II. Навчально-виховні цілі

Для формування умінь студент повинен знати:

1. анатомічну будову жіночих статевих органів;

2. показання та протипоказання для штучного переривання вагітності;

3. класифікацію абортів;

4. методи знеболювання при виконанні штучного аборту;

5. складові вакуумного апарату;

6. техніку виконання штучного аборту в ранні строки;

7. методи штучного переривання вагітності в пізні строки;

8. ускладнення медичного аборту.

У результаті проведення заняття студент повинен уміти:

1. визначити показання та протипоказання для виконання штучного абор­ ту;

2. визначати строк вагітності;

3. скласти план обстеження та підготовки до операції штучного перери­ вання вагітності в ранні строки;

4. скласти план обстеження та підготовки до операції штучного перери­ вання вагітності в пізні строки;

5. виконати основні етапи штучного переривання вагітності в ранні стро­ ки під керівництвом викладача;

6. знати інструментарій, необхідний для штучного переривання вагітності;

7. знати методи догляду за хворими в післяопераційному періоді.

III. Базові знання

1. Будова внутрішніх статевих органів жінки.

2. Визначення строку вагітності.

3. Загальний та спеціальний анамнез у вагітної.

4. Ознаки вагітності.

5. Методи обстеження вагітних та породіль.

6. Розміри матки в різні строки вагітності.

7. Визначення маси та довжини плода на різних строках вагітності.

8. Механізм дії на міометрій лікарських засобів з групи спазмолітиків, утеротоніків, аналгетиків.

IV. Зміст навчального матеріалу

Абортом (від аЬогїш ^^гинути, зганяти) є будь-яке переривання вагітності протягом перших Я тижнів. Розрізняють нереривання вагітності в ранні (до 16 тижнів) і в пізні строки (16 — до т тижнів). Термін "пізній аборт" рекомендують замінити на "несвоєчасні пологи" (раїіиз іттіпепз), або "пологи незрілим недоношеним плодом", згідно з рекомендаціями ВООЗ.

114

115

Залежно від методів та причин переривання вагітності розрізняють штуч­ний (аЬогшз аггіГісіаііз) та мимовільний (аЬогіиз зропіапеиз) аборти. Повторні мимовільні аборти називають звичним викиднем (аЬогшз ЬаЬііиаііз).

Залежно від ступеня розвитку процесу розрізняють:

1. загрожуючий аборт (аЬоіїиз іттіпепз);

2. аборт, що почався (аЬогшз іпсіріепз);

3. прогресуючий аборт (аЬогїиз рго^гесііепз);

4. неповний аборт (аЬогшз іпсотріешз);

5. повний аборт (аЬогіиз сотріешз).

Розрізняють також аборт, що не відбувся (тіззесі аЬогііоп). Первинна за­гибель плода із затримкою плідного яйця в матці інколи може спостерігатись на тривалий строк. Переривання вагітності поза лікувальним закладом — кримінальний аборт. Медичний штучний аборт виконується тільки у спеціалізованому відділенні при багатопрофільній лікарні або в пологовому будинку.

Показання до медичного аборту можуть бути соціальними або медични­ми. Соціальні показання визначаються самою жінкою, за цими показаннями може бути виконаний тільки ранній медичний аборт (в перші 12 тижнів вагітності).

Медичні показання до штучного переривання вагітності виникають, коли вагітність та пологи загрожують здоров'ю і життю жінки захворюванням ЦНС, які супроводжуються психічними розладами, органічні захворювання серця, судин, печінки, нирок, злоякісні новоутворення, відкриті форми тубер­кульозу легень, тіреотоксичний зоб, ліковані без ефекту токсикози вагітності та ін. За цими показаннями штучне переривання вагітності може бути вико­нане і пізніше 12 тиж. вагітності.

Гострі та хронічні запальні захворювання жіночих статевих шляхів, ерозії шийки матки, гострі інфекційні захворювання (ангіна, грип, пневмонія та ін.), III—IV ступінь чистоти піхви є відносними протипоказаннями до проведення штучного аборту, який доцільно проводити після відповідного курсу лікування.

Переважна більшість медичних абортів виконується під загальним знебо­люванням (в/в короткочасний наркоз). В деяких випадках при штучному аборті за медичними показаннями, особливо в повні строки вагітності, може виникнути необхідність у наркозі із застосуванням міорелаксантів та керова­ного дихання.

Ранній медичний аборт виконують шляхом розширення цервікального каналу з наступним видаленням плідного яйця та слизової оболонки матки. Маємо відмітити, що штучний аборт виконується не під контролем зору, а це створює певні труднощі під час операції та загрозу можливих ускладнень.

Перед операцією виконують вагінальне дослідження для визначення розмірів та положення матки. Потім вагіну розкривають дзеркалами, оброб­ляють спиртом та 5% спиртовим розчином йоду. Передню губу шийки матки захоплюють кульовими щипцями та виводять. Зондуванням визначають розміри порожнини матки та напрямок цервікального каналу, який потім розширюють розширювачами Гегара, як правило, до 11—12-го номеру. Після розширення каналу відокремлюють та вилучають плідне яйце з порожнини матки гострою кюреткою. Вишкрібання слід проводити вкрай обережно, пам'ятаючи про можливу загрозу пошкодження рихлої набряклої матки інст­рументами. Операція вважається закінченою, коли з порожнини матки вида­лені усі частини плідного яйця, матка добре скорочується, кровотеча відсутня.

Медичний аборт можливо виконати за допомогою апаратів для вакуум-екскохлеації. Перші етапи операції при цьому до розширення цервікального каналу такі ж, як при інструментальному способі. Після розширення каналу в порожнину матки до її дна вводять трубку вакуум-аспіратора, потім протягом 5—8 с створюють розрідження до 0 5—0,6 атм.

Цей метод має переваги перед вишкрібанням: потребу меншого розши­рення цервікального каналу; в порожнину матки вводять менше інструментів, що знижує кількість ускладнень; значно знижується крововтрата; тривалість операції скорочується до 2—3 хв; менш травмується м'язовий шар стінки матки; операція вакуум-екскохлеації переноситься жінками значно легше.

Міні-аборт — це видалення плідного яйця вакуум-апаратом при затримці менструації не більше 15—20 днів, проводиться в умовах жіночої консультації.

Після штучного аборту жінка знаходиться у стаціонарі під наглядом ме­дичного персоналу. Необхідно спостерігати за загальним станом, температу­рою тіла, динамікою скорочення матки та виділеннями зі статевих шляхів. За відсутності ускладнень після штучного аборту, жінку виписують зі стаціонару через 24—48 годин. Перед випискою проводять вагінальне дослідження. Жінка має знаходитись під наглядом лікаря жіночої консуль­тації до першої нормальної менструації.

Пізній медичний аборт виконується різними методами залежно від строку вагітності, загального стану здоров'я жінки, акушерського анамнезу.

Консервативний метод переривання вагітності полягає у штучному збуд­женні скорочень матки шляхом призначення медичних препаратів тономо-торної дії (окситоцин, міфіген, простогландини та ін.) на фоні введення ест­рогенних гормонів (фолікулін, естрадіол).

Хірургічні методи:

1. Вагінальний кесаревий розтин застосовують при вагітності 16—20 тиж., якщо за медичними показаннями необхідно терміново перервати

116

117

вагітність (важка форма гестозу, гіпертонічна хвороба, гостра серцево-судинна недостатність і т.п.) при непідготовлених пологових шляхах.

2. Інтраамніальне введення гіпертонічних розчинів.

3. Екстраамніальне введення медичних препаратів.

Граміцидін — антибіотик, має виражений токсичний ефект, викликає гос­тре порушення матково-плацентарного кровотоку, некроз судин децидуальної оболонки — використовується для переривання вагітності у ІІ-му триместрі, при вагітності, яка завмерла. Пологова діяльність викликається в середньому через 7,5 години, аборт відбувається через 17 годин з моменту введення; при введенні гіпертонічного розчину аборт відбувається через 40 годин. Введення проводиться інтраамніально через вагіну, або трансабдомінально — доза: 2 мл 5 % спиртового розчину граміцидину в 40 мл фізіологічного розчину.

Простим Е2 (Дінопростон) застосовується: при внутрішньоутробній за­гибелі плода — в/в інфузія зі швидкістю 0,5 мкг/хв, поступово швидкість мо­же збільшуватись до 4 мкг/хв з інтервалами не менше години; при медичному аборті — в/в інфузія зі швидкістю 2,5 мкг/хв перші 30 хв, поступово швидкість може збільшуватись до 5 мкг/в протягом 4 годин, далі до 10 мкг/хв (концентрація розчину 5 мкт/мл); при екстраамніальному введенні — інсти­ляція в порожнину матки через катетер Фоля розміром до 12—14 О (концен­трація розчину 100 мкг/мл) спочатку мл розчину, потім по 2 мл залежно від реакції матки, з інтервалом не менше 1 год.

Простий Р2а (Цінопрост) застосовується: при перериванні вагітності від 16 до 20 тиж. — інтраамніальне введення (пункція плідного міхура, видалення не менш 2 мл амніотичної рідини, повільне введення 40 мг (8 мл) препарату) — призначають не більше 2 днів; при внутрішньоутробній загибелі плода — в/в введення препарату зі швидкісію 2,5 мкг/хв при концентрації 15 мкг/мл протя­гом 30 хв, поступово швидкість можна підвищувати на 2,5 мкг/хв до 20 мкг/хв. Якщо перші 12—24 години немає ефекту, застосування припиняють.

Необхідно також зупинитися на можливих ускладненнях при проведенні медичних абортів:

• перфорація матки та пошкодження внутрішніх органів;

• кровотечі;

• запальні захворювання;

• плацентарний поліп;

• загострення хронічних запальних процесів внутрішніх статевих ор­ ганів;

• вторинне безпліддя;

• тяжкі ускладнення в пологах (прирощення плаценти) спостерігаються в 4 рази частіше у жінок, які перенесли аборт, у них також частіше спо­ стерігаються розриви матки.