3. Лігулідози риб і птиці

Лігулідози -- це групова назва цестодозів (лігульоз і диграліоз), збудниками яких є стьожаки (ремінці) Jigulla intestinalis i Digramma interrupta з родини Jigulidae.

Збудники лігулідозів у статевозрілій стадії паразитують у тонкому кишечнику рибоїдної птиці (чайки, дикі качки), а також свійських качок, а в личинковій -- у черевній порожнині коропових риб (лящ, тарань).

Будова збудника. Лігуліди -- великі стьожаки від 15 до 120 см завдовжки та 0,3-1,5 см завширшки з круглим переднім кінцем тіла. Вони не мають сколекса. На першому членику стробіли є два коротких щілиноподібних заглиблення -- ботрії. Передня частина тіла поділена на 24-40 несправжніх члеників. Численні статеві комплекси, до складу яких входять яєчник, дві жіночі і чоловіча статеві протоки, помітні у вигляді одного або двох поздовжніх рядів. Три статевих отвори кожного статевого комплексу відкриваються медіально на черевному боці стробіли. Сім’яники містяться в бічних ділянках. Невелика матка містить 360-370 яєць - у середній частині стробіли. Яйця овальної форми, жовтого кольору з кришечкою на одному з полюсів (трематодозного типу).

Jigulla intestinalis -- має одинарний статевий апарат. 700-2000 статевих комплексів розмішені в два поздовжні ряди. Яйця дрібні.

Digramma interrupta -- має подвійний статевий апарат. Статеві комплекси (800-5200) розміщені в два поздовжні ряди.

Цикл розвитку збудника. Ремінці розвиваються із зміною трьох груп живителів: дифінітивних (птиця), проміжних -- циклопи і діаптомуси та додаткових -- риби.

Рибоїдна птиця з послідом виділяє у воду яйця ремінців, які протягом одноо тижня дозрівають. Кришечка яйця відкривається, у воду виходять корацидій -- кругла личинка, вкрита війками, здатна жити у водному середовищі 1-2 доби. Циклопи і діаптомуси заковтують корацидіїв, з яких через 1,5-2 тижні формуються процеркоїди. При поїданні короповими рибами ракоподібних процеркоди з кишечника проникають у черевну порожнину риб і через 12-14 місяців перетворюються в плероцеркоїдів. Тут вони можуть паразитувати до 2-3 років.

Птиця уражається лігулідозами на водоймах двома шляхами: при поїданні риби, інвазованої личинками ремінців (що спостерігається частіше) або заковтуванням плероцеркоїдів, які іноді плавають у воді (після загибелі риби). Лігуліди в кишечнику птиці через 2-5 днів стають статевозрілими і починають виділяти яйця. Строк паразитування ремінців у птиці короткий (від кількох днів до 2-х тижнів).

Епізоотологічні дані. Лігулідози -- природно-вогнищеві хвороби. Основним джерелом поширення цих цестод є чайки, поганки, чаплі та інша рибоїдна птиця, здатна при перельотах інвазувати водойми.

Фактори передавання -- коропові риби, заражені плероцеркоїдами (великими личинками) ремінців.

Лігулідози риб і рибоїдної птиці часто реєструються у бсейнах Південного Бугу, Дніпра, Дунаю та інших річок України.

Патогенез. Великі плероцеркоїди (від 2 до 5 м) здавлюють внутрішні органи, в результаті чого розвивається атрофія яєчників, печінки та інших органів. Крім механічної дії личинки лігулід токсично діють на організм риб, порушуючи обмін речовин.

Клінічні ознаки. Здуття черевця, плавання риби черевцем догори або на боці в результаті зміщення центру ваги. Іноді спостерігаються розрив черевної стінки риби і вихід личинок у воду. У цих випадках риба швидко гине. У качок іноді спостерігають випадки загибелі внаслідок закупорювання кишечника лігулідами.

Діагноз. У риб лігулідози легко діагностують під час розтину і виявлення в черевній порожнині великих плероцеркоїдів. Щоб встановити діагноз у качок, можна досліджувати фекалії методом флотації (прижиттєве) або досліджувати трупи.

Лікування -- не розроблене.

Заходи боротьби і профілактика. При встановленні захворювання на лігулідози у ставках (водоймах) спускають воду, виловлюють рибу, дно водойми осушують, переорюють. Потім наповнюють ставки знову і запускають малька. Щоб не допустити дику птицю на природні водойми, скошують надводну рослинність і відлякують її. На великих водоймах (Каховське, Київське та інші) розводять судака, дикого коропа або щуку, що несприйнятливі до інвазії.