НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра “Фінанси, облік і аудит”

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри фінанси, облік і аудит

___________проф. А.В. Базилюк

“______”_______________2016 року

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання курсової роботи

З дисципліни “Фінансовий ринок”

напрям підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит”

2016

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Ринок фінансових послуг» для студентів напряму підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит”

Розробники: Романишин В.О., к.е.н., доцент, доцент кафедри “Фінанси, облік і аудит”

Методичні вказівки схвалено на засіданні кафедри “Фінанси, облік і аудит”

Протокол від “29” серпня 2016 року № 1

Завідувач кафедри

“Фінанси, облік і аудит” _______________ професор, д.е.н. Базилюк А.В.

“____”____________________2016 року

 Романишин В.О., 2016 рік

 НТУ, 2016 рік

1. Мета та структура курсової роботи

Курсова робота – це самостійне наукове дослідження студента. Календарний план написання курсової затверджується щорічно і доводиться до відома студентів до 30 вересня. У ньому, зокрема, зазначено терміни, що відводяться для вибору теми, затвердження плану, виконання окремих розділів та роботи в цілому, а також дата захисту проведених досліджень.

Мета курсової роботи - отримання теоретичних та практичних навичок виникнення, аналізу функціонування та перспектив розвитку фінансових послуг як засобів управлінні фінансами юридичних та фізичних осіб, а також держави в ринкових умовах господарювання. Для цього Вам необхідно ознайомитись з теоретичними основами досліджуваного питання, проаналізувати діяльність конкретного, Вами обраного, суб’єкта або суб’єктів ринку фінансових послуг, сформулювати висновки та пропозиції щодо перспектив розвитку та можливості їх використання у виробничо-господарській діяльності фізичних, юридичних осіб або держави для покращення існуючого їх становища в реальних умовах господарювання. Робота виконується на основі поглибленого вивчення чинного законодавства України з питань діяльності підприємств, організацій та установ, спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з проблеми, яка вивчається, а також результатів проведених студентом власних досліджень реального об'єкта.

Тему роботи студент обирає із списку запропонованого викладачем (розділ 4 методичних вказівок) самостійно згідно обґрунтованої доцільності її розробки (відповідно до попередньої власної науково-дослідницької роботи, до місця роботи, можливостей отримання потрібної інформації на об'єкті дослідження) як однієї з актуальних проблем сучасного ринку фінансових послуг. В межах академічної групи теми курсових робіт не повинні дублюватися (якщо інше не погоджено з науковим керівником), що регулюється старостою академічної групи. Перед обранням теми варто ознайомитись із наявними літературними джерелами та статистичною базою. Разом із вибором теми визначається об'єкт, за матеріалами якого буде виконуватися робота.

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, визначеної на титульному аркуші як її назва.

До основних методів дослідження належать: абстрагування, аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, узагальнення, порівняння, моделювання, формалізація, статистичні методи. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Курсова робота складається з титульного листа, реферату, змісту, вступу, аналітично-розрахункової частини, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Титульну сторінку студент оформлює самостійно згідно вимог, що наведені в додатку А методичних вказівок.

За титульним аркушем розміщується реферат. Він призначений для ознайомлення з курсовою роботою. На початку в ньому слід навести дані про об’єкт аналізу, мету роботи, її результати. Крім того, слід указати обсяг курсової роботи, кількість частин, таблиць, рисунків, використаних літературних джерел згідно з переліком посилань. Реферат закінчується ключовими словами (до 5 слів). Обсяг реферату не повинен перевищувати однієї сторінки.

Далі розміщують зміст (план) роботи, який повинен містити назви всіх розділів і підрозділів роботи з нумерацією сторінок, із яких починається відповідний розділ (підрозділ).

У вступі до курсової роботи необхідно: викласти актуальність досліджуваного питання; сформулювати мету та завдання роботи; предмет, об'єкт дослідження і подати коротку інформацію про нього; зазначити використовувані методи та інформаційні джерела дослідження; практичне значення розроблених рекомендацій та пропозицій, надати коротку характеристику структури виконаного дослідження. Обсяг вступу має становити не більше 3 сторінок.

Аналітично-розрахункова частина складається з трьох розділів:

1. Теоретична частина.

2. Аналітична частина.

3. Рекомендаційна частина.

Перший розділ, теоретичний, має містити теоретичне обґрунтування досліджуваних явиш та процесів. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різких авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому - відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі, також, подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу курсової роботи.

Другий, аналітичний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій на прикладі конкретного досліджуваного об’єкту (об’єктів).

Другий розділ присвячується аналізу сучасного стану об’єкта дослідження та фінансової практики. Він виконується на основі вивчення статистичних та звітних даних, публікацій в періодичних виданнях, даних, оприлюднених на офіційних сайтах органів державного управління, професійних учасників фінансового ринку, міжнародних організацій, в аналітичних оглядах тощо. Аналіз динаміки досліджуваних явищ має проводитися не менш як за 5 останніх років (якщо інше не погоджено з науковим керівником). У другому розділі подається опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності об’єкта щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність процесів, що спостерігаються в досліджуваному об’єкті (об’єктах), їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов'язково супроводжувати стислим коментарем.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на комп’ютері і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у курсовій роботі повинен використати комп'ютер.

Обсяг другого розділу – у межах 30-35% загального обсягу роботи.

Завданням третього, рекомендаційного розділу, є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності об’єкта (об’єктів) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження. Також може вивчатись зарубіжний досвід та перспективи використання іноземних напрацювань в українській практиці.

У цій частині наводяться обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта (об’єктів) або можливостей його (їх) подальшого використання в господарській діяльності фізичних, юридичних осіб або держави. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта(об’єктів) з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.

Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності об’єкта(об’єктів) або перспектив його використання мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково- кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. У розрахунках для обґрунтування пропозицій є можливим використання персонального комп’ютера.

Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу роботи.

Висновки курсової роботи повинні випливати з проведеного дослідження і мати безпосередній зв’язок з його результатами. У висновках наводяться в стислому вигляді підсумки проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті курсової роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності об’єкту(об’єктів), які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках не можуть з'явитися пропозиції, які не було розглянуто у третьому розділі.

Обсяг висновків не повинен перевищувати 4 сторінки.

Після загальних висновків заведено вміщувати список використаних джерел — одну із суттєвих частин роботи, котра відтворює самостійну творчу роботу студента. Цей список повинен містити не менше 25 найменувань. Слід звернути увагу на те, що в текстовій частині курсової роботи повинні бути посилання на використані матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для розроблення власних проблем, задач, питань.

Допоміжні або додаткові матеріали, що переобтяжують текст основної частини роботи, але потрібні для повноти її сприйняття, доцільно вносити до додатків. Так, в курсовій роботі до додатків відносять фінансову звітність, на базі якої виконана робота, первинні статистичні дані та інше.