- •Поняття господарського права права, його джерела.
- •Господарські відносини та їх особливості.
- •Види господарських відносин.
- •Загальні принципи господарювання.
- •Учасники відносин у сфері господарювання.
- •Суб’єкти господарювання,їх види та ознаки.
- •Поняття підприємницької діяльності, її ознаки.
- •Принципи підприємницької діяльності.
- •Загальні гарантії прав підприємців.
- •Засоби державного регулювання господарської діяльності.
- •Некомерційна господарська діяльність –поняття та ознаки.
- •Зміст установчих документів суб’єкта господарювання.
- •Права та обов’язки засновника суб’єкта господарювання.
- •Державна реєстрація суб’єкта господарювання – сутність та правове значення.
- •Види установчих документів суб’єкта господарювання.
- •Порядок утворення суб’єкта господарювання.
- •Види та форми припинення суб’єкта господарювання.
- •Способи реорганізації підприємств.
- •Умови порушення процедури банкрутства суб’єкта господарювання.
- •Процедура банкрутства суб’єкта господарювання та її основні стадії.
- •Наслідки визнання боржника банкрутом.
- •Правові засоби запобігання банкрутству суб’єктів господарювання.
- •Поняття та ознаки підприємства як суб’єкта господарювання.
- •Класифікація підприємств.
- •Організаційна структура та управління підприємством.
- •Соціальна діяльність підприємства.(ст.69 гк)
- •Державні підприємства, їх особливості та види.
- •Унітарні підприємства, поняття та види.
- •Корпоративні підприємства, поняття та види.
- •Правовий статус господарських товариств.
- •Акціонерне товариство: поняття та види.
- •Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Товариство з додатковою відповідальністю.
- •Товариство з додатковою відповідальністю.
- •Повне товариство.
- •Командитне товариство.
- •Права та обов’язки учасника господарського товариства.
- •Поняття об’єднання підприємств, їх види.
- •Правовий статус фізичної особи - підприємця.
- •Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •Сутність права власності на майно суб’єкта господарювання.
- •Право господарського відання як речове право суб’єкта господарювання.
- •Право оперативного управління як речове право суб’єкта господарювання.
- •Поняття та види майна у сфері господарювання.
- •Джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •Державні гарантії та захист майнових прав суб’єктів господарювання.
- •Ліцензування як засіб державного регулювання видів господарської діяльності.
- •Органи, що здійснюють державну політику у сфері ліцензування.
- •Поняття та види господарських зобов’язань.
- •Принципи виконання господарських зобов’язань.
- •Підстави припинення господарських зобов’язань.
- •Поняття та особливості господарського договору.
- •Основний та попередній договори.
- •Класифікація умов господарського договору.
- •Примірний та типовий договори.
- •Договір приєднання.
- •Способи укладання господарських договорів.
- •Загальний порядок уладання господарських договорів.
- •Форма господарського договору.
- •Визнання господарських договорів недійсними та неукладеними.
- •Поняття та ознаки зовнішньоекономічної діяльності.
- •Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, їх права та обов’язки.
- •Зовнішньоекономічний контракт та його особливості.
- •Ознаки господарсько-правової відповідальності.
- •Принципи господарсько-правової відповідальності.
- •Підстави господарсько-правової відповідальності.
- •Умови господарсько-правової відповідальності.
- •Відшкодування збитків як форма господарсько-правової відповідальності.
- •Види штрафних санкцій та порядок застосування.
- •Оперативно-господарські санкції. Види та порядок застосування.
- •Адміністративно-господарські санкції. Види та порядок застосування.
- •Підстави звільнення від господарсько-правової відповідальності.
- •Види іноземних інвестицій та форми їх здійснення в Укаїні.
- •Господарсько-торговельна діяльність суб’єктів госодарювання.
- •Договір управління майном.
- •Договір купівлі-продажу.
- •Договір оренди.
- •Договір підряду та його види.
- •Підряд на капітальне будівництво
- •Договір на виконання робіт та надання послуг.
- •Договір поставки.
- •Договір міни (бартеру).
- •Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •Лізинг у сфері господарювання.
- •Агентський договір.
- •Договори перевезення вантажу.
- •Договір комерційної концесії.
- •Договір поставки.
- •Договір комісії.
- •Договір зберігання на товарному складі.
Принципи господарсько-правової відповідальності.
Потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
Сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;
У господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Підстави господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ст. 219 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 219 ГК).
Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність учасника господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов’язками зазначеного учасника, порушує суб’єктивні права іншого учасника господарських відносин або третіх осіб. Згідно з положеннями ст. 610 ЦК, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
В залежності від юридичної підстави розрізняються договірні та позадоговірні правопорушення. До перших, наприклад, можна віднести правопорушення на стадії виникнення зобов’язань, порушення строків виконання зобов’язань, порушення щодо якості поставленої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг тощо. До позадоговірних правопорушень належать: порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення прав власника як поєднаних, так і не поєднаних з позбавленням прав володіння, спричинення шкоди, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав тощо.
Науковці виділяють наступні види правових підстав господарсько- правової відповідальності:
- нормативні (сукупність норм права про відповідальність учасників господарських відносин);
- господарська правосуб’єктність сторін - боржника і кредитора. Сторонами правовідносин щодо застосування відповідальності цього виду можуть бути суб’єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також інші учасники господарських відносин (ч. 1 ст. 2; ч. 1 ст. 216 ГК);
- правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК), тобто протиправні дії або бездіяльність правопорушника, що порушує права і законні інтереси потерпілої сторони чи заважають їх реалізації. Ця підстава складається з чотирьох елементів - умов господарсько-правової відповідальності:
факт господарського правопорушення
збитки, завдані порушенням господарського зобов’язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності;
причинний зв 'язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками.
вина правопорушника - учасника господарських відносин.
Для застосування майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність усіх чотирьох умов, тоді як для застосування неустойки (штрафу, пені), оперативно-господарських та адміністративно- господарських санкцій досить лише одного з них: факту господарського правопорушення.
Статтею 219 ГК встановлено межі господарсько-правової відповідальності, а також випадки, у яких розмір відповідальності учасника господарських відносин може бути зменшено або суб’єкт може бути звільнений від відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 219 ГК суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов’язання.
Сторони зобов’язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов’язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин (ч. 4 ст. 219 ГК). Мова йде про обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини).