні продукти, ендокринна сировина, яйця, молоко і молочні продукти тощо) та сировина тваринного походження (шкіра та хутро, вовна, волос, пух, пір`я, щетина, кістки, кишки, консервована кров тощо). Харчові тваринні продукти перевозяться відповідно до Правил перевезень швидкопсувних вантажів (розділ 19 Правил перевезень). Сирі тваринні продукти, а також фураж приймаються до перевезення з пунктів і господарств, що не мають заразних захворювань худоби, тільки після пред'явлення вантажовідправником ветеринарного свідоцтва з візою представника держветсанконтролю.

На станціях навантаження, вивантаження та сортування для сировини тваринного походження виділяють окремі склади, ізольовані відділення на складах, ізольовані місця на складах або майданчиках, з огородженням їх суцільною стіною висотою не нижче 2,5м для тимчасового зберігання цих вантажів. Зберігати і перевозити сировину тваринного походження разом із продуктами харчування, фуражем, домашніми речами, тваринами, металевими виробами і барвниками забороняється. Для зважування та переміщення сировини тваринного походження всіх видів на станціях виділяють окремі товарні ваги, настили на них та окремі візки. Вагони після перевезення сирих тваринних продуктів без тари підлягають обов'язковому очищенню, промиванню і дезінфекції засобами залізниці за кошти вантажоодержувачів.

Шкіряна і хутрова сировина в прісносухому, сухосолоному та мокросолоному стані приймається до перевезення як вагонними, так і дрібними відправками в кипах (пачках), перев'язаних хрестоподібно міцними мотузками. Мокросолона сировина також може перевозитись у бочках та ящиках, які не

протікають, а прісносуха та сухосолона – у твердій або м’якій тарі. Кожна пачка мокросолоної сировини має бути загорнута в шкіру шерстю або міздрею назовні. Великі сухі шкіри можуть перевозитися складеними вдвоє по довжині або згорнуті без перев'язування мотузками.

У ветеринарних свідоцтвах на шкіряну, хутрову сировину та хутро, які підлягають дослідженню на сибірку, повинно бути відмічено, що при такому дослідженні отримано негативний результат, і на вантаж наноситься клеймо.

Вовна, щетина, волос, пір`я та пух, які перевозяться вагонними відправками, повинні пред`являтися до перевезення упакованими в м'яку непроникну тару, а дрібними відправками – в ящиках або в щільній м'якій тарі.

Роги, копита та кістки приймаються до перевезення тільки очищеними від м'яких частин та бруду, ретельно висушеними. Польові кістки та копита перед завантаженням обробляються освітленим розчином хлорного вапна та висушуються, про що зазначається у ветеринарному свідоцтві. Перевозити столові і ковбасні кістки разом із польовими забороняється. Завантаження і вивантаження польових кісток, а також зберігання їх на станційних складах та майданчиках забороняється. Вантажні операції з цими вантажами проводять у місцях, указаних держветсанконтролем, безпосередньо з автомобілів у вагони та з вагонів на автотранспорт.

Перевезення сировини тваринного походження в контейнерах, за винятком хутрової сировини, яка не підлягає дослідженню на сибірку, забороняється.

Контрольні питання до теми 11.6

1.Які документи регламентують умови перевезення тварин, птиці і сирих тваринних продуктів ?

2.Який рухомий склад використовується для їх перевезення?

3.Назвати пристрої для обслуговування перевезень тварин і птиці.

4.Особливості оформлення перевізних документів на тварин і птицю.

5.Особливості приймання до перевезення тварин і птиці.

6.Вимоги до рухомого складу, що подаються для завантаження тварин та птиці.

7.Обслуговування тварин на шляху прямування.

8.Видача та вивезення тварин і птиці на станції призначення.

9.Які вантажі відносяться до сировини тваринного походження?

10.Особливості перевезення сировини тваринного походження.

11.Умови перевезення шкіряної та хутрової сировини.

12.Умови перевезення вовни, пір’я, пуху, рогів, копит та кісток залізничним транспортом.