Техніка вигинання назубних шин з алюмінієвого дроту.
Дротяні шини можна вигнути швидко, без спеціального устаткування. Гладку шину скобу виготовляють з відрізку алюмінієвого дроту довжиною 15-20 см. Кінці шини вигинають таким чином, щоб він охоплював шийку найбільш дистального зуба з вестибулярної, дистальної і, можливо, оральної сторони. Спочатку загинають один з кінців шини і приміряють його в порожнині рота. Після цього вигинають шину відповідно до форми зубного ряду. Вигинання проводять поза порожниною рота, з наступною приміркою на зубному ряді. Загальним правилом при накладанні алюмінієвих шин є її ретельна підгонка з таким розрахунком, щоб шина прилягала до кожного зуба хоча б в одній точці. Коли шину вигнуто до останнього з намічених зубів, відмічають необхідне положення другого кінця шини, надлишок дроту відрізають ножицями по металу, і вигинають другий кінець.
В шинах, призначених для міжщелепного витяжіння, вигинають зачіпні петлі, відстань між якими не має перевищувати 10-15 мм. Це роблять наступним чином: дріт, який утримують лівою рукою в горизонтальній площині, затискають краєм щічок крампонних щипців, відступивши на 3 см від краю шини. Пальцями правої руки роблять вигин біля самих щічок щипців під прямим кутом до горизонтальної площини. Не змінюючи положення дроту, переміщують краї щічок крампонних щипців на його відігнутий кінець, безпосередньо біля кута, що утворився. Провою рукою роблять вигин відігнутого кінця дроту на 180 градусів, потім знов переміщують щипці до основи довгого відрізка, який вигинають під прямим кутом, так щоб обидва відрізки (справа і зліва від петлі, що утворилась) лежали на одній прямій. Після цього стискають петлю. Відповідним чином формують і всі наступні петлі. Їх краще розташувати симетрично на других різцях перших премолярах і перших молярах. Розмір кожної петлі має бути 3-4 мм. Зачіпні петлі розташовують по відношенню до зубів під кутом 45 градусів.
При виготовленні шини з розпорочним вигином, останній має попереджати зміщення уламків щелеп один до одного, ширина вигину відповідає ширині апроксимальної поверхні зубів по краям дефекту.
При вигинанні шин слід дотримуватись наступних правил:
дріт утримують крампонними щипцями і вигинають, крім зачіпних петель, пальцями,
вигинання проводять послідовно з частою приміркою в роті,
слід уникати повторного підгинання і інших виправлень у тій частині шини, що була раніше вигнута і задовільно прилягала до зубів під час примірки,
кінці дроту після закінчення вигинання гачків згладжують напильником,
не припустиме насильницьке пригинання шини до зубів, бо це викликає різкий біль і зміщення уламків.
Тривалість вигинання шини становить 7 -15 хвилин.
Техніка фіксації шини до зубних рядів.
Дротяні шини прив’язують окремо до кожного зуба лігатурним дротом. Для цього використовують відрізки бронзово-алюмінієвого, або сталевого дроту довжиною 5-6 см (для молярів 10-12 см) і товщиною 0,3-0,5 мм. Найбільш розповсюдженим методом проведення лігатур через міжзубний проміжок є наступний. Один кінець лігатурного дроту вводиться в міжзубний проміжок з боку присінку порожнини рота під шиною, а виводять з боку порожнини рота на вестибулярну поверхню через сусідній міжзубний проміжок над шиною. Таким чином алюмінієву шину охоплюють обома кінцями лігатури. Маніпуляції з лігатурним дротом проводять затискачем Пеана або анатомічним пінцетом. Виведені в присінок порожнини рота кінці лігатури закручують під натягом по ходу годинникової стрілки. При цьому слід утримувати шину в правильному положенні. Перед закручуванням слід перевірити положення лігатури з орального боку: якщо вона не лежить в пришийковій ділянці її слід туди перемістити. Надлишок лігатурного дроту обрізають. Подібним чином слід зафіксувати шину до всіх інших зубів. Для рівномірного розподілу тиску на зуби лігатури мають однаково щільно охоплювати кожний зуб.
Кінці, що залишились підганяють на верхній щелепи донизу, а на нижній щелепі – догори, так щоб вони не травмували слизової оболонки порожнини рота. Для зручності підтягування лігатур, очистки шин, догляду за порожниною рота, всі кінці скручених лігатур слід загинати до центру, тобто по напрямку до центральних різців. Прив’язані до зубів шини не мають торкатися своїми краями і зачіпними петлями міжзубних сосочків і ясен. Шина не повинна заважати повному змиканню зубів, травмувати своїми кінцями або зачіпними петлями слизову оболонку порожнини рота. Зачіпні петлі орієнтують на верхній щелепі догори а на нижній – донизу.
Для забезпечення міжщелепного витяжіння між відповідними зачіпними петлями верхньої і нижньої шини надівають гумові кільця. Сила тяги, що розвивається ними, має бути більше сили тяги жувальних м’язів. Враховуючи те, що сила тяги кожного гумового кільця прямо пропорційна еластичності гуми і відстані між крайніми точками її прикріплення, можна застосовувати дозовану міжщелепну тягу і в залежності від особливості випадку змінювати її напрямок. Для цього зокрема гумові кільця одягають на несиметричні гачки верхньої і нижньої щелепи (коса тяга).
Тривалість шинування становить 20-30 хвилин для кожної щелепи, в складних випадках – більше.