2. Через дефіс пишемо:

а) складні прикметники, утворені від складних іменників, написаних через дефіс: ві́це-президе́нтський (ві́це-президе́нт), ди́зель-мото́рний (ди́зель-мото́р), член-кореспонде́нтський (член-кореспонде́нт).

б) складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: агра́рно-сирови́нний, електро́нно-обчи́слювальний, культу́рно-техні́чний, мо́вно-літерату́рний, навча́льно-виховни́й, науко́во-техні́чний, озе́рно-лісови́й, столя́рно-механі́чний; а також узвичаєні:всесві́тньо-істори́чний, літерату́рно-мисте́цький, наро́дно-ви́звольний, підзо́листо-боло́тний тощо; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: агра́рний і сирови́нний, навча́льний і виховни́й тощо;

в) складні прикметники, першу частину яких закінчують -ико (-іко, -їко): геро́їко-романти́чний, істори́ко-культу́рний, меха́ніко-математи́чний, фі́зико-географі́чний;

г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військо́во-морськи́й, військо́во-спорти́вний, воє́нно-істори́чний, воє́нно-стратегі́чний АЛЕ: військовозобов’я́заний, військовополоне́ний пишемо разом .

ґ) складні прикметники, у яких перша частина не має прикметникового суфікса, але яка за змістом є однорюрідна з другою частиною й приєднана до неї за допомогою сполучного звука о або е: м’я́со-во́вня́ний, м’я́со-моло́чний;АЛЕ: головоногі (молюски);

д) складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: блаки́тно-си́ній, гіркува́то-соло́ний, ки́сло-соло́дкий, моло́чно-бі́лий, сі́ро-голуби́й, те́мно-зеле́ний, черво́но-зеле́но-си́ній, АЛЕ: жовтогаря́чий, червоногаря́чий (окремі кольори);

е) складні назви проміжних сторін світу: півде́нно-схі́дний, півні́чно-за́хідний; норд-о́стівський;

є) складні прикметники, першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 20-рі́чний, 10-поверхо́вий.

141. Запишіть слова, знявши риску. Поясніть правопис.

Абстрактно/конкретний, абсолютно/чистий, багато/віковий, багряно/ синій, березово/сосновий, вершково/шоколадний, взаємно/корисний, вибухо/небезпечний, десяти/поверховий, економіко/правовий, естрадно/цирковий, загально/відомий, книго/друкарський, криво/ногий, курортно/санаторний, лісо/степний, широко/листий, художньо/поетичний, соціально/активний, світло/брунатний.

142. Утворіть складні прикметники від поданих словосполучень, поясніть їх правопис.

Темний і зелений, високе чоло, сільське господарство, правий берег, народна поезія, мовний стиль, первісна община, гарячий і жовтий, Західна Європа, Північна Америка, два поверхи, чорні брови, суспільний і політичний, військовий і морський, вище згадувати, обробляти дерево, кислий і солодкий, червоний, зелений і синій, червоний і гарячий, Кривий Ріг.

143. Замініть подані вирази сполученнями іменника та прикметника. Поясніть правопис складних прикметників.

Договір між двома сторонами; сторони, які домовляються; умова перед укладанням договору; покажчик за порядком розташування букв; торгівля окремими товарами; праця найманих робітників; сума, яка задовольняє потреби; правила на службі; білет членства; відомості, що подаються щомісячно; підпис, зроблений своєю рукою; видання, які передплачуються.

144. Утворіть від поданих слів складні прикметники. Поясніть їх правопис. До кожного прикметника доберіть іменник. Перекладіть ці словосполучення українською мовою і зіставте утворення та правопис складних прикметників у російській та українській мовах.

Семь этажей, железная дорога, древняя Русь, высокий сорт, сочетание звуков, строительство машин, физика и математика, милый вид.

Прізвище – мелодія віків,

у котру вплелися перекази й легенди,

розповіді й казки про добрих чарівників.

А. Коваль

Вивчіть!

Прикметникову форму можуть мати українські й російські прізвища. Українські прізвища пишуть за загальними правилами правопису українських слів.

Написання російських прізвищ українською мовою має свої особливості.

1. Російське е передається українською буквою є:

а) на початку складу: Єршов, Боєв;

б) після апострофа і м’якого знака: Григор’єв, Ільєнков;

в) коли в корені слова російському е відповідає українське і: Бєляєв (бо білий), Рєпін (бо ріпа);

г) У суфіксах -єв, -єєв після приголосних (окрім [ц], [р], [ж], [ч], [ш], [щ]): Ломтев, Сергєєв, але: Тютчев, Писарев.

2. Російське ё передається українським е в прізвищах, спільних для російської та української мов: Федоров, Темний.

3. Російське ё передається українським йо на початку слова та складу, в інших випадках - ьо: Йолкін, Воробйов, Ковальов, Тьоркін.

4. Суфікс –ёв під наголосом передається -ов; Грачов, Горбачов.

5. Російське и передається українським ї після голосного, апострофа та м’якого знака: Воїнов, Гур’їн, Ільїн.

6. Російське и передається українським и:

а) після [ж], [ч], [ш], [щ], [ц]: Шишкін, Цицелін, Щипачов;

б) у префіксі при-: Пришвін, Прибоєв;

в) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Куликов, Гуличев, Голицин.

7. Російське и передається українським і:

а) на початку слова: Іванов, Ігнатов;

б) після приголосних, крім [ж], [ч], [ш], [щ] та [ц]: Опарін, Іванілов.