V. План організації заняття

Організаційний момент	2 % навчального часу
Мотивація теми	3 % " "
Контроль вихідного рівня знань	20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача	35 % " "
Контроль остаточного рівня знань	20 % " "
Оцінка знань студентів	15% " "
Узагальнення викладача, завдання додому	5 % " "

VI. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — мотивація теми, контроль початкового рівня знань.

Б. Основний — робота в операційній (демонстрація операції кесаревого розтину), обговорення основних показань до операції, методики й техніки втручання по етапах.

В. Заключний — контроль остаточного рівня засвоєння навчального ма­теріалу під час розв'язання ситуаційних задач.

VII. Методичне забезпечення

Заняття поділяється на дві частини — аудиторну та клінічну. Демонст­рація кесаревого розтину можлива також під час чергування студентів з вик­ладачем згідно з навчальним планом.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення операції кесаревого розтину.

2. В чому полягають переваги операції в нижньому сегменті матки про­ ти класичного та корпорального кесаревого розтину?

3. Обгрунтуйте причини зростаня частоти абдомінального розродження.

4. Наведіть головні показання до операції з боку роділлі.

5. Які показання до кесаревого розтину слід вважати такими з боку пло­ да?

6. За яких умов виконання кесаревого розтину є протипоказаним?

7. Чому операційна крововтрата під час неускладненого кесаревого роз­ тину складає щонайменше 600 см³?

8. Перелічіть основні небезпечні ускладнення кесаревого розтину.

9. За яких клінічних обставин необхідне розширення обсягу хірургічного втручання під час кесаревого розтину?

10. Чи припустиме поєднання кесаревого розтину з іншими аб­ домінальними операціями?

11. Поясніть різницю між антибіотикопрофілактикою та превентивною антибіотикотерапією стосовно кесаревого розтину.

Завдання для самостійної роботи та НДРС

Опрацювати групи показань до кесаревого розтину за матеріалами Другої науково-практичної конференції Асоціації акушерів-гінекологів України (1998). Визначити переважні показання на статистичних показниках клінічної бази кафедри. Проаналізувати можливі заходи, спрямовані на оптимізацію виконання операції та обмеження абдомінальних методів розродження.

Ситуаційні задачі для контролю остаточного рівня знань

№1. Вагітна 20 років. І період пологів на 40 тижні вагітності. Голівне пе-редлежання. Пологова діяльність протягом 8 год, перейми регулярні, по

278

279

ЗО сек через 5—7 хв. Розкриття шийки матки 3 см. Плодовий міхур цілий. ЧСС плода 128—148 уд./хв. На КТГ децелерації типу сіір І. Чи показаний ке­сарів розтин? Чому?

№2. Повторні пологи на 39 тижні. Маса плода близько 3800,0. Протягом З год відзначають підтікання навколоплідних вод з незначною домішкою ме-конію. ЧСС плода 140—154 уд./хв, децелерації не реєструются. Передлегла частина рухлива над входом до малого таза. Які обстеження потрібні для ви­значення плану розродження?

№3. Першороділля 30 років. Перейми протягом 2 годин. В анамнезі — вторинна неплідність після позаматкової вагітності, неефективне консерва­тивне лікування протягом 5 років. Штучне запліднення (ІУР). Вказати доцільний спосіб розродження.

№4. Перші пологи на 30 тижні вагітності. Тазове передлежання. Пере­дчасне збігання навколоплідних вод. Передбачувана маса плода 1300,0. Об­грунтувати показання до кесарівого розтину.

№5. Повторні пологи. Загальнорівномірнозвужений таз І ст. Попередні пологи дитиною масою 3400,0. Очікувана маса плода 4000,0. Голівне пере­длежання, задній вид, при внутрішньому дослідженні — майже повне роз­криття шийки матки, стріловидний шов у лівому косому розмірі входу до ма­лого таза, мале тім'ячко з боку крижової кістки. Поставити діагноз і визначи­ти спосіб розродження.