25. Місцеве самоврядування та його роль в державному управлінні

Однією з найважливіших ознак побудови демократичної держави є розвиток місцевого самоврядування. Конституція України (розділ ХІ) закріпила дві системи влади на місцях: місцеві державні адміністрації, які є відповідними органами виконавчої влади, і місцеве самоврядування як публічну владу територіальних громад. Поява й розвиток інституту місцевого самоврядування зумовлені усвідомленням суспільством того, що зміцнення державної влади в центрі не може бути ефективним і корисним для суспільства в цілому без її одночасної децентралізації, функціонування первинних територіальних громад, об'єднаних загальними місцевими інтересами. Це також пов'язане з тим, що більшість звернень громадян до влади щодо забезпечення різноманітних умов життєзабезпечення зосереджують на місцевому рівні і повинні тут вирішуватися. Прагнучи розвивати та зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, Конституція України (ст. 7) закріпила принцип, за яким «в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування».

Місцеве самоврядування — це право і реальна здатність територіальної громади — жителів села або добровільного об'єднання в сільську громаду жителів декількох сіл, селища й міста — самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Місцеве самоврядування є складовою організації управління суспільством. На відміну від місцевого управління, місцеве самоврядування - діяльність, спрямована на забезпечення потреб і інтересів місцевого населення. У політичному аспекті місцеве самоврядування є інститутом парламентського режиму, специфічною формою реалізації публічної влади, відмінною і від держави і від об'єднань громадян.

Нормативне регулювання організації і діяльності місцевого самоврядування здійснюється внутрішнім правом кожної держави, а також відповідними актами міжнародного рівня, зокрема Європейською Хартією місцевого самоврядування. Ця хартія визначила принципи, основні напрямки місцевого самоврядування, його співвідношення з місцевим управлінням. Правовою основою місцевого самоврядування в Україні є Конституція України, що закріпила систему місцевого самоврядування, його фінансову та матеріальну базу, роль територіальної громади, фінансові гарантії місцевого самоврядування з боку держави та роль місцевого самоврядування як гаранта прав і свобод. Всі організаційні питання щодо діяльності органів місцевого самоврядування і їх повноважень регулюються Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 р.).

Місцеве самоврядування в історичному його значенні є довготривалим явищем в соціальному та політичному житті людства, його витоками є громадське та племінне самоврядування додержавного періоду розвитку людства. В Україні упродовж тривалого часу точаться дискусії щодо ролі і місця місцевого самоврядування в системі органів публічної влади в Україні, а також щодо необхідності децентралізації влади - передачі владних повноважень від органів виконавчої влади органам місцевої влади чи навпаки - позбавлення органів місцевого самоврядування основної частини повноважень, які вони мають сьогодні, і передачі їх місцевим державним адміністраціям[1].

Новим етапом розвитку місцевого влади, а також приналежної йому власності, є прийняття 28 липня 1996 року Конституції України. Місцеве самоврядування не може існувати без належної його субєктам - територіальним громадам, створюваним ними органам власності.

Таким чином, місцеве самоврядування - це право і реальна здатність територіальної громади - жителів села або добровільного об'єднання в сільську громаду жителів декількох сіл, селища й міста - самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.  

Правовою основою місцевого самоврядування в Україні є Конституція України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та нормативно-правові акти [4].

Наша система законодавства про місцеве самоврядування потребує вдосконалення на засадах зміцнення організаційної, правової, фінансової, матеріальної, адміністративної самостійності місцевого самоврядування, розбудови європейської моделі адміністративно-територіального устрою та принципах.

До таких проблемних питань, що потребують миттєвого вирішення, слід віднести:

–  визначення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, здатних забезпечити доступність і належну якість публічних послуг, що надаються такими органами;

– створення матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень;

– розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно – територіального.

Органи місцевої влади існують невідкладно від інших соціальних систем, а в межах публічного управління, що здійснюється як органами держави, так і муніципальним управлінням. Місцеве самоврядування має відносну автономність щодо державного управління, але воно не має повної відокремленості від нього[2].

Вважливим етапом в розвитку місцевої влади було прийняття Указу Президента України “ Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні ” де зазначаються основні заходи та завдання даної програми а саме[3]:

1. Удосконалення механізмів     управління    об'єктами    права комунальної власності та спільної власності територіальних громад;     

2. Надання науково - методичної   допомоги    органам    місцевого самоврядування;     

3. Підвищення професійного    рівня   посадових   осіб   органів місцевого самоврядування,  забезпечення підготовки кадрів для  цих органів;

4. Проведення просвітницької   діяльності   з   питань  розвитку місцевого самоврядування в Україні та розв'язання  проблем  у  цій сфері;     

5. Поліпшення взаємодії  асоціацій  та  інших  об'єднань органів місцевого самоврядування з органами виконавчої влади;     

6. Проведення наукових досліджень з проблемних питань  місцевого самоврядування;     

7. Залучення громадських організацій,  наукових установ, вчених, жителів  сіл,  селищ,  міст   до   процесів   розвитку   місцевого самоврядування в Україні;     

8. Вивчення, аналіз,   узагальнення   і   впровадження   кращого вітчизняного та міжнародного досвіду в  сфері  розвитку  місцевого самоврядування;     

9. Підготовка пропозицій  і рекомендацій щодо розвитку місцевого самоврядування в Україні та розв'язання актуальних проблем  у  цій сфері.

Можна зробити висновок, що даний орган в Україні має стати реальними на даній території, що володіє повноваженнями та самостійно вирішує питань місцевого значення та виконання основних функцій держави, які сприяють соціально - економічному розвитку територій. На даному етапі розвитку України до найбільш глобальних завдань належить залучення громадськості до процесу прийняття рішень і як результат цього - досягнення ефективності та прозорості діяльності органів публічної влади.