11.Чинники та критерії ефективності державного управління

Чинники ефективності державного управління:

• науково обґрунтовані його мета і завдання;

• об'єктивна визначеність функціонально-структурної побудови управлінських органів;

• сучасні форми і методи діяльності;

• демократизм;

• технічна оснащеність;

• особистісні характеристики службовців апарату управління: почуття обов'язку, компетентність, діловитість, творчість, суворе дотримання законності, дисциплінованість, принциповість і непримиренність до недоліків, чіткість, тактовність у спілкуванні та ін.

Три основних поняття ефективності державного управління:

ü загальна соціальна ефективність державного управління;

ü ефективність організації і функціонування суб’єктів державного управління;

ü ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб.

До критеріїв загальної соціальної ефективності державного управління можна віднести:

ü рівень продуктивності праці, співвіднесений з світовими параметрами за її відповідними видами;

ü темпи і масштаби приросту національного багатства;

ü рівень життя населення в порівнянні з стандартами розвинутих країн;

впорядкованість, безпека і надійність суспільних відносин, їх відтворення з наростаючим позитивним результатом.

Група критеріїв спеціальної соціальної ефективності державного управління:

Ø цілеорієнтованість організації і функціонування державно-управлінської системи;

Ø затрати часу на вирішення управлінських питань і здійснення управлінських операцій;

Ø стиль функціонування державно-управлінської системи, її підсистем та і інших організаційних структур;

Ø складність організації суб`єкта державного управління, його підсистем і ланок;

Ø загальні (сукупні) витрати на утримання і забезпечення функціонування державно-управлінської системи, її підсистем та інших організаційних структур.

В оцінці ефективності державного управління важлива роль належить критеріям конкретної соціальної ефективності діяльності кожного управлінського органу (органу державної влади і місцевого самоврядування) і посадової особи, кожного одиничного управлінського рішення, дії, впливу.

Таких критеріїв вісім:

Ø ступінь відповідності напрямків, змісту і результатів управлінської діяльності органів і посадових осіб тим її параметрам, які відображені в правовому статусі органу і окремої посади;

Ø законність рішень і дій органів державної влади і місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб;

Ø реальність управлінських впливів;

Ø управлінські акти, спрямованні на добробут і розвиток суспільства;

Ø характер і обсяг взаємозв`язків управлінських органів і посадових осіб з громадянами, їх об`єднаннями і колективами;

Ø міра забезпечення в рішеннях і діях управлінського органу і посадової особи державного престижу;

Ø правдивість і доцільність управлінської інформації, яка видається органами і посадовими особами;

Ø морально-ідеологічний вплив управлінської діяльності на “зовнішнє” середовище.

 Фактично ефективність має оцінюватися протягом усього циклу «мета — випуск».

Для систематичного та підсумкового контролю ефективності діяльності органу виконавчої влади, що певною мірою адекватна ефективності функціонування державної служби в цьому органі, найбільш логічним є такий порядок її оцінки.

1. Аналіз технологічних процедур розробки та затвердження програми діяльності органу державної влади з визначенням діагностованих цілей.

2. Аналіз бюджету органу

3. Експертиза функціональної та організаційної структури органу державної влади відповідно до цілей його функціонування.

4. Аналіз ресурсного, в тому числі інформаційного та кадрового забезпечення реалізації цілей діяльності органу державної влади.

5. Дослідження основних показників «випуску» управлінні.

6. Проведення поточного контролю ефективності використання бюджетних коштів та ефективності діяльності державних службовців з досягнення визначених цілей органу державної влади.

7. Проведення громадського оцінювання діяльності органу шляхом залучення спеціально підготовлених експертів та опитування громадян з приводу задоволення населення діяльністю цього органу.