Розділ 2 проведення психологічного дослідження в рамках практики

2.1 Опис методів та методик

В рамках навчальної практики було проведено психологічне дослідження пізнавальних процесів людини. А саме: відчуття, сприймання, мислення, пам’ять, увага, уява та воля.

Для дослідження було використано такі методики:

1)Методика діагностики абсолютного порогу слухових відчуттів.

2. Дослідження пізнавального контролю при сприйманні.

3. Методика Джекобсона «Дослідження об’єму короткочасної пам’яті».

4. Дослідження вибірковості уваги.

5. Дослідження аналітичності мислення.

6. Дослідження продуктивності уяви.

7. Дослідження суб’єктивного контролю.

1)Методика дослідження для виявлення абсолютного порогу слухових відчуттів. Мета дослідження: виявлення індивідуального порогу чутливості звуку секундоміра.

Матеріал та устаткування: механічний секундомір, сантиметр (рулетка), бланк для запису показників

Інструкція: В першій частині роботи експериментатор стає з одної сторони випробуваного, який у максимальній тиші сидить на стільці, експериментатор розташовує секундомір на рівні слухового аналізатору і поступово віддаляє його від нього. Як тільки випробуваний припиняє чути звук секундоміра експериментатор зупиняється і вимірює сантиметром відстань від секундоміра до вуха. Результат заноситься в бланк.

У другій частині експериментатор відходить на завідомо велику відстань від людини і починає поступово наближати секундомір в направленні до вуха випробуваного. Як тільки випробуваний чує звук секундоміра, експериментатор зупиняється і вимірює відстань від місця зупинки до слухового аналізатора випробуваного.

Обидві процедури проводяться для лівого і правого вуха по 6 разів.

Обробка та аналіз результатів:

Після проведення обох процедур експерименту підраховується середнє арифметичне значення окремо для серії наближення (Е1) та серії віддалення (Е2) для кожного із аналізаторів.

Величина абсолютного порогу (Е) розраховується за формулою:

Е=Е1+Е2/2

В результаті обробки отримуються дані про абсолютний поріг слухових відчутті для правого та лівого вуха.

В нормі, даний показник сягає від 2,5 до 6 метрів. Якщо показник нижчий, людина має вади слуху. Якщо вищий – людина володіє високою чутливістю.

2) Дослідження пізнавального контролю при сприйнятті. Мета дослідження: визначити властивості пізнавального контролю при його впливі на процес зорового сприйняття.

Матеріал та устаткування: три таблиці, кожна розміром в стандартний аркуш паперу. На першій таблиці чітко написані слова, що позначають назви чотирьох основних кольорів: червоний, синій, зелений, жовтий. На другій таблиці намальовані різнокольорові зірочки тих же основних кольорів. На третій – написані назви кольорів, але чорнило, якими ці назви написані, не відповідають назві кольору. Слово «червоний» написано жовтими чорнилом, слово «синій» - зеленими і т.п. В обладнання входить секундомір.

Процедура дослідження. Дослідження складається з трьох випробувань, перед кожним з яких випробуваному дається відповідна інструкція.

Випробування №1. Перед початком випробування випробуваному дають таку інструкцію: «Як можна швидше прочитайте слова на таблиці, яка Вам буде предʼявлена. Час читання слів контролюється за секундоміром.

Якщо все зрозуміло і немає питань, приготуйтеся читати слова. Почали!» Після команди «Почали!» експериментатор предʼявляє першу таблицю і фіксує час читання слів випробуваним.

Випробування №2. Друге випробування проводять безпосередньо після закінчення першого.

Інструкція випробуваному до другого досвіду: «Вам буде предʼявлена таблиця з зображенням зірочок. Якнайшвидше назвіть колір цих зірочок. Приготуйтеся. Почали!»

Час відповіді випробуваного експериментатор фіксує так само, як і в першому випробуванні.

Випробування №3. Третє випробування проводять відразу після другого випробування. Інструкція випробуваному до третього випробування. «Вам буде предʼявлена таблиця з написаними на ній словами-назвами. Якнайшвидше назвіть колір чорнила, якими написані ці слова. Якщо все зрозуміло, приготуйтеся. Почали!»

Слідом за інструкцією випробуваному показують третю таблицю і фіксують час, за який він встигає назвати колір чорнила, якими написані ці слова.

Обробка результатів. Результатами даного дослідження є показники часу виконання випробуваним завдань кожного досвіду: T1, T2 і Т3.

Для визначення впливу пізнавального контролю на зорове сприйняття потрібно вирахувати величину показника інтерференції за формулою:

П = Т3 - T2, де Т3 і T2 – показники часу виконання завдань відповідних дослідів.

Аналіз результатів. Пізнавальний контроль при зоровому сприйнятті становить головну умову для виконання завдань спостереження. Його функціонування робить сприйняття довільним і наближає перцептивні процеси до розумових.

Пізнавальний контроль, котрий прагне до актуалізації в даному дослідженні, необхідний для подолання інтерференції зорового сприйняття першого випробування, в якому випробовуваний читав слова, і другого випробування, в якому він називав колір зірочок. Чим більше різниця часу виконання випробуваним третього і другого дослідів (П), тим більше інтерференція. Отже, тим більше виражена вузькість та ригідність пізнавального контролю при сприйнятті. Якщо навпаки, чим ближче показник «П» до нуля, тим гнучкіший вплив пізнавального контролю.

Величина показника пізнавального контролю залежить від часу виконання дослідів. Якщо випробуваний не був в стані готовності по команді «Почали!» виконувати завдання другого випробування по інструкції, то показник «П» може бути близьким до нуля, в разі такої готовності і в третьому досвіді. Нарешті, якщо П виявляється зі знаком мінус, тобто час третьої серії (Т3) менше часу виконання другого досліду (T2), це означає, що випробуваний не дотримувався вказівок експериментатора називати колір зірочок «якомога швидше». У цьому випадку дослідження потрібно повторити.

Додатковим способом, що дозволяє встановити причину «відхилення» показника в мінусову сторону, може стати порівняння часу виконання випробуваним першого і другого дослідів.

Показник інтерференції, тобто впливу, відображає незалежність мовної функції і зорового сприйняття. При виявленні ригідності потрібно досліджувати властивості мислення і розробити комплекс розвиваючих вправ, що дозволяють змінити когнітивний стиль особистості.

3) Дослідження об’єму короткочасної памʼяті за методикою Джекобсона. Мета дослідження: визначити об’єм короткочасного запам’ятовування за методикою Джекобсона.

Матеріал й устаткування: бланк із чотирма наборами рядів чисел, аркуш для запису, ручка й секундомір.

Процедура дослідження:

Дослідження можна проводити як з одним випробуваним так із групою з 8 - 16 осіб. Воно складається з чотирьох аналогічних серій. У кожній серії експериментатор зачитує випробуваному один з наборів наступних цифрових рядів (табл.2.1)

Таблиця 2.1 — Стимульний матеріал до методики дослідження об’єму короткочасної памʼяті (Джекобсона).

Перший набір 5241 96023 254061 7842389 34682538 598374623 6723845207	Другий набір 7106 89934 856086 5201570 82744525 715843413 1524836897
Третій набір 1372 64805 725318 0759438 52186355 132697843 3844528716	Четвертий набір 7106 89934 856086 5201570 82744525 715843413 1524836897

Елементи ряду предʼявляються з інтервалом 1с. Після прочитання кожного ряду через 2-3 с по команді «Пишіть!» випробовувані на аркуші для записів відтворюють елементи ряду в тому ж порядку, в якому вони предʼявлялися експериментатором. У кожній серії незалежно від результату читаються всі сім рядів. Інструкція у всіх серіях випробування однакова.

Інтервал між серіями не менше 6-7 хв.

Інструкція: «Я назву Вам кілька цифр. Слухайте уважно й запам’ятовуйте їх. По закінченні читання по моїй команді «Пишіть!», запишіть те, що запам’ятали, у тому ж порядку, у якому читалися цифри.

Увага! Починаємо!»

Обробка результатів

У процесі обробки результатів дослідження необхідно встановити:

• ряди, відтворені повністю і в тій же послідовності, з якою вони предʼявлялися експериментатором. Для зручності їх позначають знаком «+»;

• найбільшу довжину ряду, який випробовуваний у всіх серіях відтворив правильно;

• кількість правильно відтворених рядів, більших ніж той, який відтворений випробовуваним у всіх серіях;

• коефіцієнт обсягу пам’яті, який обчислюють за формулою:

Пк=А+В/n

Пк – позначення об’єму короткочасної пам’яті,

А – найбільша довжина ряду, що досліджуваний у всіх дослідах відтворив правильно;

В – кількість правильно відтворених рядів, більших ніж А; n – кількість серій, у цьому випадку – 4.

Аналізуючи результати дослідження, важливо звернути увагу на крайні варіанти одержуваних рівнів запамʼятовування. Запамʼятовування, що дорівнює 10, як правило, є наслідком використання випробуваним логічних засобів або спеціальних прийомів мнемотехніки. У рідкісних випадках таке запамʼятовування являє собою феномен.

Якщо отримано дуже низький рівень запамʼятовування, то дослідження памʼяті випробуваного потрібно повторити через кілька днів. У нормі обсяг памʼяті 3-4 викликається неприйняттям інструкції.

Низький і середній рівень короткочасного запамʼятовування може бути підвищений завдяки систематичному тренуванні памʼяті за спеціальними програмами мнемотехніки.