
- •Рекомендовано Цент/уальним методичним кабінетом з вищої
- •2. Обсерваційне відділення (ті самі структурні одиниці, що і в фізіологічному відділенні, з розрахуванням кількості ліжок 25% від фізіологічного).
- •V. План організації заняття
- •V. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позаауд шпорної роботи
- •Пологові шляхи жінки. Плід як об'єкт пологів
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні і базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання і завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для позааудиторноїроботи (навчально-дослідна робота студентів)
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •Рекомендована література
- •1. СтепанківськаГ.К., Михайленко о.Т. Акушерство. — к., 2000. 1. Запорожан в.М., Цегельський м.Р. Акушерство і гінекологія. — к.: Здоров'я, 1996.
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Біомеханізм пологів при передньому та задньому видах потиличного передлежання
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Рекомендована література. Основна
- •Додаткова
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Проведення пологів при багатоплідді
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі вихідного рівня знань
- •Завдання до позааудиторноїроботи
- •Ранні гестози вагітних
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базисні знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VIII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Етіопатогенез пізнього гестозу
- •9) Креатинін від 100 до 300 мкмоль/л.
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •7. Аналіз випадків материнської і перинатальної смертності при гесто- , зах (навички експертної оцінки ведення випадків з обгрунтуванням
- •8. Виготовлення таблиць, слайдів макропрепаратів, малюнків.
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального процесу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення занять
- •Контрольні запитання
- •Мимовільні аборти
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •V. План організації заняття
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •Навчально-виховні цілі
- •II. Базові знання
- •III. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •2. Вагітна, 21 рік, доставлена швидкою допомогою з діагнозом: ні вагітність, 24 тижні. Самовільний викидень. Води відійшли 2 години тому.
- •Завдання для ндрс
- •III. Базові знання
- •Ведення переношеної вагітності
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII» Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Позаматкова вагітність
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Артеріальна гіпотонія у вагітних
- •Гіпертонічна хвороба у вагітних
- •Класифікація гіпертонічної хвороби
- •Хвороби печінки і жовчного міхура, при яких вагітність протипоказана
- •Хвороби органів травлення
- •Очні хвороби та вагітність
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу Етіологія аномалій пологової діяльності
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Завдання для позаауд шпорної роботи
- •Рекомендована література
- •1. Степанківська г.К., Мжайленко о. Т. Акушерство. — к., 2000.
- •Вузький таз
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Форми таза, які зустрічаються часто
- •Форми таза, які зустрічаються рідко
- •V. План організації заняття
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •III. Вихідні знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базисні знання
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи занять
- •Ситуаційні задачі
- •I. Науково-методичне обгунтуванння теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст начального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самостійної роботи
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Клінічні ознаки запальних ускладнень
- •Основні принципи лікування
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі на базові знання
- •Ситуаційні задачі на кінцевий рівень знань
- •III. Вихідні та базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Рекомендована література
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Рекомендована література
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •Геморагічний шок ідвз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •VII. Методичне забезпечення
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Рекомендована література.
- •1. Степанківська г.К., Михайленко о. Т. Акушерство. — к., 2000.
- •2. Акушерство/ Під редакцією Грищенка в.І. — Харків, 2000. Додаткова
- •Кесарів розтин
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст заняття
- •V. План організації заняття
- •Рекомендована література
- •5. Чернуха е.А. Родовой блок. — м: Медицина, 1999. Плодоруйнівні операції
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Краніотомія
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Структура і принципи роботи жіночої консультації. Групи ризику перинатальної патології
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •Обслуговування вагітних жінок
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторноїроботи
- •Планування сім'ї
- •I. Науково-методичне обгрунтування теми
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •IV. Зміст навчального матеріалу
7. Аналіз випадків материнської і перинатальної смертності при гесто- , зах (навички експертної оцінки ведення випадків з обгрунтуванням
власної точки зору).
8. Виготовлення таблиць, слайдів макропрепаратів, малюнків.
Розробка архівного матеріалу з опануванням методів статистичного аналізу.
Підготовка виступів на СНТ.
Рекомендована література
СтепанківськаГ.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К.: Здоров'я, 2000.
Богатирьова Р.В., Венцківський Б.М. та інші. Ведення вагітності та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування, діагностика, лікування і профілактика: Методичні рекомендації. — Київ, 1999. — 42 с.
Венцковский Б.М., Ходак А А. Поздние гестозьі беременньїх // Неотложньїе со- стояния в акушерстве. — К.: Здоров'я, 2000. — 672 с. — С. 155—190.
Кустаров В.Н., Линда В.А. Гестоз: патогенез, симптоматика, лечение. — СПб: Гиппократ, 2000. — 160 с.
Зильбер А.П., Шифман Е.М. Акушерство глазами анестезиолога "зтюдьі крити- ческой медицини", т.З. — Петрозаводск: Издательство ПТУ, 1997. — 397 с.
Резолюція IV науково-практичної конференції Асоціації акушерів-гінекологів України з проблеми "Пізні гестози вагітних". — Ужгород, 2000.
100
101
ФЕТОПЛАЦЕНТАРНА
НЕДОСТАТНІСТЬ (ФПН). ЗАТРИМКА
РОЗВИТКУ ПЛОДА (ЗРП)
I. Науково-методичне обгрунтування теми
Інтенсивний розвиток перинатології і перинатальної медицини в останні два десятиліття має великий вплив на практичне акушерство. Важливим досягненням є вчення про єдину функціональну систему мати — плацента — плід, яке дозволяє по-новому вирішувати проблеми перинатальної захворюваності і смертності, пов'язані з плацентарною недостатністю. Але, незважаючи на інтенсивне використання найновіших методів діагностики і лікування, недостатність функції плаценти залишається основною причиною високого рівня захворюваності і смертності дітей не тільки в перинатальному періоді, але і на етапах наступного розвитку.
II. Навчально-виховні цілі
Для формування умінь студент повинен знати:
причини і патогенез ФПН.
методи діагностики ФПН.
комплексні методи лікування ФПН.
що таке ЗРП?
причини розвитку ЗРП.
форми ЗРП.
методи діагностики ЗРП.
методи розродження при різних стадіях гіпотрофії.
методи профілактики ФПН і ЗРП.
У результаті проведення заняття студент повинен вміти:
оцінити ступінь ФПН.
проводити заходи з лікування ФПН.
визначити ступінь ЗРП плода.
III. Базові знання
Терміни формування плаценти.
Вплив екології, захворювань матері на процес формування плаценти.
Будова і функції плаценти.
Об'єктивні методи обстеження плаценти.
Періоди розвитку плода.
IV. Зміст навчального процесу
Фетоплацентарна недостатність, ФПН-симптомокомплекс, зумовлена порушенням транспортної, трофічної, метаболічної та ендокринної функцій
плаценти внаслідок виникнення в ній структурних змін. Ці зміни можуть бути викликані ускладненнями вагітності (гестози, загроза переривання вагітності, імуноконфліктна вагітність, внутрішньоутробне інфікування) та захворюваннями матері (пієлонефрит, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, анемія). Порушення функції плаценти вкрай негативно позначається на стані плода.
ФПН за перебігом буває гостра і хронічна. Гостра фетоплацентарна недостатність виникає при відшаруванні плаценти — різке порушення кровопостачання призводить до гіпоксії або загибелі плода. Хронічна фетоплацентарна недостатність має тривалий перебіг, супроводжується розладами мікро-циркуляції в плаценті, хронічним кисневим голодуванням плода.
До хронічної плацентарної недостатності (залежно від стану компенсаторно-пристосувальних реакцій) відносяться:
Відносна — при збереженні компенсаторно-пристосувальних реакцій в плаценті;
Абсолютна — найбільш важка форма плацентарної недостатності, що розвивається на тлі порушень дозрівання хоріону при пошкодженнях плаценти інволютивно-дистрофічного, циркуляторного і запального характеру у випадку відсутності компенсаторно-пристосувальних ре акцій хоріону на тканинному рівні.
Діагностика. Основним методом виявлення ФПН є ультрасонографічна плацентометрія, що дає можливість оцінити товщину, площу і структуру плаценти. Товщина плаценти з 20-го тижня вагітності до 36-го тижня приблизно дорівнює терміну вагітності в тижнях: в 20 тижнів — 20 мм, в 28 тижнів — 28 мм, в 36 тижнів — 36 мм, після цього терміну плацента далі не потовщується. Стоншення плаценти (менше 20 мм) або потовщення (більше 50 мм) свідчить про плацентарну недостатність, що настала внаслідок внутрішньоутробного інфікування, імунізації тощо.
При плацентометрії проводять оцінку зрілості плаценти за щільністю структури, виділяючи 4 ступені зрілості (0—III). III ступінь зрілості плаценти характерний для терміну вагітності 38—39 тижнів, якщо його виявляють раніше, це свідчить про передчасне старіння плаценти та фетоплацентарну недостатність.
До сучасних методів обстеження також відноситься доплерометрична оцінка кровотоку. Сутність ефекту Доплера полягає в тому, що залежно від швидкості руху об'єкта відносно джерела хвильового випромінювання змінюється довжина хвилі відбитого випромінювання. Такі прилади використовують для якісної оцінки кровотоку в різних судинах порожнини таза вагітної: маткова артерія, сонна артерія, пупочна артерія, низхідна частина аорти плода, середня мозкова артерія.
Для оцінки серцевої діяльності плода використовують пряму і непряму ЕКГ плода. Непряма використовується в антенатальному періоді після 32 ти-
102
103
жнів
вагітності при наложенні електродів
на передню черевну стігку вагітної.
При цьому реєструється
крива ЕКГ, яка складається тільки з
шлуночкового комплекса.
Пряма ЕКГ записується під час пологів при розкритті шийки матки на З см і більше (електрод накладується на голівку плода). Крива характеризується наявністю передсердного зубця Р, шлуночкового комплекса і зубця Т. розшифровується ЕКГ за загальноприйнятою в кардіології методикою.
При стражданні плода стає ширшим і деформується комплекс ()К5, змінюється його тривалість, знижується вольтаж і спостерігається деформація зубців.
При дослідженні вмісту гормонів плаценти і фетоплацентарного комплексу (естріол, плацентарний лактоген, хоріомаммотропін та ін.) в біологічних рідинах можна діагностувати порушення стану плода при наявності різних ускладнень вагітності або екстрагенітальної патології. Важкість стану плоду корелює з кількістю секретуємих гормонів.
Затримка розвитку плоду (ЗРП) або гіпотрофія плода — патологічний стан, при якому маса новонародженого або біометричні параметри плода не відповідають гестаційному віку.
При підозрі на ЗВУР вагітній проводять комплексне обстеження, що включає:
Визначення висоти стояння дна матки та обводу живота в динаміці (слід враховувати масу тіла вагітної");
Сонографічну біометрію плода;
Оцінку біофізичного профілю плода;
4. Визначення рівня гормонів в організмі матері та навколоплідних водах. Для оцінки біометрії плода визначають біпарієтальний розмір голівки
плода (БПР), діаметр грудей та живота, довжину стегна плода. Гестаційний вік плоду оцінюють за сукупністю ознак.
Гіпотрофія плода буває симетрична, коли у розвитку відстають всі органи плоду і асиметрична (голівка та розмір стегна збільшені відповідно до гес-таційного віку, а діаметр грудей та живота менші).
У новонароджених при симетричній гіпотрофії при народженні мала маса плода, таку дитину важко відрізнити від недоношеної. Симетрична форма зустрічається при тяжких порушеннях внутрішньоутробного розвитку, починаючи з її триместру вагітності. При асиметричній формі ЗРП у новонароджених при нормальній довжині тіла є значний дефіцит маси. Така форма характерна дня плодів, у яких несприятливі умови розвитку розпочались у Ш триместрі вагітності.
Виділяють 3 ступені тяжкості ЗРП:
I ступінь — відставання на 2 тижні;
II ступінь — від 2 до 4 тижнів;
III ступінь — більше 4 тижнів.
Плід відстає у розвитку через наступні причини:
хромосомні аномалії та спадкові порушення обміну речовин;
вроджені вади, зумовлені іншими чинниками;
пренатальні вірусні інфекції;
дія іонізуючого випромінювання та лікарських препаратів;
патологія плаценти;
захворювання матері, інтоксикація, недостатнє харчування. Діагностика. Регулярне спостереження за вагітною дає змогу акушеру вчасно
звернути увагу на недостатнє збільшення розмірів матки. Для уточнення діагнозу використовують УЗД. Сонографічна діагностика ЗРП грунтується на невідповідності фетометричних параметрів плода тим показникам, які повинні бути при даному терміні вагітності. Використовують дані ультразвукової плацентографії — визначають ступінь зрілості плаценти, її розмірів. Ці методи дають можливість на ранніх етапах діагностувати захворювання та розпочати лікування.
Лікування. Терапію необхідно розпочинати з лікування основного захворювання і запобігання впливу несприятливих факторів. Медикаментозна терапія полягає в призначенні препаратів, які покращують матково-плацентарний кровообіг (сигетін), мікроциркуляцію в плаценті та реологічні властивості крові (еуфілін, трентал, курантіл, реополіглюкін), мають антиоксидантні властивості (токоферол). Посиленню матково-плацентарного кровообігу сприяє також гіпербарична оксигенація.
Вибір оптимального методу розродження повинен базуватись на оцінці ступеня важкості і вираженості ФІШ. Хронічна гіпоксія або гіпотрофія плода, які не піддаються медикаментозній терапії, є показаннями до кесарського розтину.
У дітей, що народились, ступінь гіпотрофії визначають за масою та довжиною тіла. Гіпотрофією І ступеня вважають дефіцит маси на 15—20%, від належної для доношеного новонародженого, II ступеня — на 21—30%, III ступеня — на 31% і більше.
У новонароджених з гіпотрофією спостерігається порушення трофіки шкіри (мацерація, сухість, жовтяничне забарвлення), стоншення підшкірної жирової клітковини, лабільність температури, підвищення нервової збудливості, зміна діяльності функціональних систем. Внаслідок виснаження енергетичних запасів та порушення матково-плацентарного кровотоку ще внутрішньоутробно навіть нормальні пологи для таких дітей є великим навантаженням. Тому частота асфіксії серед них дуже висока. Часто буває аспірація навколоплідних вод з наступною пневмонією.
Такі немовлята потребують ретельного догляду та повноцінного вигодовування материнським молоком. При необхідності використовують білкові препарати, комплекс вітамінів, "ненатал", "пептіюніор".
Профілактика фетоплацентарної недостатності при вагітності полягає в виявленні і лікуванні ускладнень вагітності: гестозів, резус-конфлікту, екстрагенітальної патології і переношування.
104
105