
- •Рекомендовано Цент/уальним методичним кабінетом з вищої
- •2. Обсерваційне відділення (ті самі структурні одиниці, що і в фізіологічному відділенні, з розрахуванням кількості ліжок 25% від фізіологічного).
- •V. План організації заняття
- •V. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позаауд шпорної роботи
- •Пологові шляхи жінки. Плід як об'єкт пологів
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні і базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання і завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для позааудиторноїроботи (навчально-дослідна робота студентів)
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •Рекомендована література
- •1. СтепанківськаГ.К., Михайленко о.Т. Акушерство. — к., 2000. 1. Запорожан в.М., Цегельський м.Р. Акушерство і гінекологія. — к.: Здоров'я, 1996.
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Біомеханізм пологів при передньому та задньому видах потиличного передлежання
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література. Основна
- •Додаткова
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Проведення пологів при багатоплідді
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі вихідного рівня знань
- •Завдання до позааудиторноїроботи
- •Ранні гестози вагітних
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базисні знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VIII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Етіопатогенез пізнього гестозу
- •9) Креатинін від 100 до 300 мкмоль/л.
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •7. Аналіз випадків материнської і перинатальної смертності при гесто- , зах (навички експертної оцінки ведення випадків з обгрунтуванням
- •8. Виготовлення таблиць, слайдів макропрепаратів, малюнків.
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального процесу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення занять
- •Контрольні запитання
- •Мимовільні аборти
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •Навчально-виховні цілі
- •II. Базові знання
- •III. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •2. Вагітна, 21 рік, доставлена швидкою допомогою з діагнозом: ні вагітність, 24 тижні. Самовільний викидень. Води відійшли 2 години тому.
- •Завдання для ндрс
- •III. Базові знання
- •Ведення переношеної вагітності
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII» Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Позаматкова вагітність
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Артеріальна гіпотонія у вагітних
- •Гіпертонічна хвороба у вагітних
- •Класифікація гіпертонічної хвороби
- •Хвороби печінки і жовчного міхура, при яких вагітність протипоказана
- •Хвороби органів травлення
- •Очні хвороби та вагітність
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу Етіологія аномалій пологової діяльності
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для позаауд шпорної роботи
- •Рекомендована література
- •1. Степанківська г.К., Мжайленко о. Т. Акушерство. — к., 2000.
- •Вузький таз
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Форми таза, які зустрічаються часто
- •Форми таза, які зустрічаються рідко
- •V. План організації заняття
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •III. Вихідні знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базисні знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи занять
- •Ситуаційні задачі
- •I. Науково-методичне обгунтуванння теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст начального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Клінічні ознаки запальних ускладнень
- •Основні принципи лікування
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі на базові знання
- •Ситуаційні задачі на кінцевий рівень знань
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Рекомендована література
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •Геморагічний шок ідвз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •VII. Методичне забезпечення
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Рекомендована література.
- •1. Степанківська г.К., Михайленко о. Т. Акушерство. — к., 2000.
- •2. Акушерство/ Під редакцією Грищенка в.І. — Харків, 2000. Додаткова
- •Кесарів розтин
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст заняття
- •V. План організації заняття
- •Рекомендована література
- •5. Чернуха е.А. Родовой блок. — м: Медицина, 1999. Плодоруйнівні операції
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Краніотомія
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Структура і принципи роботи жіночої консультації. Групи ризику перинатальної патології
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Обслуговування вагітних жінок
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •Планування сім'ї
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
Завдання для ндрс
Провести бібліографічний пошук за темою "Невиношування вагіт ності".
Скласти огляд літератури за темами: "Сучасні методи лікування син дрому дихальних розладів", "Сучасні методи ведення передчасних по логів".
Визначити частоту передчасних пологів за архівними матеріалами за поточний рік.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна:
1. СтепанківськаГ.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К., 2000. Додаткова:
Чайка В.К., Демина Т.Н. Невьінашивание беременности: проблеми и тактика лечения. — Севастополь, Ветер, Донецк, 2001.
Степанківська Г.К., Дрінь Т.М. Індукція пологів у жінок з передчасним розри вом амніональних оболонок і недоношеною вагітністю. ПАГ 2000 р. —№6. — С. 92—95.
Венцковський Б.М., Дранник Г.М., Вороненко О.Ю. Сучасні погляди на імунологію вагітності (науковий огляд) МРЖ, роз.4 — 1997 р. — №1. — 2, ст. 31—37.
5. Писарева С. Новьіе аспекти диагностики и терапии при невьшашиваемой беременности// Доктор. — 2001 г. — №3. — С. 20—22.
ПЕРЕНОШЕНА ТА ПРОЛОНГОВАНА ВАГІТНІСТЬ
I. Науково-методичне обгрунтування теми
Переношена вагітність посідає важливе місце в акушерській патології. Вона є однією з головних причин перинатальної смертності, значної захворюваності плода, неповноцінного соматичного та інтелектуального розвитку дітей.
Лікар повинен бути обізнаний з найповнішим встановленням очікуваної дати пологів, адекватним веденням переношеної вагітності.
II. Навчально-виховні цілі
Для формування вмінь студент повинен знати:
що таке переношена вагітність;
методи діагностики переношеної вагітності;
причини виникнення переношеної вагітності;
особливості перебігу переношеної вагітності;
особливості перебігу пологів при переношеній вагітності;
функцію фетоплацентарного комплексу при переношеній вагітності;
методи розродження вагітних при переношеній вагітності;
показання і протипоказання до операції кесаревого розтину;
параметри переношеного новонародженого;
правила догляду за переношеними дітьми.
У результаті проведеного заняття студент повинен уміти:
виділити групу ризику по переношеній вагітності;
поставити діагноз переношеної вагітності;
оцінити стан фетоплацентарного комплексу при переношеній вагітності;
обгрунтувати тактику ведення переношеної вагітності та методу роз родження;
провести профілактику ускладнень в пологах і післяпологовому періоді при переношеній вагітності.
III. Базові знання
Фізіологія вагітності та пологів.
Причина настання пологової діяльності.
Анатомія жіночого таза та пологових шляхів.
126
127
Функція фетоплацентарного комплексу при доношеній вагітності.
Клініка та перебіг пологів.
Методи зовнішнього та внутрішнього дослідження роділлі в динаміці пологів, оцінка стану плода.
Характеристика (морфологічна та функціональна) доношеного плода.
IV. Зміст навчального матеріалу
Переношеною є вагітність, що триває 42 тижні або більше. Приблизно її частота 7—10%.
Пологи при переношуванні називають запізнілими.
У клініці дуже важливо враховувати так звану пролонговану вагітність, обумовлену повільним дозріванням плода, коли у новонародженого відсутні характерні ознаки переношування, та істинне переношування вагітності, обумовлене відсутністю готовності матки при зрілому плоді до його вигнання. Істинне переношування вагітності діагностується на основі анамнестичних даних жінки, динаміки розвитку вагітності, даних УЗД, при наявності у новонароджених характерних ознак перезрілості, змін посліду, навколоплідних вод. Заключний діагноз пролонгованої вагітності установлюється при терміні 41—42 тижні і більше після народження дітей без ознак переношування.
З етіологічних моментів переношування вагітності треба зазначити порушення оваріально-менструальної функції, вік впершенароджуючої (переношування найчастіше зустрічається у немолодих та старих впершенароджую-чих), екстрагенітальна-патологія (артеріальна гіпотонія, вади серця, захворювання печінки та жовчновивідних шляхів, апендектомія в анамнезі, ускладнення перебігу вагітності, з надмірною масою тіла, загроза раннього аборту).
Патогенез переношування вагітності нерозривно пов'язаний зі складними механізмами, що забезпечують розвиток скорочувальної діяльності матки. Важливою ланкою у фізіології розвитку вагітності та початку пологів, а отже, і в відсутності скорочувальної діяльності матки в строці доношеної вагітності є естрогени. Основним джерелом утворення естрогенів є клітини синцитію плаценти. Естрогени виробляються також наднирковими залозами плода. При переношеній вагітності виникає дискоординація балансу естрогенів, причому чим вона більше виражена, тим довше переношується вагітність, підвищується рівень прогестерону і ХІТ.
При переношуванні вагітності зменшується чутливість рецепторного апарату шийки матки, знижена кількість актоміозину в м'язах матки, простагландинів та електролітів, підвищена кількість токоферолу, змінюються біоенергетичні показники. Запізніле біологічне дозрівання нервово-м'язового апарату матки. Так, гліколіз, який переходить на аеробний шлях при фізіологічному розвитку вагітності та пологів, при переношуванні майже не змінюється.
В такому разі переношування вагітності обумовлено порушенням фізіологічного стану багатьох ланок.
Таким чином, переношування відбувається в результаті комбінації материнських, плодових і генетичних факторів.
Необхідно звернути увагу студентів на виділення вагітних групи ризику по переношуванню (це жінки з надмірною масою тіла до вагітності, з ожирінням, з соматичними захворюваннями (артеріальна гіпотонія, вади серця, захворювання печінки та жовчовивідних шляхів, апендектомія в анамнезі, запізнілі пологи в анамнезі, порушення менструального циклу, пізній початок менструації). При веденні такої групи жінок в умовах жіночої консультації (а при необхідності — і денного стаціонару) обов'язковим є дослідження фе-тонлацентарного комплексу, проведення КТГ НТ, визначення біофізичного профілю плода, оцінка кровотоку в системі матка — плацента — плід. При виявленні відхилень від нормального розвитку плода і перших ознаках ФНП вагітним проводиться відповідна терапія. Ефективним є оздоровлення вагітних з групи підвищеного ризику на базі санаторіїв-профілакторіїв (дієтотерапія, загальнозміцнюючі заходи, руховий режим, санація вогнищ хронічної інфекції).
Дата останньої менструації, початок перших рухів плода, здатність чути серцебиття плода стетоскопом приблизно на 20-му тижні вагітності і раннє визначення величини матки — все це є корисними анамнестичними і фізичними даними, які допомагають встановити очікувану дату пологів. Однак найбільш точний метод встановлення гестаційного віку — вимір краніокуприкової довжини плода в першому триместрі. Це уточнить правдивий гестаційний вік (±4,7 днів). Під час другого триместру біпаріетальний діаметр (його визначення) — відносно точне встановлення дати (±10 днів), на що також вказує і вимір стегна (±6,7 днів). У третьому триместрі жодні фізичні параметри або ультразвукові вимірювання не можуть точно встановити очікуваної дати пологів (в межах — ±14—21 днів).
Неточне визначення строку вагітності може бути пов'язане з пізнім зверненням до лікаря, помилковою датою останньої менструації, нечастими овуляціями, УЗД на пізніх строках вагітності.
Також відіграють певну роль недавні вагітності або використання контрацептивів, після чого менструація не відновилась, гострі захворювання, затримка розвитку плода, метаболічні порушення, стреси, вживання алкоголю, наркотиків, куріння.
Частота та вагомість ускладнень під час пологів прямо залежить від строку переношування вагітності. Дослідження показують, що в 43 тижні вагітності частота перинатальної смертності подвоюється і збільшується в 4—6 разів на 44 тижні. Вона також призводить до значної захворюваності плода.
128
129
При
запізнілих пологах дуже збільшується
число випадків передчасного відходження
навколоплідних вод, первинної та
вторинної слабості пологової діяльності,
часто в зв'язку з великими розмірами
плода, непіддатливістю маточного
вічка в основному за рахунок ригідних
тканин шийки матки, ендо-метріозу в
пологах, а також маткових кровотеч в
послідовому та ранньому післяпологовому
періоді.
Більшість ускладнень переношеної вагітності стосується плода. Вторинне ураження плода відбувається у зв'язку з плацентарною недостатністю, обумовлене старінням плаценти (звідси різке зниження її метаболічної і дихальної функції) — основна проблема при переношуванні. Гіпоксія плода часто буває причиною розвитку різної перинатальної патології. Чотири основні проблеми, що ведуть до несприятливого наслідку, включають, олігогідра-мніон, що спостерігається часто у деяких випадках; забруднення меконієм амніотичної рідини, яке буває приблизно в 25% спостережень після 42-х тижнів вагітності і може аспіруватися плодом в матці, макросомія і розлад дозрівання. Синдром порушення дозрівання зустрічається у 20—30% переношених дітей і у 3% доношених. В нормі після 40 тижнів ріст плода незначний, а в 42 тижні ріст практично припиняється.
Клінічні прояви переношуваності у дітей:
Слабкий розвиток підшкірної жирової клітковини;
Суха, зморщена і порепана шкіра, при сильному переношуванні — ма церація шкіри;
Забарвлення меконієм шкіри, оболонок і пуповини;
Довгі нігті;
Наявність сировидної змазки тільки в зоні шиї і пахових складах.