Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ до ПЗ ек 15.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
08.11.2020
Размер:
2.28 Mб
Скачать

План проведення заняття

  1. Опитування студентів за матеріалом заняття.

  2. Рішення задач на вибір ЗІЗОД і розрахунок їх потреби.

  3. Оформлення звіту за заняття.

  4. Захист звіту.

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття

При підготовці до заняття студентам потрібно повторити матеріал теоретичної частини до даного заняття та законспектувати основні положення.

1. Визначення загазованості повітря

Прилади й устаткування: універсальний газоаналізатор УГ-2, спецкомплект для дослідження аміаку, пляшка з 10%-м розчином аміаку, стенд «Універсальний газоаналізатор УГ-2».

1.1 Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини

Повітря в сільськогосподарському виробництві часто забруднюється різноманітними шкідливими речовинами (отрутами), які являються природними супутниками багатьох технологічних процесів.

Згідно з ГОСТ 12.1.007-76 шкідливими називаються речовини, які при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки можуть спричинити виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров’я.

В санітарно-гігієнічній практиці шкідливі речовини прийнято розділяти на хімічні шкідливі речовини і виробничий пил.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003–74 хімічні шкідливі речовин за характером дії на організм людини поділяється на групи:

  • токсичні – здатні спричиняти отруєння;

  • подразнюючі – подразнюють шкіру і слизові оболонки;

  • сенсибілізуючі – викликають підвищену чутливість організму до дії шкідливих речовин;

  • канцерогенні – здатні провокувати появу злоякісних пухлин;

  • мутагенні – діють на генетичний апарат клітин і можуть викликати певні зміни в організмі майбутніх поколінь;

  • речовини, що впливають на репродуктивну функцію організму.

Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони

Шкідливі речовини, які потрапляють в організм людини, призводять до порушення здоров’я тільки в тому випадку, якщо їх концентрація в повітрі перевищує відповідну для кожної речовини величину. Тому важливим завданням являється встановлення гранично допустимої концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі.

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин – це така концентрація, яка протягом усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилень у стані здоров’я у процесі праці або у віддалені строки життя сучасного і майбутнього поколінь (ГОСТ 12.1.005-88). В ньому наведено ГДК (мг/м3) більше 700 шкідливих речовин, та вказано їх класи небезпеки.

Клас небезпеки шкідливих речовин встановлюють залежно від їхньої ГДК у повітрі.

За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007–76):

  • 1-й клас – надзвичайно небезпечні речовини – ГДК до 0,1 мг/м3 (ртуть, свинець, фосген, хлорпікрин і ін.);

  • 2-й клас – високо небезпечні речовини – ГДК від 0,1 до 1 мг/м3 (марганець, мідь, сірководень, хлор, дихлоретан і ін.);

  • 3-й клас – помірно небезпечні речовини – ГДК від 1,1 до 10 мг/м3(ацетон, формалін, купорос, хлорофос і ін.);

  • 4-й клас – мало небезпечні речовини –ГДК більше 10 мг/м3(аміак, бензин, скипидар, сірка та ін.).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]