3. Ценуроз овець (справжня вертячка).

Це цестодозне захворювання, яке викликається личинковою стадією -- ценуром мозковим coenurus cerebralis дорослої цестоди multiceps multiceps.

Місце локалізації: доросла форма - ШКТ; личинкова форма -- головного рідше спинного мозку овець і кіз, рідше ВРХ і дуже рідко людина.

Економічні збитки: загибель, вимушений доріз.

Морфологія: мультіцепс 40-100 см (60-80). На сколексі 22-32 крючки. В члениках довжина більша за ширину. Яйця: круглі, онкосфера з 3 парами крючків. Личинка ценур: міхур від горошини до курячого яйця, в середині рідина і багато головок.

Біологія:

Собаки, вовки	зовнішнє середовище	ягнята	собаки, вовки
членики	яйця інвазії	ценур (2-3 місяці)	ст.зр.ф. (1,5-2 місяці)

Епізоотологія: джерело зараження -- собаки, вовки. Хворіє молодняк до 2-х років. Зараження на пасовищах. Головне джерело -- приотарні собаки.

Патогенез: механічна, інокуляторна, антигенна дії.

Клінічні ознаки: 4 стадії: І - від зараження до появи перших клінічних ознак (2-3 тижні) ІІ -- збудження, лякливість,

різкі рухи (1 день -- 2 тижні) ІІІ -- ознаки відсутні, ценур росте (2,5-8 місяців) IV -- вертячка по кругу, судорги (1-2 місяці).

Патологоанатомічні зміни: в ІІ стадії в мозку звивисті тяжі, жовті, на кінці онкосфери. В IV стадії ценур, атрофія мозку, витончення стінок, виснаження.

Діагноз: комплексно, алергічна внутрішньошкірна проба, огляд дна ока -- застосовують явища зорового нерва, патологоанатомічний розтин.

Диференціальний діагноз: естрозу -- знаходять личинки овода. Моніезіозу -- нервові явища, членики в фекаліях.

Лікування: панакур -- 0,025 г/кг ваги, індивідуально 3 дні. Хірургічний метод: дегельмінтизація собак, як при ехінококозі.

Профілактика: відстріл собак, пропаганда, утилізація голів та планова дегельмінтизація.

Лекція № 19 Тема: Імагінальні цестодози

1. Монієзіози жуйних

1. М о н і е з і о з жуйних

Цестодозна хвороба, яка викликається збудниками

Моніезіа експанза – Moniezia expanza

Моніезіа бенедені - M. benedeni

Місце локалізації: Тонкий к - к овець, кіз, ВРХ, диких жуйн - косулі, олені.

Морфологія: велич. 1 - 5 м. сколекс неозброєний, членики широкі. в гермафродитн. членику двойний стат. апарат. Стат. отвори відкрив. з двох сторін членика. Яйця сірі, неправильної трикутної форми, онкосфера в грушевидному апараті.

Біологія: дифініт. господ. - жуйні, проміжні - грунтові (орибатидні) кліщі. жуйні орибатидні кліщі жуйні

членики цистицеркоїд стат.зр.ф.

(яйця) (2,5-5 міс) (1-1,5 міс)

Живуть монієзії в к-ку тварин 2-5 міс.

Епізоотологія: джерело інвазії - грунтові кліщі. Зараж. твар. на пасов. і прикошарних

ділянках. Багато кліщів на цілинних пасов. лісн. галявин.

Патогенез: механ. токс. троф. дія

Клін. озн: пронос, запор, вздуття живота, затрудн. акт. дефекац.

Нервові явища: манежні рухи, посмикування мускулат.

запрокидування голови на спину.

Анемія слиз. обол. твар. відстають від стада, більше лежать. погано сприймають корм. Задня част. забруднена.

Розрізняють у ягнят 4 форми прояву монієзіозу:

• тяжка токсична форма у ягнят сисунів, при цьому спостерігається млявість, ягнята відмовляються від корму, швидко худнуть, фекалії м’які вкриті слизом, згодом у них виявляються членики паразитів, виникають пронос, анемія, залежування

• легка токсична форма спостерігається у ягнят старшого віку, вони худнуть, стають млявими, фекалії рідкі, містять членики і фрагменти гельмінтів. Тривалість захворювання 3-4 тижні і закінчується одужанням внаслідок самовідходження паразитів.

• Нервова форма - у тварин спостерігається рух по колу закидання голови на спину, параліч кінцівок. З часом з’являються клонічні судоми внаслідок яких ввони гинуть у 1-2 добу.

• Обтураційна форма спостерігається у ягнят сисунів віком 2-4 міс. при цьому тварини оглядаються на живіт падають на землю б’ють кінцівками. Розвиваються коліки. З часом тварини стають пригнічені і гинуть від задухи, спричиненої здуттям кишок.

Пат. зміни: в тонк. к - ках розширення, завороти, метеоризм, інвагінації, запал. слиз. обол. в просвіті моніезії. Труп виснажений, живіт сильно здутий, легені стиснені анемічні, судини брижі розширені. Лімфовузли збільшені, соковиті на розрізі. Крізь стінки кишок просвічуються стробіли моніезій у вигляді жовтувато-білих стрічок. Слизова тонких кишок потовщена гіперемійована, вкрита густим слизом з неприємним запахом. Вміст кишок темно-зеленого кольору з великою кількістю гельмінтів.

Д- з: клін. озн., досл. фекал. метод. послідовного промиванняі Фюллеборна, діагност. дегельм. 1% або 2% сульфатом міді або миш’яково - кисле олово, пат розтин.

Лікування:

• альбендазол – 5 мг/кг,

• фебантел 15 мг/кг,

• фенбендазол 10 мг/кг

• камбендазол 25 мг/кг,

• празиквантел 4 мг/кг,

• ніклозамід 50-70 мг/кг

• Міді сульфат / мідний купорос/. 1% або 2% р - р всередину, ягнятам 15 - 60 мл. Доросл 80 - 100 мл.

• Сульфен, феналідон

Профілактика: хіміопрофіл. в пасов. період, випасати на штучн. пасов.

не випасати на прифермськ, територ, преімагін. дегельм. ягнят і телят весною 3 рази, профіл. дегельм.

Телят дегельмінтизують двічі: вперше – через 1,5 міс. після вигону

на пасовище

вдруге – через 1,5 міс.

Для ягнят преімагінальні дегельмінтизації:

• перша через 2 тижні після вигону на пасовище

• друга через три тижні після першої обробки

• третя і четверта з місячним інтервалом