
- •Розділ і. Основи загальної паразитології Тема: Вступ
- •І. Визначення паразитології, зміст та її зв'язок з біологічними, медичними та ветеринарними науками .
- •II. Історія розвитку.
- •3. Розвиток ветеринарної паразитології в Україні
- •4. Економічні збитки від інвазійних захворювань.
- •1. Завдання паразитології
- •Тема: Біологічні основи паразитології
- •2. Систематика паразитів
- •3. Живителі паразитів
- •4. Класифікація паразитів
- •1. Типи взаємовідношень організмів в природі.
- •2. Систематика паразитів
- •3. Господарі паразитів (живителі паразитів)
- •4. Класифікація За часом паразитування:
- •По локалізації:
- •1. Походження паразитизму і розповсюдження його в природі.
- •Вплив паразита на організм господаря
- •Тема: Загальні дані про інвазійні хвороби
- •1. Визначення інвазійних хвороб та їх відмінність від інфекційних.
- •2. Номенклатура інвазійних хвороб.
- •3. Патогенність і вірулентність збудників
- •4. Екстенсивність та інтенсивність інвазії.
- •5. Вчення е. Н. Павловського
- •1. Прояв паразитарних хвороб
- •2. Епізоотологія інвазійних захворювань
- •3. Джерела та шляхи зараження інвазійними хворобами
- •Тема: комплекс протипаразитарних заходів
- •1. Організаційні заходи
- •4) Утримання спеціалізованих господарств на режимі закритого типу.
- •5) Санітарний день.
- •2. Загальні профілактичні заходи
- •1) Додержання гігієнічних правил утримання, годівлі і водопою тварин.
- •3) Знезаражування гною.
- •4) Утилізація, або знищення, трупів і уражених органів.
- •5) Табірне утримання худоби і птиці.
- •6) Зміна пасовищ.
- •7) Стійлово-вигульне утримання телят.
- •8) Кліткове утримання птиці.
- •9) Вирощування каченят і гусенят без водойм.
- •3. Спеціальні заходи.
- •1) Уточнення паразитологічної ситуації.
- •2) Паразитологічна оцінка пасовищ і водойм.
- •4. Особливості організації протипаразитарних заходів у господарствах з численним поголів’ям тварин
- •5. Вчення академіка к. І. Скрябіна про девастацію.
- •1. Роль ветеринарних заходів щодо охорони здоров’я людини від антропозоонозів.
- •Розділ іі. Ветеринарна гельмінтологія Тема: Загальні дані про гельмінтів та хвороби які вони викликають
- •1. Визначення та заміст ветеринарної гельмінтології.
- •2. Систематика гельмінтів
- •3. Епізоотологічна класифікація гельмінтозів
- •4. Патогенез і імунітет при гельмінтозах.
- •5. Дегельмінтизація та її види
- •Види дегельмінтизації
- •Оцінка проведення протигельмінтозних заходів.
- •2. Екстенсефективність і інтенсефективність дегельмінтизації.
- •Тема: Діагностика гельмінтозів
- •1. Зажиттєві методи діагностики гельмінтозів
- •2. Комплексний підхід до діагностики
- •3. Якісні методи гельмінтокопрологічних досліджень
- •I Гельмінтоовоскопія.
- •II Гельмінтоларвоскопія
- •III Гельмінтоскопія.
- •4. Якісні методи гельмінтокопрологічних досліджень:
- •Методи посмертної діагностики гельмінтозів
- •6. Дослідження проміжних живителів паразитичних червів
- •7. Збір, фіксація, етикетування гельмінтів.
- •Тема: Трематодози
- •1. Основи морфології і біології трематод.
- •2. Систематика трематоди
- •3. Фасціольоз тварин
- •1. Основи морфології і біології трематод.
- •2. Систематика трематод
- •3. Фасціольоз тварин
- •4. Парамфістоматидози
- •5. Дикроцеліоз
- •Трематодози м’ясоїдних
- •6. Опісторхоз
- •7. Ехіностоматидози
- •Тема: 2.4. Моногенеози
- •1. Основи морфології і біології моногеній, систематика
- •2. Гіродактильоз риб
- •3. Дактилогіроз
- •Тема: Цестодози
- •1. Основи морфології і біології цестод
- •2. Систематика цестод
- •3. Теніоз – цистицеркоз целюлозний
- •1. Основи морфології і біології цестод
- •2. Систематика цестод:
- •3. Теніоз- цистицеркоз
- •Тема: 2.5. Цестодози
- •2. Т е н і о з – ц и с т и ц е р к о з тенуікольний
- •Лекція № 18 Тема: Цестодози м’ясоїдних
- •1. Ехінококоз імагінальний та ларвальний
- •1. Ехінококоз
- •3. Ценуроз овець (справжня вертячка).
- •Лекція № 19 Тема: Імагінальні цестодози
- •1. Монієзіози жуйних
- •1. М о н і е з і о з жуйних
- •Дрепанідотеніоз г у с е й
- •Лекція № 20 Тема: Цестодози м’ясоїдних і риби
- •1. Дипилідіоз м’ясоїдних
- •2. Дифілоботріоз
- •3. Лігулідози риб і птиці
- •1. Дипілідіоз м’ясоїдних.
- •2. Дифілоботріоз м’ясоїдних
- •3. Лігулідози риб і птиці
- •Ботріоцефальоз риб.
- •Тема 2.6. Акантоцефальози
- •1. Акантоцефальози
- •2. М а к р о к а н т о р и н х о з свиней
- •Лекція № 25 Тема: Нематодози
- •1. Основи морфології та біології нематод
- •2. Систематика нематод
- •3. Аскаридатози: Аскаридоз свиней
- •1. Основи морфології та біології нематод
- •3. Аскаридоз свиней (аскаріоз)
- •Тема: Аскаридатози
- •1. Параскаридоз коней
- •2. Неоаскаридоз телят
- •3. Токсокароз собак і хутрових звірів
- •4. Токсаскаридоз м’ясоїдних
- •5. Аскаридіоз курей
- •Лекція № 26 Тема: Стронгілятози (легеневі та кишкові)
- •1. Диктіокаульоз жуйних
- •2. Стронгілідози коней
- •1. Диктіокаульоз жуйних
- •2. Стронгілідози коней
- •Тема: Легеневі і кишкові стронгілятози
- •1. Метастронгільоз свиней
- •2. Езофагостомоз свиней і жуйних
- •Лекція № 27 Тема: Стронгілятози жуйних і птиці
- •1. Буностомоз жуйних
- •2. Гемонхоз жуйних
- •3. Сингамоз птахів
- •1. Буностомози жуйних.
- •2. Гемонхоз жуйних.
- •3. Сингамоз птиці.
- •Тема: Рабдитатози
- •1. Стронгілоїдоз молодняка.
- •Лекція № 28 Тема: Трихуріози
- •1. Трихінельоз тварин
- •1.Трихоцефалятози
- •Загальна характеристика трихоцефалятозів
- •Трихінельоз тварин
- •Історичні дані
- •Морфологія збудників
- •Життевий цикл.
- •Епізоотологічні дані
- •Патогенез
- •Клінічні ознаки
- •Патологічні зміни
- •Діагностик а
- •Посмертні методи діагностики
- •Диференціальна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •Тема: Трихуріози
- •1. Трихоцефалятози (Трихуріоз свиней)
- •Лекція № 29 Тема: Оксіуратози і спіруратози
- •1. Оксіуроз (оксіуріоз) коней
- •2. Телязіоз врх
- •1. Оксіуроз коней.
- •2. Телязіоз врх.
- •Тема: Оксіуратози
- •1. Гетеракідози птиці.
- •Тема: Спіруратози
- •1. Тетрамероз птиці.
- •Тема: Діоктофіматози
- •Філометроїдоз коропів.
- •1. Визначення та зміст ветеринарної ентомології. Морфологія, біологія і систематика комах.
- •2. Гіподерматоз врх
- •3. Естроз овець
- •Систематика комах
- •3. Естроз овець
- •Тема: Загальні дані про комах та хвороби, які вони викликають.
- •1. Основні сучасні інсектициди, репеленти та методи застосування їх
- •2. Ветеринарно-санітарне та економічне значення комах.
- •Тема: Оводові хвороби коней
- •1. Гастрофільоз коней
- •2. Р и н е с т р о з коней
- •Тема: Ентомози тварин
- •1. Вольфартіоз
- •Лекція № 37 Тема: Ентомози тварин
- •1. Сифункулятози тварин
- •2. Мелофагози: Бовікольози коней та врх
- •Тема: Ентомози м’ясоїдних
- •1. Триходектоз м’ясоїдних
- •Тема: Ентомози птиці
- •1. Менопоноз птиці
- •Тема: Ентомози овець
- •1. Мелофагоз овець
- •Тема: Комахи – переносники збудників заразних хвороб
- •2. Гнус
- •Тема: Комахи
- •1. Блохи.
- •2. Екологічні проблеми, які виникають при застосуванні інсектоакарицидів.
- •1. Визначення та зміст ветеринарної арахнології.
- •2. Основи морфології та біології акариформних кліщів. Систематика кліщів.
- •3. Саркоптоз, Псороптоз, Хорілптоз, Отодектоз
- •2. Основи морфології та біології акариформних кліщів. Систематика кліщів
- •Cистематика арахнід
- •3. Саркоптози
- •Саркоптоз жуйних
- •Саркоптоз коней
- •Псороптози
- •Псороптоз овець
- •Псороптоз коней
- •Хоріоптоз жуйних
- •Хоріоптоз коней
- •Нотоедроз
- •Отодектоз м’ясоїдних
- •Тема: Демодекози м’ясоїдних
- •1. Демодекоз м’ясоїдних
- •Тема: Кліщеві хвороби птахів
- •1. Кнемідокоптоз птиці.
- •Тема: Паразитиформні кліщі
- •1. Основи морфології, біології та систематики паразитиформних кліщів.
- •2. Іксодові кліщі.
- •1. Основи морфології, біології та систематики паразитиформних кліщів.
- •2. Іксодові кліщі.
- •Паразитиформні кліщі Тема: Кліщеві хвороби бджіл
- •Варрооз бджіл.
- •Тема: Паразитиформні кліщі
- •1. Аргасові кліщі.
- •2. Гамазоїдні кліщі.
- •Строго специфічні (еймерії)
- •Не строго специфічні (токсоплазми)
- •2. Епізоотологія протозойних хвороб.
- •3. Патогенез та імунітет протозойних хвороб
- •4. Діагностика протозоозів
- •Тема: Загальні дані про найпростіших та хвороби, які вони викликають.
- •1. Лікувально-профілактичні заходи проти збудників протозойних хвороб
- •Тема: Піроплазмідози
- •1. Основи морфології, біології та систематики піроплазмі
- •2. Епізоотологія та загальні принципи діагностики піроплазмідозів
- •3. Бабезіоз врх
- •1. Основи морфології, біології та систематики піроплазмі
- •Систематика піроплазмід
- •2. Епізоотологія та загальні принципи діагностики піроплазмідозів
- •Тема: Бабезіїдози коней, овець і собак
- •1. Заходи боротьби з піроплазмідозами
- •6. Проти тейлеріозу винайдена вакцина (жива культурна противотейлеріозна.)
- •2. Піроплазмоз коней.
- •3. Бабезіоз і піроплазмоз овець і кіз.
- •4. Піроплазмоз собак.
- •Тема: Кокцидіози
- •1. Основи морфології, біології та систематики кокцидіозів
- •Систематика
- •2. Епізоотологія, патогенез та імунітет при кокцидіозах
- •3. Діагностика кокцидіозів.
- •4. Кокцидіоз кроликів.
- •Тема: Кокцидіози
- •1.Загальні принципи профілактичних і лікувальних заходів при кокцидіозах.
- •2. Кокцидіоз врх (Еймеріоз).
- •Тема: Еймеріози
- •1. Еймеріоз курей
- •2. Саркоцистоз тварин
- •1. Еймеріоз кур.
- •2. Саркоцистоз тварин
- •3. Токсикоплазмоз тварин.
- •4. Криптоспоридіоз.
- •Тема: Саркомастигофорози та мікроспоридіози
- •1. Основи морфології, біології та систематики мастигофор і мікроспоридій
- •2. Трихомоноз врх
- •1. Основи морфології, біології та систематики мастигофор і мікроспоридій
- •Систематика
- •Використана література
- •Тема: Саркомастигофорози та мікроспоридіози
- •1. Гістомоноз птиці
- •Лекція № 63 Тема: Ціліатози
- •1. Основи морфології, біології та систематики ціліат
- •2. Балантидіоз свиней
- •1. Основи морфології, біології та систематики ціліат
- •Систематика
- •2. Балантидіоз
- •Тема: Ціліатози
- •1. Основи морфології, біології та систематики прокаріотів.
- •1. А н а п л а з м о з тварин
5. Аскаридіоз курей
Нематодозне захворювання, яке викликається збудником ascaridia galli.
Паразитує: в тонких кишках курей, індиків, цесарок, фазанів та ін.
Морфологія: самці - 2-7 см; самки 6-12 см. У самців розвинені: прианальний присосок, 2 рівні спікули, є хвостові восочки. Яйця овальні, буруваті з товстою гладенькою оболонкою.
Біологія:
-
кури
зовн.сер.
личинки линяють
птиця
фекалії (яйця)
личинка в яйці
інвазійні яйця
ст.зр.ф.
Дощові черв’яки можуть бути резервуарними господарями.
Епізоотологія: частіше хворіє молодняк 2-6 місячного віку. Джерело інвазії - хвора птиця. Яйця зберігаються до одного року і більше. Розвиток яєць аскарид проходить з травня по жовтень. На глибокій підстилці круглий рік. Спалахи влітку і восени. Личинки в дощових черв’яках зберігаються до 3-х років.
Патогенез: механічна, токсична дія.
Клінічні ознаки: важко хворіють курчата до 6 місячного віку. Млявість, виснаження, зниження апетиту, проноси, нервові явища. Аскаридії в організмі руйнують вітамін А тому розвиваються гіповітамінози. Птиця малорухлива, сидить з опущеними крилами, пір’я настовбурчене.
Патологоанатомічні зміни: слизов кишечника запалена, набрякла з крововиливами. В просвіті кишечника аскаридії, закупорення кишечника, дистрофія паренхіматозних органів. Атрофія мускулатури.
Діагноз: комплексно. Фекалії досліджують методом Фюлеборна чи Дарлінга. Щоб відрізнити від яєць гетеракісів проводять культивування в термостаті. Проводиться діагностична дегельмінтизація. Патрозтин. Компресорне дослідження зскрібків слизової кишок.
Лікування:
піперазин курчатам 2-3 місяців - 0,1 г; з 4 місяців - 0,5 г на птицю 2 дні підряд. Нілверм - 0,03 г на птицю 2 дні підряд.
Тетрамізол - 0,4 г/кг 1 раз.
Фенбендазол і фебантел (ринтал) - 0,005 г/кг 2 дні підряд.
Гігроветин - 1,5 кг/т корму - 30-60 денними курсами.
Піперазин - фенотіазин - 0,25-0,5 г на птицю 2 дні підряд.
Профілактика: молодняка окремо від дорослих. Кліткове утримання птиці. Проводять санацію молодняка при переведенні в маточне стадо. Не допускається сирості, забруднення годівниць і поїлок послідом. Профілактична дегельмінтизація - при вигульному утриманні - щомісяця; при змішаному - перед розміщенням птиці в клітки і через місяць. При клітковому утриманні - при встановленні зараження птиці. Хіміопрофілактику проводять застосуванням одного з антгельмінтиків: піперазин - 1,5 кг/т корму.
Лекція № 26 Тема: Стронгілятози (легеневі та кишкові)
1. Диктіокаульоз жуйних
2. Стронгілідози коней
1. Диктіокаульоз жуйних
це нематодна хвороба, яка викликається збудником -- Dictycaulus viviparus (у ВРХ), filaria (у ДРХ).
Локалізується: в бронхах і трахеї тварини.
Будова: тіло діктікаули ниткоподібне, біле, 3-15 см. На хвостовому кінці самців розвинена хвостова бурса. Самці філяріа мають спікули панчохоподібної форми, коричневі, у свіжовиділених личинок на гоовному кінці є гудзикоподібне утворення, а вівіпарус -- прямі спікули і гудзикоподібне утворення відсутні.
Біологія: в органах дихання тварин самки паразита відкладають зрілі яйця, які з відхаркуваним слизом відкашлюються і заковтуються в ШКТ, де з яєць виділяється личинка І стадії. В зовнішньому середовищі при температурі і вологості личинки 2 рази линяють і стають ІІ і ІІІ стадій. За 3-5 днів (личинки здатні зимувати під снігом). Тварини заражаються з кормом і водою личинками. З ШКТ личинки гематопульмональним шляхом заносяться в легені 2 роки линяють (стають V стадії і досягають статевої зрілості через: філяріа -- 4-8 тижнів, вівіпарус -- 3-4 тижні).
Епізоотологія: реєструється в зонах Полісся і Лісостепу. Джерело інвазії -- хворі тварини. Фактори передачі -- трава, вода. Найбільшого поширення діктікаули набувають в серпні, вересні.
Патогенез: механічна, токсична, інокуляторна та трофічна дії.
Клінічні ознаки: знижений апетит, пронос, бронхіт. Через 3-4 тижні кашель стає болісним. З носової порожнини витікає слизувато-серозна рідина, дихання затруднене, температура -- 40оС, розвивається пневмонія.
Патологоанатомічні зміни: легені збільшені в об’ємі, уражена ділянка тістоподібної консистенції “мармурність”, трахея і бронхи заповнені пінистою рідиною. У телят слизувато-гнійні пробки у бронхах.
Діагноз: епізоотологічні дані, клінічні ознаки, гельмінтолярвоскопічні дослідження (Бермана-Орлова, спрощеним ларвоскопічним, Вайда). Для диференціації личинок застосовують метод Буланова: на предметне скло до осаду наносять кілька крапель 0,1% розчину метиленової синьки, препарат струшують і через 30 секунд ставлять під мікроскоп. Личинки діктікаул стають світло-бузкового кольору, частинки калу - зеленого, рідина - блакитного, а личинки інших нематод не забарвлюються. Для експресивної діагностики застосовують метод Котельникова-Хренова із насиченого розчину сульфату цинку.
Лікування:
валбазен - 2,5% випоюють індивідуально в дозі вівці (кози)
-- 2 мл/10 кг мт , ВРХ -- 15 мл/50 кг.
Івомек -- підшкірно 1 мл/50 кг.
Нілверм -- телятам -- 0,01 г/кг в 1% р через добу; вівцям, козам -- 0,015 г/кг підшкірно в 10% р.
Тетрамізол гранулят -- 20% груповий метод, 2 рази через 1-5 дн. Телятам до 100 кг -- 0,75 г/кг, молодняку -- більше 100 кг -- 0,5 г/кг не більше 15 г/голову.
Левамізол (бровалевамізол, вермізол, нематовет, урсолевамізол)-- телятам, ягнятам, козлятам підшкірно 1 мл/50 кг; вівцям, козам до 15 кг 1 мл, 15-20 кг 2 мл, 25-30 кг -- 3 мл, більше 35 кг -- 4 мл, більше 90 кг -- 6 мл.
Фенбендазол -- телятам з кормом 1раз -- 0,01 г/кг; вівцям, козам -- 0,02 г/кг. Фабантел (рентал) -- телятам -- 0,0075 г/кг.
Мебенвет гранулят 10% з кормом -- 0,02 г/кг.
Локсуран -- 10% водний розчин дитразину цитрат -- телятам підшкірно 1,25 мл/10 кг -- 3 рази в перший, другий, четвертий дні; вівцям -- 3,5 мл/10 кг -- 2 рази з інтервалом 24 години.
Дитразину цитрат -- 25% розчин підшкірно ВРХ -- 2 мл/10 кг 3 р. ДРХ -- 1мл/10 кг через добу.
Альбендазол – 5 мг/кг
Профілактика:
1. стійлове або стійлово-вигульне утримання телят поточного року.
2. Ягнят, козенят випасати на культурних пасовищах.
3. Хіміопрофілактика щоденним згодовуванням фенотіазину з сіллю 1:10.
4. Профілактичні дегельмінтизації ягнятам наприкінці літа.
5. Зміна пасовищ (вівці -- ВРХ, ВРХ -- вівці).