Вступ

Електротехнічна промисловість є однією з ведучих галузей машинобудування, які повинні розвиватися випереджаючими темпами, визнаючи тим самим прискорену автоматизацію і підвищення ефективності праці.

Низьковольтне приладобудування - одна із підгалузей електротехніки, не є постачальником кінцевої продукції. Апарати низької напруги йдуть в комплекті розподільні пункти, пристрої в т.д., які поставляються для укомплектування устаткування, новобудов, реконструкції або розширення діючих підприємств у всіх галузях народного господарства України.

В галузі апаратобудування необхідно добиватися подальшого розширення виробництва апаратів, при цьому сама продукція повинна стати найбільш надійною, економною, конкурентоздатною, яка б відповідала вимогам світового рівня.

Вирішуючи задачі створення і впровадження нових перспективних виробів, упор робиться на прогресивні технічні рішення. Будуть удосконалюватися існуючи технології на базі механізації та автоматизації виробничих процесів, від надходження сировини до відвантаження продукції.

Однією з умов рішення поставлених задач є максимальне впровадження потоково-механізованого виробництва. Потокові методи повинні зайняти місце у всіх цехах серійного і масового виробництва. При цьому треба прагнути до організації різних потокових ліній, охоплюючи усі етапи виробництва.

У цьому дипломному проекті розглянуті питання технології та організації складання автоматичних вимикачів ВА 59-29 на базі механізованої потокової лінії, що дозволить підвищити продуктивність праці, рівень технології складання, зменшить трудомісткість виготовлення виробу.

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИН

1. Призначення, галузь застосування. Опис конструкції вимикача

Вимикач призначений для проведення струму у нормальному режимі і відключення струму при короткому замиканні і перевантаженні у електричних освітлювальних ланцюгах з номінальною напругою до 380 В змінного струму частотою 50 і 60 Гц, а також для нечастих (до 30 на добу) оперативних вмикань і вимикань цих ланцюгів ручним способом.

Вимикачі повинні виготовлятися з ручним приводом, неструмообмеженим, однополюсним, стаціонарного виконання, у оболонці з тепловими і електромагнітними розчеплювачами струму. Робоче положення вимикача в просторі на вертикальній плоскості повинно бути:

• Вертикальне - написом «І» вгору,

• Горизонтальне - «І» праворуч-ліворуч

Допускається відхилення до 10 в будь-яку сторону.

Номінальний режим роботи вимикача повинен бути тривалий.

Вимикач (див. аркуш графічної частини проекту) складається із основних вузлів: основи, кришки механізму вільного розщеплення, контактної системи розчіплювачів максимального струму - електромагнітного і теплового, дугогасильного пристрою.

Контактна система складається з рухомих і нерухомих контактів і забезпечує одинарний розрив ланцюга.

Дугогасильний пристрій являє собою камеру з деіонною решіткою із стальних дугогасильних пластин.

Вимикач має вказівник комутаційного положення. Як вказівник, є рукоятка керування. Комутаційне положення вимикача показано знаками:

«0» - відключення положення;

«I» - включення положення

Операції відключення і включення вимикачів здійснюються переміщенням рукоятки відповідно у положення «0» і у положення «І».

Відключення вимикача під дією розчіплювачів відбувається незалежно від того, утримується чи на рукоятка у включеному положенні.

Механізм вільного розчіплювання забезпечує миттєве замикання і розмикання контактної системи при автоматичному і ручному управлінні.

Після автоматичного спрацювання здійснюється уведення переміщенням рукоятки у положення «0» ,а далі переміщенням у положення «І» вимикач вимикається.

Електромагнітний максимальний розчіплював струму забезпечує захист від струмів короткого замикання і являє собою електромагніт з поворотним якорем.

Тепловий максимальний розчіплювач струму забезпечує захист струмів перенавантаження і являє собою термобіметалічну пластину з нагріванням безпосереднього або комбінованого нагріву.

Габаритні розміри вимикача 40x17,5x76 мм. Маса - 0,09 кг.

1.2 Огляд існуючих форм організації складання виробів

Під формою організації складання апаратів розуміють організаційно - технічний принцип побудови виробничого процесу.

Основними формами складання виробів є стаціонарна і нерухома.

Стаціонарне складання характеризується тим, що увесь процес владання виробів та його складальних одиниць виконується на одному складальному посту. Усі деталі, складальні одиниці і комплектуючі вироби поступають на цей пост.

Стаціонарне складання може виконуватися за методом концентрації робіт, тобто без розчленування складальних робіт, або за методом диференціації. Стаціонарне складання виконується на стендах, верстатах, робочих місцях. Стаціонарне складання за методом концентрації виконується одним робочим або бригадою.

Стаціонарне складання за методом часткової диференціації передбачає розподіл процесу на вузлове і загальне складання виробу.

Складання кожної одиниці і загальне складання виконується одночасно багатьма складальниками.

В результаті такої організації тривалість такого процесу значно скорочується.

Розподіл процесу складання приводить до скорочення тривалості робочого циклу, що забезпечує краще використання площ і виробничих фондів.

Стаціонарне складання може виконуватися також в умовах широкої диференціації. При такому складанні завершення виготовлення виробу відбувається через рівний проміжок часу. Операції виконують з додержуванням такту випуску. Таке виробництво в більшості випадків є потоковим.

Потокове складання на нерухомих стендах застосовується при виготовленні машин великої маси або великих розмірів. Стаціонарне потокове складання вимагає хорошої організації виробництва, своєчасного достачання деталями і комплектуючими виробами.

Рухоме складання характеризується послідовним переміщенням, збиранням мого виробу від одного робочого місця до другого. Це переміщення може бути вільним і примусовим.

Складання з вільним переміщенням об'єкту, що збирається, полягає в тому, що робочий, закінчивши свою операцію, за допомогою механізованих засобів або вручну переміщує збираєму складальну одиницю на наступне місце.

Складання з примусовим переміщенням об'єкту, що збирається, полягає в тому, що об'єкт складання пересувається за допомогою конвеєра або візка, замкнутих веденим ланцюгом.

Складання може виконуватися як на конвеєрі, так і біля нього. В цьому випадку виріб, що збирається, знімається з рухомого конвеєра для виконання складальної операції, а після її виконання знову ставиться на конвеєр і переміщується до наступного робочого місця.

Вільне переміщення виконується звичайно у дрібносерійному виробництві, а примусове - у крупносерійному і масовому.

Організація рухомого складання можлива тільки на основі розчленування процесу складальних робіт на елементи. Перевага розчленування складального процесу полягає в тому, що вимагається менше площі для складання, скорочується цикл складання, зменшується число виробів, що одночасно збираються, а в результаті цього знижуються середні залишки оборотних фондів у незавершеному виробництві.

Таким чином, рухоме складання є важливим заходом, направленим на підвищення ефективності виробництва. Рухоме розчленоване складання створює умови для широкої механізації усіх складально-монтажних операцій на всіх робочих місцях.