15.2. Транспортна документація на різних видах транспорту

Розглянемо основні види документів на різних видах транспор-ту [175].

Основним документом на морському транспорті є коносамент, проте підставою для його складання є вантажний ордер і штурманська розписка.

Вантажний ордер є письмовою пропозицією перевізнику укласти договір перевезення і на заміну одержати від нього письмовий доказ його висновку у формі коносамента або накладної. Вантажний ордер має містити такі дані:

– найменування відправника;

– найменування порту вивантаження;

– найменування одержувача;

– найменування і відомості про вантаж і його зовнішній стан;

– інформація про розмір фрахту, що підлягає оплаті вантажоодержувачем.

Штурманська розписка є акцептом ордера, тобто ордером, підписаним капітаном на підтвердження фактичного прийому вантажу на борт конкретного судна. Штурманська розписка не є товаророзпорядчим документом, і, якщо на ній немає зауважень адміністрації судна за кількістю і станом зануреного вантажу, вона обмінюється вантажовідправником на коносамент або накладну.

Основним документом під час лінійного судноплавства є лінійний коносамент, який видається перевізником, що приймає вантаж до перевезення, вантажовідправнику і містить дані, представлені вантажовідправником.

Коносамент одночасно є: договором перевезення між вантажовідправником і морським перевізником; розпискою перевізника в прийнятті вантажу на борт судна (в день фактичного вантаження вантажу на коносаменті ставиться штемпель з написом «Фактично навантажено на борт (дата)»); свідоцтвом права власності на вантаж, яке в деяких випадках може купувати і продаватися, тобто товаророзпорядчим документом.

Зміст коносамента визначений Гамбурзькою конференцією 1978 р., але його форма може розрізнятися у різних перевізників і на різних лініях.

На лицьовій стороні коносамента вказують такі дані:

– найменування перевізника і його місцезнаходження;

– найменування вантажовідправника;

– вид коносамента;

– найменування вантажоодержувача;

– адреса організації, яка може одержати наказ від покупця про отримання вантажу і подальше розпорядження їм;

– назва судна;

– пункт відправлення;

– пункт призначення;

– відомості про вантаж (одержані з штурманської розписки);

– зовнішній стан вантажу;

– місце оплати фрахту;

– місце виписування коносамента, дата виписування, кількість оригіналів коносамента, підпис перевізника або особи, діючого від його імені;

– вказівка (у відповідних випадках), що вантаж має або може перевозитися на палубі.

На зворотному боці коносамента вказують єдині умови для всіх вантажовласників.

Коли перевізник приймає вантаж в своє розпорядження, він на вимогу вантажовідправника зобов’язаний видати йому коносамент.

Коносамент може оформляти вантажовідправник (експедитор) на бланку перевізника або перевізник на основі інструкцій відправника. Партії вантажу, оформленій за коносаментом, привласнюється індивідуальний буквено-цифровий індекс.

Юридичну силу має тільки оригінал коносамента, який виписується у трьох екземплярах: перший залишається у вантажовідправника, другий передається вантажоодержувачу, а третій залишається у перевізника. Копії коносамента використовують тільки в технологічних операціях. Наприклад, копія коносамента може виписуватися капітанові судна для перевірки навантаженого і розвантаженого товару, агентам судна, транспортно-експедиторській організації і іншим причетним до транспортування вантажу суб’єктам.

Залежно від того, як приймається вантаж (на борт судна або на склад), виписується бортовий коносамент або складський (доковий) коносамент. У ряді випадків після навантажування товару на борт складський коносамент замінюють бортовим. У бортовому коносаменті додатково має бути вказане певне судно, на борту якого знаходиться вантаж, і дата навантажування цього вантажу.

Залежно від визначення в коносаменті особи, що володіє правом отримати вантаж, розрізняють:

1) іменний коносамент – містить найменування конкретної особи, яка має право отримати вантаж; не є цінним папером, його можна розглядати як інструкції вантажовідправника перевізникові з доставки вантажу;

2) ордерний коносамент – припускає, що вантажовласник (вантажовідправник або вантажоодержувач) може передати свої права на вантаж третій особі, індосувавши коносамент, тобто зробивши на обороті передавальний напис і поставивши свій підпис і печатку. Напис «То оrder» в графі «Одержувач» перетворює оригінали коносамента на цінні папери. Коносамент, виписаний за «наказом певної особи», повинен бути індосований цією особою до моменту передачі вантажу утримувачеві коносамента. Подальша передача власності на вантаж за коносаментом має супроводжуватися відповідними передаточними написами. Жоден вантаж, наступний за ордерним коносаментом, не може бути доставлений без пред’явлення оригіналу коносамента, належним чином індосованого;

3) пред’явницький коносамент – є документом, за яким товар передається будь-якій особі – утримувачеві коносамента.

У випадку, якщо експедитор об’єднує декілька партій однорідного вантажу в один і той же порт призначення для досягнення економії з оплати перевезень, використовується пайовий коносамент. Такий коносамент виписується морським перевізником на певну частину вантажу і передається експедиторові, який вказує себе як одержувача вантажу. При цьому експедитор видає клієнтові документ з вказівкою відповідної кількості товару, що належить йому, – відвантажувальний сертифікат (домашній коносамент), який не є товаророзпорядчим документом.

Якщо перевезення здійснюється на декількох судах або видах транспорту, може використовуватися крізний коносамент. Спочатку цей документ використовувався у випадках, коли перевезення вантажу здійснювалося на декількох судах. На сьогодні під час використання крізного коносамента можливе транспортування вантажу «від дверей до дверей» з участю в декількох видів транспорту. При цьому необхідна угода між вантажовласником і перевізником про використання крізного коносамента як договір перевезення.

Як розписка в прийомі вантажу на борт (до перевезення) коносамент може бути «чистим» або «брудним».

Коносамент називається «чистим», якщо в нім не містяться додаткові обмовки і відмітки, що вантаж або упакування завантажені на борт в пошкодженому стані.

У разі виписки «брудного» коносамента (вантаж або упакування пошкоджені) всі ризики бере на себе вантажовідправник, оскільки, як правило, отримання повної суми за проданий товар відбувається тільки після пред’явлення банку «чистих» коносаментів.

Також розглянемо деякі особливості використання транспортної документації на внутрішньому водному транспорті.

Документація, яка використовується на внутрішньому водному транспорті, багато в чому аналогічна документам, які використовують під час морських перевезень. Основною відмінністю є характер організації перевезень внутрішніми водними шляхами, які достатньою мірою обмежені в порівнянні з океанськими перевезеннями і вимагають введення певного впорядкування перевізного процесу, що, у свою чергу, відображається і на документації, яка використовується.

Перевізними документами на внутрішньому водному транспорті є накладна, а під час буксирування – коносамент або договір на буксирування. Накладна і коносамент складаються за єдиним зразком.

Накладна складається вантажовідправником на основі вантажного ордера і свідчить про наявність договору перевезення. Оригінал накладної слідує з вантажем всим шляхом проходження і в пункті призначення передається вантажоодержувачеві разом з вантажем. Вантажовідправникові в пункті відправлення видається копія нак­ладної і оригінал коносамента.

Договір на буксирування складається перевізником на підставі заявки, підписаної вантажовідправником, і є підтвердженням про приймання перевізником до буксирування вказаного в цьому документі вантажу. Заявка на перевезення вантажів має містити бажаний термін подачі судів; вид і кількість вантажу; найменування і адреса відправника і одержувача, адреса агента відправника.

Вантажний ордер вручається перевізникові не пізніше ніж за 24 години до початку навантажування вантажу на судно. Крім того, вантажовідправник повинен мати всі необхідні документи відповідно до портових, митних, санітарних і інших правил. Відповідальність за надану невірну інформацію несе вантажовідправник.

Основними документами, що оформлюються під час міжнародних вантажних авіаперевезень, є авіавантажна накладна і вантажний маніфест.

Авіавантажна накладна – це документ, що засвідчує укладення договору між відправником і перевізником на перевезення вантажів, ухвалення товарів до перевезення і містить умови перевезення. Накладна є основним договірним і фінансовим документом і не є ані товаророзпорядчим, ані передавальним документом.

Вантажовідправник (експедитор) повинен заповнити англійською мовою авіавантажну накладну і вручити її перевізнику одночасно з вантажем, який передається йому для перевезення. Вантажовідправник несе всю відповідальність за повноту і правильність вказаних відомостей.

В авіавантажній накладній вказують такі дані:

– найменування вантажу;

– найменування аеропортів відправлення і прибуття;

– оголошена цінність вантажу;

– сума платежу за перевезення;

– прикладені до накладної документи;

– дата складання накладної тощо.

Авіавантажна накладна складається в 12 екземплярах ідентичних бланків різного кольору (три перші – оригінали), призначення яких вказується в табл. 15.1.

Вантажний маніфест оформлюється для кожної авіавантажної накладної і використовується для вказівки відомостей про вантаж, що перевозиться, на даному рейсі. Зміст інформації, що вноситься у вантажний маніфест, у різних авіакомпаній різний, проте в ньому обов’язково мають бути вказані такі відомості:

– найменування перевізника і його національна приналежність;

– регістровий номер літака;

– номер і дата рейса;

– пункт відправлення і пункт призначення;

– номер авіавантажної накладної;

– кількість місць, маса і найменування вантажу.

Таблиця 15.1