Лекція № 27 Тема: Стронгілятози жуйних і птиці

1. Буностомоз жуйних

2. Гемонхоз жуйних

3. Сингамоз птахів

1. Буностомози жуйних.

Захворювання, яке викликається збудником: bunostomum trigonocefalum -- у овець; b tlebotonum -- у ВРХ.

Місце локалізації: тонкий кишечник.

Будова збудника: величина до 26 мм. Мають велику лійкоподібну ротову капсулу з ріжучими пластинами. У самців хвостова бурса з асиметричною дорсальною лопастю.

Біологія:

т варини	з овн.середовище	у твор.лич.	к-к тварин
фекалії (яйця)	яйця інваз.	інвазій.(3-7дн)	ст.зр.ф.

Інвазійна личинка проникає через непошкоджену шкіру (основний шлях), та при заковтуванні личинок з кормом і водою. Паразитують до року і більше.

Епізоотологічні дані: зустрічається повсемістно. Найбільше у зонах з вологим кліматом і на низинних пасовищах. Личинки паразита зберігаються в місцях накопичення гною. Сеча на личинок не впливає. Заражаються жуйні на пасовищах, тирлах, приміщеннях. Серед молодняка виникає ензоотично.

Патогенез: гематофаги. Механ. Виділений коагулянт викликає кровотечу. Алергічна, токсична, трофічна.

Клінічні ознаки: свербіж і дерматити при проникненні личинок. Виснажливий пронос. В фекаліях слиз і кров. Кашель та витіки з носової порожнини. Хрипи. Хворі тварини відстають в рості та розвитку. Загибель молодняка.

Патологоанатомічні зміни: кахексія. Запалення в тонких кишках. Крововиливи і виразки на слизовій кишечника. В легенях ділянки запалення.

Діагноз: комплексно. Патрозтин. Для дифрененціації личинок від стронгілід використовують метод вирощування та ідентифікації.

Лікування: фенотіазин -- 0,1г/кг. Решта препаратів як при стронгілятозах жуйних.

Профілактика: в сиру погоду не утримувати овець в забруднених фекаліями загонах. Використовувати сухі, підвищені місця. З метою неспецифічної профілактики застосовують імуностимулятори, які підвищують природну резистентність і зміцнюють імунну систему організму.

2. Гемонхоз жуйних.

Нематодозна хвороба, яка викликається збудником: haemonchus courtortus з родини трихостронгіліда. Паразитує в сичузі овець, кіз, рідше інших жуйних.

Будова: гемонх -- волосовидна нематода, за життя червоного кольору. В ротовій капсулі 1 хітиновий зуб.

Самець -- 10-20 мм, має 2 спікули коричневого кольору.

Самка -- 18-30 мм, вульва в задній частині тіла, прикрита великим кутикулярним клапаном. Яйця стронгілоїдного типу, середні.

Біологія: геогельмінти.

Т варини	з овнішнє середовище	2 рази линяють	тварини
фекалії (яйця)	лич. 1 стад. (2 доби)	інв-ні (5-7 днів)	ст. зр. ф.

Паразитують: гемонхи 6-8 місяців.

Епізоотологія: хворіють ДРХ поточного року. Реєструються в південних районах України. Пік захворювання в кінці літа і осінь. Зимою зменшений. Сприяють болотисті пасовища. В кошарах збудник гине в сечі.

Клінічні ознаки: виснаження у хворих тварин, зниження апетиту, кволість, тварини відстають від череди, з’являється пронос (кал чорного кольору неприємного запаху), шерсть ламка, слиз. Оболонки бліді, набряки в ділянці підгрудка і міжщелепового простору. Смерть наступає через 1-3 місяці від кахексії.

Патогенез: гемонхи -- гематофаги. Механічна дія -- кровотечі, інокуляторна інокулює патогенну мікрофлору.

Патологоанатомічні зміни: вміст сичуга коричневого кольору. Слизова вкрита гемонхами, крововиливами. В паренхіматозних органах дегенеративні і атрофічні зміни.

Діагноз: за життя поставити важко бо яйця похожі на інші стронгіляти. Проводять діагностичну дегельмінтизацію -- в калі червоні гемонхи. Розтин трупа.

Лікування: валбазен (вівці, кози) -- 5 мг/кг індивідуально. ВРХ -- 7,5 мг/кг. Нілверм -- 5-10% р 1 раз підшкірно.

Тетрамізол гранулят 20% (0,01г/кг 2р через добу).

Левамізол -- підшкірно 1 мл/10 кг не більше 30 мл на гол.

Івомек -- 1 мл/10 кг підшкірно.

Фенбендазол (панакур, фенкур, фензол, фенсан). 0,005-0,015 г/кг.

Фебантел (рентал) -- 0,01 г/кг.

Мебенвет 10% -- 0,1-0,9 г/кг. Кубен -- 0,6 г/кг.

Пірантел тартрат 0,008-0,01 г/кг.

Моран -- 0,003-0,05 г/кг.

Фенотіазин -- 0,5 г/кг.

Міді сульфат 1% р як при моніезіозі.

Профілактика:

• планові гельмінтокопрологічні дослідження в стійловий період.

Хіміопрофілактика у випасний сезон фенотіазиносольовими сумішами.