2. Обсерваційне відділення (ті самі структурні одиниці, що і в фізіологічному відділенні, з розрахуванням кількості ліжок 25% від фізіологічного).

Підставами для госпіталізації до обсерваційного акушерського відділення є:

1. Гострі респіраторні захворювання (грип, ангіна та ін.), прояви екстра- генітальних запальних захворювань (пневмонія та ін.) в разі відсутності в населеному пункті спеціалізованого акушерського стаціонару;

2. Гарячковий стан (температура тіла вище 37,6°С) при відсутності клінічно виражених інших симптомів;

3. Тривалий безводний період (відходження навколоплідних вод за 12 і більше годин до прийняття в стаціонар);

1. Утробна загибель плоду;

4. Грибкові та інші захворювання волосся та шкіри (дерматит, екзема, псоріаз та ін.);

2. Гнійно-запалювальні ураження шкіри, підшкірно-жирової клітковини;

3. Гострий та підгострий тромбофлебіт;

5. Гострий пієлонефрит, інші інфекційні захворювання сечовидільної системи в стадії загострення;

6. Прояви інфекції пологових шляхів (кольпіт, бартолініт, гостроконечні конділоми, хоріоамніоніт та ін.);

7. Клінічне або лабораторне підтвердження інфекції з високим ризиком утробного інфікування плода (токсоплазмоз, лістеріоз, цитомегалія, краснуха, герпес, сифіліс, гонорея, ВІЛ-інфекція та ін.);

4. Туберкульоз будь-якої локалізації;

5. Діарея;

8. Ранній післяпологовий період (24 години) у випадку пологів поза акушерським стаціонаром;

6. Остеомієліт;

7. Нориці;

9. Відсутність медичної документації (обмінна карта) або неповне об­ стеження вагітної в умовах жіночої консультації.

Переводу в обсерваційне відділення з інших відділень підлягають вагітні, породіллі та роділлі, що мають:

1. Підвищення температури при пологах до 38°С і вище (при триразово- вому вимірюванні через кожну годину);

2. Лихоманку невизначеного генезу (температура тіла до 37,5°С), що три­ вала більше однієї доби;

3. Встановлений діагноз післяпологового запального захворювання (ен­ дометрит, мастит, ранова інфекція та ін.);

4. Прояви екстрагенітальних запальних захворювань, що не потребують переводу в спеціалізований стаціонар (ГРВІ, ангіна, герпес та ін.).

В обсерваційне відділення поступають і знаходяться в ньому такі новона­роджені:

- що народились у цьому відділенні;

- матері яких переведені із фізіологічного післяполового відділення в обсерваційне;

~ що народились поза акушерським стаціонаром;

• переведені із пологового блоку з клінікою вродженої інфекції;

• "відмовні" діти, що підлягають усиновленню або переводу в лікувальні стаціонари та будинки дитини.

При переводі новонародженого в обсерваційне відділення разом з ним переводять і його матір.

Породіллі, що страждають на інфекційні захворювання в стадії гострих клінічних проявів (дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, менінгкокова інфекція, ВШ-інфекція та ін.), підлягають госпіталізації до інфекційної лікарні, де повинні бути передбачені пологовий зал та операційна, а також боксовані палати для роділь та новонароджених. Допомога при пологах, а також курація хворих в післяпологовому періоді забезпечується виїзною бри­гадою акушерів та неонатологів.

Оснащення та організація роботи обсерваційного відділення повинні відповідати основним принципам фізіологічного відділення. Палати для вагітних і роділь та породіль в обсерваційному відділенні по можливості по­винні бути профільовані за нозологічними формами захворювань. Неприпус­тиме розміщення вагітних і роділь в одній палаті.

Послід направляють на морфологічні дослідження у тих випадках, коли на­роджується дитина з аномаліями розвитку, з ознаками утробної інфекції, а також у випадку мертвонародження, при хронічних або гострих запальних захворюван­нях породіллі, а також при безводному проміжку більше як 12 годин.

Епідеміологічний нагляд — це система постійних комплексних спостере­жень за динамікою епідемічного процесу внутрішньолікарняних інфекцій (носій-ство, захворюваність, летальність та ін.), факторами, які впливають на їх поши­рення; аналіз і узагальнення одержуваної інформації з метою розробки рекомен­дацій і проведення профілактичних та протиепідеміологічних заходів.

У рамках нагляду здійснюється:

1. Оперативне спостереження за захворюваннями внутрішньолікарня- ними інфекціями (Додаток до наказу Міністерства охорони здоров'я України №4 від 1998 р.)

2. Спостереження за циркульованими в акушерському стаціонарі лікар­ няними штамами мікроорганізмів на підставі даних етіологічної структури внутрішньолікарняних захворювань, результатів дослідження на носійство медичного персоналу, визначення поширеності умовно-патогенних мікро­ організмів у повітрі і на об'єктах навколишнього середовища.

Для визначення етіології внутрішньолікарняних інфекцій необхідне мікро­біологічне дослідження патологічного матеріалу (виділення з верхніх дихальних шляхів медпрацівників та пацієнтів, фекалії вагітних жінок та новонароджених

групи ризику, вагінальний вміст вагітних жінок та породіль груп ризику, навко­лоплідні води, шлунковий вміст новонароджених груп ризику, кров, ліквор, гній, молоко) від хворого з підозрою на внугрішньолікарняне захворювання.

Бактеріологічне дослідження медичного персоналу акушерського стаціо­нару на наявність золотистого стафілококу проводиться 2 рази на рік при проведенні періодичних медичних обстежень і за показаннями.

Досліджується матеріал з передніх відділів слизової оболонки носу. Бак­теріологічне дослідження проводиться лабораторіями СЕС. Результати дослідження передаються до пологового будинку, де їх записують в санітарну книжку медичного працівника.

1. В акушерських стаціонарах проводиться обов'язкове обстеження на реакцію Васермана всіх вагітних, роділь, породіль, не дообстежених в жіночих консультаціях.

Вся інформація використовується для проведення оперативного аналізу, який проводиться епідеміологом СЕС.

Передвісники епідеміологічного неблагополуччя в пологовому будинку.

1. Поява серед новонароджених дітей із захворюваннями однієї клінічної нозоформи.

2. Реєстрація захворювання з тяжким клінічним перебігом (сепсис, абсцес тощо).

3. Збільшення числа захворювань серед новонароджених в перші 5 днів після народження.

4. Випадки гнійно-запальних та інших інфекційних захворювань серед роділь і медичного персоналу.

5. Збільшення виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів на предме­ тах навколишнього середовища в пологовому залі, дитячих палатах, операційних на 15 %.

6. Перевищення допустимих рівнів бактеріального обсіювання повітря в приміщеннях акушерського стаціонару.

1. Аварійні ситуації.

2. Перевантаження пологових будинків на ЗО %.