5

Лабораторне заняття № 5, 6

Тема. Гігієнічні вимоги до шкільного обладнання та робочої пози школяра.

Мета: опанувати методику гігієнічного обстеження шкільного обладнання та робочої пози школяра; навчитися давати гігієнічну оцінку раціонального підбору шкільного обладнання та робочої пози школяра для оптимального забезпечення навчально-виховного процесу.

Обладнання: мірна стрічка.

Питання для обговорення:

1. Вікові особливості та основи гігієни будови і функцій системи крові.

2. Вікові особливості та основи гігієни будови і функцій органів кровообігу.

3. Загальні закономірності розвитку ендокринної системи організму людини.

4. Морфологічний і функціональний розвиток залоз внутрішньої секреції.

5. Загальні закономірності розвитку сенсорних систем організму людини.

6. Морфологічний і функціональний розвиток сенсорних систем організму людини.

7. Загальні вимоги до шкільного обладнання.

8. Елементи шкільної парти (столу) та їх відповідність анатомо-фізіологічним особливостям організму дитини.

9. Фізіолого-гігєнічна основа правильної посадки (робочої пози) школяра.

10. Гігієнічні вимоги до укомплектування шкіл меблями і розсаджування учнів за партами.

Література:

1. Хрипкова А.Г., Антропова М.В., Фарбер Д.А. Возрастная физиология и школьная гигиена: Пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1990. – С. 67 – 98, 129 – 143, 214 – 234.

2. Хріпкова А.Г. Вікова фізіологія. – К.: Вища школа, 1982. – С. 109 – 136, 160 – 209.

3. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма (внутренние органы): Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1976. – С. 3 – 47, 77 – 151, 205 – 252.

4. Белецкая В.И., Громова З.П., Егорова Т.И. Школьная гигиена: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1983. – С. 122 – 128.

5. Школьная гигиена / С.Е. Советов, Б.И. Волков, З.П. Громова и др. – М.: Просвещение, 1967. – С. 87 – 101.

Короткі теоретичні відомості.

До шкільного обладнання належать: класні меблі (столи, стільці, парти тощо), класна дошка, шафи, підручники, наочні посібники, верстати навчальних майстерень, обладнання фізкультурних залів. Основні вимоги: відповідність анатомо-фізіологічним особливостям організму дитини (нормальний фізичний розвиток, збереження працездатності, зручне положення тіла, відповідність основним пропорціям тіла); безпечність обладнання (виключення травматизму, можливості захворіти (безпечні фарби, гострі кути меблів тощо)); естетичний вигляд (м’яка конструкція з елементами художнього оформлення, привабливе зафарбування тощо).

Основний вид класних меблів – парта, або стіл зі стільцями, їх вірний підбір забезпечує: вірну робочу позу учня; попередження викривлення хребта учня; нормальну діяльність систем організму учня.

Основна гігієнічна вимога до парти (столу і стільців) – правильне співвідношення їх основних елементів, яке нормується: величиною дистанції спинки; величиною дистанції сидіння; диференціацією. Дистанція спинки – відстань (по горизонталі) від заднього краю кришки столу до спинки сидіння, яке відповідає передньозадньому розмірові тулуба школяра + 3 – 5 см. При вірній дистанції спинки між краєм парти і грудьми школяра – є відстань, що дорівнює ширині його долоні. При завищеній дистанції учень не має можливості спиратися на край столу, це обумовлює: стиснення грудної клітки; викривлення хребта; підвищує втому; скорочує відстань від очей до робочої поверхні. При заниженій дистанції учень затиснутий між столом і спинкою стільця, це обумовлює: порушення дихання і кровообігу; підвищення втоми; підвищення навантаження. Дистанція сидіння – відстань від краю сидіння до вертикалі, що проходить від краю столу, оберненого в бік учня, до підлоги. Розрізняють негативну, нульову і позитивну дистанцію сидіння. Негативна – сидіння на 4 – 5 або 6 – 8 см заходить під край столу – відповідає гігієнічним вимогам. Нульова – перпендикуляр від краю столу падає на край сидіння – менш бажана. Позитивна – перпендикуляр від краю столу падає у простір перед сидінням – не відповідає гігієнічним вимогам. Диференціація – це відстань від поверхні кришки столу до сидіння по вертикалі, тобто висота столу над сидінням. Її визначають, виходячи із висоти ліктя опущеної руки людини, що сидить над площиною сидіння. Вірною диференціація є тоді, коли вона відповідає відстані від сидіння до ліктьової точки + 5 – 6 см. Якщо диференціація менша, то учень повинен сильно нахилятися, що утруднює дихання та функціонування системи організму; викликає швидку втому; викликає сильний нахил правого плеча, тобто лівосторонній сколіоз. Якщо диференціація більша (низький стілець, або високий стіл), то учень невірно сидить і піднімає праве плече, що викликає правосторонній сколіоз. Сама оптимальна диференціація забезпечується кришкою столу, що розміщена під нахилом. Це обумовлює найкращі умови бачення за рахунок кута між очима і робочою поверхнею, що дорівнює 90°. Крім того, на характер, стійкість та зручність посадки учня впливають висота стільця, форма, нахил та глибина сидіння та наявність спинки у стільця. Висота стільця – відстань від підлоги до площини сидіння. Найбільш оптимальною є висота, що відповідає довжині гомілки зі стопою у взутті + 1 – 2 см. Форма сидіння (форма кришки) – квадратна, або дещо прямокутна із заокругленими кутами, що створює опору для куприка і сприяє збереженню стійкості положення. Нахил сидіння (нахил кришки) – найбільш раціональними є горизонтально розташовані сидіння. Глибина сидіння (розмір кришки) – ¼ довжини стегна і сідниць. Край сидіння не повинен впиратися в підколінну ямку і як наслідок не здавлювати судини і нерви, які в ній проходять. Спинка у стільця сприяє формуванню пози з меншим нахилом та забезпечує опору для тулуба та під час відпочинку, вона повинна на 2 – 3 см не доходити до нижнього кута лопатки.

Класні дошки можуть бути стаціонарними (настінні – розміром 3 × 1,2 м) і універсальними (розсувні, підйомні – розміром 3,6 × 1,08 м); з однією робочою поверхнею (односторонні) та двома (двосторонні). Більш зручними є робочі дошки, які крім основної робочої поверхні мають додаткові у вигляді стулок. Поверхня дошок має бути рівною, зафарбована у зеленій гаммі кольорів, без блиску, матова. Це зменшує блиск і запобігає зоровій втомі. Для дошок використовують також спеціальні магнітні покриття (фіксація наочності). У молодших класах нижній край дошки встановлюють над підлогою на рівні 75 – 80 см, у старших – 80 – 90 см. До краю дошки прикріплюють лоток для зберігання крейди губок і ганчірок.

За останніми даними фізіологів і гігієністів, під час письма, читання, креслення тощо найбільш фізіологічно доцільною є невимушена поза з легким нахилом тулуба вперед. При такій позі тазовий відділ тулуба майже вертикальний, поперековий відхиляється від вертикалі в середньому на 10 см, грудний – на 18, а осьова лінія голови – на 35 см. Відстань від очей до зошита, або книжки становить 24 – 35 см, що полегшує зорове сприймання. Умовні лінії, які сполучають центри очей, обидва плеча, повинні бути горизонтальними. Передпліччя розташовані симетрично, кисті лежать на столі приблизно під прямим кутом, лікті знаходяться на столі, або біля його краю. Ноги зігнуті (в колінних суглобах) під кутом 90° з відхиленням при вільному переміщенні ± 15°. Стопи стоять на підставці парти або підлозі.

Порушення робочої пози учня, внаслідок невідповідності меблів гігієнічним вимогам або за інших умов, викликає відсутність навички вірної посадки, що призводить до змін у роботі всього організму і появи порушень його роботи.

Довгий час у загальноосвітніх школах використовували стандартні парти Ерісмана (двомісна парта, суцільні стіл і стільці, кришка столу з нахилом, дистанція сидіння негативна). На сьогодні, класні кімнати для учнів молодших класів найчастіше обладнують партами, а навчальні кабінети і лабораторії для учнів старших класів – столами і стільцями. При цьому, загальноосвітні школи устатковують двомісними партами (столами), а спеціальні (одномісними).

Розмір шкільних меблів тісно пов’язаний із зростом учнів. Для обладнання всіх класів необхідні 5 розмірів меблів з ростовим інтервалом 15 см, починаючи від 130 см. А саме: до 130 см; 131 – 145 см; 146 – 160 см; 161 – 175 см; вище 175 см.

Навчальні меблі, відповідно до стандартів, маркують. Маркування може бути буквене і кольорове. Його наносять на бокові поверхні парт (столів і стільців).

Зріст учнів, см	Група меблів	Кольорове маркування
до 130	А	жовтий
131 – 145	Б	червоний
146 – 160	В	блакитний
161 – 175	Г	зелений
понад 175	Д	білий

У чисельнику позначають групу меблів (буквене позначення), у знаменнику – ростові групи дітей. Наприклад: .

При кольоровому маркуванні зображують коло діаметром 25 мм або горизонтальну смужку завширшки 20 мм.

Відповідно до останніх стандартів на теперішній час виготовляють парти трьох груп А, Б, В; столи і стільці – п’яти груп – А, Б, В, Г, Д.

При укомплектуванні шкіл навчальними меблями виходять із встановленої за віково-ростовими особливостями потреби у партах, столах і стільцях різних груп. А саме: у кожному навчальному кабінеті необхідно мати не менш двох, а у кожній класній кімнаті – не менш 3-ох суміжних груп меблів, що дає змогу розсадити більшу частину учнів відповідно до зросту.

Розміщення меблів має забезпечити: зручний підхід до кожного робочого місця; достатньою відстань (не менш 2,5 м) між класною і дошкою і першими партами (столами); достатню відстань між вікнами і першим рядом парт (профілактика переохолодження).