2.3 Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного психологічного дослідження. Психологічний висновок.

Для дослідження було обрано двох респондентів: студентку, 18 років (Т.) та студента 17 років (П.). Дослідження було проведено в умовах, близьких до звичного існування досліджуваних – навчальна аудиторія де знаходилися досліджувані Т. та П. коли виконували завдання психологічних методик. З респондентами було проведено психологічне дослідження особливостей розвитку їх пізнавальної сфери, а саме: діагностика абсолютного порогу слухових відчуттів, пізнавального контролю при сприйманні, об’єму короткочасної пам’яті, вибірковості уваги, аналітичності мислення, продуктивності уяви а також локусу суб’єктивного контролю. Респонденти до дослідження спочатку ставилися з обережністю (побоюючись, що в них знайдуть відхилення від норми). Потім виявили зацікавленість і наприкінці дослідження були спокійні і не хвилювалися.

Для діагностики уяви досліджуваних використовувалася методика Роршаха, за допомогою якої можна визначити рівень такої її якості, як продуктивність. Продуктивність уяви – це властивість створювати абсолютно нові образи або за допомогою раніше побаченого методом комбінування елементів, іх гіперболізації тощо. Ця якість є необхідною для людей творчих, оскільки вона є основою такої людської риси як креативність. Результати дослідження представлені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8. – результати дослідження продуктивності уяви по методу

Роршаха

Дослід	ження продуктивності уя	ви
Респондент	Кількість балів	Рівень
Т.	11,4	високий
П.	5,1	середній

Висновок: у респондента Т. високий рівень продуктивності уяви; для цієї людини просто уявляти та комбінувати різноманітні предмети, процеси та події. Для респондента П. те ж саме завдання буде дещо складнішим, але цілком підсильним – рівень його продуктивності уяви знаходиться в межах норми.

Важливою закономірністю уваги є її вибірковість, яка виявляється в тому, що людина, зосереджуючись на одному, не помічає іншого. Це пояснюється більш вираженою гальмівною дією вагомих для особистості предметів і переживань щодо менш значущих, які в цей час на неї діють.

Результати дослідження продуктивності уяви по методиці Роршаха представлені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. – результати методики дослідження вибірковості уваги

Дослідження вибірковості уваг		и
Респондент	Кількість слів	Рівень
Т.	25	високий
П.	25	низький

Висновок: вибірковість уваги — це вміння зосередити свою увагу на тих об’єктах чи предметах, які є важливими на даний момент, вміння виділити їх при наявності певних перешкод. У досліджуваної Т. рівень вибірковості уваги знаходиться на високому рівні, її психічна діяльність досить активна, що є позитивним явищем. У респондента П. рівень вибірковості уваги низький; на виконання цього завдання, для того, щоби знайти ту ж саму кількість слів йому знадобилося значно більше часу. Вибірковість уваги піддається тренуванню. Можна запропонувати вправи, подібні даному тесту, для її поліпшення.

Пізнавальний контроль - це така властивість сприймання, яка визначає явище накладання двох або більше подразників, в результаті чого в одних місцях спостерігається підсилення його (інтерференційний максимум), а в інших місцях послаблення (інтерференційний мінімум). Пізнавальний контроль при сприйманні визначає, наскільки свідома, набута установка, щодо сприймання інформації переважає над інформацією, яку безпосередньо отримують аналізатори людини.

Результати дослідження пізнавального контролю при сприйманні зображено в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 – Результати дослідження пізнавального контролю при сприйманні

Дослідження пізнавального контролю при сприйманні
Респондент	Інтерференція	Рівень
Т.	2 (гнучкість)	норма
П.	1 (гнучкість)	норма

Висновок: Показник інтерференції, тобто впливу, відображає незалежність мовної функції і зорового сприйняття. Рівень показників респондентів в нормі, отже досліджувані не мають відхилень в такій психічній функції як пізнавальна і можуть жити щасливим життям від усвідомлення цього факту.

Людське вухо не здатне сприймати надто високих звуків, як їх, наприклад, чують собаки, дельфіни та кажани. Не кожне подразнення викликає відчуття. Щоб відчуття виникло, подразник повинен мати певну величину. Дуже слабка дія подразника не викличе відчуття, а дуже сильна може викликати біль і навіть призвести до руйнування певних органів чуття (наприклад, дуже слабкий звук людина не почує, а дуже сильний звук може призвести до втрати слуху). Для характеристики залежності між інтенсивністю відчуття та силою подразника у психології існує поняття поріг відчуття, або поріг чутливості.

Верхній абсолютний поріг чутливості — це найбільша сила подразника, за якої ще існує відчуття даного виду, адекватне діючому подразнику. Подальше збільшення сили подразника викликатиме відчуття іншого виду (наприклад, больові).

Результати дослідження абсолютного порогу слухових відчуттів зображено в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 – дослідження абсолютного порогу слухових відчуттів

Дослідження абсолютного порогу слухових відчуттів
Респондент	Абсолютний поріг слухового аналізатора		Рівень
	лівого	правого
Т.	625,5 см	617,5 см		високий
П.	512,5 см	462,5 см		норма

Висновок: у респондентів не виявлено вад слухового аналізатора. У досліджуваної Т. низький поріг слухового аналізатора, отже, висока чутливість. Чутливість слухового аналізатора П. в межах норми, а це значить, що досліджувані мають хороший слух, можуть якісно розрізнювати звуки і жити щасливим життям, насолоджуючись творами улюблених музикантів.

Короткочасна пам’ять - це вид пам’яті, який характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням. У випадку короткочасної пам’яті частіше за все суб’єкт не використовує спеціальних мнемічних прийомів, хоча вона вимагає певних вольових зусиль. Виявом короткочасної пам’яті є випадок, коли людину просять запам’ятати ряд слів за малий проміжок часу і відразу відтворити їх.

Існують індивідуальні відмінності в обсязі короткочасної пам’яті. Обсяг короткочасної пам’яті характеризує здатність механічно, тобто без використання спеціальних прийомів, запам’ятовувати інформацію. Завдяки короткочасній пам’яті не відбувається перевантаження довготривалої пам’яті.

Довготривала пам’ять полягає у набуванні, закріпленні та відтворенні знань, умінь та навичок, розрахованих на довготривале їх збереження і наступне використання в діяльності. Результати досліджень об’єму короткочасної пам’яті подано в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 – результати досліджень об’єму короткочасної пам’яті

Дослідження об’єму короткочасної пам’яті по методиці Джекобсона
Респондент	Коефіцієнт пам’яті	Рівень
Т.	5, 75	низький
П.	5, 5	низький

Висновок: у досліджуваних виявлено низький рівень короткочасної пам’яті. У них можуть виникати складнощі при виконанні діяльності, що вимагає активного використання оперативної мозкової пам’яті. Пам’ять рекомендовано розвивати за допомогою спеціальних методик, що мають на меті покращення рівню цього показника. Методики для покращення пам’яті прописано в пункті 2.5.

Аналітичне мислення - це вид мислення, який розгорнутий у часі, має чітко виражені етапи, достатньою мірою усвідомлені суб'єктом і полягає в здатності знаходити причинно наслідкові зв’язки між подіями та явищами. Результати дослідження аналітичного мислення респондентів подано в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 – результати дослідження аналітичного мислення

Дослідження аналітичності мислення
Респондент	Аналітичність	Рівень
Т.	10	середній
П.	14	дуже високий

Висновок: у досліджуваних не виявлено недоліків аналітичності мислення. У П. дуже високий рівень аналітичності мислення. Це свідчить про швидкість перебігу мислительних процесів, їх точність. Така людина без особливих складнощів може виявляти причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами. У Т. рівень аналітичності мислення в межах норми.

Таблиця 2.14 – результати дослідження локусу суб’єктивного контролю

Дослідження суб’єктивного контролю
Респондент	Локус контролю	Рівень
Т.	18, екстернальний	середній
П.	27, інтернальний	середній

Висновок: Локус контролю – це характеристика вольової сфери людини, яка відображає його схильність приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам або власним здібностям і зусиллям. Досліджувана Т. схильна приписувати причинність подій зовнішнім обставинам та силам, а П. схильний брати відповідальність за події на свої власні сили. Обидва показники мають середній рівень вираженості.

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ПСИХОЛОГІЧНИХ КОРЕКЦІЙНО-

РОЗВИВАЛЬНИХ ВПРАВ ЩОДО ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ