2. Епізоотологія та загальні принципи діагностики піроплазмідозів

Піроплазмідози – це сезонні захворювання для виникнення цих захворювань потрібна

тріада інвазії:

1. Збудник (паразитоносій)

2. Передавач (кліщ)

3. Сприйнятлива тварина

Розрізняють: Благоприємна ділянка – це місцевість де немає тварин – паразитоносіїв і

кліщів-передавачів.

Загрозлива ділянка – це місцевість де немає паразитів але кліщі.

Летальна ділянка – це місцевість де є хворі тварини або являються

носіями, % зараження кліщів високий і вони

встигають щорічно перезаражати тварин.

Новонароджені тварини хворіють легко і набувають

імунітет.

Піроплазмі дози викликають загибель тварин до 20 %, при тейлеріозі 60-80 %. Знижується надій молока до 40-70 %. У перехворівши тварин відновлюється надій молока після розтелу. Тяжко хворіють породисті і завезені тварини.

ДІАГНОСТИКА ПІРОПЛАЗМІДОЗІВ

Комплексно:

1. Епізоотологічні дані (джерело, сезон, наявність кліща)

2. Клінічні ознаки (висока Т, анемія, жовтушність слизових оболонок, гемоглобінурія,

збільшення поверхневих лімфовузлів)

3. Пат. зміни (жовтушність тканин, збільшення селезінки і лімфовузлів, крововиливи

на слизових та серозних оболонках і паренхіматозних органах)

4. Мікроскопія мазків крові ( кров беруть з кінчика вуха, перед цим обробляють

спиртом і голкою проколюють судину і наносять першу краплю на

предметне скло, роблять мазок, сушать і фарбують по Романовському –

Гімза).

5. Хіміотерапевтичний метод діагностики ( вводять специфічний препарат азидин і

спостерігають за станом тварин. Якщо температура на другий день

знизилась і тварині краще то діагноз правильний.)

6. Серологічний метод (РСК і РДСК з специфічним антигеном).

3. Б А Б Е З І О З ВРХ

Це госто протікаюче захв., яке виклик, збудн: Бабезіа бовіс – Babesia bovis

Морфологія: Форма різна, але характ. парна грушев. розміщені під ту­пим кутом в центрі або на периферії еритроцита. 1,5 - 2,5мкм

Біологія: В орг. тв. розмнож. бабез. шляхом простого поділу. В тілі кліща в щ.к.т. діляться і занос. в яєчники. Самки кліща відкладають яйця уже з збудником, з яйця виход. личинка сосе кров і збудн. ділиться шляхом множин. поділу і проник. в слину кліща, тобто личинки, або німфи. І потім при сосанні крові попад в орг. тв.-це трансоваріальний шлях.

Епізоотологія: Розповс. захв. в західн. обл. України., Поліссі, Білорус. Регістр. з квітня по жовтень. Переносчики - іксодові кліщі. Тяжко хвор. дорослі і молодн. від 1 року і старше. До року безсимптомно.

Пат-зміни: Розруш. еритроц. - механ. дія.

Виділ. токс. - токс. дію на нерв. сист. І піднім. Т. Зменш. кільк. еритроц. - анемІя_. Кисневе голодув. поруш . роботу ш.к.т. З розруш. еритроц. виділ. гемоглоб. виділ. в кров. Розруш. еритроц. осід. в печінці і виробл. багато пігм. - розв. жовтуха. Збільш. проникл. капіляр. - крововил.

Імунітет: Не стерильний або премуніція. Якщо легко перехв. то зник. Імен. через 6-8 міс. Якщо тяжко то 1 - 2 роки.

Клін. озн: Інкуб. пер. 6-14 дн. Перша ознака - зниження молока. Молоко жовтувате, гірке з прожилками крові. Т - 40—42. Прискор. дих і серцебит. На 2-3 день сеча розовіє потім червона і темно-червона. Слизові анеміч. жовтушн. з крововил. Апетит відсутн. спрага, пронос - потім атонія. Тв. байдужа. Гине на 4-8 день від розриву капсули селез.

Пат. зміни: Труп виснаж. Слиз. обол. і підшк. клітк. анем. жовт.

Печінка глиниста ярябла, жовч густа, темна. Селез.збільш. в 2-4р. В нирках границя шарів стерта, під капс. крововил. В сечов. міхурі темно - червона сеча, на слиз. кровов.

Д - з: Комплексно. досл. мазки крові, пат. зміни.

Дифер: від лептоспірозу - хвор. в літньо-осін. період. Тяжко хвор. молодн. Жовтушн. слиз і шкіри.Гематурії-пасов. і стійл.пер. Т-норм. Заг. стан задов. в еритроц. немає збудн.

Лікування: Специф. Азидин в/м, п/шк. 7% розч. 0,0035 г/кг на дист. воді Діамідин 1-7% розч.0,002г/кг.Гемоспоридин 2%-0,0005.і симптом. лікув