Тема 2 «Особистість в системі соціальних відносин та процесів»

Проблеми формування особистості і включення її в суспільство є одними з актуальних. Особистість є представником різних соціальних груп і продуктом соціальних відносин. В колективі особистість проявляє свої здібності, соціальні властивості, якості. В управлінській діяльності особистість виступає суб’єктом і об’єктом, тобто відповідає за прийняття та реалізацію управлінських рішень. Управлінські дії і рішення вимагають врахування особистісних чинників, поведінки особистості і знань її індивідуальних психологічних властивостей.

План викладу матеріалу:

2.1. Специфіка понять людина, індивід, особистість

2.2. Структура особистості

2.3 Соціалізація особистості:сутність, етапи, агенти соціалізації

2.4. Соціальний статус: сутність і види

2.5. Соціальна роль: специфіка та типологія

2.6. Індивідуально-психологічні властивості особистості

2.1. Специфіка понять людина, індивід, особистість

Суспільство – це складний вид організації життя людей. Людина в суспільстві народжується, розвивається, стає особистістю, засвоює певні знання, цінності, норми поведінки, включається в різні види соціальної діяльності, взаємодіє з оточенням, досягає певного соціального положення.

Важливим є вивчення життєдіяльності людини, яка вступає у відносини з іншими людьми з метою задоволення своїх потреб. Суспільство формує людину як істоту думаючу, мислячу, яка уміє спілкуватися, здатна до цілеспрямованої діяльності. Головним, що відділяє людину від тварини є соціальне, формування і функціонування якого обумовлене включеністю людини в систему суспільних відносин.

Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість» мають певну інтерпретацію і особливості. Людина – загальне поняття, яке виникає з моменту відділення від тваринного світу, але не розкриває відмінностей між самими людьми. Поняття індивід характеризує людину як представника людського роду, соціальної спільності (студент, викладач), носія усіх соціальних і психологічних рис людства. А поняття індивідуальність визначає успадковані і набуті, особливі і специфічні якості (фізіологічні, психологічні, соціальні), які відрізняють одного індивіда від іншого.

Особистість допомагає охарактеризувати в людині соціальну основу її життєдіяльності, такі якості та властивості, які людина реалізує в суспільному житті, в процесі взаємодії з іншими людьми. Особистість – це сукупність соціальних властивостей і якостей, які формуються у індивіда у процесі включення його у систему суспільних відносин, опанування ним матеріальних, духовних предметів людської культури, соціального досвіду. Особистість – певним чином реалізована в індивіді інтеграція суспільних відносин даного суспільства, результат включення індивіду в соціальну систему за допомогою активної предметної діяльності і спілкування. Особистість характеризується свідомістю і самосвідомістю. Цілісність і єдність особистості розкривається через біологічні особливості, які є генетично успадкованими і набутими, індивідуально-психологічні властивості, які формуються на основі біологічних особливостей, і соціальні характеристики, які формуються внаслідок взаємодії з іншими людьми.