V. План організації заняття

Організаційний момент	2 % навчального часу
Мотивація теми	3 % " "
Контроль вихідного рівня знань	20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача	35 % " "
Контроль остаточного етапу та оцінки знань з даної теми	25 % " "
Підведення підсумків заняття, завдання додому, зауваження	15% " "

VI. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — за допомогою контрольних запитань, ситуаційних за­дач визначити ступінь готовності студента до виконання самостійної роботи з теми, при позитивній оцінці — допустити до роботи і видати індивідуальне завдання.

Б. Самостійна робота студента — для проведення цього клініко-лабораторного заняття рекомендується поділити студентів на дві групи і під

22

23

керівництвом асистента приступити до роботи, використовуючи операційну для малих операцій (абортів) чи пропускник гінекологічного відділення, де проводиться прийом вагітних для штучного переривання вагітності, лабора­торний блок. Студенти під час збору анамнезу та огляду вагітної звертають увагу на сумнівні та імовірні ознаки вагітності.

В. Заключний — контроль остаточного рівня знань за допомогою ситу­аційних задач, загальна оцінка за тему, завдання додому, завдання до нав­чально-дослідної роботи студентів.

Кожне заняття повинно завершуватися засвоєнням 1—2 практичних на­вичок.

VII. Методичне забезпечення

Оснащення: таблиці, муляжі, імунологічні тести на вагітність, інструкція до постановки тесту, рукавички, схемограми, тести базальної температури, кольпоцитограми.

Контрольні запитання та завдання

1. Як впливає вагітність на різні системи та їх функції (молочні залози, яєчники, нирки, ШКТ, серце тощо)?

1. Що належить до сумнівних ознак вагітності? їх діагностична цінність.

2. Дайте характеристику імовірних ознак вагітності. Причини їх виник­ нення, діагностична цінність.

3. Розміри матки в різні строки вагітності. Як змінюється її конси­ стенція, топографія у зв'язку з вагітністю?

2. Причини збільшення розмірів матки при вагітності.

3. Які ознаки вагітності є вірогідними?

4. Які лабораторні тести використовують з метою визначення ХГЛ? Ступінь вірогідності.

5. Чому реакція визначення ХГЛ належить лише до імовірних ознак вагітності?

6. Які апаратні методи використовуються в діагностиці ранніх строків вагітності?

7. Протипоказання до застосування апаратних методів діагностики в ранні строки.

Завдання для самостійної роботи

1. При низькому рівні вихідних знань — робота з навчальною літературою і навчальними посібниками.

2. Зберіть анамнез, визначте строк останньої менструації та сумнівні оз­ наки вагітності.

3. З використанням рукавичок оглянути вагіну і вагінальну частину ший­ ки матки у дзеркалах.

4. Проведіть бімануальне вагінальне дослідження. Визначте розмір мат­ ки, по можливості ознаки Гегара, Снєгірьова.

5. Оцініть лабораторні дослідження: аналіз крові, сечі, реакції на визна­ чення ХГЛ або інші лабораторні дані і результати апаратного дослідження.

6. Зробіть УЗД або "прочитайте" під керівництвом асистента ехограму матки при вагітності.

Ситуаційні задачі для контролю вихідного рівня знань

№ 1. Хвора К., 30 років, звернулася до лікаря жіночої консультації зі скаргами на загальне нездужання, сонливість, блювоту вранці, нестерпність ароматичних речовин, затримку менструації протягом 2 місяців. Визначте сумнівні та імовірні ознаки вагітності та їх діагностичну цінність.

№ 2. Та сама хвора. Які лабораторні чи апаратні методи необхідно вико­ристати для уточнення діагнозу?

Ситуаційні задачі для контролю заключного етапу заняття

№ 1. Жінка 21 року звернулася до лікаря жіночої консультації зі скаргами на загальне нездужання, затримку менструації протягом 2 місяців. При об'єктивному дослідженні: ціаноз вапни, вагінальної частини шийки матки, пухкість тканини. Матка збільшена до розмірів жіночого кулака, розм'якшена, рухома, безболісна. Придатки з обох боків не змінені. Який строк вагітності у цієї жінки?

№ 2. Хвора 3., 30 років, звернулася до лікаря жіночої консультації зі скаргами на нездужання, затримку менструації протягом 3 тижнів, субфібрильну темпера­туру, блювоту. При об'єктивному обстеженні: блідість шкіри, іктеричність склер, тахікардія до 90 уд./ хв, тургор шкіри знижений, сухість шкіри. Молочні залози — без особливостей. Живіт звичайної конфігурації, трохи здутий, болючий у правому підребер'ї. Фізіологічні відправлення в нормі. При вагінальному дослідженні: слизова оболонка вагіни і вагінальна частина шийки матки без ви­димої патології. Тіло матки нормальних розмірів, щільне, рухоме, безболісне. Придатки матки не визначаються, область їх чутлива, виділення — білі. Перед­бачуваний діагноз? Які додаткові обстеження треба провести для підтвердження діагнозу вагітності чи екстрагенетального захворювання?

№ 3. Хвора 16 років звернулася до лікаря зі скаргами на відсутність мен­струації більше як 2 місяці. Статеве життя не заперечує. При вагінальному дослідженні: слизова оболонка без патології, на вагінальній частині шийки матки — яскрава ерозована поверхня. Матка збільшена, пом'якшена, рухома, безболісна. Придатки не збільшені, безболісні. Виділення рясні, гноєподібні. Провести УЗД і біологічні реакції не вдалося. Який діагноз імовірніший для такої хворої? Які симптоми треба виявити з анамнезу додатково? Яка лікарська тактика в такій ситуації?

24

25

№ 4. Жінка 48 років звернулася до лікаря зі скаргами на затримку менстру­ації протягом 3 місяців. Раніше у неї було 3 пологів. При настанні вагітності в минулому жінка зазначала наявність диспепсичних розладів, чого нема при даній затримці менструації. При об'єктивному дослідженні молочні залози без особли­востей, при натисканні з них витікає молозивоподібний секрет. При вагінальному дослідженні: шийка матки без патології, тіло матки збільшене до розмірів голов­ки новонародженого, виповнює всю порожнину малого таза, щільне, безболісне. Придатки чітко не визначаються. Виділення звичайні. Передбачуваний діагноз. З яким захворюванням треба проводити диференціальну діагностику? Які об'єктивні методи дослідження треба використати для уточнення діагнозу.

№ 5. Самостійно складіть ситуаційну задачу з діагностики вагітності в ранні строки.