- •Навчально- методичні рекомендації до практичних занять з курсу «Методика логопедичної роботи з дітьми з вадами інтелекту»
- •Херсон – 2017
- •Пояснювальна записка
- •Зміст навчальної дисципліни
- •Тематика лабораторних занять
- •Практичне заняття № 1
- •Особливості становлення фонетико-фонематичної сторони мовлення у дітей з нормою розумового розвитку, із затримкою розумового розвитку та розумовою відсталістю
- •Практичне заняття № 2
- •Практичне заняття № 3
- •Практичне заняття № 4
- •Лексична сторона мовлення в онтогенезі
- •Граматична сторона мовлення в онтогенезі
- •Зв’язне мовлення в онтогенезі
- •Практичне заняття № 5
- •Онтогенез формування лексико-граматичної сторони мовлення дітей з різним рівнем інтелектуального розвитку
- •Практичне заняття № 6
- •Практичне заняття № 7
- •Практичне заняття № 8
- •Практичне заняття № 9
- •Контрольні питання з дисципліни
- •Рекомендована література
Навчально- методичні рекомендації до практичних занять з курсу «Методика логопедичної роботи з дітьми з вадами інтелекту»
Для студентів 5 курсу
спеціальності 016. Спеціальна освіта
денної форми навчання
Херсон – 2017
ЗМІСТ
Y
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 3
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 5
ТЕМАТИКА ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ 6
Практичне заняття № 1 7
Практичне заняття № 2 8
Практичне заняття № 3 10
Практичне заняття № 4 12
Практичне заняття № 5 14
Практичне заняття № 6 16
Практичне заняття № 7 17
Практичне заняття № 8 19
Практичне заняття № 9 20
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ 22
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 25
Пояснювальна записка
Програма курсу передбачена для студентів 5 курсу спеціальності «Методика логопедичної роботи з дітьми з вадами інтелекту».
Метою навчальної дисципліни є надати студентам знання про: теоретико-методологічні та психолінгвістичні основи логопсихології; особливості пізнавальної діяльності дітей з різними вадами мовлення та мовленнєвої діяльності.
Основними завданнями вивчення дисципліни є:
- надати знання про вплив порушення мовлення на загальний розвиток дитини;
- ознайомити зі змістом та напрямками логопедичної допомоги дітям з тяжкими вадами мовлення;
- сформувати вміння аналізувати структуру дефекту;
- проводити психодіагностичну і психокорекційну роботу з дітьми логопатами, що мають інтелектуальні порушення .
Метою самостійної роботи є вивчення студентами спеціальної літератури, підготовка рефератів, апробування отриманих знань у власній корекційно-педагогічної діяльності.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
- сутність, природу, види, функції і значення такого компоненту психіки як мовлення;
- психолінгвістичну структуру мовленнєвої діяльності та механізми її формування як у нормі, так і у розумово відсталих дітей;
- особливості мовлення дитини на різних стадіях онтогенезу;
- критерії педагогічного, психологічного, лінгвістичного і клінічного характеру при визначені порушень мовлення у дітей різного віку.
- сучасні класифікації мовленнєвих порушень;
- сучасні психолого-педагогічні методи діагностики мовленнєвих особливостей та порушень мовленнєвого розвитку у дітей з вадами інтелекту;
- вимоги до мовленнєвої культури особистості.
Студент повинен вміти:
- визначати і розуміти значення мовлення як компоненту психіки;
- орієнтуватись в особливостях формування фонетичної і лексичної сторін мовлення, а також граматичної будови мовлення;
- визначати особливості різних видів і форм мовлення;
- виділяти і диференціювати характерні вияви мовленнєвих порушень;
- визначати місце конкретного мовленнєвого порушення в клініко-педагогічній і психолого- педагогічній класифікації;
Студент повинен володіти навичками:
- розмежування нормально розвиненого і порушеного мовлення;
- здійснювати діагностичне обстеження мовлення дітей різного вікової групи і з різними мовленнєвими вадами розвитку;
- аналізувати симптоматику порушень усного і писемного мовлення з використанням основних етапів послідовної корекційно-педагогічної роботи;
- визначати найбільш ефективні шляхи корекції розвитку мови, мовлення, мовленнєвої діяльності, адекватно відбирати шляхи організації педагогічного процесу навчання мови та розвитку мовлення розумово відсталих дітей; орієнтуватись у теоретичних підходах до вивчення мовлення і мовленнєвої діяльності, уміти розрізняти наукові школи і наукові підходи.
