7
Методичні вказівки Вступ
Приводиться короткий опис впливу транспортних характеристик вантажів на забезпечення схоронності й безпеки транспортування. Вказується мета роботи та приводиться короткий опис особливостей зберігання заданих вантажів у зазначених складах. Приводяться типи складів, необхідні для більш схоронного зберігання заданих вантажів (або їхньої частини) із вказівкою необхідних параметрів навколишнього середовища або інших вимог до цих складів.
1 Транспортні характеристики вантажів
Для заданих вантажів приводиться опис їхніх фізико-хімічних властивостей, тобто вказується:
походження вантажів – сфера виробництва, ареал росту, продукцією чого є й т. п.;
основна сфера споживання (застосування); хімічна формула, склад, питомий навантажувальний об’єм (ПНО), щіль-
ність і т. п.; припустима висота складування;
яким впливам піддаються вантажі, і які впливи вони можуть зробити на інші вантажі, який вплив може зробити спільне перевезення конкретного вантажу з іншими вантажами, які задані до перевезення;
специфічні особливості й характеристики, оптимальні режими зберігання й перевезення й т. п.;
усілякі форми пред'явлення вантажу до перевезення й види тари, у якій вантаж може бути представлений;
докладний опис тари, у якій може перевозитися вантаж(як транспортної, так і споживчої) із вказівкою: матеріалу виготовлення; її здатності протистояти зовнішнім, агресивним факторам і забезпечувати схоронність вантажів;
забезпечення тарою необхідних умов транспортування вантажів; вимоги до тари й упакування, з погляду забезпечення оптимальних режи-
мів перевезення, перевантаження й зберігання.
При описі небезпечних вантажівобов'язково використовувати МОПНВ (правила перевезення небезпечних вантажів).
©Якщо найменування заданого вантажу охоплює групу(клас) вантажів, які мають не тільки загальні, але й специфічні характеристики, то раніше зазначені транспортні характеристики (фізико-хімічні властивості) приводяться в наступній послідовності:
перераховуються конкретні вантажі (товари) вхідні в цю групу (клас); приводяться їх загальні транспортні характеристики; вказується конкретний вантаж, який запропонований до подальшого роз-
гляду. Вибір конкретного вантажу здійснюється студентом довільно; приводяться специфічні транспортні характеристики обраного вантажу, з
урахуванням його тари (споживчої й транспортної).
Після чого для кожного вантажу до подальших розрахунків пропонується конкретний вид тари, габаритні розміри й маса брутто ВМ. Клас тари визначає-
8
ться завданням, а вид, матеріал виготовлення, розміри й маса – визначаються студентом самостійно. Вибір тари повинен бути обґрунтований у писемній формі.
Наприклад.
За індивідуальним завданням на РГР визначений вантаж у ящикахкон- серви.
Тоді в тексті РГР приводиться запис наступного виду:
«До подальших розрахунків у РГР пропонуються консервовані персики в скляних банках, покладені в картонний ящик розмірами540×355×230 мм і масою брутто 30 кг».
Інформацію про транспортні характеристики можливо знайти в [1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 34, 35, 36, 37, 38].
З урахуванням обраної тари, у записці приводяться інші транспортні характеристики кожного вантажу:
вимоги до транспортних засобів; параметри температури, вологості й вентиляції;
технічні умови зберігання й перевезення й ін.
Вищевказані уточнені транспортні характеристики приводяться якщо вони не були наведені раніше або вони відрізняються(змінилися) після вибору конкретного виду й матеріалу тари (споживчої й транспортної).
Так, для раніше зазначеного приклада, необхідно додати, що вантаж крихкий, тому що банки скляні й боїться підмокання, тому що картонна тара може розмокати й втрачати механічну міцність (рватися).
Розрахунок об'ємно-масових характеристик для одного вантажу описується повністю, розрахунки для всіх вантажах приводяться в табл. 1, у стоках якої вказуються наступні параметри:
Таблиця 1
Показники |
Найменування вантажів |
|
|
|
|
1. Шифр вантажу |
|
… |
|
10.U, м3/т
1.Шифр вантажу (букви прізвища).
2.Вид тари.
3.gМ – маса ВМ брутто, кг.
¶Для сортового металу gМ визначається по формулі
gМ = q × ℓМ,
де q – маса одного погонного метра профілю, кг/м.
4.ℓМ´bМ´hМ – габаритні розміри ВМ (ℓМ – довжина, bМ – ширина, hМ – висота ВМ), см. Для сортового металу приводятьсяgМ, ℓМ, bМ, hМ одного ВМ (куточка, двотавру, швелеру), а не зв’язування;
5.VМ – габаритний об’єм ВМ, м3
VМ = ℓМ × bМ × hМ. 6. UМ – питомий об’єм ВМ, м3/т
9
UМ = VМ / gМ.
7. КТР – коефіцієнт трюмного укладання (рис. 1).
Рисунок 1 – Графік коефіцієнтів трюмного укладання
8. КФ – коефіцієнт форми.
Величина КФ приймається рівною: для вантажів у ящиках– 1,0; у кіпах (стосах) – 0,98; у тюках – 0,95; у мішках – 0,88; циліндричної форми – 0,785; для вантажів у зв'язуванні визначається з формули
КФ = (bП × hП) / (bМ × hМ × n),
де bП, hП – ширина та висота пакету (зв'язування) визначаються далі в РГР – п. 2.2.
Визначення КТР, КФ і розрахунок U для вантажів у зв'язуванні здійснюється після заповнення табл. 3 (визначення розмірів зв'язування) і включається в табл. 1.
Розрахунок КФ для вантажів у зв'язуванні приводиться в записці. 9. К¢ТР – коефіцієнт трюмного укладання з урахуванням КФ
К¢ТР = КТР × КФ.
10. U – питомий навантажувальний об’єм (ПНО), м3/т
U = UМ × К¢ТР.
По кожному вантажу приводиться в масштабі його зовнішній вигляд із вказівкою розмірів (рис. 2) і нанесеним всього необхідного маркування (рис. 3).
10
Рисунок 2 – Приклад вказівки розмірів вантажів
Рисунок 3 – Приклад нанесення маркування на вантаж
Інформація про маркування визначається з опису вантажу, пунктів перевезення, правил нанесення маркування.
Маркування наноситься на англійській і українській мові. Відсутня для маркування інформація вибирається студентом довільно.
Маркування наноситься на ВМ або на окремо прикріплену бирку й- по винна обов'язково включати: товарну, відправницьку, спеціальну. Якщо буде потреба також наносяться знаки небезпеки.
Перелік реквізитів, які входять до товарного та відправницького маркування можливо визначити в спеціальній літературі або в конспекті лекцій[3, 8, 15, 21, 23, 25, 30, 32, 33, 38].
На підставі опису вантажів і обраної тари, складається таблиця сумісності вантажів, з урахуванням можливості їх пошарової(один на одного) укладання (табл. 2).
Таблиця 2
Вантажі знизу |
|
Вантажі зверху |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Порядок складання й заповнення таблиці представлений в [8, 15, 25, 30]. У записці необхідно обов'язково привести пояснення до використаного