Відкриття мітрального клапана буде залежати від:
1.стану тонусу міокарда лівого шлуночка
2.стану провідної системи шлуночків
3.ступеню вираженості стенозу мітрального отвору і рівня тиску в лівому
передсерді
4.ступеня гіпертрофії і дилатації лівого передсердя
5.рівня тиску в легеневій артерії
33.В основі механізма утворення пре систолічного ритма галопа лежить:
1.удар крові під час спустошення лівого шлуночка об склерозовану стінку
аорти
2.сильне скорочення гіпертрофованого лівого передсердя
3.послаблення скоротливої здатності лівого шлуночка
4.розвиток АВ-блокади 2 ступеня
5.склерозування стулок мітрального клапана
34.При якому захворюванні може зустрічатись ритм галопу?
1.сухий плеврит
2.сухий перикардит
3.атеросклероз аорти
4.в кінцевій стадії хронічного гломерулонефриту
5.хронічний бронхіт
35.На фонокардіограмі пресистолічний ритм галопа розміщується:
1.до початку 1 тона, співпадає по часу з зубцем Р на ЕКГ
2.співпадає з 1 тоном серця
3.розміщений між 1 і 2 тонами серця
4.знаходиться на відстані 0,07-0,11с після 2 тона
5. знаходиться на відстані 0,12-0,18с після 2 тона
36.При якому захворюванні може зустрічатись протодіастолічний ритм галопа?
1.повній АВ-блокаді
2.блокаді однієї з ніжок пучка Гіса
3.важкому інфаркті міокарда
4.стенозі мітрального отвору
5.компенсованих аортальних вадах
37.Протодіастолічний ритм галопа виникає через … секунд після 2 тону:
1.0,12-0,18с
2.0,07-0,11с
3.0,12-0,14с
4.0,20-0,25с
5.0,03-0,05с
38.Коли може зникнути у хворого протодіастолічний ритм галопа?
1.при зниженні скоротливої здатності міокарда
2.припинення регургітації крові з лівого шлуночка в ліве передсердя
3.поява миготливої аритмії
4.зрощення стулок мітрального клапана при стенозі мітрального отвору
5.посиленні регургітації крові з лівого шлуночка в ліве передсердя
39.Коли може зникнути у хворого протодіастолічний ритм галопа?
1.при погіршенні скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка
2. при покращенні скоротливої здатності міокарда шлуночків під впливом
серцевих глікозидів
3.при появі мітралізації аортальних вад
4.при зникненні регургітації крові з лівого шлуночка в ліве передсердя
5.при появі повної АВ-блокаді
40.Коли може зникнути у хворого тон відкриття мітрального клапана?
1.при підвищенні тиску в малому колі кровообігу
2.при появі атеросклерозу аорти
3.появі миготливої аритмії
4.при послабленні скоротливої здатності лівого шлуночка
5.при розвитку різкого склерозу і кальцифікації мітрального клапана
1.Для того, щоб виник шум, необхідно:
1.певний ступінь звуження клапанного отвору
2.певний ступіни зниження скоротливої здатності відділа серця, розміщеного
вище місця звуження
3.при порушенні атріовентрикулярної провідності
4.певні градієнтні відношення між порожнинами серця по обидва боки від
звуження
5.певний ступінь відповідності між ступенем звуження отвору і швидкістю
кровотоку.
2.При стенозах отворів шум виникає при тоці крові в:
1.нормальному напрямку
2.в обратному напрямку
3.в передсердях
4.в шлуночках
5.судинах основи серця
3.Чому систолічні органічні шуми завжди голосніші діастолічних органічних
шумів?
1.оскільки пов'язані з градієнтним відношенням між двома відділами серця
по обидва боки від звуженого отвору
2.в зв'язку з більшою швидкістю кровоточу і кращим проведенням звука
через скорочений міокард
3.так як в систолі м'яз серця стає більш напруженим і ураще проводить звук
4.так як при систолі мітральний клапан наближається до передньої грудної
стінки
5.так як в діастолу спостерігається розслаблення міокарда.
4.При якій з вказаних вад серця зустрічається органічний систолічний шум?
1.стеноз мітрального отвору
2.стеноз устя аорти
3.недостатність клапанів аорти
4.недостатність клапанів легеневої артерії (при гіпертензії малого кола
кровообігу)
11
5.відносній недостатності трикуспідального клапана
5.При якій ваді серця буває органічний діастолічний шум?
1.стенозі мітрального отвору
2.стенозі устя аорти
3.стенозі устя легеневої артерії
4.недостатності мітрального клапана
5.недостатності трикуспідального клапана
6.Місцем найкращого вислуховування систолічного органічного шуму при
стенозі устя аорти є:
1.верхівка серця
2.зона Боткіна-Ерба
3. 2 міжребер'я справа біля краю грудини
4. 2 міжребер'я зліва біля краю грудини
5.посередині грудини на рівні прикріплення до неї реберних хрящів третіх
ребер
7.Місцем найкращого вислуховування органічного діастолічного шуму
недостатності клапанів аорти є:
1. верхівка серця
2.зона Боткіна-Ерба
3. 2 міжребер'я справа біля краю грудини
4. 2 міжребер'я зліва біля краю грудини
5.посередині грудини на рівні прикріплення до неї реберних хрящів третіх
ребер
8.Анемічні (гідремічні) функціональні шуми частіше бувають:
1.систолічні
2.діастолічні
3.протодіастолічні
4.пресистолічні
5.систоло-діастолічні
9.Анемічні (гідремічні) шуми найкраще вислуховуються:
1.над легеневою артерією
2.в точці Боткіна
3.над всіма клапанними отворами
4.на верхівці серця
5.над аортою
10.Гемодинамічні функціональні шуми можуть вислуховуватись при:
1.Базедовій хворобі
2.стенозщі мітрального отвору
3.міокардиті
12
4.міокардіосклерозі
5.гіпертонічній хворобі
11.Функціональний систолічний шум відрізняється від органічного:
1.на нього не впливають фази дихання
2.грубий, гучний, позитивний
3.не змінюється при фізичному напруженні
4.не має зон проведення
5.часто супроводжується відчуттям систолічного «котячого муркотіння»
12.Шум тертя перикарда зазвичай вислуховується:
1.на верхівці серця
2.в точці Боткіна
3.над зоною абсолютної серцевої тупості
4.на основі серця
5.у основи мечоподібного відростка
13.Шум тертя перикарда краще виникає при:
1.уремії
2.гідроперикарді
3.бичачому серці
4.стенокардії
5.при зрощенні листків перикарда з плевральними листками
14.Шум тертя перикарда відрізняється від систоло-діастолічного органічного
шуму тим, що він:
1.більш ніжний, ніж органічні шуми
2.чути його наче здалека
3.чути ближче до вуха
4.завжди співпадає з систолою
5.добре проводиться на інші аускультативні точки
15.Шум тертя перикарда відрізняється від систоло-діастолічного органічного
шуму тим, що він:
1.посилюється при натисканні на грудну клітку стетоскопом
2.слабшає при наклоні тулуба вперед
3.вислуховується тільки над зонами проекції і місцями найкращого
вислуховування серцевих клапанів
4.повністю співпадає зпевними фазами серцевого циклу
5.ніколи не дає пальпаторних відчуттів
16.Шум тертя перикарда відрізняється від органічних систоло-діастолічних
шумів тим, що він:
1.ніколи не дає пальпаторних відчуттів
2.посилюється при наклоні тулуба вперед
13
3.обов'язково співпадає з систолою і діастолою
4.добре проводиться на різні аускультативні точки, сонні артерії
5.тихий, чутно здалека
17. Який органічний шум дає відчуття «котячого муркотіння»?
1.систолічний шум недостатності мітрального клапана
2.діастол. шум стеноза мітрального клапана
3.систол. шум стеноза гирла аорти
4.діастол. шум недостатності клапанів аорти
5.систол шум недостатності 3-стулкового клапана
18.Який органічний шум дає відчуття «котячого муркотіння» в 2 міжребер'ї
справа біля краю грудини?
1.систолічний шум недостатності мітрального клапана
2.діастол. шум стеноза мітрального клапана
3.систол. шум стеноза гирла аорти
4.діастол. шум недостатності клапанів аорти
5.систол шум недостатності 3-стулкового клапана
19.Який серцевий шум дає пальпаторне відчуття над зоною абсолютної
серцевої тупості, що посилюється при нахилі тулуба вперед?
1.систолічний шум недостатності мітрального клапана
2.діастол. шум стеноза мітрального клапана
3.систол. шум стеноза гирла аорти
4.діастол. шум недостатності клапанів аорти
5.систоло-діастолічний шум тертя міокарда.
20. В яких випадках відбувається посилення шуму при вадах серця?
1.при подальшому (до певної міри) звуженні клапанного отвору
2.при послабленні скоротливої здатності певного відділу серця
3.при склерозуванні клапана
4.при порушенні АВ-провідності
5.при порушенні внутрішньошлуночкової провідності
21. В яких випадках при вадах серця відбувається послаблення або зникнення
серцевого шуму?
1.при підвищенні скоротливої здатності певного відділу серця
2.при певному різкому ступеню звуження клапанного отвору
3.при порушенні АВ провідності
4.при підвищенні тиску в малому колі кровообігу
5.при появі миготливої аритмії
1.Автоматизм серця – це:
1. Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
2. Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до
скорочувального міокарду.
3. Здатність серця збуджуватися під впливом електричного
імпульсу.
4. Здатність серця скорочуватися під впливом електричного
імпульсу.
5. Неможливість збуджених клітин знову активізуватись під
впливом додаткових електричних імпульсів.
2.Провідність серця – це:
1.Неможливість збуджених клітин знову активізуватись під
впливом додаткових електричних імпульсів.
2. Здатність серця скорочуватися під впливом електричного
імпульсу.
3. Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до
скорочувального міокарду.
4.Здатність серця збуджуватися під впливом електричного
імпульсу.
5.Здатність серця виробляти імпульси, що викликають
збудження.
3.Збудливість серця –це:
1.Здатність серця збуджуватися під впливом електричного
імпульсу.
2. Здатність серця скорочуватися під впливом електричного
імпульсу.
3. Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до
скорочувального міокарду.
4.Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
6. Неможливість збуджених клітин знову активізуватись під
12
впливом додаткових електричних імпульсів.
4.Функція рефрактерності – це:
1. Здатність серця збуджуватися під впливом електричного
імпульсу.
2. Здатність серця скорочуватися під впливом електричного
імпульсу.
3. Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до
скорочувального міокарду.
4.Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
5.Неможливість збуджених клітин знову активізуватись під
впливом додаткових електричних імпульсів.
5. Скорочуваність серця – це:
1. Здатність серця збуджуватися під впливом електричного
імпульсу.
2. Здатність серця скорочуватися під впливом електричного
імпульсу.
3. Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до
скорочувального міокарду.
4.Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
5.Неможливість збуджених клітин знову активізуватись під
впливом додаткових електричних імпульсів.
7. Як у міокарді шлуночків йде хід реполяризації?
1. Від ендокарду до епікарду.
2. Від епікарду до ендокарду.
3. По довгій осі серця.
4. Від синусового вузла до шлуночків.
5. По провідній системі серця.
8. Аберантність серця –це:
1.Здатність серця виробляти імпульси.
2. Здатність серця виробляти імпульси, що викликають збудження.
3.Патологічний шлях проведення імпульсів по передсердях та
шлуночках.
4.Неможливість збуджених клітин знову активізуватись.
5.Здатність серця проводити імпульси з місця виникнення до
скорочувального міокарду.
9.Швидкість проходження збудження по передсердях:
1. 5-10 см/с.
2. 10-20 см/с.
3. 30-50 см/с.
13
4. 50-75 см/с.
5. 1 м/с.
10. Головна функція атріовентрикулярного вузла в нормі:
1.Фільтрація прходження імпульсів.
2. Затримка проведення імпульсів.
3. Синхронізація збудження і скорочення передсердь та шлуночків.
4.Вироблення електричних імпульсів.
5. Запасний варіант джерела автоматизму у випадку відмови
синусового
1. Передсердна екстрасистола має ознаки:
1. Поява позачергового серцевого скорочення.
2. Прискорення серцевого ритму.
3. Сповільнення серцевого ритму.
4. Наявність повної компенсаторної паузи.
5. Аберантні шлуночкові комплекси.
2.Шлуночкова екстрасистола характеризується:
1. Поява позачергового деформованого шлуночкового комплексу.
2. Поява прискореного серцевого ритму.
3. Поява сповільненого серцевого ритму.
4. Відсутність компенсаторних пауз.
5. Наявність передсердних зубців ЕКГ.
3. Для синусової тахікардії характерними є:
1. Поява сповільненого серцевого ритму.
2. Наявність позачергового серцевого скорочення.
3. Зростання числа серцевих скорочень до 90-160(180) за 1 хв.
4. Наявність передсердних зубців ЕКГ.
5. Поява сповільненого серцевого ритму.
4. Для синусової брадікардії характерними є:
1. Зменшення частоти серцевих скорочень до 59-40 за 1 хвилину.
2. Поява прискореного серцевого ритму.
3. Поява позачергового деформованого шлуночкового комплексу.
4. Збільшений та розширений зубець Р.
5. Подовження тривалості інтервалу R – R.
6. Повна компенсаторна пауза характерна для:
1. Передсердної екстрасистоли.
2. Шлуночкової екстрасистоли.
3. Синусової тахікардії.
4. Пароксизмальної надшлуночкової тахікардії.
5. Міграції водія ритму по передсердях.
7.Шлуночкова пароксизмальна тахікардія характеризується:
1. Подовження тривалості інтервалу R – R.
2. Збільшений та розширений зубець Р.
3.Раптовим почащенням серцевих скорочень до140-220 за 1 хвилину.
4. Наявність передсердних зубців ЕКГ.
5.Негативні та глибокі зубці Т.
8.Миготіння шлуночків характеризується:
1.Частими від 200 до 500 за 1 хвилину і нерегулярними хвилями.
2. Збільшеним та розширеним зубцем Р.
3. Наявність передсердних зубців ЕКГ.
4. Наявністю повної компенсаторної паузи.
5. Наявністю позачергових шлуночкових комплексів.
9.Тріпотіння шлуночків – це:
1. Наявністю повної компенсаторної паузи.
2. Негативні та глибокі зубці Т.
3. Часті від 200 до 300 за хвилину регулярні, одинакові по формі хвилі.
4. Рідкі поодинокі шлуночкові хвилі.
5. Поява передчасних шлуночкових комплексів.
1. Яка аускультативна ознака притаманна повній атріо-вентрикулярній
блокаді?
1. Тон відкриття мітрального клапана.
2. Посилення ІІ тону над аортою.
3. Посилення І тону над верхівкою.
4. Гарматний тон Стражеско.
5.Ритм галопу.
2. Яка частота передсердних скорочень характерна для тріпотіння
передсердь?
1. 70-80 за одну хвилину.
2. 80-110 за одну хвилину.
3. 200-400 за одну хвилину.
4. 35-40 за одну хвилину.
5. Не піддається підрахунку.
3. Найбільш характерними ЕКГ- ознаками тріпотіння передсердь є:
1.Наявність нормальних незмінених шлуночкових комплексів, кожному з
яких передує визначене, частіше число передсердних хвиль F.
2. Наявність різних за амплітудою і кількістю зубців Р.
3. Поява нерівномірних, різних за формою шлуночкових комплексів QRS.
4. Поява передчасних комплексів QRS.
5.Наявність великих пауз між передсердними хвилями F.
4.Характерною ознакою миготіння (фібриляції) передсердь є:
1. Кількість серцевих скорочень 35-40 за одну хвилину.
2. Відсутність у всіх ЕКГ відведеннях зубця Р.
3. Наявність позачергового шлуночкового комплексу QRS.
4. Поява уширеного двогорбого зубця Р.
5. Значне розширення і деформація шлуночкового комплексу QRS.
5.Ознакою атріо-вентрикулярної блокади І ступеню є:
1.Постійне подовження інтервалу РQ(R) більше 0,20 с.
2. Постійне вкорочення інтервалу РQ(R) менше 0,10 с.
10
3. Наявність позачергового шлуночкового комплексу QRS.
4. Поява нерівномірних, різних за формою шлуночкових комплексів QRS.
5.Наявність великих пауз між шлуночковими комплексами.
6.Які клінічні ознаки характерні для повної атріо-вентрикулярної блокади?
1.Розвиток приступу задишки.
2. Поява набряків на гомілках.
3.Розвиток приступу Моргані-Адамс-Стокса.
4.Різке підвищення артеріального тиску.
5.Підвищення температури тіла.
7. Електрокардіографічними ознаками атріо-вентрикулярної блокади ІІ
ступеню є:
1. Поява нерівномірних, різних за формою шлуночкових комплексів QRS.
2. Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS.
3. Наявність різних за формою зубців Р.
4. Постійне вкорочення інтервалу РQ(R) менше 0,10 с
5.Відсутність у всіх ЕКГ відведеннях зубця Р.
8. Повна атріо-вентрикулярна блокада (ІІІ ступеню) характеризується:
1.Частота серцевих скорочень 70-90 за хвилину.
2.Повною розузгодженістю передсердного та шлуночкового ритмів.
3. Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS.
4. Наявність різних за формою зубців Р.
5.Наявність позачергового шлуночкового комплексу QRS.
9. Яка частота шлуночкових скорочень притаманна повній (ІІІ ступеню)
атріовентрикулярній блокаді?
1.180-200 скорочень за хвилину.
2. 80-90 скорочень за хвилину.
3. 60-30 і менше скорочень за хвилину.
4.100-140 і більше скорочень за хвилину.
5. 300-400 скорочень за хвилину.
10. Показами для імплантації штучного водія ритму є наявність:
1.Часта шлуночкова екстрасистолія.
2.Миготлива аритмія з частотою скорочень 50-60 за хвилину.
3.Поява повної (ІІІ ступеню) атріо-вентрикулярної блокади.
4.Синусова тахікардія.
5. Поява атріо-вентрикулярної блокади І ступеню.
1. Коли спостергіється “відрижка тухлим”:
1. При виразковій хворобі шлунка.
2. При виразковій хворобі 12-палої кишки.
3. При пилоростенозі.
4. При панкреатиті.
5. При цирозі печінки.
2. Коли спостергіється “відризка тухлим:
1. При гіпоацидітас.
2. При гіперацидітас.
3. При анацидітас.
4. При шлунковій ахілії.
5. При нормацидітас.
3. Внаслідок чого виникає печія:
1. Гіперацидітас.
2. Гіпоацидітас.
3. Анацидітас.
4. Гастроезофагалього рефлюксу.
5. Гастродуоденального рефлюксу.
4. Блювання “кавовою гущею” спостерігається при:
1. Стенозі воротаря.
2. Шлунковій кровотечі на фоні ахілії.
3. Шлунковій кровотечі на фоні нормацидітас або гіперацидітас.
4. Жовтяниці.
5. Зловживанні кавою.
5. Блювання їжею, яка була з’їдена 1—2 та більше діб тому, спостерігається при:
1. Стенозі воротаря.
2. Раку шлунка.
3. Виразковій хворобі шлунка.
4. Виразковій хворобі 12-палої кишки.
5. Атрофічному гастриті та гастроптозі.
6. Біль в епігастральній ділянці оперізуючого характеру з ірадіацією у спину свідчить про:
1. Гастрит або виразкову хворобу шлунка.
2. Дуоденіт або виразкову хворобу 12-палої кишки.
3. Панкреатит.
4. Холецистит.
5. Холангіт.
7. Коли виникає м’язовий дефанс:
1. При запаленні органів черевної порожнини.
2. При запаленні очеревини.
3. При виразковій хворобі шлунка.
10
4. При виразковій хворобі 12-палої кишки.
5. При пілоростенозі.
8. Коли спостерігається симптом флуктуації у черевній порожнині:
1. При метеоризмі.
2. При асциті.
3. При ожирінні.
4. При набряклості передньої черевної стенки.
5. При пілоростенозі.
9. Коли виникає мелена:
1. При кровотечі в черевну порожнину.
2. При кишковій кровотечі.
3. При шлунковій кровотечі.
4. При гемолітичній жовтяниці.
5. При паренхіматозній жовтяниці.
10. Коли розвивається “голова Медузи”:
1. При вагітності.
2. При ожирінні.
3. При підвищенні тиску у системі ворітної вени.
4. При асциті.
5. При панкреатиті.
11. Коли буває вып’ячений пупок:
1. При метеоризмі.
2. При гастроптозі.
3. При ентероптозі.
4. При асциті.
5. При набряклості передньої черевної стенки.
12. Де в нормі знаходиться нижня межа шлунка:
1. Нижче пупка на 2—3 см.
2. Вище пупка на 2—3 см.
3. На рівні пупка.
4. Вище пупка на 3—4 см.
5. Нижче пупка на 3—4 см.
13. Коли пальпується мала кривизна шлунка:
1. В нормі.
2. При гастроптозі.
3. При збільшенні шлунка.
4. При зменшенні шлунка.
5. При гастриті.
14. Чому дорівнюються розміри нормальної печінки за Образцовим:
1. 10—12, 9—11, 8—10 см.
2. 12—14, 11—13, 10—12см.
3. 13—15, 12—14, 11—13 см.
4. 9—10, 8—9, 7—8 см.
5. 8—9, 7—8, 6—7 см.
15. Коли спостерігається ранкове “кисле блювання”;
1. При виразковій хворобі шлунка.
2. При виразковій хворобі 12-палої кишки.
3. При холециститі.
4. При панкреатиті.
5. При цирозі печінки.
11
16. Коли вислуховується шум тертя очеревини:
1. При посиленні перистальтики кишок.
2. При коліті.
3. При перитоніті.
4. При ентериті.
5. При жовчнокам’яній хворобі.
17. Який перкуторний тон спостерігається при перкусії живота здорової людини:
1. Тупий.
2. Притуплений.
3. Притуплений тимпаніт.
4. Тимпанічний.
5. Гучний низький тимпаніт.
18. Який перкуторний тон спостерігається при метеоризмі:
1. Тупий.
2. Притуплений.
3. Притуплений тимпаніт.
4. Ясний.
5. Гучний низький тимпаніт.
19. Який перкуторний тон спостерігається при асциті:
1. Тупий або притуплений.
2. Притуплений.
3. Притуплений тимпаніт.
4. Тимпанічнйи.
5. Гучний низький тимпаніт.
20. Коли виникає “шум плескоту Гіпократа”:
1. При знаходженні у шлунку повітря.
2. При знаходженні у шлунку рідини.
3. При одночасному нахождении знаходженні у шлунку великої кількості рідини та повітря.
4. При асциті.
5. При метеоризмі.
21. Де в нормі розташована горизонтальна частина попереково-ободової кишки:
1. На рівні пупка.
2. На 1—2 см выще пупка.
3. На 2—3 см выще пупка.
4. На 2—3 см нижче пупка.
5. Нижче великої кривизни шлунка на 2—3 см.
22. Коли живіт має вигляд “живота лягушки”:
1. При метеоризмі.
2. При асциті.
3. При вагітності.
4. При гастроптозі.
5. При перитоніті.
23. Коли спостерігається “доскоподібний живіт”:
1. При метеоризмі.
2. При асциті.
3. При вагітності.
4. При ожирінні.
5. При перитоніті.
24. Перкуторно над правою реберною дугою визначається тимпаніт при:
1. Шлунково-кишковій кровотечі
2. Жовчнокам’яній хворобі
12
3. Пенетрації виразки шлунка
4. Перфорації виразки шлунка
5. Холангіті
25. Болючість при пальпації в точці Кера свідчить про ураження:
1. Голівки підшлункової залози
2. Жовчного міхура
3. Цибулини 12-палої кишки
4. Тіла шлунка
5. Тіла підшлункової залози
26. Позитивний симптом Менделя – це болючість при постукуванні
1. В ділянці проекції жовчного міхура
2. В епігастрії
3. Над поперековою ділянкою
4. Під лівою реберною дугою
5. По правій реберній дузі
27. Підвищення кислотності шлункового соку позначається терміном
1. Ахілія
2. Ахолія
3. Гастросукорея
4. Гіперацидітас
5. Холестаз
28. Позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга виявляється при
1. Асциті
2. Кахексії
3. Метеоризмі
4. Ожирінні
5. Перитоніті
29. При перитоніті під час поверхневої пальпації визначається:
1. М’який живіт, дифузно болючий при пальпації
2. Напруження м’язів черевної стінки
3. Потовщення м’язів черевної стінки
4. Розходження м’язів черевної стінки
5. Розслаблення м’язів черевної стінки
30. Позитивний симптом флюктуації спостерігається при наявності:
1. Асциту
2. Гепатомегалії
3. Кахексії
4. Метеоризму
5. Ожиріння
31. Сукупність яких скарг називають диспептичним синдромом?
1. Анорексія, кардіалгія, тенезми
2. Дисфагія, гикавка, дизурія
3. Печія, головний біль, пронос
4. Зниження апетиту, нудота, блювання
5. Слюнотеча, серцебиття, закрепи
32. Виберіть скарги, які найбільш повно характеризують синдром шлункової диспепсії:
1. Закрепи, метеоризм, бурчання в животі.
2. Гіркий присмак у роті, болі та важкість у правому підребір’ї.
3. Печія, відрижка, нудота, блювання.
4. Схуднення, відраза до м’ясної їжі, болі в животі.
5. Проноси, тенезми, домішки крові у випорожненнях.
13
33. Виберіть скарги, які найбільш повно характеризують синдром кишкової диспепсії::
1. Закрепи, метеоризм, бурчання в животі.
2. Гіркий присмак у роті, болі та важкість у правому підребір’ї.
3. Печія, відрижка, нудота, блювання.
4. Схуднення, відраза до м’ясної їжі, болі в животі.
5. Чорні випорожнення, блювання кавової гущею.
34. Чим частіше проявляється шлункова кровотеча:
1. Посилення болі в епігастральній ділянці.
2. Гіркий присмак у роті, болі та важкість у правому підребір’ї.
3. Печія, відрижка, нудота, блювання.
4. Схуднення, відраза до м’ясної їжі, болі в животі.
5. Чорні випорожнення, блювання кавової гущею.
35. При пальпації якого з перерахованих відділів ШКТ в нормі визначається бурчання
1. Сигмоподібної кишки.
2. Термінального відділу здухвинної кишки.
3. Нисхідної ободової кишки.
4. Червоподібного відростку.
5. Лівої частини поперечно-ободової кишки
1. Глибоку ковзну пальпацію висхідного та нисхідного відділів ободової кишки