7.2. Розрахунок бюджету робочого часу

Розрахунок бюджету робочого часу характеризує планову кількість днів і годин, які може відпрацювати один робітник або керівник, спеціаліст чи службовець у плановому періоді. Облік часу в людино-годинах та людино-днях ведеться, як правило, для категорії робітників, а для інших категорій персоналу застосовуються людино-дні. При плануванні персоналу розрізняють календарний, табельний (номінальний), максимально можливий, плановий (ефективний) і фактичний фонд робочого часу.

Календарний фонд робочого часу (Т_к) дорівнює кількості календарних днів за певний календарний період (місяць, квартал, рік). Він може бути розрахований на всю чисельність працюючих, групу працюючих підприємства (цеху, дільниці) і в середньому на одного працюючого (в людино-днях або людино-годинах):

Табельний (номінальний) фонд робочого часу (Ттаб) визначається як різниця між календарним фондом робочого часу працівників (у людино-днях або людино-годинах) і кількістю людино-днів (людино-годин), які не використовуються в святкові (Т_св) та вихідні дні (Т_в):

Максимально можливий фонд робочого часу (Тmах) характеризує потенційну величину максимально можливого для використання фонду робочого часу працівників у даному періоді, крім вихідних, святкових днів і часу на чергові відпустки (Твід) та розраховується за формулою:

або

або

Плановий (ефективний) фонд робочого часу (Т) менший максимально можливого фонду на величину невиходів, які плануються, працівників на роботу з поважних причин (невиходи на роботу через хвороби та пологи, час на виконання державних і громадських обов'язків, навчальні відпустки тощо). Тривалість планового (ефективного) фонду робочого часу (в людино-годинах) може бути визначена на підставі балансу робочого часу за такою формулою:

де Тк – кількість календарних днів у році;

Тв – кількість вихідних днів у році;

Тсв – кількість святкових днів у році;

Твід – тривалість чергових та додаткових відпусток, днів;

Тхв – невиходи на роботу через хворобу та пологи, днів;

Туч – навчальні відпустки, днів;

Тдр – час на виконання державних та громадських обов'язків, днів;

Тін – інші неявки, дозволені законом, днів;

tзм – тривалість робочої зміни, годин;

Твт – втрати робочого часу у зв'язку із скороченням тривалості робочого дня матерям, які годують, годин;

Тп – втрати робочого часу у зв'язку із скороченням тривалості робочого дня підліткам, годин;

Тс – втрати робочого часу у зв'язку із скороченим робочим днем у передсвяткові дні, годин.

Кількість неробочих днів з поважних причин (Тхв, Туч, Тдр, Тін, Твт, Тп, Т_с) визначається, як правило, на основі середніх даних звіту за минулий рік і відповідно до законодавства по праці.

Для деяких категорій працівників (які працюють на шкідливих дільницях виробництва, для підлітків та інших груп) тривалість робочого тижня та, відповідно, робочого дня скорочена.

Розрізняють

- повну тривалість робочого дня, тобто з урахуванням наднормованих відпрацьованих годин,

- призначену тривалість робочого дня (без урахування наднормованих відпрацьованих годин).

Наднормовий час - години, відпрацьовані понад встановлену законом тривалість робочого часу (включаючи години, відпрацьовані у вихідні і святкові дні, якщо за них не надаються інші дні відпочинку).

При розрахунку облікової чисельності працівників використовують, як правило, плановий (ефективний) фонд робочого часу.

На підставі даних, що містяться в балансі робочого часу, можна розрахувати коефіцієнти використання фондів робочого часу: календарного, табельного, максимально можливого, планового (ефективного). Усі ці коефіцієнти розраховуються аналогічно за такою формулою:

Вони показують, яка частина відповідного фонду часу була фактично використана.