Тема 9.

МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ.

План

1. Поняття звукової культури мови.

2. Особливості звуковимови дітей у різних вікових

3. групах

4. Методика виховання звукової культури мови в різних вікових

групах.

Література

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у

Світі» / Наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – 2-ге вид., –К.: Світич,

2008.-430.

2. Богуш А.М., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолетова В.К.

Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у

дошкільному закладі. – К.: Вища школа,1992.- С. 266 - 288.

3. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до

7 років. Монографія – К.: Видавничий Дім * Слово* ,2004. – 376..

4. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо

– мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах.

Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів

дошкільної освіти. – К.: Видавничий Дім „ Слово‖,2006.- С. 205 - 214

5. Бородич А.М. Методика развития речи. – М.,1984.- С. 99-100.

6. Виготский Л.С.Развитие устной речи // Собр. Соч.: В 6т.-

М.1983-Т.3.-//С.176.

7. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного

віку / Наук. кер. О.В.Проскура.- К.: Освіта, 1993. - 270 с.

75

8. Дитина в дошкільні роки / Наук. кер. К.Л.Крутій.- Запоріжжя:

ЛІПС. Лтд, 2000. -268 с.

9. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний

посібник для студентів вищих навчальних закладів.// Упорядник

Богуш А.М. Частина 1 та 2. – К.: Видавничий Дім „Слово‖, 2005.С.554

– 606.

§ 1 Поняття звукової культури мови.

Повноцінний розвиток особистості дитини неможливий без

виховання у неї правильної мови. Для того щоб успішно

користуватися будь-якою мовою, необхідно оволодіти її

фонетичним складом. Підготовка до оволодіння мовою у дітей

починається вже з перших місяців життя. Дитина народилася,

вона голосно кричить, робить перший вдих. Крик — це ознака

того, що дитина нормально розвивалася в утробі матері; це

вроджена безумовно- рефлекторна реакція, яка викликана

сильними органічними відчуттями негативного характеру (біль,

голод, незручність).

З фонетичного боку крик — це видих при звуженій

голосовій щілині і при більш-менш розкритій порожнині рота —

утворюється звук голосного типу різної ступені відкритості.

Перші крики дитини відіграють важливу роль у підготовці

мовного апарату до звуковимови. Крик сприяє і розвитку

мовного дихання.

На другому місяці життя під час активного неспання малюк

починає вимовляти перші приголосні звуки: г... /с... кх.., які

переростають у нескладні звукові поєднання агу, гу-гу, ау

(гукання).

На третьому місяці життя з’являється гуління (белькіт) —

поєднання складних звуків, переважно приголосних (фрр…

тіль... кхи... ррр...), які нагадують спів пташок, булькання,

фиркан- ия. Дорослий не завжди може повторити за дитиною ці

звуки. Пізніше вони зникають і в дитини. Ще довго піл час

свідомого засвоєння мовлення дитина не зможе вимовити звук

[р].

Гуління — це збудження приємного характеру, має

пбзитивну спрямованість і його потрібно підтримувати і

розвивати.

Наступною стадією в становленні звуку є поява лепету. З

фонетичної сторони лепет є найбільш складним утворенням,

складається з рівномірно повторюваних складів: ма-ма-ма, ба-

ба-ба, дя-дя:

76

Другий період становлення звукової Сторони мови, за Н. X.

Швачкіним,— фонемний. Дитина починає розуміти значення

слів на основі диференціації звуків, вона відрізняє слова, якщо

вони різняться навіть одним звуком (коса — коза, рама —

рана, суп — зуб).

На кінець дошкільного віку дитина правильно чує кожну

фонему рідної мови, оволодіває правильною артикуляцією

звуків, усвідомлює їх.