2.3. Логістичні функції теп

Забезпечення організації спільної роботи вантажовласників і перевізників є функцією ТЕП, тому ефективність роботи експедиторів в умовах ринкових відносин (за відсутності централізованого управління) повністю визначає ефективність транспортної системи. Однак, крім посередницької функції підприємства, що займаються експедиційним обслуговуванням, виконують ряд інших завдань – від складування й формування вантажних одиниць до перевезення, що обумовлює доцільність комплексного розгляду функцій експедиторів з позицій теорії логістики.

Міжнародна федерація експедиторських асоціацій FIATA визначає експедиторські й логістичні послуги, не розділяючи їх, як будь-якого виду послуги, що відносяться до перевезення, консолідації, зберігання, обробки, упакування, вивезення, завезення товарів, а також допоміжні й консультативні послуги, включаючи послуги, що стосуються митних і податкових справ, декларування товарів, про­ведення платіжних операцій з товарами й збору документів, що їх стосуються.

Функції сучасних ТЕП мають розглядатися у логістичному аспекті [169, 175, 160, 88].

Виділяється дві форми посередництва в транспортних операціях: експедирування (об’єкт робіт – вантаж) і агентування (об’єкт робіт – транспортний засіб) [160]. Але необхідно відзначити, що на автомобільному транспорті сучасні ТЕП не спеціалізуються на конкретному об’єкті, а виконують посередницькі операції й під час пошуку транспортного засобу для доставки партії вантажу, і під час пошуку вантажів для забезпечення завантаження для транспортного засобу. У якості функцій експедитора в логістичному ланцюзі виділяється моніторинг ринку транспортних послуг, узгодження економічних інтересів вантажовласників і перевізників, а також узгодження технології доставки вантажу (узгодження пари «вантаж – транспортний засіб») [160].

Логістичною функцією є укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей ЛС [72]. Реалізація експедиторами логістичної функції оцінюється під час розгляду ТЕП у якості підсистеми в складі системи більш високого порядку – логістичної системи. У такому випадку виділяються наступні основні логістичні функції [72]:

1) формування господарських зв’язків з поставок товарів або надання послуг, їх розвиток, коректування й раціоналізація;

2) визначення обсягів і напрямків матеріальних потоків, прогнозні оцінки потреби в перевезеннях;

3) визначення послідовності просування товарів через місця складування;

4) розвиток, розміщення й організація складського господарства;

5) управління запасами;

6) здійснення перевезення й усіх необхідних операцій на шляху проходження вантажів до пунктів призначення;

7) виконання операцій, що безпосередньо передують і завершують перевезення товарів;

8) управління складськими операціями.

При цьому в якості логістичних функцій експедитора виділяються 1, 3 і 6 функції. Однак, у зв’язку з підвищенням рівня універсальності послуг транспортних підприємств на сьогодні комплекс послуг експедиторів на автомобільному транспорті містить й управління складськими операціями, і виконання заключно-підготовчих операцій (упакування, маркування, навантажувально-розвантажу­вальні роботи й ін.). Функції 4, 5 і 8 відносно до ТЕП можна об’єд­нати, оскільки експедитор, що займається організацією складського господарства, очевидно, виконує й функції управління запасами й складськими операціями.

В якості логістичних виділяють також такі функції як логістичне адміністрування, прийом, обробку й оформлення замовлення, планування виробництва, закупівлю продукції, поставку товару, складування й зберігання, збут продукції, доставку замовлень [122]. Очевидно, що закупівля продукції й планування виробництва є функціями підприємств-виробників, інші логістичні функції на автомобільному транспорті можуть реалізовуватися експедиторами.

Можливість виконання окремих функцій конкретним експедитором залежить від наявної виробничої бази ТЕП. Доцільно визначити три укрупнені складові виробничої бази експедиторів на автомобільному транспорті: організаційна база, парк рухомого складу й складське господарство. Крім цих елементів додатково може бути виділений парк спеціалізованої техніки для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Однак зазвичай на автомобільному транспорті навантажувально-розвантажувальні роботи виконуються засобами та за рахунок вантажовласників, а функцією ТЕП є організація й узгодження робіт даного типу. Доцільність придбання й використання спеціальної техніки експедиторами вимагає окремого техніко-економічного обґрунтування.

Організаційна складова виробничої бази ТЕП містить засоби прийому й передачі даних (з обов’язковою наявністю телефонного підключення й підключення до мережі Internet) і оргтехніку (персональні комп’ютери, принтери, копіювальні й факсимільні апарати й т.п.).

За структурою виробничої бази можна виділити наступні типи ТЕП на автомобільному транспорті:

– Е¹ – ТЕП з базовою виробничою структурою (тільки організаційна база);

– Е^2.1 – ТЕП із власним рухомим складом;

– Е^2.2 – ТЕП із власним складським господарством;

– Е³ – ТЕП з рухомим складом і власним складським господарством.

Розглядаючи експедитора як елемент ЛС, необхідно виділити два типи потоків, що циркулюють у системі, – матеріальний і інформаційний. Інформаційним потоком є сукупність циркулюючих у ЛС повідомлень, необхідних для керування логістичними операціями. Під матеріальним потоком розуміють вантажі, деталі й товарно-матеріальні цінності, розглянуті в процесі застосування до них різних логістичних операцій і віднесені до часового інтервалу [122]. Доставка матеріальних цінностей необхідної якості кінцевому споживачеві в потрібній кількості, у потрібний час із мінімальними витратами є основною метою логістичної системи. Для реалізації основної мети забезпечується просування матеріального потоку таким чином, щоб задовольнити вимоги споживача. Просування матеріального потоку реалізується в результаті взаємодії учасників логістичного процесу (елементів логістичної системи) – відправників вантажу (ВВ), вантажоодержувачів (ВО), перевізників (П) і експедиторів (Е). Взаємодія елементів здійснюється за рахунок циркуляції інформаційних потоків.

ТЕП з базовою структурою Е¹ не має виробничих ресурсів для безпосередньої участі в процесі переміщення матеріальних цінностей, однак, забезпечуючи процес циркуляції інформаційних потоків, є необхідним елементом системи (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Фрагмент логістичного ланцюга за участі експедитора з базовою виробничою структурою

Як видно зі схеми фрагмента логістичного ланцюга на рис. 2.1, експедитор замикає основні інформаційні потоки. До експедиторів типу Е¹ відноситься більшість українських ТЕП, що зазвичай спеціалізуються на виконанні посередницької функції – узгодженні пари «перевізник – вантажовласник».

Для експедитора із власним рухомим складом характерна особиста участь у просуванні матеріалопотоку (реалізація функцій перевізника) з виконанням організаційних операцій, забезпечуваних циркулюючими в системі інформаційними потоками (рис. 2.2). До вітчизняних ТЕП типу Е^2.1 можна віднести такі підприємства як ВАТ «АТП-16363», ЗАТ «Делькар», ТЕП «Транс-Лиль», ТОВ «Інші мережі» і ін.

Рис. 2.2. Фрагмент логістичного ланцюга за участі експедитора типу Е^2.1

Експедитор із власним складським господарством виконує функції консолідації матеріалопотоку, зберігання вантажів, підгрупування за напрямками і асортиментами, а також організації доставки вантажів від відправників вантажу й вантажоодержувачам (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Фрагмент логістичного ланцюга за участі експедитора типу Е^2.2

Експедиторами типу Е^2.2 є в основному великі підприємства, що мають фінансові ресурси для придбання комерційної нерухомості й будівництва складських приміщень: ВІП «Ост-Вест Експрес», ТОВ «Агро-Союз-Термінал», ТОВ «Бк-Транс», ТОВ «А.М.А. Фрейт Україна» тощо.

Експедитор типу Е³ (рис. 2.4) крім організаційних і складських функцій виконує доставку вантажів власним рухомим складом. Такий варіант просування матеріального потоку є найбільш доцільним в організаційному контексті, оскільки управління основними логістичними операціями здійснюється централізовано. Крім того, за участі ТЕП типу Е³ і правильній організації процесу збору й обробки інформації про параметри логістичної системи підвищується ефективність використання методів оптимізації просування матеріалопотоку. Експедиторами типу Е³ зазвичай є групи компаній: холдинг «Cargo Partner», група компаній «Asstra», група транспортно-логістичних компаній «Евросиб» і ін.

Рис. 2.4. Фрагмент логістичного ланцюга за участі експедитора типу Е³

Необхідно відзначити, що у випадку участі в просуванні матеріального потоку ТЕП типу Е^2.2 і Е³ відсутні прямі зв’язки між відправником вантажу й вантажоодержувачем, і всі інформаційні потоки замикаються на експедиторові. Для цих випадків експедитор є одержувачем (під час руху матеріалопотоку від ГО) і відправником (під час руху матеріалопотоку до ГП).

Забезпечуючи виконання логістичної функції з організації процесу просування матеріалопотоку, експедитори зазвичай користуються послугами віртуальних логістичних центрів (della.ua, amid.kiev.ua, ati.com.ua, sit-trans.com, evrogruz.info, avtotransinfo.ua і ін.), які надають в он-лайн режимі бази даних з інформацією про заявки на ТЕО.

Відповідно до наведеної класифікації ТЕП у табл. 2.2 виділені логістичні функції, виконувані експедиторами відповідних типів. Виконання заключно-підготовчих операцій експедиторами типу Е^2.1 можливо в контексті організаціями й виконання навантажувально-розвантажувальних робіт засобами ТЕП (за наявності в експедитора спеціалізованої техніки).

Таблиця 2.2