- •Загальні вказівки
- •Вимоги з оформлення роботи
- •1 Транспортні характеристики вантажів
- •2 Укрупнення вантажних місць
- •2.1 Визначення норми завантаження вагонів
- •2.2 Формування пакетів
- •3 Визначення навантажень при складуванні
- •3.1 Вибір засобів механізації
- •3.2 Розрахунок експлуатаційного навантаження
- •4 Завантаження транспортних засобів
- •4.1 Завантаження вантажного відсіку судна
- •4.2 Завантаження суміжних видів транспорту
- •Висновки
- •Список літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Додаток 4
- •Додаток 5
21
хунок по ньому в табл. 4 не приводитися.
При заповненні таблиць (починаючи з табл. 4) розрахунки по тим складам, на яких зберігання вантажів не допускається або недоцільне– не здійснюються. Виключення розрахунків повинне бутиобґрунтоване письмово чітко з конкретними значеннями й необхідними посиланнями.
3.2 Розрахунок експлуатаційного навантаження
Висота штабелювання вантажу в складі розраховується виходячи з висот, які обмежують висоту штабелювання.
Розрахунок для одного вантажу по одному складу описується повністю, розрахунки по всіх вантажах і складам приводяться в табл. 5, у стоках якої вказуються наступні параметри:
Таблиця 5
Найменування вантажів
Показники
Шифри складів
1. РТ, т/м2
…
13.РЕ, т/м2
1.РТ – технічна норма навантаження, т/м2 (див. завдання на РГР (Додаток
4)).
2.PП – питоме навантаження, т/м2 (див. табл. 3).
3.m¢h – кількість рядів пакетів по висоті, виходячи з технічної норми навантаження, од. (значення m'h – ціла частина результату ділення)
m¢h = РТ / PП.
4.hП – висота пакета вантажу, м (див. табл. 3).
5.H¢ – висота штабеля, яка обумовлена технічним навантаженням, м
Н¢ = hП × m¢h.
6.HС – висота складу, м (див. завдання на РГР (Додаток 4)).
7.HТБ – висота штабеля вантажу виходячи з вимог техніки безпеки, м (Додаток 3).
8.HТ, HФХ – висота штабеля вантажу виходячи з міцності тари й фізикохімічних властивостей вантажів, м (Додаток 3).
Значення HТБ, HТ, HФХ можуть визначаться студентом самостійно в розділі 1, але їхні значення не можуть бути менше, ніж у Додатку 3.
©Якщо HТБ, HТ, HФХ не залежать відHМ, то розрахунки по визначенню їхніх значень для кожного(усіх) вантажу приводяться докладно в письмовому виді.
Якщо HТБ залежить від HМ, то у відповідні графи ставиться максимальне значення HМ з розрахованих для даного вантажу.
Значення HТБ, HТ, HФХ мають на увазі, що mh не може бути менше 2, тоб-
то, якщо mh < 2, то при розрахунку HТБ, HТ, HФХ приймаємо mh = 2. Значення mh < 2 може вийти тільки через невідповідність розмірів обраної тари й розмірів стандартної тари, передбаченої при визначенні HТБ, HТ, HФХ.
22
Наприклад:
hП = 1,53 м, nh = 5 од., по Додатку 3 HТ = HФХ = 8 од.; mh = 8 / 5 = 1,6 = 2 од.;
HТ = HФХ = 2 × 1,53 = 3,06 м.
9.HМ – висота штабеля вантажу виходячи з можливостей перевантажувальної техніки, м (див. табл. 4).
10.HMAX – максимально припустима висота складування вантажу, м
HMAX = min {HТБ, HТ, H¢, HМ, HС, HФХ}.
11. mh – фактична кількість рядів пакетів по висоті, од. (значення mh – ціла частина результату ділення)
mh = HMAX / hП. 12. НШ – фактична висота штабеля, м
HШ = mh × hП.
13. РЕ – експлуатаційне навантаження на підлогу складу, т/м2
РЕ = PП × mh.
4 Завантаження транспортних засобів
Завдання завантаження транспортних засобів у РГР вирішується за критеріями забезпечення схоронності й сумісності вантажів під час перевезення, з урахуванням оптимального використання вантажопідйомності й вантажомісткості вантажних приміщень транспортних засобів.
4.1Завантаження вантажного відсіку судна
Здовідкової літератури [18, 19] вибирається судно яке дозволяє забезпечити необхідні режими перевезення заданих вантажів і з відповідним значен-
ням чистої вантажопідйомності (краще DЧ > 8000 т). Якщо за режимами перевезення вантажі сильно відрізняються, то допускається використовувати два типа суден. Цей вибір повинен бути обґрунтований у письмовому виді.
По середньому ПНО заданих вантажів (UСР)
UСР = (U1 + U2 + U3 + U4 + U5) / 5.
підбирається найбільш підходяще судно, тобто порівнюємо UСР і питому вантажомісткість судна w
w = WС / DЧ,
та вибираємо те судно, у якого різниця між ними мінімальна.
По обраному судну приводяться його основні характеристики: LС – найбільша довжина, м;
DЧ – чиста в/п, т;
WС – місткість у кипах, м3.
З урахуванням раніше складеної таблиці сумісності(табл. 2), визначаємо мінімальну потрібну кількість приміщень для розміщення вантажів.
©Критерій вибору мінімальної кількості приміщень полягає в тому, що спочатку розглядається можливість розміщення всіх(п'яти) вантажів в одному трюмі.
Якщо це не можливо, то один (або більше) вантаж, через який виникла ця
23
ситуація, розмішається у твіндеку даного відсіку.
Якщо це також не можливо, то цей вантаж (вантажі) розмішається в трюмі сусіднього (іншого) відсіку й т. д.
У кожному разі, кількість завантажених приміщень повинне бути мінімальним (як можна меншим) і якнайбільше вантажів суміщались між собою, тобто перебували в одному приміщенні (трюмі).
Для обраних приміщень приводяться їхні основні характеристики:
LПР – довжина розрахункового приміщення (трюму або трюму й твіндека), м;
НПР – висота розрахункового приміщення, м; WПР – об’єм розрахункового приміщення, м3.
По них методом «пропорційно кубатурі» визначаємо їх розподілену вагу
РПР = WПР × DЧ / WС,
де РПР – розподілена вага розрахункового приміщення, т.
Вихідні данні та результати розрахунків по обраних приміщеннях приводяться в табличній формі (табл. 6).
Таблиця 6
Найменування |
Параметри розрахункового приміщення |
|||
приміщення |
LПР, м |
НПР, м |
WПР, м3 |
РПР, т |
|
|
|
|
|
При розміщенні вантажів можуть виникнути наступні ситуації:
1. Розміщається один вантаж. Якщо він «легкий» (U > w), то його кількість (Q) визначається з виразу
Q = WП / U,
якщо «важкий» (U < w), то
Q = PП.
2. Розміщається два вантажі.
а) обидва вантажі «легкі» («важкі»). Вибирається 2/3 обсягу (маси) вантажу, у якого U ближче до w і 1/3 другого вантажу.
б) один вантаж «легкий», а інший «важкий». Вирішується система двох рівнянь із двома невідомими й визначається кількість«легкого» і «важкого» вантажу
QВ + QЛ = PП
QВ × UВ + QЛ × UЛ = WП,
де QВ і QЛ – шукані величини, тобто кількість «важкого» і «легкого» вантажу, т. Вибираємо вантаж, у якого U > w. Це буде «легкий» вантаж, для нього приймаємо UЛ = U. Вантаж, який залишився – «важкий», для нього повинне ви-
конуються умова U < w й для нього приймаємо UВ = U.
Виразивши QВ через QЛ, підставивши його в систему рівнянь та перетворивши її, одержимо
QВ = PП – QЛ
QЛ = (WП – PП × UВ) / (UЛ – UВ).
Підставивши в систему рівнянь відповідні чисельні значенняPП, WП, UЛ, UВ та зробивши обчислення, одержимо два значення кількості (завантаження) –
24
для «легкого» і «важкого» вантажів.
3.Завантажуються більше двох вантажів. Вибираємо з них один «легкий»
іодин «важкий». Для інших вантажів їхня кількістьQ вибирається довільно, а
значення PП і WП зменшуються на відповідну величину маси(Q) та об’єму (Q × U). Далі розрахунки проводяться за пунктом 2.
Після визначення кількості кожного (i-го) вантажу на судні Qi, визначаємо їхній об'єм Vi
Vi = Qi × Ui, i = 1, 5
Висота шару j-го вантажу в приміщенні(Нj) визначається пропорційно кубатурі з вираження
Нj = НПР × Vj / WПР.
У записці в масштабі приводиться пошаровий план розміщення вантажів по приміщеннях судна, на якому вказуються вантажі, їхня кількість і об’єм (рис. 11). При розміщенні вантажів треба враховувати раніше складену таблицю сумісності (див. табл. 2).
Рисунок 11 – Приклад схеми завантаження відсіків судна
4.2Завантаження суміжних видів транспорту
Уданому розділі в масштабі, з урахуванням лінійних розмірів і маси пакетів, розмірів і вантажопідйомності вагонів, приводяться схеми розміщення пакетів вантажів у вагонах (рис. 12).
Просторове розміщення пактів, їхня кількість у вагоні та розрахунокNВ здійснюється аналогічно визначенню MВ в п. 2.1. При цьому замість ℓМ, bМ, hМ використовується ℓП, bП, hП, а замість gМ – gП, тоді
NВ = L × B × H.
Приводиться та кількість видів(зверху, збоку, з торця), яка мінімально необхідна для визначення кількості пакетів кожного вантажу у вагоніNВ. Після