§ 2. Методика художнього читання і розповідання

Відповідно до програми виховання в дитячому садку в усіх

вікових групах проводять заняття з художньої літератури . На цих

заняттях використовують такі методи навчання: розповідання казок,

читання оповідань та віршів морально-етичного та гумористичного

змісту, заучування віршів, розігрування потішок, забавлянок, ігри-

драматизації (молодша група), показ діафільмів і театральних

вистав за змістом казок і творів морально-етичного змісту,

літературні вікторини, морально-етичні бесіди, бесіди

узагальнюючого характеру («Мої улюблені казки», «Моя улюблена

книга», «Бесіда за творами одного письменника», «Бесіда за

ілюстраціями» та ін.). На одному занятті можна поєднувати декілька

прийомів навчання: читання оповідання і заучування вірша, читання

оповідання, вірша і розповідання казки, заучування вірша і

літературна вікторина тощо. Вибір методів та прийомів навчання

залежить від художнього твору, вікової групи і тих завдань, які

потрібно розв'язати на даному занятті.

Художні твори читають також і на інших заняттях: по

ознайомленню з навколишнім; по ознайомленню з природою.

Знайомі оповідання та казки пропонують дітям для переказу на

заняттях з розвитку мови.

Готуючись до розповідання казки, вихователь повинен добре

запам'ятати текст, щоб дослівно передати зачини, повтори, пісеньки,

образні народні вирази. Слід визначити, які слова та фрази

потребують уточнення, пояснення, продумати прийоми, час і місце їх

пояснення. Необхідно подумати й про наочність. До заняття можна

підготувати добре ілюстровані дитячі книжки, набір картинок до

тексту літературного твору. Іноді треба підготувати і дітей до

розуміння твору, його змісту, лексики, образів. Наприклад, перед

тим, як розповісти казку «Козенята і вовк» (у міських умовах),

враховуючи, що значка кількість дітей молодшої групи не бачила

84

живої кози і не має чіткого уявлення ні про козу, ні про козенят,

вихователь повинен розглянути з дітьми за день-два до розповіді

казки картину «Коза з козенятами», дати відповідні іграшки.

Для того щоб забезпечити повноцінне сприймання дітьми

літературного твору, треба створити спокійну обстановку. Дітей

посадити так, щоб вони бачили виховательку, а вона бачила всіх.

Дітей молодшої і середньої груп доцільно посадити півколом у два

ряди, а дітей

В молодшій і середній групах дитячого садка пропонується така

структура заняття:

1. Початок заняття (вступна бесіда, розглядання наочності,

загадка, розповідь вихователя).

2. Читання твору. Уточнення та пояснення окремих слів, виразів.

Розглядання ілюстрацій.

3. Повторне читання твору. (Казка розповідається лише один

раз).

4. Коротка бесіда.

5. Виведення морального правила, прислів'я.

У старшому дошкільному віці художній твір читають лише один

раз, уточнюють, пояснюють слова, фрази, після чого проводиться

бесіда. В цій групі рекомендується на одному занятті поєднувати

читання оповідання (чи розповідання казки) і читання вірша на одну

тему, Це дозволить шляхом спеціальних вправ стимулювати дітей

до зіставлення різних художніх жанрів.

Важливо в роботі з дітьми старшого дошкільного віку

створювати проблемні ситуації перед читанням книги. Це сприяє

більш глибокому сприйманню тексту. Проблемна ситуація викликає

активну мислительну діяльність у дітей. Внаслідок створення

проблемної ситуації у дитини виникає потреба в нових знаннях або

ще невідомих їй способах дії. Розумно створена, посильна

проблемна ситуація спрямовує думку дитини на активне шукання

відповіді, на розуміння зв'язку, залежності між явищами, підводить

до самостійних висновків. Іноді проблемна ситуація потрібна для

того, щоб викликати інтерес до факту, події, які описані в книзі, і

навчити дітей правильно аналізувати їх. Особливо це стосується

творів морального плану. Наприклад, перед читанням оповідання Л.

Толстого «Кісточка» можна поставити на . стіл тарілку з сливами і

запитати: «Коли можна їсти сливи? Як їдять сливи? А що трапиться,

якщо проковтнути кісточку? Про це ви дізнаєтеся з оповідання Л.

Толстого «Кісточка».

У процесі читання або розповідання не слід відвертати увагу

дітей запитаннями або зауваженнями. Якщо хтось із дітей не слухає

і заважає іншим, вихователька робить більш тривалу паузу і зупиняє

85

свій погляд на дитині; якщо вона не реагує на пильний погляд,

можна зауваження поєднати з текстом, наприклад: «Послухай,

Катрусю, що побачила дівчинка в лісі», «Послухай, Андрію, що було

далі».

Ознайомившись попередньо з літературним твором,

вихователька продумує прийоми пояснення незрозумілих слів.

Можна пояснити їх заздалегідь. Наприклад, під час прогулянки

вихователька показує дітям колосок, розминає в руці і показує зерна,

потім розтирає зерно й показує борошно. Так готують дітей до

сприймання української народної казки «Колосок».

Незрозумілі слова можна пояснити і безпосередньо перед

читанням. Так, перед читанням казки Андерсена «Дюймовочка»

вихователька повідомляє:«Я прочитаю вам казку про малесеньку

дівчинку, яку звуть Дюймовочка». У прозових творах, якщо до

незнайомого слова легко дібрати синонім або пояснююче слово,

незрозумілі слова пояснюють у ході читання.

Після читання та розповідання художніх творів в усіх вікових

групах проводять бесіди за змістом. Це такі види бесід: а)

відтворення прочитаного; б) за запитанням автора твору; в) у зв'язку

з прочитаним; г) морально-оцінювального змісту; д) спрямована на

з'ясування розуміння дітьми засобів художньої виразності твору; е)

на розуміння дітьми жанрів твору. В старшій та підготовчій групах

проводяться етичні бесіди, бесіди за творами одного письменника,

узагальнюючі бесіди «Мої улюблені книги», «Мої улюблені казки»,

«Мій улюблений дитячий письменник»; бесіди, спрямовані на

з'ясування композиційної структури твору; бесіди порівняльного

характеру за кількома творами як одного, так і різних жанрів.

На одному занятті можна прочитати кілька близьких за змістом

творів, об'єднаних однією темою. Наприклад, у середній групі – Ю.

Яковлєва «У хлопчика-невелички», Н. Саконської «Де мій пальчик?»

та Н. Калініної «Про сніговий колобок».