V. План організації заняття

Організаційний момент	2 % навчального часу
Мотивація теми	3 % " "
Контроль вихідного рівня знань	20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача	35 % " "
Контроль остаточнопгрівня знань	20 % " "
Оцінка знань студентів	15% " "
Узагальнення викладача, завдання додому	5 % " "

V. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня базових і основних знань.

Б. Основний — знайомство студентів під керівництвом викладача з струк­турою і організацією роботи акушерського стаціонару.

Студенти разом з викладачем роблять обхід акушерського стаціонару, почи­наючи з приймального покою. В кожному відділенні викладач демонструє робо­ту даного підрозділу, звертає увагу на виконання санітарно-епідеміологічних заходів згідно з наказами. В приймальному покої фізіологічного відділення де­монструють прийом породіль, санітарну обробку при вступі, дезинфекційні роз­чини для обробки клейонки, кушетки і т.д. У пологовому відділенні викладач звертає увагу студентів на циклічність роботи пологових залів, їх обробку, пакети для пологів і прийому новонароджених, дотримання правил асептики і антисеп­тики при прийомі пологів, обробку новонароджених, обробку рук акушерки, лікаря та ін. У післяпологовому відділенні демонструє циклічність заповнення післяпологових палат, обробку палат, заходи щодо профілактики маститів та інших видів післяпологової інфекції.

При обході у відділенні новонароджених викладач розповідає про необ­хідність дотримання особливого режиму і ретельного виконання заходів щодо профілактики гнійно-септичної інфекції, демонструє циклічність заповнення палат, сповивання новонародженого, показує палати інтенсивного нагляду за новонародженими з патологією, апаратуру для оживлення і медикаменти для виходжування новонароджених. В останню чергу відвідують обсерваційне відділення, де студенти знайомляться з його структурою, контингентом хво­рих, що підлягають госпіталізації в дане відділення, і особливостями роботи обсерваційного відділення.

В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування конкретних ситуаційних акушерських задач, узагальнення викладача, оцінка роботи кожного студента, зауваження по ходу заняття, завдання додому.

Показники перинатальної смертності визначаються таким чином:

число дітей, народжених мертвими + число дітей, померлих на першому тижні життя

загальне число дітей, народжених живими і мертвими

В складі перинатальної смертності визначають антенатальну (до початку пологів), інтранатальну (під час пологів), постнатальну (після пологів на пер­шому тижні життя).

Неонатальна смертність — смертність дітей в перший місяць життя (28 днів). Показник визначають на 1000 дітей, народжених живими.

Рання неонатальна смертність — смертність дітей на першому тижні життя (0—7 днів або 168 годин після народження). Показник визначають на 1000 живих новонароджених.

Пізня неонатальна смертність — смертність дітей на 2—4 тижні життя. Показник визначають на 1000 живонароджених дітей.

Материнська смертність (смертність вагітних, роділь, породіль). Показ­ник визначають на 100.

число померлих в стаціонарі число пологів у стац. + число надходжень жінок, народивших поза сщц.