
- •Рекомендовано Цент/уальним методичним кабінетом з вищої
- •2. Обсерваційне відділення (ті самі структурні одиниці, що і в фізіологічному відділенні, з розрахуванням кількості ліжок 25% від фізіологічного).
- •V. План організації заняття
- •V. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позаауд шпорної роботи
- •Пологові шляхи жінки. Плід як об'єкт пологів
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні і базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання і завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для позааудиторноїроботи (навчально-дослідна робота студентів)
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •Рекомендована література
- •1. СтепанківськаГ.К., Михайленко о.Т. Акушерство. — к., 2000. 1. Запорожан в.М., Цегельський м.Р. Акушерство і гінекологія. — к.: Здоров'я, 1996.
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Біомеханізм пологів при передньому та задньому видах потиличного передлежання
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література. Основна
- •Додаткова
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Проведення пологів при багатоплідді
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі вихідного рівня знань
- •Завдання до позааудиторноїроботи
- •Ранні гестози вагітних
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базисні знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VIII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Етіопатогенез пізнього гестозу
- •9) Креатинін від 100 до 300 мкмоль/л.
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •7. Аналіз випадків материнської і перинатальної смертності при гесто- , зах (навички експертної оцінки ведення випадків з обгрунтуванням
- •8. Виготовлення таблиць, слайдів макропрепаратів, малюнків.
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального процесу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення занять
- •Контрольні запитання
- •Мимовільні аборти
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •Навчально-виховні цілі
- •II. Базові знання
- •III. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •2. Вагітна, 21 рік, доставлена швидкою допомогою з діагнозом: ні вагітність, 24 тижні. Самовільний викидень. Води відійшли 2 години тому.
- •Завдання для ндрс
- •III. Базові знання
- •Ведення переношеної вагітності
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII» Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Позаматкова вагітність
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Артеріальна гіпотонія у вагітних
- •Гіпертонічна хвороба у вагітних
- •Класифікація гіпертонічної хвороби
- •Хвороби печінки і жовчного міхура, при яких вагітність протипоказана
- •Хвороби органів травлення
- •Очні хвороби та вагітність
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу Етіологія аномалій пологової діяльності
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для позаауд шпорної роботи
- •Рекомендована література
- •1. Степанківська г.К., Мжайленко о. Т. Акушерство. — к., 2000.
- •Вузький таз
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Форми таза, які зустрічаються часто
- •Форми таза, які зустрічаються рідко
- •V. План організації заняття
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •III. Вихідні знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базисні знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи занять
- •Ситуаційні задачі
- •I. Науково-методичне обгунтуванння теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст начального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Клінічні ознаки запальних ускладнень
- •Основні принципи лікування
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі на базові знання
- •Ситуаційні задачі на кінцевий рівень знань
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Рекомендована література
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •Геморагічний шок ідвз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •VII. Методичне забезпечення
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Рекомендована література.
- •1. Степанківська г.К., Михайленко о. Т. Акушерство. — к., 2000.
- •2. Акушерство/ Під редакцією Грищенка в.І. — Харків, 2000. Додаткова
- •Кесарів розтин
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст заняття
- •V. План організації заняття
- •Рекомендована література
- •5. Чернуха е.А. Родовой блок. — м: Медицина, 1999. Плодоруйнівні операції
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Краніотомія
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Структура і принципи роботи жіночої консультації. Групи ризику перинатальної патології
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Обслуговування вагітних жінок
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •Планування сім'ї
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
IV. Зміст навчального матеріалу
Строк вагітності визначають за сукупністю ознак: анамнестичних, об'єктивних даних та лабораторних методів дослідження. Ознаки вагітності розподіляються на 3 групи.
1. Сумнівні ознаки — це різного роду суб'єктивні відчуття, а також об'єктивно визначені зміни в організмі, крім внутрішніх статевих органів:
суб'єктивні явища — нудота, блювота, втрата чи посилення апетиту, смакові примхи (пристрасть до солоної чи кислої їжі, до крейди і т.п.), зміни нюхових відчуттів (огида до запаху м'ясної їжі, табачного диму тощо), легка стомлюваність, сонливість і т.д.;
об'єктивні явища — збільшення обводу живота, пігментація шкіри об личчя, білої лінії живота, зовнішних статевих органів і посилення пігментації сосків та навколо них, рубці вагітних тощо.
18
19
2. Імовірні ознаки — це об'єктивні ознаки, які визначаються з боку стате вих органів, молочних залоз, а також за допомогою імунологічних реакцій на вагітність. Вони характерні для вагітності, хоча іноді можуть виникати і з інших причин. Це припинення менструацій у дітородному віці жінки, збіль шення молочних залоз і виділення з сосків молозива чи молока, розпушення і ціаноз присінку вагіни, самої вагіни і шийки матки; збільшення і розм'якшення матки, зміна її форми; підвищення скоротливої здатності мат ки, визначене при бімануальному дослідженні (короткочасне ущільнення розм'якшеної матки); позитивні імунологічні реакції на вагітність.
Із ознак, які свідчать про зміни форми і консистенції матки у зв'язку з вагітністю, найважливішими є такі.
Ознака Гентера: при вагінальному дослідженні у ранні строки вагітності на передній поверхні матки, точно по середній лінії її, знаходять гребенястий виступ, який не поширується ні на дно, ні на задню поверхню матки, ні на шийку.
Ознака Горвица-Гегара: при вагінальному дослідженні виявляється розм'якшення в ділянці перешийка, внаслідок чого тут легко сходяться пальці внутрішньої і зовнішньої руки. Шийка відчувається як більш щільне тіло.
Ознака Піскачека: при вагінальному дослідженні контури дна матки і області її кутів виявляються неправильними: той кут, який відповідає місцю імплантації яйця, виступає значно більше за протилежний. Вся матка виявляється несиметричною.
Ознака Снєгірьова: при вагінальному дослідженні вагітної матки вона внаслідок механічного подразнення починає під пальцями скорочуватися і стає більш щільною.
До імовірних ознак вагітності належать імунологічні реакції на вагітність, які базуються на визначенні в сечі хоріонічного гонадотропіну (ХГЛ). ХГЛ виділяється трофобластом, потім хоріоном, плацентою. Виділення починається з 7—8 дня після запліднення, тому лабораторна діагностика можлива після цього строку. Для дослідження треба брати ранкову сечу, в якій спостерігається найбільша концентрація гормону, оскільки метод має поріг чутливості. Треба підкреслити, що хоча ХГЛ продукується трофобластом, реакція належить лише до імовірних ознак, тому що при такому патологічному стані, як хоріонепітеліома, також спостерігається позитивні реакції на ХГЛ. Треба звернути увагу на те, що після переривання вагітності реакції залишаються позитивними протягом 7—10 днів, а при патологічних станах (хвороби трофобласту) — 2—4 місяці. Нижня межа чутливості методу — 5 МЕ/л.
3. Вірогідні ознаки є переконливим доказом наявності вагітності в обсте жуваної жінки. Всі ознаки цієї групи мають тільки об'єктивний характер і походять тільки від плода. До них належать ворушіння плода, які визнача ються рукою чи при вислуховуванні (а не такі, що відчуває сама вагітна);
вислуховування серцевих тонів плода; промацування частин плода (голівки, ніжок, сідниць, ручок, плечиків); визначення плода за допомогою УЗД, КТГ, фетоскопії тощо. Необхідно звернути увагу на те, що застосування кольорового імпульсного Доплера заборонено до закінчення критичного періода органогенезу. Це пов'язане з тим, що використання новітніх доплеровських технологій при трансвагінальних ехографіях у строки вагітності до 10 тижнів має потенційну загрозу тератогенного термічного ефекту внаслідок нагрівання ембріона.
Розмір матки протягом перших 3 місяців вагітності, коли вона перебуває ще в порожнині малого таза, визначається при дворучному гінекологічному дослідженні, надалі при пальпації живота — за висотою стояння дна матки.
При встановленні діагнозу вагітності точність строку залежить від раннього звертання жінки до жіночої консультації. Рекомендується при первинному огляді обстежувати жінку двом спеціалістам-акушерам. Зважаючи на труднощі визначення строку запліднення, діагноз вагітності встановлюється з інтервалом в тиждень, наприклад вагітність 8—9 тижнів.
Організм жінки під час вагітності дістає великого додаткового навантаження, це пов'язане з тим, що внутрішньоутробному плоду протягом розвитку необхідна дедалі зростаюча кількість поживних речовин, які він дістає з організму матері. Все це потребує посилення та перебудови функцій найважливіших органів і систем.
Нервова система. Під час вагітності у жінки змінюється збудливість головного та спинного мозку. До 3—4 місяця вагітності збудливість кори великого мозку знижується, а після 4 місяця і до кінця вагітності — підвищується. Збудливість розташованих нижче відділів ЦНС та рефлекторна збудливість нервового апарату матки різко знижується, що зумовлює інертність і спокій матки і сприяє нормальному перебігу вагітності. Наприкінці вагітності зростає гальмування кори великого мозку і пов'язане з ним розгальмування підкіркових центрів, підвищується збудливість спинного мозку, це призводить до посилення збудливості нервових елементів матки, що сприяє виникненню пологових перейм.
Ендокринна система. Під час вагітності функції залоз внутрішньої секреції зазнають значних змін.
Гіпофіз. Передня частка значно збільшується внаслідок розмноження та гіпертрофії клітин, що виробляють гормони. Зростає секреція гонадотропних гормонів, особливо гормону, що посилює функцію жовтого тіла, пролактину. Ці гормони посилюють розвиток та ендокринну функцію жовтого тіла, а також сприяють підготовці молочних залоз до лактації.
Під час вагітності посилюється утворення супраоптичними та паравен-трикулярними ядрами гіпоталамуса окситоцину й вазопресину. Нагромадження і дія окситоцину перебуває у прямій залежності від накопичення естро-
20
21
генів та серотоніну плаценти, які блокують окситоциназу (цисти-намінопептидазу) — фермент, що інактивує окситоцин у крові вагітної жінки. Паравентрикулярні та супраоптичні ядра беруть також участь у регулюванні секреції аденогіпофізом фолі-, лютропіну, кортикотропіну й тиротропіну.
Щитоподібна залоза посилено функціонує у перші місяці вагітності, справляючи великий вплив на обмін речовин. У другій половині вагітності активність щитоподібної залози знижується, що виявляється у підвищенні в'язкості та згортанні крові наприкінці вагітності.
Паращитоподібні залози, що справляють вплив на обмін кальцію, під час вагітності функціонують з підвищеною напругою. Якщо функція залоз знижується, то обов'язково розвивається гіпокальціємія й можлива поява судом, спазмів пілоричної частини шлунка, астматичних явищ. Істинна тетанія трапляється вкрай рідко.
У наднирниках посилюється утворення глюкокортикоїдів (кортикостеро-ну, гідрокортизолу), що регулюють вуглеводний та білковий обмін, і мінералокортикоїдів, що регулюють мінеральний обмін. Разом з тим підвищення цих гормонів не викликає виразних клінічних проявів гіперкортицизму, що пояснюється взаємодією гідрокортизону зі специфічним глобуліном (транскордином). Під час вагітності відбувається збільшення вмісту у плазмі не тільки кортикостероїдів, а й транскортину. Зв'язування гормонів білками плазми є, мабуть, одним із додаткових факторів регулювання концентрації біологічно активних гормонів.
Під час вагітності посилюється також секреція інсуліну, що визначається фізіологічними потребами організму, а також впливом плацентарного лактогену.
Яєчники. На початку вагітності в яєчнику розвивається нова залоза внутрішньої секреції — жовте тіло, що виділяє гормон прогестерон, який знижує збудливість і скоротливу здатність матки, створює умови для імплантації яйця та правильного розвитку вагітності. Жовте тіло функціонує протягом перших 3,5— 4 місяців вагітності. Надалі його функціональна здатність знижується і воно зазнає зворотних змін, а його функцію бере на себе плацента.
Серцево-судинна система. За нормальної вагітності серцево-судинна система жінки фунціонує за умов підвищеного навантаження. Це пов'язане з:
появою додаткової потужної системи матково-плацентарного крово обігу;
значним збільшенням мережі кровоносних судин матки та молочних залоз;
збільшенням об'єму циркулюючої крові;
зміщенням серця діафрагмою, що піднімається.
Серце поступово пристосовується до навантаження: відбувається фізіологічна гіпертрофія лівого шлуночка, збільшується хвилинний об'єм серця,
відзначаються деякі підвищення судинного тонусу та прискорення пульсу. Об'єм циркулюючої крові наприкінці вагітності зростає на 15—20%. Збільшення об'єму крові відбувається головним чином за рахунок зростання об'єму плазми.
Дихальна система. Функція легенів під час вагітності посилюється у зв'язку з підвищеним споживанням кисню та підвищеним виведенням вуглекислоти. Наприкінці вагітності високе стояння діафрагми обмежує екскурсію легенів, однак дихальна поверхня їх не зменшується завдяки розширенню нижнього відділу грудної клітки. Газообмін у легенях змінюється мало, оскільки компенсується прискоренням дихання.
Система травлення. Під час вагітності функція травних залоз не порушується, іноді буває гіпотонія кишківника, що часто зумовлює закреп. З ростом матки відбувається зміщення кишок угору і в боки, а наприкінці вагітності догори відтісняються шлунок і печінка (дещо утруднюється відтікання жовчі). Під час вагітності значно зростає функція печінки.
Сечові органи. Нирки, що є основним видільним органом, під час вагітності прцюють з дуже великим навантаженням, оскільки вони виводять продукти обміну як із організму матері, так і з плода, який росте. Внаслідок функціонального підвищення проникності капілярів часто трапляється підвищена прохідність ниркового фільтра для незначної кількості білка (сліди) та глюкози (фізіологічна альбумінурія та глюкозурія). При стійкості та поширеності цього процесу розвивається пізній гестоз. Під час вагітності кількість сечі дещо підвищена, це пов'язане з посиленням водного обміну.