3-1 Основи побудови та захисту сучасних операційних систем / Защита_операционных_систем_КНМЗ

18

Продовження таблиці 2.2

Нумерація формул.

Набір формул здійснюється за допомогою редактора формул MS Equation. Забороняється використовувати для набору формул графічні об'єкти, кадри й таблиці.

У меню «Розмір-Визначити» редактора формул MS Equation ввести наступні значення: Розмір звичайний – 14, Крупний індекс – 12, Малий індекс – 10, Крупний символ – 18, Малий символ – 14; Стиль формул – «прямий», тобто в меню «Стиль-Визначити» поля «Формат символів» повинні бути пусті.

Формули розташовуються в пояснювальної записки безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше. Якщо формули створені не автором пояснювальної записки, необхідно, подаючи їх у тексті, дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права (тобто зробити посилання на те джерело, звідки запозичена формула).

Формули нумеруються арабськими цифрами. При цьому, нумерація здійснюється у межах розділу із зазначенням номеру розділу, який вказується першим.

Рівняння і формули виділяються з тексту вільними рядками, розташовуються у центрі рядка, номер ставиться біля правого поля сторінки. Формули, що подаються одна за одною і не розділяються текстом, відокремлюють комами.

19

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів наводяться безпосередньо під формулою у тій самій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта вказуються з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки, після якого пишеться перший символ, що пояснюється.

Наприклад:

Коефіцієнт посилення антени у вільному просторі (Gh) по відношенню до напівхвильового диполю визначається за формулою (3.3) [9]:

де Ga - коефіцієнт посилення антени у вільному просторі по відношенню до ізотропного випромінювача.

Під час виконання розрахунків рекомендується використовувати інженерну форму запису за схемою: розрахункова формула – числова підстановка – результат обчислень із зазначенням розмірності.

Наприклад:

Знаходимо потужність ЕМП, що випромінюється антеною у напрямках мінімуму випромінення за формулою (3.4):

√10, · 1 0,0002 Вт.

Коефіцієнт посилення антени визначається за формулою (3.5) [9]:

де - потужність випромінення електромагнітного поля;

Gh - коефіцієнт посилення антени у вільному просторі по відношенню до напівхвильового диполю;

0 - опорний рівень потужності.

Знаходимо коефіцієнт посилення антени в разах за формулою (3.5):

20

√10, 0,0002.

Посилання.

Посилання в тексті на джерела наводяться в міру їх згадування в пояснювальній записці, із зазначенням порядкового номера, виділеного квадратними дужками.

Наприклад:

Соціальні мережі, такі як Facebook, Twitter, Google+, ВКонтакті, Однокласники та LinkedIn, стають сьогодні все більш популярними та налічують 1,6 млрд активних користувачів [16].

Посилання на ілюстрації та таблиці вказують порядковим номером ілюстрації (таблиці).

Наприклад:

Аналіз рис.1.3 свідчить, що… Наприклад:

Коефіцієнт підсилення оберемо з табл.5.1.

Посилання на формули вказують порядковим номером формули у дужках.

Наприклад:

Знаходимо потужність ЕМП, що випромінюється антеною у напрямках мінімуму випромінення за формулою (3.4):

√10, · 1 0,0002 Вт.

Перелічення.

При необхідності перелічення декількох тверджень використовується одна з двох форм перелічення: «дефіс» або «номер».

21

За допомогою дефісу, як правило, здійснюється перелічення певних тверджень у рамках єдиного речення. При цьому, після дефісу текст надається з малої літери. При переліченні наприкінці використовується крапка з комою - ;.

Наприклад:

При роботі в положенні сидячи рекомендуються такі параметри робочого простору:

−ширина не менше 700 мм;

−глибина не менше 400 мм;

−висота робочої поверхні столу над статтю 700-750 мм.

«Номер» використовується при переліченні декількох різноманітних речень. Після номеру ставиться дужка. Текст після дужки надається з великої літери. Наприкінці перелічення ставиться крапка.

Наприклад:

Розглянемо основні змістовні блоки інформації, які можна отримати через соціальні мережі.

1)Прізвище, ім’я, дата та місце народження, місце проживання. Дана інформація використовується для пошуку людини у соціальній мережі та виділення її профілю поміж схожих.

2)Контактна інформація (телефон, Skype, Веб-сайт, інші соціальні мережі). Ця інформація надає можливості встановити безпосередній зв'язок з особою, а також вказує на додаткові джерела інформації для аналізу.

3)Освіта середня та вища (ВНЗ, факультет, статус), кар’єра, військова служба. Цей матеріал потрібен для визначення рівня підготовки людини, її особистих можливостей, спеціалізації [20].

22

5. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

Основною метою виконання курсової роботи є дослідження механізмів захисту інформації в Linux-подібних операційних системах. Студенти, згідно зі списком навчальної групи, отримують варіант (назву дистрибутиву) операційної системи з метою дослідження механізмів захисту інформації, які реалізовані у цій операційній системі. При цьому, робиться акцент на такі механізми захисту як:

−дослідження механізмів аутентифікації та авторизації користувачів;

−управління обліковими записами користувачів;

−порядок надання дозволів користувачам доступу до інформаційних ресурсів системи;

−дослідження механізмів шифрування даних в операційній системі;

−дослідження політики паролів облікових записів;

−дослідження особливостей файлової системи та ї впливу на механізми захисту інформації;

−порядок забезпечення цілісності та доступності інформації методом резервного копіювання;

−дослідження механізмів забезпечення мережної безпеки.

Варіанти дистрибутивів операційної системи надано у таблиці 5.1

Таблиця 5.1 – Варіанти дистрибутивів операційної системи

23

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.Положення про дипломне проектування бакалавра / Упоряд.: Н.С.Лесна. – Харків: ХНУРЕ, 2003. – 48 с.

2.Загальні методичні вказівки з дипломного проектування в університеті / Упоряд.: П.С.Ковтун, З.В.Дудар, В.Я.Журавлев, О.С.Шкіль. – Харків: ХНУРЕ, 2002. – 40 с.

3.Методичні вказівки щодо структури, змісту та оформлення навчальнометодичної літератури / Упоряд.: П.С.Ковтун, І.О.Мілютченко, Б.П.Косіковська. – Харків: ХНУРЕ, 2002. – 52 с.

4.Методичні вказівки з дипломного проектування бакалавра для студентів спеціальності 8.091401/ Упоряд.: Е.Г.Петров, М.Ю.Вишняк та інші. – Харків: ХНУРЕ, 2004. –56 с.

5.Державний стандарт Україні. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

6.Единая система конструкторской документации: Справ. пособие / С.С.Борушек, А.А.Волков, М.М.Ефимова и др. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во стандартов, 1989. – 352 с.

7.Единая система технологической документации: Справ. пособие / Е.А.Лобода, В.Г.Мартынов, Б.С.Мендриков и др. – М.: Изд-во стандартов, 1992. – 352с.

9.Межгосударственный стандарт. ГОСТ 2.105-95. Единая система конструкторкой документации. Общие требования к текстовым документам.

24

Додаток А Варіант оформлення титульного аркушу

Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет радіоелектроніки

Факультет__________________Інфокомунікацій________________________

(повна назва)

Кафедра_______________Інфокомунікаційної інженерії____________________

(повна назва)

КУРСОВА РОБОТА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дослідження механізмів захисту інформації в Linux-подібних операційних системах

(тема роботи)

Освітній рівень бакалавр

25

Додаток Б Варіант оформлення реферату

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка: 93 с., 15 рис., 32 табл., 1 додаток, 27 джерел. Об’єкт дослідження – процес створення системи менеджменту

інформаційної безпеки на основі міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2013. Предмет дослідження – оцінка ризиків інформаційної безпеки, що

використовується при створенні системи менеджменту інформаційної безпеки. Мета роботи – розробка методики кількісної оцінки ризиків інформаційної

безпеки з урахуванням багатофакторного аналізу.

Методи досліджень – емпіричний аналіз, формалізація та порівняння. Питання розрахунку величини ризику компрометації інформації є

актуальним через постійне зростання ціни інформації. Для ефективного керування бюджетом компанії, для побудови ефективної системи менеджменту інформаційної безпеки, необхідно мати чітку уяву про можливі ризики та збитки від них.

У роботі виконаний аналіз існуючих підходів до оцінки ризиків інформаційної безпеки. Розглянуто їхні переваги та недоліки. Особлива увага приділена аналізу методики факторного аналізу інформаційних ризиків. Дана методика дозволяє проводити оцінку ризиків з урахуванням великої кількості факторів, що, в свою чергу, приводить до отримання зваженої оцінки ризиків. Однак її недоліком є використання матричного підходу та якісних величин.

Розроблено методику кількісної оцінки інформаційних ризиків на підставі методики факторного аналізу інформаційних ризиків та її імплементації до міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2013.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА, ОЦІНКА РИЗИКІВ, ЗАГРОЗА, ВРАЗЛИВІСТЬ, АКТИВ, КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ.

26

Додаток В Варіант оформлення змісту

ЗМІСТ

1.2Методологія оцінки ризиків національного інституту

3Розробка кількісного підходу до оцінки ризиків на підставі

5Охорона праці………………………..………………..………………... 35

27

Додаток Г Варіант оформлення переліку скорочень, умовних позначень, символів, одиниць і

термінів

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ І ТЕРМІНІВ

ВІ – випадковий індекс ВУ – відношення узгодженості

ДС - діаграма спрямованості ЕЕ - енергетична експозиція

ЕМВ - електромагнітне випромінювання ЕМП - електромагнітне поле ЗОТ - засоби обчислювальної техніки

ПЕМВ - побічні електромагнітні випромінювання ПК - персональний комп’ютер

ТЗПІ - технічні засоби прийому, обробки, зберігання та передачі інформації ENISA – European Network and Information Security Agency