магістральних газопроводів

СПБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts

41

11.1.13.На дверях трансформаторних підстанцій (пунктів) розподільних пристроїв, опорах повітряних ЛЕП та на інших відповідних об'єктах в необхідних місцях на огорожах електроустановок повинні бути вивішені знаки безпеки і плакати згідно з вимогами нормативних документів, вказаних у пункті 11.1.3. цих Правил.

11.1.14.Проведення електричних випробувань, вимірів параметрів електрообладнання, встановленого у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах, повинні виконуватись з вибухобезпечної зони без порушення вибухозахисту.

11.1.15.Не дозволяється застосування у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах переносного електроінструменту і переносних світильників не вибухозахищеного виконання.

11.1.16.Виконання електротехнічним персоналом необхідних операцій в діючих електричних установках і в електричних мережах, а іншими робітниками — дій з управління електричним приводом і електричними апаратами (електрозварювання), використання переносних електроламп, електроінструменту тощо - повинно проводитись

звикористанням захисних засобів у відповідності з вимогами нормативних документів, вказаних у пункті 11.1.3. цих Правил.

11.1.17.На підлозі перед пусковим пристроєм (окрім дистанційного управління) електродвигунів та іншої електричної апаратури у приміщеннях з підвищеною небезпекою і з особливою небезпекою повинні знаходитись діелектричні килимки або ізолюючі підставки.

Відключати та включати електродвигуни пусковою апаратурою з ручним приводом необхідно в діелектричних рукавичках.

11.1.18.Перед застосуванням захисних засобів, вони повинні бути ретельно оглянуті, очищені і перевірені на відсутність зовнішніх пошкоджень; по клейму на них — відповідність їх напрузі електроустановки, в якій повинні виконуватись роботи, чи не закінчився термін їхнього періодичного випробування.

Не дозволяється застосовувати невипробувані захисні діелектричні засоби; такі що мають пошкодження або засоби, термін випробування яких закінчився.

11.1.19.Двері приміщень електроустановок (щитів, зборок і т. ін.), розподільних пристроїв повинні бути постійно зачинені на замок, ключі від якого повинні бути в оперативного персоналу і видаватися під розписку в оперативному журналі.

11.1.20.Роботи в електроустановках до 1000 В і вище 1000 В повинні проводитись із дотриманням вимог ДНАОП 1.1.10-1.01-97 та виконанням у відповідності з цими Правилами необхідного комплексу організаційних і технічних заходів. Кваліфікаційні

групи обслуговуючого (експлуатаційного) і ремонтного персоналу повинні відповідати вимогам до персоналу з техніки безпеки, передбаченими ДНАОП 1.1.10-1.01-97 для відповідних видів робіт.

11.1.21. Основними організаційними заходами безпечного ведення робіт на електроустановках є:

оформлення робіт за нарядом-допуском;

допуск до роботи;

нагляд під час роботи;

11.1.22. Відповідальними за безпеку робіт є:

відповідальна особа, що видає наряд-допуск та віддає розпорядження;

відповідальна особа з оперативного персоналу, що допускає до роботи;

відповідальний керівник робіт;

виконавець робіт;

члени бригади.

11.1.23.Зовнішнє і внутрішнє освітлення повинен обслуговувати спеціально закріплений за ним електротехнічний персонал.

11.1.24.Допускається для тимчасового освітлення у вибухонебезпечних приміщеннях і зонах застосування акумуляторних світильників у вибухозахищеному виконанні.

11.1.25.У разі спільної підвіски на опорах повітряних ліній електропередачі напругою 380/220 В і ліній зв'язку, телемеханіки, контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, електрохімзахисту відповідальність несуть:

СПБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts

42

*за безпечну експлуатацію проводів електроліній 380/220 В, їхніх ізоляторів та опор

-відповідальний за електрогосподарство;

*за безпечну експлуатацію проводів зв'язку і їхніх ізоляторів - особа, відповідальна за експлуатацію засобів зв'язку;

*за безпечну експлуатацію проводів телемеханіки і їхніх ізоляторів - особа, відповідальна за експлуатацію засобів телемеханіки;

*за безпечну експлуатацію проводів КВПіА і їхніх ізоляторів - особа, відповідальна за експлуатацію КВПіА;

*за безпечну експлуатацію проводів ЕХЗ і їхніх ізоляторів - особа, відповідальна за експлуатацію засобів ЕХЗ.

11.1.26. Роботи на повітряних лініях зі спільною підвіскою виконують за погодженням з відповідальними за електрогосподарство і відповідальними за експлуатацію засобів телемеханіки, зв’язку, КВПіА, ЕХЗ у відповідності з ПТЕ, ДНАОП 1.1.10-1.01-97, НАОП

1.1.23-1.02-83 та ДНАОП 5.2.30-1.06-98.

11.1.27. Установка і експлуатація стаціонарних акумуляторних батарей повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 1.1.10-1.01-97.

11.2. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика, телемеханіка та обчислювальна техніка

11.2.1.Наявні на об’єктах магістральних газопроводів контрольно-вимірювальні прилади і автоматика, системи телемеханіки та обчислювальної техніки необхідно експлуатувати згідно з вимогами діючих ПТЕ МГ, НАОП 1.1.23-1.02-83 та експлуатаційної документації (далі ЕД) заводів-виготовлювачів засобів автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки.

11.2.2.Усі діючі об'єкти МГ повинні бути оснащені технічно справними КВПіА, телемеханікою та обчислювальною технікою в обсязі, який передбачений проектом та ПТЕ МГ.

11.2.3.Роботи з будівництва, реконструкції та ремонту ліній телемеханіки повинні виконуватись за затвердженим проектом з урахуванням вимог "Правил охорони магістральних трубопроводів", НАОП 1.1.23-1.02-83 та "Інструкції по виконанню будівельних робіт в охоронних зонах магістральних газопроводів".

11.2.4.Відповідальність за стан і безпечну експлуатацію засобів КВПіА, телемеханіки та обчислювальної техніки визначається наказом філії або виробничого підрозділу, на балансі яких вони знаходяться (або знаходяться на обслуговуванні).

11.2.5.На усіх об'єктах філій та виробничих підрозділів повинні бути затверджені списки осіб, яким присвоєна певна кваліфікаційна група з електробезпеки згідно з ПТЕ і ПБ і які мають право виконувати оперативні переключення у схемах автоматизації і телемеханіки. Перед допуском до самостійної роботи ці особи повинні попередньо пройти перевірку знань і практичного вміння виконувати роботи з обслуговування засобів КВПіА, телемеханіки та обчислювальної техніки.

Допуск інших осіб до обслуговування засобів КВПіА, телемеханіки та обчислювальної техніки, захисту не дозволяється.

11.2.6.Відключення і переключення в схемах КВПіА, захисту та телемеханіки повинні виконуватись тільки за розпорядженням і дозволом вищого чергового персоналу виробничого підрозділу або об’єкта (диспетчера, змінного інженера), в управлінні якого знаходиться автоматизоване технологічне обладнання (КС, ГРС, ГРП, ПСГ, УПГ тощо) із записом в оперативному журналі.

11.2.7.В екстрених випадках (екстремальних ситуаціях) - нещасних випадках з людьми, пожежах, стихійному лихові, а також під час ліквідації аварій, дозволяється згідно

змісцевими інструкціями з експлуатації технологічного обладнання (установки, цеху тощо), виконувати необхідні переключення без відома вищого чергового персоналу (диспетчера, змінного інженера), але із наступним його повідомленням і записом в оперативному журналі.

11.2.8.Не дозволяється пуск і експлуатація обладнання із несправними або відключеними КВПіА, системами захисту та іншими технічними засобами, необхідними

СПБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts

43

для експлуатації обладнання (установок, цехів тощо) в режимі автоматичного або ручного управління.

11.2.9.Періодичність перевірки справності і правильності засобів вимірювання і автоматизації визначається графіком, погодженим із місцевими лабораторіями державного нагляду Держстандарту України і затвердженим керівництвом філії або виробничого підрозділу.

11.2.10.Електрообладнання, яке входить в комплекси засобів автоматизації, телемеханіки та обчислювальної техніки, повинно бути заземлено згідно з вимогами ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32-01.

11.2.11.Електрична частина КВПіА, засобів телемеханіки та обчислювальної техніки, яка встановлюється у вибухонебезпечних приміщеннях (зонах), повинна бути у вибухозахищеному виконанні. Експлуатація і ремонт електроапаратури повинні виконуватись згідно з вимогами нормативних документів, наведених у розділі 11.1. цих

Правил.

11.2.12.Допускається розкриття будь-якого вибухозахищеного апарату або приладу, встановленого у вибухонебезпечному приміщенні (зоні) після зняття напруги із його струмоведучих частин, а в апаратах і приладах із елементами, які нагріваються у процесі роботи, після зменшення їх температури нижче безпечної для спалахування газоповітряної суміші. Не допускається перевірка електричних частин КВПіА, засобів телемеханіки та обчислювальної техніки у вибухонебезпечних зонах тестером, мегомметром та іншими приладами у звичайному виконанні.

11.2.13.За герметичністю вибухозахищених оболонок і ущільнень ввідних пристроїв, апаратури, приладів повинен бути організований періодичний нагляд. Не дозволяється експлуатація вибухозахищених апаратів, приладів та апаратури із ослабленими елементами ущільнень.

Не допускається установлення додаткових прокладок в ущільненнях, якщо це не передбачено їх конструкцією або інструкцією з експлуатації.

Не допускається заміняти параметри вибухозахисту, кріпильний і прокладковий матеріал іншим матеріалом, який не відповідає кресленням та інструкціям заводувиготовлювача.

11.2.14.Не допускається сумісна установка в щитах місцевої автоматики приладів, до яких підводиться горюче або вибухонебезпечне середовище, параметри якого вимірюються (навіть через розділювальну рідину), та електричних КВПіА (з їх живленням)

уне вибухозахищеному виконанні.

11.2.15.Не допускається введення імпульсних трубок із горючими газами і рідинами

уприміщення операторних КВПіА, які експлуатуються як вибухонебезпечні. При цьому, імпульс, параметри якого вимірюються, повинен подаватись по імпульсній трубці, що заповнена негорючими та незамерзаючими рідинами через розділювальні посудини. За рівнем рідини у посудинах і герметичністю автоматичних відсічних пристроїв у них повинен бути організований періодичний контроль. Не допускається експлуатація розділювальних посудин із рівнем рідини в них, зниженим порівняно із нормальним. Після демонтажу вимірювального приладу на вільному кінці імпульсної трубки повинна бути встановлена заглушка (пробка), розрахована на максимальний робочий тиск.

11.2.16.Експлуатація посудин, що працюють під тиском і які входять до системи пневмогідроавтоматики здійснюється згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94. При цьому, повинна бути передбачена сигналізація допустимих границь (верхньої і нижньої) тиску повітря (газу).

11.2.17.Застосування КВПіА із ртутним заповненням повинно бути максимально

обмежено.

11.2.18.Продування імпульсних трубок на діючих установках (агрегатах, об’єктах

заходів безпеки. Горючі рідини необхідно зливати у спеціальні місткості для продування. 11.2.19. КВПіА, які розміщені на щитах управління, повинні бути з підписами, які

визначають їх призначення. Манометри та інші аналогічні КВП повинні бути встановлені так, щоб їх показання було добре видно з робочих місць і мати червону лінію на шкалі поділок, яка відповідає гранично - допустимому тиску у посудині.

СПБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts

44

Манометри на газопроводах, апаратах і комунікаціях із тиском, рівним або більшим 10 МПа, повинні мати гумові пробки (заглушки) для запобігання від руйнування корпусу у випадку пропускання газу в трубки Бурдона або захисний пристрій з оргскла, що захищає обслуговуючий персонал від уламків у випадку його руйнування.

11.2.20. Кузов і обладнання пересувної лабораторії КВПіА, а також обладнання, яке випробовується, повинні бути заземлені дротом із мідного гнучкого провідника із перерізом не менше 10 мм2.

Не допускається використання для заземлення лабораторії жили заземлення силового кабелю живлення.

11.3. Технологічний зв’язок

11.3.1.Експлуатацію, налагодження, монтаж, технічне діагностування і ремонт лінійних, станційних, радіорелейних споруд зв'язку та засобів радіозв’язку вздовж магістральних газопроводів, відгалужень, місцевих телефонних мереж необхідно здійснювати згідно з вимогами ДНАОП 5.2.30-1.06-98, ДНАОП 5.2.30-1.07-96, ДНАОП

5.2.30-1.08-96, НАОП 5.2.30-1.02-87.

11.3.2.Роботи з обслуговування електроустановок, що живлять обладнання зв'язку, повинні виконуватись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.21-98.

11.3.3.Технічний персонал, який обслуговує лінії зв'язку МГ, повинен пройти відповідну підготовку і мати необхідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.

11.3.4.Роботи з будівництва, реконструкції і ремонту ліній зв'язку МГ повинні виконуватись із врахуванням вимог "Правил охорони магістральних трубопроводів" та інших чинних нормативних документів.

11.3.5.У разі наявності на дротах зв'язку сторонньої напруги необхідно поставити до відома про це керівництво цеху (служби) зв’язку для прийняття рішення про можливість проведення робіт і додаткові заходи безпеки під час їх виконання.

11.3.6.Для запобігання попадання персоналу і обладнання зв'язку під високу напругу, що виникає від грозових розрядів або від індуктивного впливу ЛЕП, повітряні лінії зв'язку повинні бути обладнані захисними пристроями у відповідності з вимогами відповідних норм і правил. Вказані захисні пристрої підлягають регулярній перевірці.

11.3.7.Не допускається під час грози, або у разі її наближення, проведення будьяких робіт на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення, а також електричні вимірювання на кабельних лініях зв'язку.

11.3.8.Не допускається виконання робіт на повітряних лініях зв'язку у разі швидкості вітру 1 м/сек і більше, а також у разі температури нижче граничної для даної місцевості. Допускається виняток для робіт з ліквідації аварій. У разі низьких температур роботи повинні виконуватись не менше ніж двома працівниками, при цьому необхідні перерви для їх обігрівання.

11.3.9.У вибухонебезпечних приміщеннях установка обладнання зв'язку допускається тільки у вибухозахищеному виконанні.

11.3.10. Засоби зв'язку для виклику диспетчера і пожежної команди повинні бути постійно діючими, а у випадку пошкодження - негайно ремонтуватися. Працездатність засобів зв'язку повинна систематично перевірятися.

11.3.11.Біля телефонних апаратів повинні бути приведені вказівки про порядок виклику пожежної охорони, швидкої допомоги, інших спецслужб, а також посадових осіб.

11.3.12.Експлуатація апаратів і посудин, що працюють під тиском, здійснюється згідно з ДНАОП 0.00-1.07-94.

12. Виробнича санітарія

12.1. Загальні вимоги до об'єктів транспортування газу

12.1.1. На об'єктах МГ з можливим негативним впливом на довкілля повинні передбачатися регламентація ГДВ та ГДС відповідно до Закону України "Про охорону атмосферного повітря", основ законодавства України про охорону здоров'я, Водним

СПБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts

45

кодексом, ГОСТ 17.2.3.02, "Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами".

12.1.2.Для об'єктів МГ, які розташовані поблизу населених міст, можуть встановлюватися санітарно-захисні зони у відповідності із "Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів".

12.1.3.Допускається в санітарно-захисній зоні між житловими районами і виробничими об'єктами розміщувати об'єкти з меншим, ніж у даного об'єкта класом шкідливості за умови, що між об'єктами, які розміщуються і житловими районами буде збережена необхідна санітарно-захисна зона.

Територія санітарно-захисної зони повинна бути упорядкована і озеленена.

12.1.4.Рівні забруднення приземного шару атмосфери на кордоні санітарнозахисних зон не повинні перевищувати ГДК населених місць за кожним з шкідливих чинників технологічного процесу на даному об'єкті.

12.1.5.Рівні виробничого шуму в населених пунктах на кордоні санітарно-захисних

зон не повинні перевищувати вимог ДСН 3.3.6.037-99, ГОСТ 12.1.003 та інших нормативних документів.

12.2. Вимоги по утриманню виробничих і санітарно-побутових приміщень

12.2.1.У виробничих приміщеннях об'єктів МГ повинні дотримуватися вимог, передбачених проектом споруди, вимогами СН 433-79, СНиП ІІ-4-79, СНиП ІІ-12-77 та інших нормативних документів.

12.2.2.Санітарно-побутові приміщення і їх обладнання повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 і відповідних санітарних норм. Керівництво газотранспортного підприємства (виробничого підрозділу) зобов'язано забезпечити відповідність кількості санітарно-побутових приміщень і їх оснащеність умовам роботи та кількості працюючих.

12.2.3.Організація робіт, режимів праці і відпочинку робітників в умовах підвищеної шкідливості повинна відповідати колективному договору на підприємстві та чинним нормативним документам.

12.2.4.Не дозволяється розвішувати для сушіння одяг, а також класти будь-які горючі матеріали на гарячі поверхні трубопроводів або технологічного обладнання. Для сушіння одягу і взуття повинні бути обладнані відповідні місця.

12.2.5.Працівник до початку роботи зобов'язаний перевірити стан свого робочого місця, а також справність та відповідність призначеного для роботи обладнання, інструменту, матеріалів, ЗІЗ і ЗКЗ і, у разі виявлення несправностей, вжити заходів до їх усунення.

12.2.6.Проходи, виходи, сходові клітки, тамбури, коридори, запасні виходи, засоби пожежогасіння і аварійні склади не повинні захаращуватися будь-якими предметами, матеріалами і обладнанням. Не допускається влаштування комор, майстерень під маршами сходових кліток. Резервне обладнання, матеріали та інші цінності повинні складуватись у спеціально відведених для цієї мети приміщеннях або місцях.

12.2.7.Двері у приміщеннях повинні відкриватися в напрямі найближчих виходів

назовні.

12.2.8.Місця для входу у приміщення в місцевостях із суворим кліматом повинні мати двері, які щільно зачиняються та замикаються, захисні стінки та інші пристрої для економії тепла і попередження протягів і різких коливань температури у приміщенні.

12.2.9.Виробничі і побутові приміщення, а також території на майданчиках основних

ідопоміжних цехів і служб повинні постійно утримуватися в порядку і чистоті. Розлиті горючі продукти необхідно своєчасно прибирати, а забруднену ними територію потрібно зачистити, видаляючи забруднений грунт, змити водою та засипати чистим грунтом. Не дозволяється очищення підлог, каналів, конструкцій за допомогою легкозаймистих рідин (далі ЛЗР).

12.2.10.Стулки вікон, а також стулки ліхтарів повинні бути забезпечені пристроями для легкого і швидкого відкриття і закриття. Вікна, що розташовані під дахом виробничих приміщень, повинні бути обладнані дистанційним управлінням або майданчиками зі сходами для обслуговування віконних фрамуг.

СПБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts

46

12.2.11.Рівні звуку (шуму) і еквівалентні рівні звуку у виробничих приміщеннях і на території об'єктів не повинні перевищувати рівні шуму згідно з ДСН 3.3.6.037-99, ГОСТ

12.1.003.

12.2.12.Технологічне обладнання об’єктів МГ за своїми характеристиками повинно відповідати вимогам чинних санітарних норм.

12.2.13.Розташування апаратури у виробничих приміщеннях, а також трубопроводів повинно забезпечувати безпеку їх обслуговування, ремонту і огляду.

12.2.14.Зони із рівнем звуку вище за 85 дБА повинні бути позначені знаками безпеки. Працюючих в цих зонах адміністрація зобов'язана забезпечувати ЗІЗ, підібраними за ГОСТ 12.4.051. Не дозволяється навіть короткочасне перебування в зоні з рівнями звукового тиску, що перевищують 135 дБ в будь-якій з октавних смуг частот, що нормуються.

12.2.15.До приймання в експлуатацію об'єктів МГ, у процесі їх пусконалагоджування повинні бути перевірені шумові характеристики встановленого обладнання і рівні звуку у приміщеннях об'єктів, на території проммайданчиків і на межі сельбищної (житлової) зони.

Якщо внаслідок вимірювань буде виявлено, що рівні звукового тиску на робочих місцях, зонах обслуговування технологічного обладнання і на кордоні житлової зони перевищують значення, допустимі за ГОСТ 12.1.003, необхідно провести експертизу проекту і направити рекламації заводу-виготовлювачу, проектній або будівельній організації.

12.2.16.Методи вимірювання шуму на робочих місцях і шумових характеристик обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.028, ГОСТ 12.1.050.

12.2.17.Якщо рівні звукового тиску на робочих місцях і на кордоні житлової зони, в зонах обслуговування технологічного обладнання перевищують значення, допустимі за ГОСТ 12.1.003, необхідно провести відповідну експертизу і вжити заходів для зниження шуму в умовах експлуатації, які передбачені СНиП ІІ-12-77.

12.2.18.Рівень звуку у виробничих приміщеннях необхідно контролювати в плановому порядку, а також після капітального ремонту і реконструкції технологічного обладнання, зокрема систем вентиляції.

12.2.19.Персонал КС і ГРС, який працює в умовах підвищеного шуму, підлягає періодичному медичному обстеженню з аудіометричною перевіркою стану слуху.

12.2.20.Рівні загальної технологічної вібрації, транспортної вібрації, що передається на руки працюючих у разі використання віброінструменту, не повинні перевищувати рівнів згідно з ГОСТ 12.1.012.

12.2.21.Вібробезпечні умови праці повинні бути забезпечені:

застосуванням вібробезпечного обладнання та інструменту;

застосуванням засобів віброзахисту, що знижують вплив на працівників вібрації на шляхах її поширення;

організаційно-технічними заходами (підтримка в умовах експлуатації технічного стану машин і механізмів на рівні, передбаченому ТД на них, введенням режимів праці, що регулюють тривалість впливу вібрації на працівників; визволення працівників з

робочих місць із перевищенням допустимих рівнів вібрації тощо).

12.2.22.Рівні звукового тиску і вібрації підлягають перевірці із занесенням отриманих даних до паспорту санітарно-технічного стану умов праці.

12.2.23.У виробничих приміщеннях вміст шкідливих газів і пари у повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК робочої зони.

12.2.24.Надходженню шкідливих речовин у приміщення і їх поширенню в робочій зоні необхідно запобігати шляхом раціонального розміщення об'єктів і організації виробничого процесу (герметизація, теплоізоляція, виведення ліній, що продуваються за межі приміщення, виключення можливості розливу продуктів, якісна робота вентиляції і каналізації, контроль повітряного середовища тощо).

12.2.25.Виробничі приміщення повинні мати пристрої для провітрювання (кватирки, що відкриваються у віконних рамах або ліхтарях). Площа і кількість кватирок, що відкриваються, визначаються проектом.

12.2.26.Освітленість робочих місць, проходів між обладнанням, містків, сходів, переходів, щитів управління і контрольно-вимірювальних приладів, улаштування

СПБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts

47

робочого, у тому числі місцевого аварійного, евакуаційного освітлення, а також території проммайданчиків повинна відповідати нормам СНиП II-4-79. Прилади для освітлення та світильники, що встановлюються в робочих приміщеннях повинні відповідати категорії пожежо-, вибухонебезпеки приміщення, підтримуватися у технічно справному стані і мати дистанційне управління.

12.2.27.У приміщеннях повинні бути вжиті заходи до максимального використання природного освітлення. Вікна в них повинні бути повністю засклені і утримуватися у чистоті.

12.2.28.У разі наявності на об'єктах обладнання, що є джерелом виробничої шкідливості понад допустимі санітарні норми, у виробничих приміщеннях повинні бути

встановлені ЗКЗ, що запобігають або знижують вплив на працівників шкідливих виробничих чинників до допустимих норм.

12.2.29.Заходи з поліпшення умов праці і зниження впливу шкідливих виробничих чинників повинні бути визначені під час паспортизації і включені у відповідні розділи комплексних заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних або підвищення існуючого рівня охорони праці.

12.2.30.Санітарно-побутові приміщення необхідно щодня прибирати і провітрювати.

Роздягальні, душові та інші санітарно-побутові приміщення і пристрої необхідно періодично дезінфікувати. Умивальники повинні бути забезпечені милом.

12.3. Промислово-санітарна лабораторія

12.3.1. В структурі газотранспортних підприємств, діяльність яких пов’язана із експлуатацією об’єктів магістральних газопроводів, може створюватись промисловосанітарна лабораторія.

12.3.2. Методи обстеження умов праці, що використовуються лабораторією, повинні задовольняти чинним відповідним ГОСТ, ОСТ, ДСТУ, правилам та іншій нормативній документації.

12.3.3.Лабораторія визначає санітарно-гігієнічні умови праці і охорони довкілля, видає практичні рекомендації з нормалізації і виключення впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників, населення і довкілля.

12.3.4.Лабораторія виконує плановий і аварійний контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони приміщень, проммайданчиків, території об'єктів, у санітарно-захисній зоні, а також за рівнем шуму, вібрації, освітлення, загазованості, стічними водами і очисними спорудами, за чистотою грунту, водоймищ, атмосферного повітря.

12.3.5.Лабораторія проводить санітарно-технічну паспортизацію умов праці відповідно до переліку об'єктів, що підлягають паспортизації.

12.4. Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря

12.4.1.Системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря повинні забезпечувати у виробничих приміщеннях умови, які відповідають вимогам СНиП 2.04.0591*, ДБН В.2.5-20-2001, СН 433-79 та інших нормативних документів.

12.4.2.Системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря приміщень будуються і реконструюються у відповідності з проектом, розробленим та затвердженим у встановленому порядку.

12.4.3.Теплові мережі, теплові пункти та тепловикористовуючі установки повинні експлуатуватися за ДНАОП 0.00-1.22-72.

12.4.4.Приміщення із технологічними тепловиділеннями повинні бути обладнані черговими опалювальними пристроями для підтримання у приміщеннях температури не нижче +5ºС під час зупинки на ремонт апаратури та обладнання.

12.4.5.Не допускається рециркуляція повітря у разі влаштування повітряного опалення, суміщеного з припливною вентиляцією, окрім випадків, коли у повітряний простір цеху (приміщення) за його технологією не виділяються шкідливі речовини.

СПБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts

48

12.4.6.У приміщеннях категорії "А", "Б" та "В" за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинні встановлюватись нагрівальні прилади з гладкими поверхнями, які допускають легке їх очищення.

12.4.7.Трубопроводи систем опалення потрібно прокладати відкрито. У разі обґрунтованого схованого прокладання трубопроводів, необхідно передбачити люки в місцях розташування розбірних з'єднань та арматури. Лотки опалювальних трубопроводів, які проходять у підлозі приміщень, де проводяться роботи із скрапленим вуглеводневим газом, повинні повністю засипатись піском. Трубопроводи у місцях перетину перекривань, внутрішніх стін та перегородок потрібно прокладати у гільзах із негорючих матеріалів. Краї гільз повинні бути на рівні з поверхнею стін, перегородок та стель, але на ЗО мм вище поверхні чистої підлоги. Закладання зазорів та отворів у місцях прокладання трубопроводів потрібно виконувати негорючими матеріалами, забезпечуючи нормовану межу вогнестійкості огороджень.

12.4.8.Системи вентиляції та кондиціювання повітря повинні обслуговуватись спеціально навченим персоналом відповідно до діючих нормативних документів.

12.4.9.Відповідальним за безпечну експлуатацію систем вентиляції та кондиціювання повинен бути працівник із числа ІТП, призначений наказом керівника підприємства (підрозділу).

12.4.10.Не дозволяється вхід у вентиляційні камери особам, які не мають права обслуговування установок вентиляції та кондиціювання повітря, а також використання вказаних приміщень для інших цілей.

12.4.11.На обладнання з вентиляції та кондиціюванню повітря повинні бути паспорт

іжурнал з їх експлуатації та ремонту. Не рідше 1 разу на зміну необхідно перевіряти стан установок із занесенням результатів огляду до журналу. Виявленні несправності повинні терміново усуватись з одночасним повідомленням керівництву цеху, диспетчеру, службі тощо підрозділу.

12.4.12.Технічний стан і ефективність роботи вентиляційних систем для технологічного обладнання у вибухонебезпечному виконанні перевіряють не рідше 1 разу на рік; для обладнання у звичайному виконанні не рідше 1 разу на 3 роки. Перевірку повинна проводити спеціалізована пусконалагоджувальна організація у відповідності до діючих нормативів.

12.4.13.Вентиляційні системи вибухонебезпечних приміщень, крім аварійних систем, повинні працювати безперервно, незалежно від перебування там обслуговуючого персоналу.

12.4.14.Не дозволяється об’єднання декількох вибухонебезпечних приміщень загальними повітроводами.

12.4.15.Для приміщення, де проводяться роботи із шкідливими речовинами 1-го і 2- го класів (наприклад із ртуттю), вентиляційна система повинна бути окрема і не пов’язана з вентиляцією інших приміщень.

12.4.16.Аварійна витяжна вентиляція повинна автоматично включатись за умови вмісту горючих (вибухонебезпечних) речовин у повітрі приміщення, який перевищує 10% НКГВ газо-, паро-, пилоповітряної суміші, а також у разі утворення в повітрі робочої зони приміщення концентрації шкідливих речовин, що перевищують гранично допустимі концентрації. Ззовні приміщення, біля основного входу в нього, повинен бути пристрій для її пуску вручну.

12.4.17.У разі непередбачуваного відключення вентиляторів витяжної системи повинна включатись сигналізація з виводом світових та звукових сигналів в приміщення, для яких вона призначена.

12.4.18.Для зменшення шуму і вібрації вентиляційне обладнання повинно бути встановлено на шумота вібропоглинальну основу.

12.4.19.Взаємне розташування викидних та повітрозабірних шахт та об'єднання систем вентиляції для різних приміщень повинно виконуватись згідно з діючими нормами з урахуванням існуючих умов.

12.5. Водопостачання, виробнича та господарська каналізація

СПБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts

49

12.5.1.Питне і господарче водопостачання і каналізація об'єктів МГ повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-85*, СНиП 2.04.03-85, СН 433-79 та іншим діючим нормативним документам.

12.5.2.Норми витрат води на питні та господарчі потреби повинні відповідати санітарним нормам.

12.5.3.Не допускається об'єднання мереж господарчо-питного водопостачання з водопроводом, який подає воду не питної якості.

12.5.4.Адміністрація об'єкта зобов'язана забезпечити працюючих питною водою у відповідності з вимогами ГОСТ 2874 та ДСанПІН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання". Для питної води повинні застосовуватись бачки з матеріалів, які відповідають санітарним вимогам (емальовані, алюмінієві, які легко очищуються і дезінфікуються), оснащені кранами типу фонтанчик з огородженням, яке перешкоджає дотику до крана ротом. Кришка бачка повинна зачинятись на замок та закриватись чохлом.

12.5.5. Працівники, які обслуговують питне водопостачання, повинні щорічно проходити медичний огляд і обстеження.

12.5.6. Для відведення виробничих, дощових і побутових вод повинні бути передбачені системи каналізації у відповідності із діючими нормами.

12.5.7. На мережах виробничо-дощової каналізації повинні бути передбачені колодязі і гідравлічні затвори згідно з СНиП, ДБН. Колодязі виробничої каналізації повинні бути постійно зачинені і промарковані.

12.5.8.Не дозволяється експлуатація каналізації з несправними або неправильно виконаними гідрозатворами і колодязями, а також без гідрозатворів.

12.5.9.Водопровідні і каналізаційні колодязі, а також каналізаційні мережі внаслідок можливого попадання у них газу, газоконденсату та інших шкідливих і горючих речовин є газонебезпечними об'єктами. У разі огляду і ремонту, а також під час проведення газонебезпечних і вогневих робіт у каналізаційній мережі, водопровідному і каналізаційних колодязях або поблизу них, необхідно виконувати вимоги НАОП 9.0.00-1.01-79 і цих

Правил.

12.5.10.Для відведення фекальних та забруднених виробничих вод повинні бути передбачені каналізаційні пристрої. Не дозволяється спускання фекальних і забруднених виробничих вод у поглинальні колодязі.

12.5.11.Не дозволяється спуск у каналізацію шкідливих речовин в концентрації і кількості, які перевищують відповідні санітарні норми. Для зливання шкідливих речовин повинні бути встановлені спеціальні місткості і розроблена інструкція з їх нейтралізації і утилізації.

12.5.12.Очисні споруди виробничої каналізації є вибухонебезпечними об'єктами. Експлуатувати їх потрібно згідно з НАОП 1.1.21-5.03-83.

12.5.13.За експлуатацією очисних споруд повинен вестись контроль і вживатись заходи по забезпеченню їх безперебійної роботи із необхідною ступінню очищення стічних вод.

12.5.14.Тверді відходи (шлаки) потрібно тимчасово складувати на спеціально відведених ділянках об'єктів і по мірі накопичення вивозити їх у місця знешкодження або захоронення згідно з вимогами ДСанПІН 2.2.7.029-99.

12.5.15.Загальні системи каналізації і споруди біологічного очищення стічних вод повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.03-85.

12.5.16.Стоки, які важко очищуються, потрібно закачувати у поглинальні свердловини або спалювати на установках термічного знешкодження промислових стоків

увідповідності з проектом, погодженим і затвердженим у встановленому порядку.

12.6. Заходи безпеки під час робіт із метанолом-отрутою

12.6.1.Метанол-отрута – сильнодіюча отруйна рідина. Її властивості наведені у Додатку № 2.

12.6.2.На об’єктах магістральних газопроводів метанол–іотруту дозволяється використовувати:

а) для попередження або ліквідації кристалогідратних пробок;

СПБГУАП группа 4736 https://new.guap.ru/i03/contacts

50

б) для обробки привибійних зон газових і газоконденсатних свердловин; в) у складі інгібітору корозії.

12.6.3. Використання метанолу-отрути у приладах та обладнанні, яке передбачено технічним проектом або технологічним регламентом, але не вказано у пункті 12.6.2. цих Правил, повинно бути додатково погоджене із власником підприємства (юридичною особою) і Держнаглядохоронпраці України.

12.6.4.Під час робіт з метанолом-отрутою необхідно виконувати вимоги "Інструкції про порядок одержання від постачальників, перевезення, зберігання, відпустку та застосування метанолу на об’єктах газової промисловості", даного розділу цих Правил та інших чинних нормативних документів.

12.6.5.На підставі вимог "Інструкції про порядок одержання від постачальників, перевезення, зберігання, відпустку та застосування метанолу на об’єктах газової промисловості", газотранспортні підприємства (філії) повинні розробити свої інструкції, що врахують місцеву специфіку отримання від постачальників, перевезення, зберігання, відпуску і використання метанолу-отрути на своїх об’єктах.

12.6.6.Інструкція з використання метанолу-отрути може бути розроблена для окремих виробничих підрозділів, коли вони знаходяться на значній віддалі від підприємства (філії), а їх керівникам наказом по підприємству (філії) дано право отримувати для виробничих потреб метанол-отруту.

12.6.7.Відповідальність за безпечні умови праці у разі використання метанолуотрути, організацію робіт з ним, зокрема контроль за дотриманням вимог даного розділу Правил покладається на керівників газотранспортних підприємств (філій) і виробничих підрозділів.

12.6.8.На газотранспортних підприємствах (філіях) і його виробничих підрозділах наказом повинні бути призначені відповідальні посадові особи за забезпечення безпеки у разі отримання, зберігання, відпуску, транспортування і використання метанолу-отрути, а також за своєчасний інструктаж і контроль за проходженням медичних оглядів працівниками, які залучаються до роботи із метанолом-отрутою.

12.6.9.Усі операції із метанолом-отрутою повинні виконуватися під керівництвом відповідальної особи, призначеної наказом згідно з пунктом 12.6.8.

12.6.10.Усі операції із метанолом-отрутою повинні виконуватись за закритою схемою так, щоб не було безпосереднього контакту працівників з ним.

12.6.11.З метою недопущення помилкового вживання людьми, метанол-отрута повинен бути змішаний із одорантом у відношенні 1:1000 і гасом у відношенні 1:100 на 1000 літрів метанолу або одорантом у відношенні 1:1000 і барвником темного кольору, який добре розчиняється у метанолі з розрахунку 2-3 л на 1000 л метанолу. Не дозволяється відпуск зі складу метанолу-отрути із слабим запахом одоранту і гасу.

12.6.12.Працівники, що пов’язані із отриманням, відпуском, транспортуванням, зберіганням і використанням метанолу-отрути, зобов’язані проходити не рідше одного разу на квартал спеціальний інструктаж про властивості метанолу-отрути і заходи безпеки у разі роботи із ним. Під час первинного інструктажу, а також за умови зміни обов’язків працівника, необхідно оформляти зобов’язання про знання і виконання вимог "Інструкції про порядок одержання від постачальників, перевезення, зберігання, відпустку та застосування метанолу на об’єктах газової промисловості".

12.6.13.Із небезпечними для здоров’я і життя властивостями метанолу-отрути

повинні бути ознайомлені під розписку всі інші працівники об’єктів магістральних газопроводів.

12.6.14.Усі працівники, які працюють із метанолом-отрутою, зокрема займаються контролем повітряного середовища, повинні мати протигаз із фільтруючою коробкою марки А, прогумований фартух, гумові чоботи, рукавиці і у разі необхідності – окуляри.

12.6.15.Не дозволяється отримувати, відпускати, транспортувати, використовувати і зберігати метанол-отруту разом із етиловим (винним) спиртом.

12.6.16.Не дозволяється використовувати трубопроводи, місткості, насоси, шланги