Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з акушерства на медичному факультеті .doc
Скачиваний:
145
Добавлен:
09.09.2014
Размер:
2.67 Mб
Скачать

Ситуаційні задачі на кінцевий рівень знань

А. Роділля була доставлена каретою швидкої допомоги в пологовий бу­динок. Пологи перші. Навколоплідні води відійшли 16 годин тому. Лобне передлежання плода, загроза розриву матки. Проведено кесарів розтин. Ви­тягнутий плід має масу 3800,0. Післяопераційний період протягом першої доби після пологів середньої тяжкості. З'явилась гикавка, блювота, головний біль. Живіт болісний вздовж очеревини. З'явились симптоми подразнення очеревини. Об'єктивно: шкірні покриви бліді з сірим відтінком, загострились риси обличчя, губи та язик сухі. Температура 38,5 градусів; ЧСС 120 уд. за хв; АТ 110/60 мм рт. ст. При аускультації кишок — перистальтика відсутня.

Запитання: який діагноз? перелічіть клінічні ознаки, які підтримують діагноз; яке лікування?

Б. Породілля знаходиться у фізіологічному відділенні. Пологи перші. На­родився плід масою 4350,0, зростом 50 см. При огляді м'яких статевих шляхів знайдено розриви шийки матки 2-ого ступеня, накладені шви. На 4 добу після пологів у породіллі підвищилась температура до 39 градусів; ЧСС 88 уд. за хв; АТ 120/60 мм рт. ст.; Ь 12 х 10 / л ю-2 п12 с-61 л-22 м-3. Молочні залози м'які, не болісні. Живіт м'який, не болісний. Дно матки на 4 см нижче пупка. Сим­птомів подразнення очеревини не має. Лохії кров'янисто-серозні, невеликі, з неприємним запахом. Аналіз сечі без патологічних змін.

Запитання: встановіть діагноз; перелічіть клінічні ознаки, які підтри­мують діагноз; яке лікування?

В. Породілля. Переведена із фізіологічного акушерського відділення в об­серваційне на 4 добу після пологів. Перші 2 доби проходили без ускладнень. На третю добу післяпологового періоду температура підвищилась до 38 гра­дусів; ЧСС 88 уд. в хв; АТ 120/80 мм. рт. ст.; Ь — 12,5 х 109/л. З боку внутрішніх органів патологічних змін немає. Живіт м'який, безболісний. Дно матки нижче пупка. Лохії гнійно-сукровичні. Гази відходять. Випорожнення самостійне. УЗД: порожнина матки розширена, візуалізуються позитивні включення. Проведена інструментальна ревізія порожнини матки, під час якої статус породіллі значно погіршився: АТ 60/0 мм рт.ст., ЧСС — 120 уд. за хв. Порушення притомності. Запитання: який діагноз? яку помилку зробив лікар щодо тактики післяпологового періоду? Яке лікування?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Степанківська Г.К., Михайленко О. Т. Акушерство. — Київ, 2000 р.

  2. Сшепанковская Г.К., Венцковский Б.М. Неотложньїе состояния в акушерстве и гинекологии. — Киев, 2000 г.

Додаткова:

  1. Маркін Л.Б., Спіженко Ю.П., Венцковський Б.М. та співавт. Невідкладна хірургічна допомога в акушерстві та гінекології. — Львів, 1992 р.

  2. Методические разработки Ассоциации акушеров-гинекологов Украиньї на те­ му: "Современньїе аспектьі профилактики и лечения гнойно-септических забо- леваний в акушерстве и гинекологии". — Киев, 1998 г.

ГІПОКСІЯ ПЛОДА ТА АСФІКСІЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО

І. Науково-методичне обгрунтування теми

Гіпоксичні стани плода і новонародженого займають одне з провідних місць серед причин перинатальної захворюваності і смертності. Вони призво­дять до важких наслідків з боку ЦНС та інших органів не тільки в постна-тальному періоді, але й у подальшому житті дитини. Тому профілактика і лікування кисневої недостатності плода надзвичайно важливі для забезпечен­ня здоров'я майбутнього покоління.

Знання етіопатогенетичних факторів гіпоксичного стану, основних ор­ганізаційних та лікувальних заходів дозволяє своєчасно й ефективно прово­дити боротьбу з цією патологією, що є важливим моментом зниження пери­натальної смертності.

218

219

II. Навчально-виховні цілі

Для формування навиків студент повинен знати:

  1. причини та патогенез гіпоксії плода та асфіксії новонародженого;

  2. методи діагностики цих станів;

  3. комплексний метод лікування гіпоксії плода;

  4. етапи реанімації новонароджених.

У результаті проведення заняття студент повинен вміти:

  1. оцінити ступінь гіпоксії плода (аускультація, КТГ, КЛС);

  2. проводити заходи з лікування гіпоксії плода;

  3. проводити туалет шляхів дихання новонародженого;

  4. проводити ШВЛ через маску;

  5. вводити препарати у вену пуповини.