- •7.130102, 8.130102 ― «Облік і аудит»
- •7.130103, 8.130103 ― «Менеджмент організацій»
- •1.4 Захист звіту
- •2. Правила безпеки при роботі в лабораторії
- •3. Методичні вказівки до практичних занять
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •1. Дослідження умов праці на робочих місцях користувачів еом
- •Мікрокліматичні параметри, їх вплив на організм людини, принцип нормування
- •Прилади для визначення мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони Визначення вологості повітря
- •Визначення швидкості руху повітря
- •1.3 Практична частина
- •Дослідження освітленості робочих місць
- •2.1 Теоретична частина
- •2.2 Розрахунок освітлення робочих місць Розрахунок природного освітлення
- •Розрахунок штучного освітлення (за питомою потужністю)
- •2.3 Характеристика люксметра ю-116
- •2.4 Практична частина
- •3. Розрахунок вентиляції виробничих приміщень
- •3.1 Теоретична частина
- •3.2 Практична частина (розв’язування задач)
- •4. Оформлення звіту
- •План проведення заняття
- •1. Визначення загазованості повітря
- •1.1 Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини
- •Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •Засоби й методи оцінки концентрації шкідливих
- •Характеристика газоаналізатора уг-2
- •Конструкція і принцип дії повітрозабірного пристрою
- •Склад спецкомплектів
- •Призначення фільтруючих патронів
- •1.2 Практична частина
- •2. Визначення запиленості повітря
- •2.1 Теоретична частина Загальні положення
- •Методика визначення запиленості повітря
- •3.1.2. Призначення і будова зізод Респіратори
- •Протипилові респіратори
- •Протигазові респіратори
- •Призначення патронів протигазових респіраторів
- •Універсальні респіратори
- •Фільтруючі протигази
- •Призначення протигазових коробок
- •3.1.3 Методика вибору і розрахунку потреби зізод
- •Практична частина
- •Час захисту фільтрів протипилових респіраторів залежно від умов праці, год.
- •Час захисної дії фільтруючих патронів респіраторів
- •4. Оформлення звіту
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •1. Теоретична частина
- •1.2 Організація роботи з атестації
- •1.3 Рекомендації до виконання робіт на окремих етапах атестації
- •1.3.1 Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •Гігієнічна оцінка умов праці
- •1.3.3 Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливої і небезпечності
- •1.3.4 Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •Атестація робочого місця
- •Рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування
- •Пільги і компенсації
- •План проведення заняття
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Теми рефератів
- •Теоретична частина
- •Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочого місця користувача еом
- •Вимоги до розмірних характеристик робочого місця і розміщення органів управління
- •Вимоги до розмірних характеристик робочого місця
- •1.2.2 Вимоги до розміщення органів управління
- •1.2.3. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації
- •1.3 Вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів дисплеїв
- •1.3.1 Просторове розміщення і фарбування помешкань
- •1.3.2 Особливості розміщення робочих місць у приміщенні
- •1.3.3 Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому
- •1.3.4 Конструктивні особливості робочого сидіння
- •Практична частина
- •Орієнтація, розміри приміщення і кількість робочих місць еом
- •3.Оформлення звіту
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •Література
- •Додаток 1. Таблиці для розрахунку освітленості виробничих приміщень Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях
- •Значення світлового коефіцієнт α
- •Світлові і електричні параметри ламп розжарювання
- •Світлові і електричні параметри люмінесцентних ламп
- •Додаток 2. Таблиці для атестації робочих місць
- •Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони (перевищення гдк, разів)
- •Класи умов праці при роботі з біологічним фактором
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показником wbgt-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
2.2 Розрахунок освітлення робочих місць Розрахунок природного освітлення
При розрахунку природного освітлення визначають сумарну площу вікон за формулою:
∑ SВ = α × SП ,
де: α ─ світловий коефіцієнт ;
SП ─ площа підлоги, м2.
Значення світлового коефіцієнта для певних видів робіт наведено в довідниках (наприклад, додаток 1, табл. 2).
Розрахунок штучного освітлення (за питомою потужністю)
При розрахунку штучного освітлення визначають тип і кількість ламп (n) за формулою:
n = SП × WПИТ / WЛ ,
де: WПИТ ─ питома потужність, Вт/м2 ;
WЛ ─ потужність однієї лампи.
Норми питомої потужності електричного освітлення для певних видів робіт наводиться в довідниках.
Примітка: необхідні дані для розрахунків наведені у додатку 1.
2.3 Характеристика люксметра ю-116
Для дослідження освітленості використовується люксметр Ю-116. Він складається із фотоелемента, гальванометра (стрілочного приладу) і світло-поглинаючих насадок. Світловий потік, який попадає на фотоелемент, викликає електричний струм, величина якого фіксується стрілкою гальванометра пропорційно величині світлового потоку. Гальванометр має дві шкали вимірювання: від 0 до 30 люксів і від 0 до 100 люксів і відповідні їм кнопки управління.
Для вимірювання великої освітленості (більше 100 люксів) на фотоелемент одягають світлопоглинаючі насадки К,М,Р,Т. Насадка К виготовлена у вигляді полусфери із білої світлорозсіюючої пластмаси і має бути постійно одягнена на фотоелемент. При використанні насадок М,Р,Т коефіцієнт послаблення світлового потоку дорівнює 10, 100, 1000 відповідно. Показання приладу при використанні насадок множать на відповідний коефіцієнт послаблення.
2.4 Практична частина
Визначити площу вікон, коефіцієнт природного освітлення, кількість люмінесцентних ламп потужністю 20 Вт (ЛБ-20) для лабораторії.
За заданим викладачем розрядом зорової роботи оцінити умови роботи по освітленості і зробити висновок.
Запропонувати заходи щодо забезпечення оптимальних умов праці.
3. Розрахунок вентиляції виробничих приміщень
3.1 Теоретична частина
Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу свіжого повітря.
Залежно від призначення виробничих приміщень влаштовують припливну, витяжну та припливно-витяжну вентиляцію.
За способом переміщення повітря вентиляційні установки бувають:
з природним збудженням, коли повітрообмін здійснюється за рахунок різниці температур і питомої густини холодного й теплого повітря, а також під впливом вітру (аерація);
з механічним збудженням, коли повітрообмін підтримується засобами з механічним приводом (вентиляторами).
Розрахунок вентиляції виробничих приміщень
Основною величиною для визначення параметрів вентиляційної системи і вибору необхідного вентиляційного обладнання є повітрообмін (L, м3/год).
Повітрообмін – це часткова або повна заміна забрудненого повітря у приміщенні свіжим і чистим зовнішнім.
У процесі обміну повітря у приміщенні об’єм повітря, що надходить до приміщення, повинен перевищувати об’єм повітря, що виділяється, не більше ніж на 10 ― 15%. При цьому свіже повітря слід подавати в зону з найменшим виділенням забруднень і видаляти із зони з найбільшим виділеннями забруднень.
Для приміщення з нормальним мікрокліматом, без виділення шкідливих речовин, потрібний повітрообмін L (м3/год) визначають так: L = n * q ,
де: n– кількість працівників;
q – витрата повітря на одного працівника, м3/год.
Якщо на одного працівника у приміщенні припадає менше ніж 20 м3 об’єму приміщення, то q=30 м3/год, якщо більше 20 м3, то q=20 м3/год.
Для приміщень з виділенням шкідливих речовин потрібний повітрообмін L (м3/год) визначають за формулою:
L = к V ,
де: V – об’єм приміщення, м3;
К– кратність повітрообміну, разів / год.
Кратність повітрообміну (К =1,2,3..., n) показує, скільки разів за годину весь об’єм повітря у приміщенні замінюється свіжим, і визначається за формулою:
К =qф / qгдк ,
де: qф – фактична концентрація шкідливих речовин, мг/м3;
qгдк – гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м3.
Якщо відома кількість виділень (пилу, газів) в мг/год, потрібний повітрообмін L (м3/год) розраховують за формулою:
L = G / qгдк –qо
де: G – кількість виділень шкідливих речовин у повітрі приміщення, мг/год;
qгдк – гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м3;
qо – концентрація шкідливих речовин, що надходить у приміщення з чистим повітрям, мг/м3.