Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Gosp_pravo-pitannya_ekzamen (1).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
114.72 Кб
Скачать
  1. Види установчих документів суб’єкта господарювання.

Залежно від організаційно-правової форми юридичних осіб можна систематизувати склад необхідних установчих документів:

— статут (для акціонерних товариств, товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, кооперативів, підприємств колективної власності, державних і комунальних унітарних підприємств, концернів, консорціумів, установ освіти і охорони здоров'я, благодійних організацій, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, політичних партій, громадських і релігійних організацій);

1) засновницький договір (для повних і командитних товариств, корпорацій); 2) статут і засновницький договір (для асоціацій, кооперативних об'єднань і фермерських господарств); 3) установчий акт (для установ, що створюються в порядку ст. 83 ЦК України); 4) положення (для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, відособлених підрозділів юридичних осіб).

  1. Порядок утворення суб’єкта господарювання.

Заснування господарської діяльності, як складний процес, поділяється на кілька стадій для ф. о. – підприємця 2 стадії, а для ю. о. – суб’єкта господарювання 3 стадії.

На Стадії волевиявлення існує такий порядок створення суб’єкті вгосподарювання. Якщо господарська діяльність засновується в організаційній формі ф. о. – підприємця, то таке рішення приймається відповідною фізичною особою одноосібно. Це ж стосується випадків створення ю. о. однією фізичною особою. У таких випадках рішення про заснування господарської діяльності приймається засновником усно і не оформляється у виді окремого документа. Якщо підприємницька діяльність засновується в організаційній формі ю о. – суб’єкта господарювання, то рішення про заснування, як правило, приймається письмово, за винятком створення юридичної особи однією фізичною особою. У разі створення юридичної особи – суб’єкта господарювання державою, рішення про заснування приймає компетентний орган державної влади у формі відповідного правового акта (наприклад, наказу міністерства тощо). У разі створення ю. о. – суб’єкта господарювання двома або більше засновниками, рішенням про заснування є засновницький договір, який укладається між засновниками у письмовій формі.

Стадія затвердження установчих документів та формування органів і статутного фонду юридичної особи (стосується лише ю. о. – суб’єкт підприємництва) На цій же стадії заснування ю. о. суб’єкти, які затверджують статут (установчий акт), як правило, утворюють органи майбутньої юридичної особи.

Стадія державної реєстрації. Останньою стадією заснування господарської діяльності за законодавством України є стадія державної реєстрації суб’єктів господарювання, шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

  1. Види та форми припинення суб’єкта господарювання.

Припинення діяльності суб'єктів господарювання здійснюється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації — за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законодавством, — за рішенням суду (ст. 59 Господарського кодексу України). Підставами припинення підприємства є певні фактичні обставини, з якими закон пов'язує припинення його діяльності. Вони установлюються як законодавством, так і установчими документами суб'єкта господарювання.

Способи припинення — це визначений законодавством порядок припинення діяльності юридичної особи, який визначає право відповідного органу приймати рішення про припинення діяльності підприємства. Добровільне: рішення щодо припинення діяльності підприємства приймає власник майна, на основі якого створена відповідна підприємницька структура, або уповноважений власником орган. Підставами для добровільного припинення діяльності суб'єкта господарювання можуть бути як об'єктивні причини, наприклад досягнення мети, фінансово-економічний стан, так і суб'єктивні, скажімо, небажання власника продовжувати підприємницьку діяльність. Примусове: здійснюється за рішенням господарського суду. Підставами для примусового припинення діяльності суб'єкта господарювання можуть бути порушення законодавства як при створенні, так і під час його господарської діяльності, а також визнання підприємства банкрутом.

Форми припинення діяльності суб'єктів господарювання: реорганізація та ліквідація. Реорганізація — це таке припинення діяльності підприємства, при якому його права, обов'язки і майно переходять до інших діючих чи знову створюваних підприємств, які приймають на себе виконання функцій і завдань реорганізованого чи реорганізованих підприємств, що припинили свою діяльність. Ліквідацією є припинення будь-якої діяльності суб'єкта господарювання, його особистих і майнових прав та зобов'язань. Ліквідація, як і реорганізація, здійснюється за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, інших осіб у зв'язку із закінченням строку, на який створювався суб'єкт господарювання, чи в разі досягнення мети, заради якої його було створено.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]