11

Алгоритм виконання практичної навички

“Місцеве знеболення при лікуванні стоматологічних захворювань”

1. Базовий рівень знань:

Головна мета місцевої анестезії – блокада больового імпульсу на шляху від периферичних нервових закінчень до спинного мозку.

Залежно від застосованої методики анестезію в стоматології поділяють на поверхневу, інфільтраційну (місцеву) і провідникову (регіональну), а по засобу введення анестетика на ін’єкційну (інфільтраційну і провідникову) та неін’єкційну (аплікаційну: фізичні та хімічні засоби).

Визначаючи показання до застосування місцевого знеболення, необхідно враховувати характер, об’єм і травматичність оперативного втручання.

Аплікаційна анестезія

Матеріальне забезпечення:

• марлеві кульки для висушування операційного поля;

• марлеві кульки або ватні тампони для нанесення анестетика;

• анестетик для аплікаційної анестезії (мазь піромекаїну 5%, емульсія анестезійна 5-10%, аерозоль лідокаїна 10%, розчини ксілокаїну, ксілонору, лідокаїна, бензокаїну 2-5%; топі кальні анестетики на основі бензокаіну (10-20 %) – Камістад-гель, Бела гель, Бебідент).

Показання для проведення аплікаційної анестезії:

• виконання чисельних, незначних за об’ємом маніпуляцій;

• знеболення місця вколу;

• видалення рухомих зубів;

• при лікуванні захворювань слизової оболонки порожнини рота;

• при лікуванні захворювань пародонта.

Протипоказання для проведення аплікаційної анестезії:

• алергічна реакція на анестетик у пацієнта.

Методика проведення:

• антисептична обробка порожнини рота;

• висушування операційного поля;

• нанесення знеболюючого засобу: розчин – ватною чи марлевою кулькою, гель чи пасту наносять тонкім шаром, аерозоль розпиляють за допомогою розпилювача, кінчик якого встановлюють на відстані 2 см від зони знеболення ділянки; крапля виділеної рідини покриває поверхню діаметром приблизно 1 см;

• знеболююча речовина знаходиться в ділянці операційного поля 1-3-5 хвилин без контакту зі слиною;

• перед втручанням операційне поле звільняють від залишків анестетика і перевіряють чутливість за допомогою зонда;

• при необхідності повторюють аплікаційну анестезію.

Інфільтраційна анестезія

Інфільтраційне знеболення досягається завдяки блокуванню розчином анестетика нервових закінчень в тому місці, де виконується оперативне втручання.

При проведенні розтинів м’яких тканин або в межах слизової оболонки розчин анестетика вводять безпосередньо в місце розтину – пряме або термінальне, інфільтраційне знеболення.

При видаленні зубів на верхній щелепі, в передньому відділі альвеолярного паростку нижньої щелепи і при операціях у ділянці твердого піднебіння застосовують так зване непряме знеболення, коли блокують нервові закінчення зубних сплетень.

Матеріальне забезпечення:

• карпульний або одноразовий шприць об’ємом 2-5-10 мл;

• картридж або ампули з анестетиком (0,25-0,5-1 % розчином лідокаїну, новокаїну, тримекаїну;

• шпатель або зуболікарське дзеркало.

Техніка проведення:

• вимити руки, одягнути гумові рукавички;

• протерти карпулу 70% етиловим спиртом і ввести її в корпус стерильного ін’єктора;

• натиснути поршень до фіксації карпули;

• підбирають одноразову стерильну голку, знімають ковпачок з короткого кінця, вводять його в отвір ніпеля і фіксують голку шляхом укручування;

• знімають пластмасовий ковпачок із довгого кінця голки, натискають на поршень шприца і перевіряють прохідність голки;

• шпателем або зуболікарським дзеркалом лівою рукою відводять губу або щоку;

• правою рукою вколюють голку в перехідну складку (вище проекції коренів верхніх зубів і трохи нижче на нижній щелепі). Голку треба вводити скошеною частиною в бік кістки, направляючи її спочатку під кутом 40-45˚, а потім паралельно альвеолярному паростку;

• анестезуючий розчин водять повільно, утворюючи перед кінчиком голки депо анестетика з метою збереження цілісності судин і безболісного просування голки;

• для одночасного знеболення 2-3 зубів достатньо 2-3 мл анестетика. Анестезія слизової оболонки наступає майже одразу, зуба – через 2-3 хвилини.

Протипоказання для проведення інфільтраційної анестезії:

• наявність новоутворення або запального процесу в місці уколу голки для проведення анестезії;

• алергічна реакція на анестетик у пацієнта.