§ 2. Методика навчання читання

Читання є складною аналітико - синтетичною діяльністю. За

визначенням Д. Б. Ельконіна, читання є відтворенням звукової

форми слова на основі його графічного позначення. Навичками

читання в межах всього алфавіту діти оволодівають на сьомому році

життя. Основою для оволодіння цією діяльністю є добре розвинений

фонематичний слух та знання про окремі мовні одиниці, одержані

дітьми в попередніх групах. Уся робота навчання грамоти будується

з участю процесів аналізу і синтезу. Аналітична діяльність дітей

полягає у виділенні ними речень із зв’язного мовлення, поділу

речення на слова, слів – на склади, виділення зі складу певного

звука, позначення його буквою, ознайомлення з великою та малою

літерами.

Синтетична діяльність полягає в складанні складів і слів з букв

розрізної азбуки , читання складів і слів, потім і речень у книзі,

таблицях, з дошки.

Звуковий аналітико-синтетичний метод визначає структуру

занять. У першій частині заняття переважає аналітична діяльність, у

другій – синтетична. Наприклад, структура заняття по вивченню

букви ч:

1. Поставити наголос в надрукованих на картках словах.

2. Розглядання картинки, складання речень зі словом читати.

З. Поділ слова читати на склади, визначення наголошеного

складу, звуковий аналіз слова.

4. Виділення звука (ч), пояснення його звукового значення:

завжди твердий приголосний звук в українській мові.

5. Позначення звука буквою, запам'ятання її назви.

116

6. Відшукування і виставлення нової букви в індивідуальних

касах,

7. Усні вправи із звукового синтезу (утворення складів, слів з

даним звуком) ,

8. Читання складів, слів, речень з нововивченою буквою.

Дидактична гра на закріплення попереднього матеріалу «Ланцюжок

слів»: від слова дім утворити інші слова, замінивши, додавши одну

букву.

Найважчим моментом при навчанні читання є оволодіння

вмінням читати злито. Поле зору дитини, яка починає оволодівати

грамотою, обмежене однією літерою. В основі ж механізму читання

лежить уміння бачити дві літери і залежно від наступної вимовляти

попередню (Д. Б. Ельконін: «орієнтація на голосний»), У зв'язку з

цим діти спочатку вивчають букви на позначення голосних звуків: а,

о, у, й. Уже на цьому етапі вихователь ставить дітей у ситуацію

читання (Прочитай, яку пісеньку співає мама своїй дитині – а-а-а»).

Але справжнє навчання прийомам читання починається тоді, коли

діти вивчають першу букву на позначення приголосного звука.

При ознайомленні з буквою на позначення приголосного звука

дітям пропонують для звукового аналізу слова, в яких цей звук

зустрічається в твердій і м'якій позиції (сок, сік). Вихователь

пояснює, що твердий і м'який приголосний с, с' на письмі

позначаються однією буквою «ес».

Таким чином, на кінець навчального року діти повинні оволодіти

навичками злитого читання окремих слів і невеликих текстів у

помірному темпі (приблизно 20—25 слів за хвилину), розуміти прочи-

тане, правильно ставити наголос у словах, знати букви алфавіту і

звуки, які вони позначають, уміти виконувати звуковий і

звукобуквений аналіз слів, визначати на слух межі речення, читати

його з потрібною інтонацією.