14. Теорія теплообміну

Теплота переноситься трьома видами:

2. Конвекція – перенесення|перенос| теплоти об'ємами|обсягами| газу, що переміщаються.

3. Теплове випромінювання – перенесення|перенос| теплоти електромагнітними хвилями.

Перенесення|перенос| теплоти одночасно теплопровідністю і конвекцією називається конвективним теплообміном (КТ). КТ між поверхнею твердого тіла і рідиною (газом) називається тепловіддачею. Перенесення|перенос| теплоти одночасно тепловим випромінюванням і конвекцією називається радіаційно-конвективним теплообміном. Якщо теплота одночасно переноситься трьома видами, то такий теплообмін називають складним.

Сукупність значень температури в різних точках тіла називається температурним полем. Якщо температура не змінюється в часі, то таке поле називають стаціонарним, його рівняння якщо змінюється в часі, то нестаціонарним, , - час. Температурне поле характеризується градієнтом температури – це є вектор, направлений|спрямований| по нормалі до ізотермічної поверхні і чисельно дорівнює похідної від температури по даному напряму|направленню|, - нормаль до поверхні. Позитивний напрямок|направлення| градієнта у бік зростання температури.

15. Теплопровідність

Теплопровідність – молекулярне перенесення теплоти в просторі із змінною температурою.

Кількість теплоти, що переноситься через площу|майдан| будь-якої величини поверхні в одиницю часу, називається тепловим потоком Q, Вт=Дж/с. Кількість теплоти, що переноситься в одиницю часу через одиницю площі|майдану| називається густиною теплового потоку - , .

Закон Фур’є: кількість теплоти , що переноситься через елемент ізотермічної поверхні , за проміжок часу пропорційно температурному градієнту

Кількість теплоти, що переноситься в одиницю часу через одиницю довжини ізотермічної поверхні при температурному градієнті, який дорівнює одиниці, називається коефіцієнтом теплопровідності. Для більшості тіл