Російський поліатлон

Поліатлон — наступник комплексу ГПО («Готовий до праці та обо­рони») в Росії. Призначений для осіб будь-якої статі і віку, починаючи з 10 років. Оцінка результатів у поліатлоні проводиться за табл. 25-31.

До змісту поліатлону, призначеного для дітей і підлітків віком 10-17 років, входить:

1. Стрільба:

а) пневматична гвинтівка — 5 пострілів у вправі № 1 і 10 пострілів у вправі № 2;

б) малокаліберна гвинтівка — 5 пострілів у вправі № 1 і 10 пострі­лів у вправі № 2;

в) пневматичний пістолет — 5 пострілів у вправі № 1 і 10 пострілів у вправі № 2;

2. Силова гімнастика:

а) підтягування — хлопці і юнаки 10-17 років;

б) віджимання від гімнастичної лави — дівчатка і дівчата 10-17 ро­ків.

3. Лижні гонки:

а) на 3 км — хлопці 10-13 років;

б) на 5 км — юнаки 14-17 років;

в) на 2 км — дівчатка 10-13 років;

г) на 3 км — дівчата 14-17 років.

4. Плавання: для дітей обох статей і різного віку дистанція 50 м.

5. Метання гранати:

а) маса гранати 300 г — хлопці 10-13 років, дівчата віком 10-17 ро­ків;

б) маса гранати 500 г — юнаки 14-17 років.

6. Спринтерський біг: для хлопців і дівчат дистанція 60 м.

7. Біг на витривалість:

а) на 800 м — дівчата 10-11 років;

б) на 1000 м — хлопці 10-11 років і дівчата 12-13 років;

в) на 1500 м — хлопці 12-13 років і дівчата 14-17 років;

г) на 2000 м — юнаки 14-17 років.

Із цих вправ в комбінації, яка найбільше підходитьорганізації, що проводить змагання, формують програму змагань з триборства, чоти­риборства, п'ятиборства. Можна скласти програму для звичайної школи.

Російське шкільне багатоборство

Загальні дані

У 1996 р. в Російській Федерації для комплексної оцінки фізичної підготовленості дітей і підлітків було запропоновано шкільне багатобор­ство (Лєпьошкін, 1996).

Шкільне багатоборство має специфіку, що відрізняє його від інших тестових комплексів, котрі використовуються для визначення фізичної підготовленості учнів. Це дає змогу:

• порівнювати результати двох класів (наприклад, V і VI класів);

• порівнювати результати хлопців і дівчат;

• виявити кращого учня класу, школи, міста, району з фізичної під­ готовленості незалежно від статі і віку.

За програмою шкільного багатоборства можна проводити за різними схемами шкільні, місцеві, районні, обласні, крайові, республіканські змагання:

• паралельних класів;

• усіх класів школи;

• шкіл (від кожної школи можуть змагатися по 5, 10, 20 або 50 осіб) тощо.

Особливо доцільно використовувати цей комплекс у роботі з фізич­ного виховання дітей малокомплектної школи.

Проведення тестових вправ у вигляді змагань у позаурочний час, наприклад у День здоров'я, дозволить учителеві заощадити 2-3 уро­ки для розв'язання учбових завдань.

Програма шкільного багатоборства складається із 6 тестів:

1. Біг на ЗО м.

2. Човниковий біг 3 х 10 м.

3. 6-хвилинний біг.

4. Стрибки у довжину з місця.

5. Нахил тулуба вперед із положення сидячи.

1. Підтягування (хлопці, юнаки). Підтягування із вису лежачи (дів­чата).

Методику проведення тестів описано раніше. Виняток становить лише тест підтягування з вису лежачи. Опишемо методику його прове­дення.

Підтягування із вису лежачи — це тест для визначення силових здібностей.

Обладнання. Стандартна поперечина діаметром від 2 до 5 см. Проте краще для цього тесту використовувати спеціальний пристрій (рис. 26) зі змінюваною по висоті поперечиною (алюмінієвою трубкою), котрий можна виготовити самостійно; магнезія; доцільно скористатися спеці­альним сигналізатором для об'єктивного реєстрування результатів тес­тування.

Згідно з правилами тестування при виконанні підтягування з вису лежачи згинання в кульшовому суглобі не повинно бути. Для ліквідації суб'єктивності у суддівстві Пономаренко (1990) пропонує найпростіший

сигналізатор (рис. 27).

С игналізатор дуже простий у виготовленні. Необхідно взяти дві дерев'яні планки (1) довжиною 600 і 250 мм та перерізом 10x30 мм. Обидва кінці планки з'єднати за допомогою полоски жерсті (2) роз­міром 1,5x30x150 мм. До одного кінця планки жерсть необхідно прикріпити двома шурупами, а до другого — одним. Відстань між кінцями брусків залишити до 15 мм. Обидві планки повинні віль­но згинатися і розгинатися під не­великим кутом. На меншу планку треба прикріпити шурупом брусок

(3) розміром 10x15x30 мм. До ньо­го кріпиться невелика пружина (4), наприклад від кулькової ручки. У пружину вкручується гвинт (5). При вкручуванні або викручуванні гвинта із пружини можна регулю­вати відстань між контактами (5 і 6). До контактів припаюють провід, що іде до батарейки (8) і лампочки (можна використати ліхтарик). На великій планці кріплять два пояси (7), на меншій — один, якими сиг­налізатор прив'язують до тулуба і ноги.

При згинанні у кульшовому суглобі контакти замикаються і засвічується лампочка. Порушен­ня фіксують всі учасники тесту­вання.

П роведення тесту. На попере­чині учень набуває положення вис присівши, руки на ширині плечей. По черзі переступаючи ногами, пе­реходить у положення вис лежачи,

спираючись прямими ногами об підлогу, руки прямі. Кут вису дорівнює приблизно 35° (рис. 28). Коли учень набув вихідного положення, то за командою «Можна!» починає виконувати підтягування до торкання грудьми поперечини.

При тестуванні окремо (не в певному комплексі) силових здібностей для дітей з низьким рівнем фізичної підготовленості можна запропону­вати варіант підтягування з вису лежачи ноги на стільці (рис. 29) або під­тягування не до торкання грудьми поперечини, а до певної висоти (рис. 30). Орієнтиром висоти підтягування у цьому випадку служить мо­тузка.

Результат. Кількість підтягувань, виконаних без помилок.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Кожному учаснику тестування надається тільки одна спроба.

2. Не слід згинатися у кульшовому суглобі. При неправильному ви­конанні спроба не зараховується, проте тест продовжується.

3. Спроба не зараховується, якщо не фіксується дотик грудьми попе­речини.

4. Тест припиняється:

а) якщо учень робить посередині вправи зупинку на 2 с і більше;

б) якщо дитині не вдається торкнутися грудьми поперечини два ра­ зи підряд.

Оцінка результатів шкільного багатоборства

Оцінки результатів шкільного багатоборства наведено у табл. 32. Лі­ніями відокремлено рівні розвитку дітей: 1-2 бали — низький, 3-9 — середній, 10-16 — високий, 17-25 — дуже високий.

За перевищення у будь-якій вправі вищого результату, наведеного у таблиці, нараховуються додаткові бали. Величина цих доповнень та­ка: біг на 30 м за 0,1 с— 2 бали; човниковий біг 3x10 м за 0,1 с — 1 бал;

6-хвилинний біг на 40 м — 1 бал; стрибок у довжину з місця за 5 см — 1 бал; нахил тулуба вперед із положення сидячи за 1 см — 1 бал; підтя­гування і підтягування із вису лежачи за 1 раз — 1 бал.

Після результату, який оцінений 25 балами, приріст балів трохи зни­жується. Це зроблено з метою збільшення значення всіх вправ у цілому і спонукає учня більше уваги приділяти розвиткові якостей, що розвине­ні недостатньо.

ТЕСТОВА ПРОГРАМА «ОЛІМШАДА-100»

Загальні дані про батарею тестів

У 1996 р. святкувався 100-річний ювілей Олімпійських ігор сучас­ності. У російській столиці вперше було проведено масові тестові зма­гання школярів «Олімпіада — 100». Мета змагань — ближче познайоми­ти учнів з ідеалами олімпізму, залучити всіх дітей до змагань у найпрос­тіших вправах, котрі вони засвоїли і в котрих удосконалюються на уроках фізкультури.

Програма включала 5 видів тестових випробувань (за кількістю олімпійських кілець; табл. 33). Тести дібрані з таким розрахунком, щоб за їх допомогою можна було визначити такі рухові якості: м'язову силу, швидкісні і координаційні здібності, гнучкість, силову витривалість. Проводити тестування можна і у закритих приміщеннях (фізкультурні зали, рекреації школи тощо).

Всі учні поділяються на 4 вікові групи: 10-11, 12-13, 14-15, 16—17 років, що відповідає таким класам — IV-V, VI—VII, VIII—IX, Х-ХІ.

За підсумками внутрішньошкільного тестування можливе форму­вання збірних команд школи для участі у районних змаганнях. У кожній віковій групі команда школи складається із 30 осіб, у залік зараховують­ся результати 25 учнів, які набрали найбільшу кількість балів. За резуль­татами 100 кращих учнів (4 вікові групи по 25 учнів) визначають загаль­не місце школи. Передбачається, що такі тестові змагання можна прово­дити постійно, а не тільки у рік проведення Олімпійських ігор. Назва тестової програми «Олімпіада-100» може зберігатися: вона буде відоб­ражати кількість заліковців на заключному етапі змагань (Должиков, 1995).

Порядок виконання тестів представлений у табл. 33.

Методика тестування і оцінка рухових здібностей учнів

Човниковий біг

Тест для контролю розвитку координаційних здібностей школярів.

Обладнання. Секундомір; бігова доріжка (або спортивний зал) дов­жиною 10, 15, 20 м; для всіх дистанцій може бути єдиний старт; три пластмасові дитячі кубики. Реєстраційний стіл, стілець.

Проведення тесту. Човниковий біг 3x10 м і 3x20 м виконується за єдиними правилами. На лінії старту кладуть два кубики. Учасник за ко­мандою «На старт!» підходить до лінії старту і ставить носок поштовхо-вої ноги коло лінії старту. За командою «Увага!» бере в руку один кубик. Після команди «Марш!» біжить до лінії фінішу, кладе на неї кубик і по­вертається за другим кубиком. Пробігши відрізок (10 або 20 м) за третім разом, кладе кубик на лінію фінішу.

Човниковий біг 4x15 м проводиться за тими ж правилами, але учасник має повернутися на лінію старту, подолавши четвертий відрізок дистанції.

Човниковий біг 5x20 м проводять так само, але кожен учасник пере­носить три кубики. Третій кубик кладе на лінію фінішу після пробіган-ня п'ятого відрізка.

Результат. Час, визначений з точністю до 0,1 с, з моменту старту до пе­ретину лінії фінішу (або до моменту дотику останнього кубика лінії фінішу).

Загальні вказівки та зауваження.

1. Кожному учаснику надається одна спроба.

2. Для створення змагальних умов дозволяється проводити тестування одночасно двох учасників.

3. Кидати кубик заборонено. Якщо порушено це правило, надається повторна спроба.

4. Поверхня бігової доріжки або підлоги у спортивному залі не по­винна бути слизькою.

Цей тест трохи відрізняється від проведення човникового бігу, описа­ного у програмі міжнародних тестів фізичної підготовленості дітей і молоді.

Технологію проведення тесту стрибок у довжину з місця описано раніше.

Піднімання тулуба з положення лежачи протягом ЗО с

Методика проведення цього тесту відрізняється від технології тесту під такою ж назвою, що описаний у розділі 2.

Обладнання. Секундомір; гімнастичні мати (або килим); гімнастич­на стінка.

Проведення тесту. Учасник лягає на мат, чіпляється ногами за ниж­ню рейку гімнастичної стінки і набуває вихідного положення: ноги зіг­нуті, руки на грудях. За командою «Вправу починай!» включають секун­домір. Учасник піднімається до сидячого (вертикального) положення і знову лягає. Вправа виконується у максимальному темпі ЗО с.

Результат. Кількість підйомів із положення лежачи у положення сидячи.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Тест виконується лише один раз.

2. При поверненні у вихідне положення спина повністю торкається мата.

Визначення гнучкості хребта в тесті нахил тулуба вперед із поло­ження сидячи описано раніше. В розділі 3 описано також методику під­тягування з вису на високій перекладині.

Переворот в упор із вису

Тест для визначення розвитку силових здібностей школярів.

Обладнання. Висока поперечина; магнезія; лава.

Проведення тесту. Із вису на прямих руках (хват зверху), енергійно піднімаючи ноги (разом) вперед-вгору до вертикального положення ту­луба, підтягнутися і, згинаючись у кульшовому суглобі, виконати пере­ворот в упор до положення прогнувшись. Далі учень повільно опуска­ється у вихідне положення і повторює вправу.

Результат. Кількість переворотів, виконаних без помилок.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Кожному учаснику надається лише одна спроба.

2. Не дозволяється:

а) гойдатися під час виконання тесту; тб) торкатися ногами підлоги; в) зупинятися на 2 с і більше.

Стрибки через скакалку

Тест для визначення розвитку швидкісно-силових здібностей школярів.

Обладнання. Секундомір; скакалка.

Проведення тесту. Вправа виконується з максимально швидким обертанням скакалки вперед. За командою «Вправу починай!» включа­ють секундомір.

Результат. Кількість стрибків, виконаних за 1 хв. Загальні вказівки та зауваження.

1. Стрибки виконуються поштовхом двома ногами.

1. При дотику скакалки до ноги і вимушеній зупинці учасник понов­ лює стрибки. Повторна спроба йому не надається.

2. Кожний учасник тестування має лише одну спробу.

Індивідуальну оцінку результатів школярів у тестовій програмі «Олімпіада— 100» визначають затабл. 34, 35.

Якщо учасник тестових змагань покаже результат, що перевищує той, за котрий нараховують 20 балів, йому роблять такі надбавки: у чов­никовому бігу — 1 бал за кожну 0,1 с поліпшення часу; у стрибках у дов­жину з місця — 1 бал за кожний 1 см збільшення дальності стрибка; у підніманні тулуба — 1 бал за кожну додаткову вправу; у нахилі вперед — 1 бал за кожний 1 см поліпшення досягнення; у підтягуванні на пе­рекладині — 3 бали за кожне додаткове підтягування; у стрибках через скакалку — 1 бал за кожний наступний стрибок; у перевороті в упор — 5 балів за кожний наступний переворот.

РОСІЙСЬКИЙ ТЕСТОВИЙ КОМПЛЕКС «ШИПІВКА ЮНИХ»

Російським Центральним спортивним клубом юних легкоатлетів у 1994 р. було запропоновано проведення масових змагань з легкої атлети­ки. Тестова програма, котру назвали «Шипівка юних», перш за все була призначена для пошуку юних талантів, а також для залучення дітей до рухової активності, зокрема до легкої атлетики.

У тестовій програмі передбачено виконання таких вправ (Пашкевич, Штанова, 1997):

1. Біг на 60 м.

2. Біг на 300, 800, 1000 і 1500 м (дистанція залежить від статі і віку школярів).

3. Стрибки у висоту з розбігу.

4. Стрибки у довжину з розбігу.

5. Метання тенісного м'яча (масою 150 г) на дальність.

Оцінку індивідуальних результатів школярів у змаганнях Централь­ного спортивного клубу «Шипівка юних» представлено у табл. 36, 37. Із наведених тестів складають програми змагань із багатоборства (найчас­тіше з чотириборства).

РОСІЙСЬКИЙ ТЕСТОВИЙ КОМПЛЕКС З АТЛЕТИЗМУ

Атлетичний союз NABBA Росії запропонував для підлітків і юнаків старших класів комплексний тест із атлетизму. Фактично цей комплекс дозволяє тестувати швидкісно-силові здібності і силову витривалість. Вправи комплексного тесту (Остапенко, 1995):

1. Стрибок у довжину з місця.

2. Піднімання тулуба з положення лежачи.

3. Згинання і розгинання рук в упорі на брусах.

4. Підтягування.

5. Жим штанги лежачи.

Стрибок у довжину з місця. У тестовому атлетичному комплексі оцінка результатів стрибка у довжину з місця має свої особливості. По­чатковим (або прохідним) результатом виконання стрибка є результат, що дорівнює зросту учня мінус 50 см. Нарахування балів починається з результату, що перевищує прохідний.

П іднімання тулуба з положення лежачи. Тест виконується з поло­ження лежачи, ноги зігнуті у колінах під прямим кутом, ступні закріпле­ні, підборіддя опущене на груди, руки на животі. Час виконання не об­межений.

Згинання і розгинання рук в упорі на паралельних брусах. За до­помогою тесту оцінюється рівень роз­витку м'язової сили згиначів і розги­начів плечей, сила м'язів плечового пояса підлітків і юнаків.

Обладнання. Паралельні бруси (встановлюється зручна висота та від­стань між жердинами брусів).

Проведення тесту. Учасник тесту­вання стає обличчям до брусів, вистри­бує і набуває положення в упорі. Після цього згинає руки до кута не менше 90° між плечем та передпліччям (можна опускатися і нижче), а потім випрямляє їх (рис. 31). Завдання, що ставиться пе­ред учасником тестування, — якомога більше згинань і розгинань рук в упорі на паралельних брусах.

Результат. Кількість безпомилкових згинань і розгинань рук протя­гом однієї спроби. За правильне виконання нараховується 1 бал, за не­правильне — 0,5 бала.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Розгинання рук виконується повністю (до випрямлення рук).

2. Не допускається розкачування тулуба під час виконання вправи.

3. При виконанні тесту не можна використовувати пружинні якості жердин.

4. При згинанні рук не можна торкатися ногами підлоги. Підтягування. Вправа виконується у висі на гімнастичній перекла­дині хватом знизу довільної ширини рук.

Жим штанги лежачи. Тест для контролю розвитку м'язів рук, гру­дей і плечового пояса у юнаків старших класів.

Обладнання. Штанга; горизонтальна лава; магнезія.

Проведення тесту. Спочатку визначають масу тіла учня (без верх­нього одягу). Потім добирається індивідуальна маса штанги, що має дорівнювати 60 % маси тіла учня. Далі учень набуває вихідного поло­ження лежачи на горизонтальній гімнастичній лаві, хватом штанги від ширини плечей і ширше (за вибором тестованого). Потім штанга опус­кається і виконується жим.

Результат. Максимальна кількість вірного виконання жиму штанги.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Учаснику надається одна спроба.

2. Жим виконується до повного випрямлення рук.

3. Штанга опускається до торкання грифа грудей учня.

Оцінку індивідуальних результатів тестування наведено у табл. 38.

Визначати результати тестування раціонально у формі змагань. Шкільні змагання проводяться відповідно до вікових, вагових категорій і зросту. Класифікація зростових категорій за системою NABBА така: до 165 см, до 172 см, до 179 см і вище 179 см. Класифікація вагових кате­горій за системою Міжнародної федерації бодібілдінгу (IFBB): до 65 кг, до 70 кг, до 80 кг, до 90 кг і понад 90 кг. Перед змаганнями вибирається будь-яка класифікація.

Такий тестовий комплекс може використовуватися для відбору спортсменів у швидкісно-силові види спорту, а також відбору юнаків до елітних родів військ.