Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 2 Особистість.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
05.12.2020
Размер:
62.88 Кб
Скачать

2.6. Індивідуально-психологічні властивості особистості

Особистість по-різному поводиться, взаємодіючи з іншими. В одних випадках вона є активним співрозмовником, за інших обставин – більше слухає, аналізуючи ситуацію, проблеми. Вона може проявляти альтруїзм, агресію, апатію, депресію тощо. Причинами цього є як індивідуально-психологічні властивості особистості, так і зовнішні чинники, які спонукають до певного типу поведінки. Стосовно індивідуально-психологічних властивостей особистості, то їх розмаїття проглядається в особливостях прояву темпераменту, тобто загальної активності індивіда, динаміки психічних станів, емоційності. Поняття «темперамент» охоплює стійкі характеристики, риси, від яких залежать реакції особи на інших людей і соціальні обставини. Більшість класифікацій і теорій і темпераменту поєднують два компоненти – активність і емоційність, де активність характеризує ступінь енергійності, стрімкості, швидкості і, навпаки, повільності, інертності, а емоційність – особливості перебігу емоцій, почуттів, настроїв та їх якість.

Для вивчення співвідношення індивідуально-психологічних особливостей людини та зовнішніх поведінкових проявів можуть бути використані чотири типи темпераменту: сангвінік, флегматик, холерик, меланхолік. Кожний тип темпераменту має свої позитивні і негативні характеристики

Сангвінік – це тип темпераменту, який відповідає сильному, урівноваженому, рухливому типові нервової системи. У взаємодії і іншими характеризується високою активністю, енергійністю, жвавістю, багатством виразних рухів, міміки, товариськістю, легкою зміною одного заняття на інше, одного партнера на іншого. В ситуації конфлікту чи напруження поводить себе адекватно і конструктивно. Характеризується високою працездатністю, йому цілком відповідають заняття, повʼязані з спілкуванням і взаємодією з іншими людьми. Сангвінік легко переключається з одного на інший вид діяльності та спілкування, але є недостатньо чуттєвим до всіх зовнішніх змін. Він швидко освоюється в новій обстановці, вміє контролювати свої емоції. Йому властива життєрадісність, стійкий настрій, помірне терпіння, миролюбна поведінка, невелика сугестивність і підозріливість. У нього спокійне ставлення до критики, розважлива, без особливого ризику, реакція на небезпеку. За несприятливих соціальних умов у нього можуть розвиватися поспішність, поверховість, неуважність до учасників комунікативного процесу.

Флегматик відповідає сильному, урівноваженому, інертному типові нервової системи і характеризується спокоєм, повільними рухами, розважливим тоном бесіди, послідовністю і терплячістю. Він має велике терпіння, наділений повільною адаптацією, невисокою товариськістю, стриманістю в поведінці. Його мова монотонна, повільна, ставлення до критики байдуже, до небезпеки – холоднокровне, незворушне. Флегматик повільно, але наполегливо прямує до мети. У нього більш реальна, ніж у сангвініка (останній переоцінює власні здібності), оцінка своїх здібностей, слабка сугестивність і підозріливість. Флегматичний темперамент відрізняється врівноваженою поведінкою, слабкими емоційними переживаннями, стійким настроєм, без великих радощів і смутку.

Холерик відповідає сильному, неврівноваженому типові нервової системи й характеризується активністю, енергійністю, швидкістю, різкістю, нестриманістю, схильністю до швидких змін настрою, емоційними зривами, іноді агресивністю. Таким індивідам властиві неврівноважена поведінка, сильні, короткочасні емоційні переживання, різкі зміни настрою. Розмовляють вони голосно, жваво, різко. Люди холеричного темпераменту мають слабке терпіння. Вони дуже товариські, легко адаптуються і позитивно ставляться до всього нового, агресивні і гостро реагують на критику, часто після високої активності настає період депресії. Холерики йдуть до мети з повною віддачею сил, переборюючи будь-які труднощі. Вони самолюбні, прямолінійні, вирізняються значною переоцінкою своїх здібностей, помірною сугестивністю, підозрілістю, їхня неврівноваженість нервової системи зменшує сумісність з іншими людьми.

Меланхолік представляє слабкий тип нервової системи з низьким рівнем психологічної активності, характеризується сповільненістю рухів, стриманістю і невиразністю мови, швидкою стомлюваністю. Він відрізняється високою емоційною активністю, глибиною і стійкістю емоцій при слабкому зовнішньому їх вираженні. Люди меланхолійного темпераменту легко перелаштовуються з однієї справи на іншу, мають чутливість до всього, що відбувається довкола них. Їм властиві неврівноважена поведінка, глибокі і тривалі емоційні переживання, швидкі зміни настрою з перевагою песимізму, домінування істеричності в поведінці. Меланхоліки розмовляють тихо і не дуже впевнено, замкнуті, тривожно ставляться до небезпеки. Прагнення до мети у меланхоліка то посилюється, то слабшає. Він найчастіше недооцінює своїх здібностей, його вирізняють велика сугестивність і підозрілість.

Важливою властивістю людини, що формується під впливом соціуму, соціальних відносин, у безпосередній взаємодії з іншими, є характер, під яким розуміють сукупність стійких індивідуальних властивостей особистості, що проявляються в типових способах діяльності і спілкування, за типових обставин і визначаються ставленням особистості до цих обставин. Характер індивіда виявляється в системі ставлення до навколишньої дійсності, до інших людей (товариськість чи замкнутість, правдивість чи облудність, тактовність чи нетактовність тощо); до справи (відповідальність чи безвідповідальність, працьовитість чи лінощі тощо); до власності (щедрість чи жадібність, ощадливість чи марнотратність, акуратність чи неохайність); до себе (скромність чи самозакоханість, гордість чи приниженість тощо).

Структура людської поведінки є трикомпонентною і враховує когнітивний, афективний і практичний компоненти. Коли один з них переважає, що дає змогу співвідносити ту чи іншу людину з певним характерологічним типом. За М. Обозовим, перевага пізнавального компонента вказує на тип «мислителя», який більше орієнтований на пізнання внутрішнього і зовнішнього світу, на постійні роздуми про науку, мистецтво, життя, любить пофантазувати і в результаті – нетовариський, не вміє вирішувати організаційні завдання. Емоційно-комунікативний компонент повʼязаний з типом «співрозмовника», який характеризується товариськістю, контактністю, любить компанії, легко знайомиться і адаптується в нових ситуаціях. Перетворювальний компонент поєднується з типом «практика», тобто людини-справи, яка не терпить тяганини, незавершених справ, зайвих міркувань і часто є досвідченим організатором, йому подобаються завдання, що потребують відповідальності, рішучих і негайних дій.

Окремі риси характеру можуть бути занадто розвинуті, що приводить до формування акцентуацій характеру (К. Леонгард, Г. Шмишек, А. Лічко, П. Ганушкін та ін.). На фоні акцентуації характеру можуть виникнути різні розлади, девіантна поведінка, гострі афективні реакції, неврози тощо. Серед основних типів акцентуації характеру виокремлюють такі:

Гіпертимний тип характеру, який характеризується надмірною контактністю, комунікабельністю, виразністю жестів, міміки, пантоміміки. Такі люди досить часто відхиляються від початкової теми розмови, у них виникають епізодичні конфлікти з навколишніми через недостатньо серйозне ставлення до своїх службових та сімейних обовʼязків. Люди цього типу часто бувають ініціаторами конфліктів і ображаються, якщо хтось робить їм зауваження з цього приводу. Людям такого типу притаманні енергійність, потреба в діяльності, оптимізм, ініціативність. Також вони мають і негативні риси: легковірність, схильність до аморальних вчинків, підвищену збудливість, недостатньо серйозне ставлення до своїх обовʼязків, недисципліновані, не визнають одноманітної діяльності, вимушеної самотності.

2. Дистимний тип характеру характеризується слабкою контактністю, небагатомовністю. Такі люди люблять сидіти вдома, не люблять гамірних компаній, рідко вступають у конфлікти і ведуть замкнутий спосіб життя. Вони високо цінують тих, хто з ними дружить, і готові підкорюватися їм. Їм властиві серйозність, добросовісність, загострене почуття справедливості. Серед рис, які заважають спілкуванню – пасивність, уповільненість мислення, вайлуватість, індивідуалізм.

3. Циклоїдний тип характеру, якому властиві часті періодичні зміни настрою, в результаті цього так само часто змінюється і манера спілкування з навколишніми. В період хорошого настрою вони дуже комунікабельні і поводяться як люди з гіпертимною акцентуацією характеру, а в період пригніченості – замкнені, а манера спілкування відповідає дистимному типу.

4. Збудливий тип храктеру, для якого характерні низька контактність у спілкуванні, уповільненість вербальних і невербальних реакцій. Нерідко вони похмурі, схильні до лайки і конфліктів, які самі активно провокують. В емоційно спокійному стані люди цього типу добросовісні, акуратні, люблять маленьких дітей, тварин. В стані емоційного збудження вони бувають роздратовані, запальні, погано контролюють свою поведінку.

5. Застрягаючий тип характеру характеризує помірна комунікабельність, занудність, схильність до моралізації, небалакучість. В конфліктах є ініціаторами і активною стороною. Вимогливі до себе і намагаються досягти високих показників у будь-якій справі, за яку беруться. Вони самовпевнені, амбітні, висувають непомірні вимоги до близьких і до підлеглих на роботі. Люди цього типу чутливі до справедливості, разом з тим, підозрілі, вразливі, мстиві, ревниві.

6. Педантичний тип характеру висуває до навколишніх багато формальних вимог. В конфлікти вступає рідко і виступає в них скоріше пасивною, ніж активною стороною, легко поступається місцем лідера. Часто висуває надмірні претензії щодо точності, акуратності в будь-якій діяльності. Його позитивні риси - це добросовісність, акуратність, серйозність, надійність у справах, а непривабливі риси – це формалізм, занудність.

7. Тривожний тип характеру, якому властиві низька контактність, невпевненість у собі, мінорний настрій. Вони є гарними виконавцями, рідко вступають у кфяонфлікти з навколишніми, відіграючи в них в основному пасивну роль. В конфліктних ситуаціях шукають підтримку і опору. Їх позитивні риси – дружелюбність, самокритичність, дисциплінованість, хоча через свою беззахисність вони можуть стати мішенями для жартів.

8. Емотивний тип характеру. Такі люди віддають перевагу спілкуванню у вузькому колі обраних, з якими встановлюють гарні контакти. Самі вступають в конфлікти дуже рідко і відіграють в них пасивну роль, образи приховують у собі. Позитивні риси: доброта, співпереживання, радість за чужі успіхи, загострене почуття обовʼязку, дисциплінованість. Негативні риси: надмірна чутливість, плаксивість.

9. Демонстративний тип характеру, представники якого легко встановлюють контакти, прагнуть до лідерства, влади і похвали. Вони вміють добре пристосовуватись до людей і разом з тим схильні до інтриг, дратують навколишніх самовпевненістю і надмірною амбіційністю, систематично самі провокують конфлікти, але при цьому активно захищаються. Позитивними рисами є артистичність, здатність захоплювати інших, неординарність мислення і вчинків. Негативні риси: егоїзм, лицемірство, вихваляння, уникнення роботи.

10. Екзальтований тип, якому властиві висока контактність, балакучість, закохуваність. В конфліктних ситуаціях вони бувають як активною, так і пасивною стороною. Разом з тим вони уважні до друзів і близьких, альтруїстичні, співчутливі, мають гарний смак, проявляють яскравість та щирість почуттів. Негативні риси: піддаються паніці та швидким змінам настрою.

11. Екстравертивний тип характеру відрізняється високою контактністю, мають велику кількість друзів, знайомих, балакучі, відкриті для будь-якої взаємодії та інформації. Рідко вступають у конфлікти і зазвичай відіграють в них пасивну роль. У спілкуванні з друзями, на роботі та в сімʼї часто поступаються лідерськими позиціями на користь інших, знаходяться у тіні. Мають такі позитивні риси: готовність уважно вислухати іншого, зробити те, про що просять, добрі виконавці. Негативні риси: легко підпадають під вплив, легковажні, схильні до необдуманих вчинків, мають пристрасть до розваг, до участі у розповсюдженні пліток і чуток.

12. Інтровертивний тип характеру характеризується низькою контактністю, замкнутістю, відірваністю від реальності, схильністю до роздумів. Такі люди люблять самотність, вступають в конфлікти за умови втручання в їх особисте життя. Часто є емоційно холодними і слабко привʼязаними до людей. Мають такі позитивні риси: старанність, наявність твердих переконань, принциповість.