1. Хто є засновником сучасного наукового методу розпитування хворого:
1. С.П.Боткін.
2. Г.А.Захарїн.
3. О.О.Остроумов.
4. В.П.Образцов.
5. М.Д.Стражеско
2. До яких методів діагностики належить розпитування хворого:
1. Обєктивних.
2. Інструментальних.
3. Додаткових.
4. Субєктивних.
5. Експериментальних.
3. З якої системи органів слід починати розпитування про стан органів та систем:
1. З серцево-судинної, враховуючи її важливість у кровозабезпеченні органів.
2. З дихальної, враховуючи її роль у постачанні кисню до тканин.
3. З тієї, яка виходячи із розпиту хворого вважається ураженою.
4. З нервової, оскільки саме її функціонування забезпечує нормальну роботу
організму.
5. Важливо провести розпит по всіх системах, а з якої починати – принципового
значення не має.
4. Який висновок слід зробити на підставі розпитування хворого:
1. Оцінено загальний стан хворого.
2. Поставлений попередній діагноз.
3. Зясовано, яка система уражена та як між собою повязані скарги.
5. Які скарги хворого слід вважати основними:
1. Ті, що примусили хворого звернутися до лікаря.
2. Ті, з яких розпочалось захворювання.
3. Загальну слабкість, зниження працездатності, оскільки вони найбільше
впливають на життєдіяльність хворого.
4. Ті, які не вдається коригувати лікуванням.
5. Скарги з боку серцево-судинної системи, зважаючи на розповсюдженість
патології кровообігу та важкі наслідки.
6. Які з перерахованих нижче скарг належать до загальних:
1. Біль у ділянці серця.
2. Кашель з виділенням харкотиння.
3. Печія та відризка кислим.
4. Часте, болюче сечовипускання.
5. Слабкість, порушення сну, зниження працездатності.
7. З чого слід починати зясування скарг хворого:.
1. Зі скарг, яких почалось захворювання.
2. Зі скарг, які турбували хворого на момент госпіталізації.
3. Зі скарг, які турбують пацієнта на момент розпитування.
4. Зі скарг, які не піддаються лікуванню.
5. Зі скарг, які першими зникли при призначенні лікування.
8. З чого слід починати зясування анамнезу захворювання:
1. З часу появи та початкових проявів захворювання.
2. З вияснення, чим лікувався хворий до звернення до лікаря.
3. При хронічному перебігу захворювання – з кратності звернення до лікаря та
результатів попереднього лікування.
4. У стаціонарного хворого слід вияснити, як змінився його стан після
госпіталізації.
5. Вияснити скарги на момент розпитування.
9. Хворий скаржиться на задишку, напади ядухи, періодичний кашель, болі в лівій
частині грудної клітки. Про ураження якої (яких) систем (и) Ви зробити висновок у
першу чергу?
1. Травної.
2. Дихальної.
3. Серцево-судинної.
4. Травної та/або серцево-судинної.
5. Дихальної та/або серцево-судинної.
10. Для яких із зазначених захворювань спадкова схильність має особливе значення:
1. Гострі респіраторні захворювання.
2. Ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.
3. Хронічний тонзиліт.
4. Інфекційні захворювання сечовидільної системи.
5. Бронхіти, особливо гострі.
1. У хворого на шкірі грудної клітки є судинні зірочки. Це є характерним для:
А. Хронічного гастриту
В. Панкреатиту
С. Цирозу печінки
D. Апендициту
Е. Холециститу
2. Хворий на лівобічний ексудативний плеврит лежить:
А. На лівому боці
В. На правому боці
С. На спині
D. На животі
Е. Напівсидячи
3. Хворий займає вимушене положення — перебуває в колінно-ліктьовому
положенні. Це є симптомом такої хвороби:
А. Напад бронхіальної астми
В. Виразкова хвороба шлунка
С. Напад ниркової кольки
D. Напад серцевої астми
Е. Холецистит
4. Хворий знаходиться в ліжку з далеко відкинутою назад головою і з притягнутими
до живота ногами. Це є ознакою такої хвороби:
А. Травма черепа
В. Апендицит
С. Менінгіт
D. Холецистит
Е. Виразкова хвороба
5. Хворий сидить у ліжку, спираючись руками на край ліжка,
ноги опущені. Це характерно для:
А. Нападу бронхіальної астми
В. Серцевої недостатності
С. Виразкової хвороби шлунка
D. Холециститу
Е. Апендициту
6. Хворий сидить у ліжку з опущеними ногами, відкинувшись спиною на подушку.
При якому захворюванні спостерігається цей симптом?
А. Напад бронхіальної астми
В. Серцева недостатність
С. Напад стенокардії
D. Апендицит
Е. Холецистит
12
7. Хворий погано орієнтується, на питання відповідає повільно. Цей стан
називається:
А. Ступор
В. Сопор
С. Кома
D. Колапс
Е. Непритомність
8. Хворий безтямний, на питання не відповідає, рефлекси не визначаються. Цей
стан називається:
А. Ступор
В. Сопор
С. Кома
D. Колапс
Е. Непритомність
9. У хворого «горда» постава, живіт збільшений у розмірах. При яких станах це
зустрічається?
А. Асцит
В. Метеоризм
С. Перитоніт
D. Апендицит
E. Холецистит
10. У хворого бронзове забарвлення шкіри на відкритих ділянки* тіла. Це є ознакою
такої хвороби:
А. Синдром Іценка-Кушінга
B. Хвороба Аддісона-Бірмера
C. Цироз печінки
D. Тиреотоксикоз
E. Цукровий діабет
1. «Вірховська залоза» є симптомом:
A. Туберкульозу легенів
B. Рака шлунку
C. Сифілісу
D. Анемії
E. Цукрового діабету
2. При огляді голови випнуті лобні та потиличні бугри, потилична кістка сплощена.
Цей симптом характерний для:
A. Гідроцефалії
B. Мікроцефалії
C. Рахіту
D. Сифілісу
E. Нормального черепа
3. У хворої екзофтальм, симптом Грефе. Це характерно для:
A. Тиреотоксикозу
B. Мікседеми
C. Хвороби Аддісона-Бірмера
D. Хвороби Іценка-Кушінга
E. Цукрового діабету
4. Обличчя Гіппократа характерно для:
A. Перитоніту
B. Правця
C. Тиреотоксикозу
D. Хвороби Іценка-Кушінга
E. Апендициту
5. У хворого одутле обличчя, позбавлене міміки, шкіра бліде, повіки набряклі, ніс і
губи потовщені. Це характерно для:
A. Цукрового діабету
B. Мікседеми
C. Хвороба нирок
D. Тиреотоксикозу
E. Синдрому Іценка-Кушінга
6. У хворого місяцеподібне обличчя із синюшно-червоним забарвленням шкіри. На
шкірі живота й стегон є широкі стрічки розтягнення. При якій патології це
зустрічається:
A. Хвороба Іценка-Кушінга
B. Цукровий діабет.
C. Мікседема
D. Тиреотоксикоз
E. Гіпертонічна хвороба
7. У хворого набряки обличчя й повік з'являються ранком, набряки на нижніх
кінцівках збільшуються ввечері, на дотик теплі, ямка при натисненні довго не
зникає. Це характерно для захворювання:
A. Серцево-судинної системи.
B. Нирок
C. Легенів
D. Печінки
E. Ендокринної системи
8. У хворого деформація нігтів у вигляді «годинникових скелець» і кінцевих фаланг
пальців рук у вигляді «барабанних паличок». Про ураження якої системи органів
це може свідчити:
А. Захворювання дихальної системи
В. Захворювання шлунково-кишкового тракту
С. Захворювання ендокринної системи
D. Захворювання нервової системи
Е. Захворювання сечовивідної системи
20
9. У xворого високий зріст, «павучі» пальці, «пташине обличчя». Ваші діагностичні
припущення:
А. Акромегалія
В. Синдром Кляйнфельтера
С. Синдром Марфана
D. Синдром Дауна
E. Синдром Шерешевського-Тернера.
10. У хворої низький зріст, коротка шия із крилоподібними шкірними складками на
бічній її поверхні, низький ріст волосся на шиї. Для якої патології це є
характерним?
A. Гіпофізарний нанізм
B. Синдром Кляйнфельтера
C. Синдром Марфана
D. Синдром Дауна
E. Синдром Шерешевського-Тернера.
11. Бліде, набрякле обличчя, з набряками над та під очима зустрічається при:
A. Акромегалії
B. Мікседемі
C. Захворюваннях нирок
D. Серцевій недостатності
E. Тиреотоксикозі.
12. Обличчя Корвізара зустрічається при:
A. Захворюваннях нирок
B. Пухлинах середостіння
C. Акромегалії
D. Серцевій недостатності
E. Тиреотоксикозі.
13. Обличчя „воскової ляльки” зустрічається при:
A. Захворюваннях нирок
B. Анемії Адісона-Бірмера
C. Мікседемі
D. Серцевій недостатності
E. Акромегалії.
14. „Комір Стокса” є ознакою:
A. Мікседеми
B. Аліментарного ожиріння
C. Гострого гломерулонефриту
D. Стиснення верхньої порожнистої вени при пухлинах середостіння
E. Серцевої недостатності
15. У хворого на шкірі грудної клітки є судинні зірочки. Це є характерним для:
A. Хронічного гастриту
B. Панкреатиту
C. Цирозу печінки
D. Апендициту
21
E. Холециститу
16. Поява вузла Золінгера є ознакою::
A. Туберкульозу легенів
B. Раку шлунка
C. Сифілісу
D. Анемії
E. Цукрового діабету
17. Термін „анізокорія” використовується для позначення:
A. Несиметричності розмірів очних щілин.
B. Різних за розмірами зіниць.
C. Розширення зіниць.
D. Асиметрії обличчя.
E. Звуження зіниць.
18. У хворого деформація нігтів у вигляді «годинникових скелець» і кінцевих фаланг
пальців рук у вигляді «барабанних паличок». Про яку патологію це може
свідчити:
A. Гостре інфекційне захворювання сечовивідної системи.
B. Захворювання шлунково-кишкового тракту.
C. Цукровий діабет.
D. Перенесений інсульт.
E. Тривалий перебіг бронхоектатичної хвороби.
19. У хворої екзофтальм, позитивні симптоми Грефе, Мебіуса. Це характерно для:
A. Тиреотоксикозу
B. Мікседеми
C. Хвороби Аддісона-Бірмера
D. Хвороби Іценка-Кушінга
E. Цукрового діабету
20. При огляді хворого на вухах та у ділянці міжфалангових суглобів пальців рук
знайдені тофуси. Для якого патології це характерне:
A. Тиреотоксикозу
B. Подагри
C. Захворювань печінки
D. Хвороби Іценка-Кушінга
E. Цукрового діабету
1. Легенева кровотеча може виникнути при:
1.Дифузному катаральному бронхіті.
2. Вогнещевій пневмонії.
3.Бронхоектатичній хворобі.
4. Крупозній пневмонії в стадії червоного спечінкування.
5. Бронхопневмонії.
2. Голосове тремтіння посилюється при:
1.Крупозній пневмонії в стадії спечінкування.
2. Ексудативному плевриті над рідиною.
3. Нападі бронхіальної астми.
4. Емфіземі легень.
5. Бронхоектатичній хворобі.
3. Хворого було доставлено до лікарні в стані діабетичної коми. Дихання шумне, часте,
після глибокого вдиху йде посилений видих. Який тип дихання спостерігається в
цього хворого?
1. Біота.
2. Чейна—Стокса.
3. Гаспінг-дихання.
4. Апнейстичне.
5. Куссмауля.
4. Динамічний огляд грудної клітини – це:
1. Огляд, при якому цікавить рух обох половин грудної клітини.
2. Огляд, при якому звертається увага на розміри обох половин грудної клітини поза
актом дихання.
3. Огляд м’язевого покриву грудної клітини.
4. Вивчення симетричності участі обох половин грудної клітини в акті дихання,
частоти, глибини дихання, ритм дихання.
5. Огляд, при якому цікавить симетричність розмірів обох половин грудної клітини.
5. Скловидне харкотиння є характерним для:
1. Раку легень.
2. Закінчення нападу бронхіальної астми.
3. Бронхоектатичної хвороби.
6
4. гострого бронхіту.
5. Пневмотораксу.
6. У хворого сухий плеврит, який супроводжується сильним болем при диханні. Яке
вимушене положення буде займати хворий:
1. „Лягавого” собаки.
2. Опістотонус.
3. Ортопное.
4. На здоровому боці.
5. На хворому боці.
7. При пальпації грудної клітини хворого виявлено болючість в точках Валлє. Для якого
захворювання це може бути характерним:
1. Гострого трахеїту.
2. Радикуліту.
3. Бронхопневмонії.
4. Міокардиту.
5. Катарального бронхіту.
8. Чим легенева кровотеча відрізняється від кровотечі з судин стравоходу:
1. Кров темна, виділяється при кашлі.
2. Кров світло-червона, виділяється з блюванням.
3. Кров темна, піниста, виділяється при нахилі вперед.
4. Кров яскраво-червона, піниста, виділяється з кашлем.
5. Кров у вигляді кавової гущі.
9. При якому із захворювань спостерігається тільки сухий кашель і ніколи не буває
вологого:
1. Бронхіті.
2. Сухому плевриті.
3. Бронхоектатичній хворобі.
4. Кавернозному туберкульозі легень.
5. Бронхопневмонії.
10. Статичний огляд грудної клітини – це:
1. Огляд, при якому цікавить рух обох половин грудної клітини.
2. Огляд обох половин грудної клітини поза актом дихання.
3. Огляд м’язевого покриву грудної клітини.
4. Огляд, при якому цікавить частота, глибина, ритм дихання.
5. Оцінка участі додаткових м’язів в акті дихання.
11. Харкотиння у вигляді „малинового желе” характерне для:
1. Приступу бронхіальної астми.
2. Трахеїту.
3. Трахеобронхіту.
4. Крупозної пневмонії.
5. Раку легень.
12. Який кістковий орієнтир використовується для підрахунку ребер спереду:
1. Ключиця.
2. Реберна дуга.
3. Кут Людовіка.
4. Епігастральний кут.
5. Остистий відросток VII шийного хребця.
7
13. Кашель із виділенням великої кількості харкотиння (до 1-2 л) переважно у вранішні
години може спостерігатися при:
1. Гострого бронхіту.
2. Крупозної пневмонії.
3. Сухого плевриту.
4. Бронхоектатичної хвороби.
5. Ексудативного плевриту.
14. Динамічний огляд грудної клітини слід починати з:
1. Визначення типу грудної клітки.
2. Оцінки участі додаткових дихальних м’язів в акті дихання.
3. Оцінки симетричності грудної клітки.
4. Визначення ритмічності дихання.
5. Визначення частоти дихання.
15. Яка частота дихання вважається нормальною у здорової людини:
1. 60 дихань на хвилину.
2. 30–40 дихань на хвилину.
3. 16–20 дихань на хвилину.
4. Залежить від віку людини.
5. Залежить від ЧСС людини.
16. Ранковий кашель характерний для:
1. Бронхоектатичної хвороби.
2. Ларингіту.
3. Пневмонії.
4. Сухого плевриту.
5. Раку легені.
17. При проведенні статичного огляду грудної клітини слід звертати увагу на:
1. Рух обох половин грудної клітини.
2. Наявність патологічних дихальних ритмів.
3. Участь додаткових м’язів в акті дихання .
4. Симетричності участі обох половин грудної клітини в акті дихання, частоту,
глибину дихання, ритм дихання.
5. Форму, тип грудної клітини, симетричність обох її половин.
18. Голосове тремтіння значно слабшає при:
1. Інфаркті легені.
2. Крупозній пневмонії в стадії спечінкування.
3. Бронхоектатичній хворобі.
4. Емфіземі легень.
5. Над заповненою рідиною каверною.
19. Терміном „брадипное” позначають:
1. Збільшення частоти дихання більше 20 на хвилину.
2. Зменшення частоти дихання до 30 на хвилину.
3. Збільшення частоти дихання до 60 на хвилину.
4. Зменшення частоти дихання менше 16 на хвилину.
5. Зменшення частоти дихання менше 25 на хвилину.
20. Терміном „тахіпное” позначають:
1. Прискорення дихання більше 40 на хвилину.
8
2. Уповільнення дихання менше 16 на хвилину.
3. Прискорення дихання до 60 на хвилину.
4. Уповільнення дихання менше 20 на хвилину.
5. Прискорення дихання більше 20 на хвилину.
21. Виділення іржавого харкотиння характерне для:
1. Крупозної пневмонії.
2. Ексудативного плевриту.
3. Емфіземи легень.
4. Бронхоектатичної хвороби.
5. Бронхіальної астми.
22. Харкотиння „повним ротом” (частіше в ранковий час) характерне для:
1. Туберкульозу легень
2. Бронхоектатичної хвороби.
3. Вогнищевої пневмонії.
4. Гострого бронхіту.
5. Емпієми плеври.
23. Біль в грудній клітині, пов’язаний із захворюваннями органів дихання буває при:
1. Бронхіті.
2. Бронхоектатичній хворобі.
3. Бронхопневмонії.
4. Сухому плевриті.
5. При нападі бронхіальної астми.
24. Збільшення однієї з половин грудної клітини зустрічається при:
1.Формуванні спайкового процесу в плеврі чи повному зрощенні плевральної щілини.
2. Ексудативному плевриті.
3. Пневмосклерозі.
4. Бронхіті.
5. Бронхопневмонії.
1. Коли виникає тимпанічний перкуторний звук над легенями:
1. При ущільненні легеневої тканини.
2. При бронхоектазах.
3. При хронічному застої крові в легенях.
4. При пневмотораксі.
5. Над абсцесом легень, який заповнений гноєм.
2. Який перкуторний феномен зустрічається одночасно з крепітацією при крупозній
пневмонії в стадії приливу:
1. Зберігається ясний перкуторний тон.
2. З’являється притуплення перкуторного тону.
3. З’являється тупість.
4. З’являється притуплений тимпаніт.
5. З’являється тимпанічний тон.
3. Який перкуторний тон над легенями характерний для ущільнення легеневої
тканини:
9
1. Тимпанічний.
2. Тон тріснутого горщика.
3. Тупий.
4. Ясний легеневий.
5. Коробковий.
4. Висота стояння верхівок легені збільшується при:
1. Крупозній пневмонії верхньої долі легені.
2. Емфіземі легень.
3. Туберкульозній інфільтрації легень.
4. Гострому бронхіті.
5. Трахеїті.
5. Які дані порівняльної перкусії характерні для ущільнення легеневої тканини:
1. Зменшення ширини полів Креніга.
2. Збільшення активної рухомості нижнього легеневого краю.
3. Зникнення простору Траубе.
4. Поява тупого перкуторного тону.
5. Зменшення активної рухомості нижнього легеневого краю.
6. Зникнення тимпаніту над простором Траубе є ознакою:
1. Правобічної нижньодольової пневмонії.
2. Випоту в ліву плевральну порожнину.
3. Лівобічного пневмотораксу.
4. Емфіземи легень.
5. Сухого плевриту.
7. Яке захворювання з найбільшою ймовірністю може призвести до обмеження
активної рухомості нижнього краю легені:
1. Емфізема легень.
2. Гострий трахеїт.
3. Пневмонія з локалізацією у верхній долі легені.
4. Рак гортані.
5. Гострий бронхіт.
8. Який кістковий орієнтир використовується для підрахунку ребер спереду:
1. Ключиця.
2. Реберна дуга.
3. Кут Людовіка.
4. Епігастральний кут.
5. Остистий відросток VII шийного хребця.
9. Над великою каверною, яка містить газ, перкуторно визначається:
1. Тупий тон.
2. Тимпанічний тон.
3. Притуплений тон.
4. Ясний легеневий тон.
5. Притуплений тимпаніт.
10. Який перкуторний тон виникає на початковій стадії ателектазу легені:
10
1. Тупий.
2. Притуплений.
3. Притуплений тимпаніт.
4. Ясний легеневий.
5. Тимпанічний.
11. Хто вперше запропонував методику перкусії для дослідження стану внутрішніх
органів:
1. В.П.Образцов.
2. Л. Ауенбруггер.
3. Р.Лаеннек.
4. Ф.Г.Яновський.
5. М.Д.Стражеско.
12. Ширина полів Креніга в нормі складає:
1. 1–3 см.
2. 5–8 см.
3. До 10 см.
4. 2–4 см.
5. В нормі не визначаються.
13. Основною метою порівняльної перкусії легень є:
1. Порівняння перкуторного тону над передньою та задньою поверхнею легені.
2. Порівняння перкуторного тону на симетричних ділянках обох легень.
3. Порівняння перкуторного тону над верхньою та нижньою долями легені.
4. Порівняння перкуторного тону над різними топографічними ділянками
однієї половини грудної клітки.
5. Визначення нижньої межі легень.
14. Притуплений тимпаніт над легенею може виникнути при:
1. На початковій стадії компресійного ателектазу.
2. При емфіземі легень.
3. При сухому плевриті.
4. На стадії опеченіння при крупозній пневмонії.
5. При утворенні каверни.
15. Тривалість перкуторного тону тим більша, чим:
1. Тканина менш щільна і маса її більша.
2. Тканина більш щільна і маса її більша.
3.Тканина менш щільна і маса її менша.
4. Не залежить від щільності тканини.
5. Не залежить від маси тканини.
16. Який перкуторний тон виникає в стадії спечінкування при крупозній пневмонії:
1. Тупий.
2. Притуплений.
3. Притуплений тимпаніт.
4. Ясний легеневий.
5. Тимпанічний.
11
17. Скільки становить висота стояння верхівки легені над ключицею у здорової