
- •Рекомендовано Цент/уальним методичним кабінетом з вищої
- •2. Обсерваційне відділення (ті самі структурні одиниці, що і в фізіологічному відділенні, з розрахуванням кількості ліжок 25% від фізіологічного).
- •V. План організації заняття
- •V. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позаауд шпорної роботи
- •Пологові шляхи жінки. Плід як об'єкт пологів
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні і базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання і завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для позааудиторноїроботи (навчально-дослідна робота студентів)
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •Рекомендована література
- •1. СтепанківськаГ.К., Михайленко о.Т. Акушерство. — к., 2000. 1. Запорожан в.М., Цегельський м.Р. Акушерство і гінекологія. — к.: Здоров'я, 1996.
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Біомеханізм пологів при передньому та задньому видах потиличного передлежання
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література. Основна
- •Додаткова
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Проведення пологів при багатоплідді
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі вихідного рівня знань
- •Завдання до позааудиторноїроботи
- •Ранні гестози вагітних
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базисні знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VIII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Етіопатогенез пізнього гестозу
- •9) Креатинін від 100 до 300 мкмоль/л.
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •7. Аналіз випадків материнської і перинатальної смертності при гесто- , зах (навички експертної оцінки ведення випадків з обгрунтуванням
- •8. Виготовлення таблиць, слайдів макропрепаратів, малюнків.
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального процесу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення занять
- •Контрольні запитання
- •Мимовільні аборти
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •Навчально-виховні цілі
- •II. Базові знання
- •III. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •2. Вагітна, 21 рік, доставлена швидкою допомогою з діагнозом: ні вагітність, 24 тижні. Самовільний викидень. Води відійшли 2 години тому.
- •Завдання для ндрс
- •III. Базові знання
- •Ведення переношеної вагітності
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII» Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Позаматкова вагітність
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Артеріальна гіпотонія у вагітних
- •Гіпертонічна хвороба у вагітних
- •Класифікація гіпертонічної хвороби
- •Хвороби печінки і жовчного міхура, при яких вагітність протипоказана
- •Хвороби органів травлення
- •Очні хвороби та вагітність
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу Етіологія аномалій пологової діяльності
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для позаауд шпорної роботи
- •Рекомендована література
- •1. Степанківська г.К., Мжайленко о. Т. Акушерство. — к., 2000.
- •Вузький таз
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Форми таза, які зустрічаються часто
- •Форми таза, які зустрічаються рідко
- •V. План організації заняття
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •III. Вихідні знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базисні знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи занять
- •Ситуаційні задачі
- •I. Науково-методичне обгунтуванння теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст начального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Клінічні ознаки запальних ускладнень
- •Основні принципи лікування
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі на базові знання
- •Ситуаційні задачі на кінцевий рівень знань
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Рекомендована література
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •Геморагічний шок ідвз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •VII. Методичне забезпечення
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Рекомендована література.
- •1. Степанківська г.К., Михайленко о. Т. Акушерство. — к., 2000.
- •2. Акушерство/ Під редакцією Грищенка в.І. — Харків, 2000. Додаткова
- •Кесарів розтин
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст заняття
- •V. План організації заняття
- •Рекомендована література
- •5. Чернуха е.А. Родовой блок. — м: Медицина, 1999. Плодоруйнівні операції
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Краніотомія
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Структура і принципи роботи жіночої консультації. Групи ризику перинатальної патології
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Обслуговування вагітних жінок
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •Планування сім'ї
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
IV. Зміст навчального матеріалу
З усіх методів дослідження таза найважливіше значення має його вимірювання.
Більшість внутрішніх розмірів таза недоступні для вимірювання, тому звичайно вимірюють зовнішні його розміри і за ними приблизно оцінюють розміри і форму малого таза.
Вимірювання таза проводять тазоміром, який має форму циркуля зі шкалою, на якій є сантиметрові і підсантиметрові поділи.
Звичайно вимірюють чотири основні розміри таза: три поперечні і один прямий. Бізі. зріпагшп — відстань між передньо-верхніми вістями клубових кісток. Цей розмір дорівнює 25—26 см; Оізі. сгізіагшп — відстань між найбільш віддаленими точками.
В середньому вона дорівнює 28—29 см. Оізі. їгосЬапїегіса — відстань між великими вертлюгами стегнових кісток. Цей розмір дорівнює 31—32 см.
Соп. ехзіегпа (зовнішня кон'югата) — прямий розмір таза. Жінку вкладають на бік, ногу, що лежить знизу, згинають у кульшовому і гомілковому суглобах, другу витягують. Кінець тазоміра ставлять на середину верхньо-зовнішнього краю симфізу, другий кінець притискають до надкрижової ямки, яка міститься між відростком п'ятого поперекового хребця і початком першого крижового хребця.
Зовнішня кон'югата дорівнює 20—21 см. Зовнішня кон'югата має велике значення, оскільки по ній можна судити про розміри істинної кон'югати.
Для визначення істинної кон'югати від довжини зовнішньої кон'югати треба відняти індекс Соловйова, який дорівнює "8" при окружності промене-во-зап'ясного суглоба < 14 см; "9", — при окружності променево-зап'ясного суглоба 14—16 см; "10", — при окружності променево-зап'ясного суглоба > 16 см. Наприклад: 20 - 9 = 11 см.
Діагональна кон'югата — відстань від нижнього краю симфізу до найбільш виступаючої точки мису крижа.
Діагональна кон'югата вимірюється при вагінальному обстеженні жінки.
Введені в вагіну 2-й і 3-й пальці фіксують на верхівці мису, а ребро долоні спирається на нижній край симфізу. Не віднімаючи два пальці, руку, яка перебувала у вапні, витягують і вимірюють тазоміром відстань від верхівки третього пальця до точки зіткнення ребра долоні з нижнім краєм симфізу.
Діагональна кон'югата дорівнює в середньому 12,5—13 см. Виміряти діагональну кон'югату можна не завжди, оскільки при нормальних розмірах таза мис не досягається.
Поперечні розміри таза і зовнішню кон'югату виміряють у всіх без винятку вагітних жінок і роділь.
10
11
Для
виявлення істинної кон'югати з розміру
діагональної кон'югати треба відняти
1,5—2 см (індекс Соловйова).
За цим індексом судять про товщину кісток таза і визначають його після вимірювання сантиметровою стрічкою по окружності променево-зап'ясного суглоба: при окружності 15 см — 1,5, а при 16 см і більше індекс дорівнює 2.
Якщо при дослідженні жінки виникає підозра на звужений таз, проводять додаткові виміри.
Попереково-крижовий ромб (ромб Міхаеліса) являє собою площину на задній поверхні крижів: верхній кут складає поглиблення між остюковим відростком п'ятого поперекового хребця і початком середньо-крижового гребеня; бокові кути відповідають задньо-верхнім вістям клубових кісток; нижній — вершині крижів; зверху і зовні ромб обмежується виступами великих спинних м'язів, знизу і зовні -виступами сідничних м'язів.
Сума поперечного (9 см) та повздовжнього (11 см) розмірів ромба Міхаеліса відповідає розмірові зовнішньої кон'югати.
Бічна кон'югата дорівнює 14,5—15,0 см. Вимірюється тазоміром. Це розміри від передньоверхньої до задньоверхньої ості клубової кістки одноіменного боку.
Косі розміри таза вимірюються для визначення асиметрії таза. Для цього порівнюють відстань між такими точками:
від середини верхнього крию симфізу до задньоверхньої ості гребня клубових кісток справа і зліва; ці розміри дорівнюють по 17 см з обох сторін;
від -передньоверхньої ості однієї сторони до задньоверхньої ості протилежної сторони і навпаки. Цей розмір дорівнює 21 см;
від остюкового відростка п'ятого поперекового хребця до передньо- верхньої ості правої і лівої клубових кісток. Цей розмір дорівнює 18 см.
У симетричному тазі всі розміри одинакові. Різниця між косими розмірами однієї сторони до косих розмірів протилежної сторони більша за 1,5 см свідчить за асиметрію таза.
Великий таз для народження дитини суттєвого значення не має, але по розмірам великого таза можливо посередньо судити о формі та величині малого тазу. Порожниною малого тазу є простір між стінками таза, який зверху та знизу обмежений площинами входу та виходу таза. Вона має вид циліндра, який усічений спереду назад так, що передня частина (що звернена до лона) майже в 3 рази нижче задньої (що звернена до крижів). В порожнині малого тазу розрізняють площини, які проходять через пізнавальні пункти внутрішньої поверхні малого таза.
Площини малого таза та їх розміри:
а) площина входу в малий таз обмежена ззаду мисом крижів, спереду — гребінцями та лобковим симфізом, з боків — дугоподібними лініями клубо вих кісток. Розрізняють чотири розміри.
Прямий розмір — відстань від мису крижів до найбільш виступаючої точки внутрішньої поверхні лобкового симфізу, вона називається також істинною, або акушерською, кон'югатою (соіуи£а*а уега), дорівнює 11 см.
Поперечний розмір — відстань між найвіддаленішими точками дугоподібних ліній клубових кісток; дорівнює 13 см.
Косий розмір (лівий і правий) — відстань зліва від крижово-клубового суглоба (аіїісиіаїіо засгоіііаса) до лобка справа (або навпаки); дорівнює 12 см.
б) площина широкої частини порожнини малого таза обмежена ззаду з'єднанням II і III крижових хребців, з боків — серединою кульшових запа дин, спереду — серединою внутрішньої поверхні лобкового симфізу. У пло щині широкої частини малого таза розрізняють два розміри — прямий і попе речний.
Прями розмір — від проекції з'єднання II і III крижових хребців до середини внутрішньої поверхні лобкового симфізу; дорівнює 12,5 см.
Поперечний розмір — між серединами кульшових западин; дорівнює 12,5 см.
в) площина вузької частини малого таза обмежена спереду нижнім краєм лобкового симфізу, ззаду — крижово-куприковим з'єднанням, з боків — ос тями сідничних кісток. Розрізняють два розміри площини вузької частини малого таза: прямий і поперечний.
Прямий розмір — від крижово-куприкового з'єднання до середини нижнього краю лобкового симфізу; дорівнює 11 см.
Поперечний розмір — між внутрішніми поверхнями остей сідничних кісток; дорівнює 10,5 см.
г) площина виходу з малого таза обмежена спереду нижнім краєм лобко вого симфізу, ззаду — верхівкою куприка, з боків — внутрішніми поверхня ми сідничних бугрів. Розміри площини виходу з малого таза: прямий і попе речний.
Розміри виходу таза вимірюють у жінки, яка лежить на спині, ноги, зігнуті у кульшових і колінних суглобах, розведені в сторони і підтягнуті до живота.
Прямий розмір — це відстань від середини нижнього краю лобкового симфізу до верхівки куприка; дорівнює 9,5 см (під час пологів, коли народжується голівка, куприк відхиляється на 1,5—2 см назад і прямий розмір збільшується до 11,5 см).
Поперечний розмір — відстань між внутрішніми поверхнями верхівок сідничних бугрів, дорівнює 9—9,5 см. Вимірювання виконують сантиметровою
12
13
стрічкою.
До одержаного розміру треба додати 1,5
см, враховуючи товщину м'яких тканин,
таким чином він дорівнює 11 см.
Лінія, що проходить посередині всіх прямих розмірів таза, називається провідною віссю його. Лобковий кут дорівнює 90—-100°, кут нахилу — 55— 60°. Висота симфізу вимірюється при вагінальному обстеженні і дорівнює 3,5—4 см.
В навчальній кімнаті вивчають м'язи тазового дна по малюнках.
Дають визначення поняття промежини. М'язи та фасції промежини демонструються на малюнках послідовно, від зовнішнього шару.
Демонструється перший шар м'язів:
Газсіа регіепеі зирегїасіаііз, т.зрЬіпеїег апі ехіеітшт;
т.Ьи1Ьосагпо8іі8І8, сопзігісїог сшш;
т.ігапзуегеиз регіпеі зиреіїасіаііз;
т.ізспіо-сауепюзиз. Другий шар м'язів:
т.зрЬіпсіег иго^етіаНз;
т.ігапзуегзиз регіпеі ргойтсіиз. Третій шар м'язів:
т.риЬо-соссу§еиз;
т.І8спіо-соссу£еи8;
т.і1іо-соссу£еиз.
У другій половині заняття вивчають анатомічну будову черепа новонародженого, значення швів та тім'ячок, конфігурацію голівки. Вивчають розміри голівки плода, основні ознаки зрілості плода.
Згідно наказу МОЗ України №31 від 19.02.1996 року "Про затвердження інструкції про визначення критеріїв живонародженості, мертвонародженості та перинатального періоду" плід вважається доношеним, якщо він народжений у період від 37 повних тижнів до менш ніж 42 повних тижнів вагітності (259—293 днів).
Ознаки зрілості плода.
Зріст у середньому дорівнює 50 см (48—55 см).
Маса тіла дорівнює 3 200—3 500 г (2 600—5 000 г).
Груди випуклі, пупочне кільце розташоване на середині між лоном та мечоподібним відростком.
Шкіра рожева, здорова, розвинута. Сироподібна змазка знаходиться тільки в пахових та підмишкових складках шкіри.
Довжина нігтів повинна прикривати кінці фалангів пальців.
Довжина волосся плода дорівнює 2 см.
Хрящі вух і носа тугі;
У хлопчиків яєчка опущені в мошонку, у дівчат малі статеві губи й клі тор прикриті великими статевими губами.
Розрізняють шви: лобний, стрілоподібний, вінцевий, тім'ячко велике, мале, по два бокових з кожного боку. Лобний шов знаходиться між лобними кістками, стрілоподібний — між тім'яними кістками.
Вінцевий — між обома лобними та обома тім'яними, а лямбоподібний — між двома тім'яними та потилочними кістками.
Велике тім'ячко розташовується між задніми частинами обох лобних та передніми частинами обох тім'яних кісток і являє собою сполучнотканинну пластинку ромбовидної форми.
Мале тім'ячко має форму трикутника і знаходиться між задніми частинами обох тім'яних кісток та потиличної.
Велике і мале тім'ячко з'єднує стрілоподібний шов. Бокові тім'ячка знаходяться:
передні — між лобною та скроневою і клиноподібною кістками, заднє — між скроневою, тім'яною та потиличною кістками.
На голівці розрізняють розміри і відповідні їм окружності: перший розмір сі.ітопіо-оссірііаііз від перенісся до найбільш виступаючої точки потилиці дорівнює 12 см;
відповідно, окружність голівки сігсиптГегепсіа ігопіо оссірііаііз дорівнює 34—35 см.
Великий косий розмір (І.тепіооссірііаііз від підборіддя до найбільш віддаленої точки потилиці дорівнює 13—13,5 см. Відповідно йому окружність дорівнює 39—41 см.
Малий косий розмір д.зиЬЬоссірко-Ьге^таіісиз від потиличної ямки до середини великого тім'ячка дорівнює 9,5 см. Відповідно, окружність дорівнює 32 см.
Середній косий розмір й. зиЬоссірііо-ітоіиаііз від потилочної ямки до межі волосистої частини лоба дорівнює 10 см. Відповідно, окружність дорівнює 33 см.
Великий поперечний розмір сі.Ьірагіеіаііз між найбільш віддаленими точками тім'яних горбиків дорівнює 9,5 см.
Малий поперечний розмір сі.Ьііетрогаііз між найбільш віддаленими точками вінцевого шва дорівнює 8 см.
Вертикальний розмір (і.8иЬ1іп£уаЬге§таіісиз від середини великого тім'ячка до під'язикової кістки дорівнює 9,5 см; окружність голівки при цьому дорівнює 32—33 см. Поперечник тазової ділянки сі. іпіегігосЬапіегіса дорівнює 9—9,5 см. Відповідно, окружність дорівнює 28 см.
Поперечник плечового пояса й. Ьіасготіаііз дорівнює 12 см. Окружність по цьому розміру 35 см.
Зріст новонародженого більше 45 см, в середньому 50—52 см. Маса більше 2500 г, в середньому 3000—3 500 г.
14
15