2.2 Розрахунок освітлення робочих місць Розрахунок природного освітлення

При розрахунку природного освітлення визначають сумарну площу вікон за формулою:

∑ S_В = α × S_П ,

де: α ─ світловий коефіцієнт ;

S_П ─ площа підлоги, м².

Значення світлового коефіцієнта для певних видів робіт наведено в довідниках (наприклад, додаток 1, табл. 2).

Розрахунок штучного освітлення (за питомою потужністю)

При розрахунку штучного освітлення визначають тип і кількість ламп (n) за формулою:

n = S_П × W_ПИТ / W_Л ,

де: W_ПИТ ─ питома потужність, Вт/м² ;

W_Л ─ потужність однієї лампи.

Норми питомої потужності електричного освітлення для певних видів робіт наводиться в довідниках.

Примітка: необхідні дані для розрахунків наведені у додатку 1.

2.3 Характеристика люксметра ю-116

Для дослідження освітленості використовується люксметр Ю-116. Він складається із фотоелемента, гальванометра (стрілочного приладу) і світло-поглинаючих насадок. Світловий потік, який попадає на фотоелемент, викликає електричний струм, величина якого фіксується стрілкою гальванометра пропорційно величині світлового потоку. Гальванометр має дві шкали вимірювання: від 0 до 30 люксів і від 0 до 100 люксів і відповідні їм кнопки управління.

Для вимірювання великої освітленості (більше 100 люксів) на фотоелемент одягають світлопоглинаючі насадки К,М,Р,Т. Насадка К виготовлена у вигляді полусфери із білої світлорозсіюючої пластмаси і має бути постійно одягнена на фотоелемент. При використанні насадок М,Р,Т коефіцієнт послаблення світлового потоку дорівнює 10, 100, 1000 відповідно. Показання приладу при використанні насадок множать на відповідний коефіцієнт послаблення.

2.4 Практична частина

• Визначити площу вікон, коефіцієнт природного освітлення, кількість люмінесцентних ламп потужністю 20 Вт (ЛБ-20) для лабораторії.

За заданим викладачем розрядом зорової роботи оцінити умови роботи по освітленості і зробити висновок.

Запропонувати заходи щодо забезпечення оптимальних умов праці.

3. Розрахунок вентиляції виробничих приміщень

3.1 Теоретична частина

Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу свіжого повітря.

Залежно від призначення виробничих приміщень влаштовують припливну, витяжну та припливно-витяжну вентиляцію.

За способом переміщення повітря вентиляційні установки бувають:

• з природним збудженням, коли повітрообмін здійснюється за рахунок різниці температур і питомої густини холодного й теплого повітря, а також під впливом вітру (аерація);

• з механічним збудженням, коли повітрообмін підтримується засобами з механічним приводом (вентиляторами).

Розрахунок вентиляції виробничих приміщень

Основною величиною для визначення параметрів вентиляційної системи і вибору необхідного вентиляційного обладнання є повітрообмін (L, м³/год).

Повітрообмін – це часткова або повна заміна забрудненого повітря у приміщенні свіжим і чистим зовнішнім.

У процесі обміну повітря у приміщенні об’єм повітря, що надходить до приміщення, повинен перевищувати об’єм повітря, що виділяється, не більше ніж на 10 ― 15%. При цьому свіже повітря слід подавати в зону з найменшим виділенням забруднень і видаляти із зони з найбільшим виділеннями забруднень.

Для приміщення з нормальним мікрокліматом, без виділення шкідливих речовин, потрібний повітрообмін L (м³/год) визначають так: L = n * q ,

де: n– кількість працівників;

q – витрата повітря на одного працівника, м³/год.

Якщо на одного працівника у приміщенні припадає менше ніж 20 м³ об’єму приміщення, то q=30 м³/год, якщо більше 20 м³, то q=20 м³/год.

Для приміщень з виділенням шкідливих речовин потрібний повітрообмін L (м³/год) визначають за формулою:

L = к V ,

де: V – об’єм приміщення, м³;

К– кратність повітрообміну, разів / год.

Кратність повітрообміну (К =1,2,3..., n) показує, скільки разів за годину весь об’єм повітря у приміщенні замінюється свіжим, і визначається за формулою:

К =q_ф / q_гдк ,

де: q_ф – фактична концентрація шкідливих речовин, мг/м³;

q_гдк – гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м³.

Якщо відома кількість виділень (пилу, газів) в мг/год, потрібний повітрообмін L (м³/год) розраховують за формулою:

L = G / q_гдк –q_о

де: G – кількість виділень шкідливих речовин у повітрі приміщення, мг/год;

q_гдк – гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м³;

q_о – концентрація шкідливих речовин, що надходить у приміщення з чистим повітрям, мг/м³.