Контрольні запитання

?

1 . Дайте визначення поняттю технологія ТЕД?

2. За якими критеріями вибирається технологія перевезень?

3. Які загальні вимоги до упаковки?

4. Як класифікується тара?

5. Які стратегії формування партій відправлення?

6. Які нормативи технологічного процесу?

7. Які особливості формування графіка доставлення вантажів?

Розділ 11

ОПЕРАЦІЇ ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ СКЛАДСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

11.1. Складське господарство

Сучасний склад – це складне технічне спорудження (будівлі, споруди та пристрої), яке складається з численних взаємозалежних елементів, має певну структуру і виконує ряд функцій з перетворення матеріальних потоків, а також приймання, розміщення, накопичення, збереження, переробки та розподілу вантажів між споживачами.

Крім операцій складування вантажів на складі виконуються ще й внутрішньоскладські транспортні, навантажувальні, розвантажувальні, сортувальні, комплектувальні та проміжні перевантажувальні операції, а також деякі технологічні операції. Тому склади варто розглядати не лише як устрої для зберігання вантажу, а як транспортно-складські комплекси, в яких процеси переміщення вантажів відіграють важливу роль. Робота цих комплексів носить динамічний, стохастичний характер через нерівномірність перевезень вантажів [117].

Склади існують і широко поширені в усіх галузях економіки, в промисловості, на транспорті, в оптовій і роздрібній торгівлі, будівництві, сільському господарстві тощо. Це пояснюється тим, що в сучасних умовах склади виконують ряд істотних функцій:

– прийом вантажу, оцінювання його кількості та якості;

– перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту і з метою виконання замовлень клієнтів;

– складування і зберігання продукції з метою вирівнювання тимчасового, кількісного і асортиментного розривів між наявністю і потребою в матеріалах у процесах виробництва, реалізації та споживання [138], що дає можливість здійснювати безперервне виробництво і виробництво на базі створених товарних запасів, а також у зв’язку з сезонним споживанням деяких видів продукції;

– консолідація і розукрупнення вантажів – склад може здійснювати функцію об’єднання (консолідації) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу, що сприяє зменшенню транспортних витрат. У той же час на склад можуть надходити вантажі від виробників, призначені декільком замовникам, які потім розподіляються на дрібніші партії згідно із замовленнями і доставляються кожному споживачеві;

– надання послуг. Очевидним аспектом цієї функції є надання клієнтам різних послуг, які забезпечують фірмі високий рівень обслуговування споживачів (експедицію вантажу, пакування та формування транспортних пакетів, оформлення документів тощо);

– забезпечення логістичного сервісу в системі ділового обслуговування, який складається з: підвищення ритмічності та синхронності виробництва і роботи транспорту; збереження якості продукції, матеріалів, сировини; підвищення ритмічності й організованості виробництва й роботи транспорту; поліпшення використання територій підприємств; зниження простоїв транспортних засобів і транспортних витрат; вивільнення працівників від непродуктивних вантажно-розвантажувальних і складських робіт для використання їх в основному виробництві [73].

Об’єктивна необхідність в спеціально обладнаних місцях для зберігання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного джерела сировини і закінчуючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється досить велика номенклатура складів, основні класифікаційні ознаки яких наведено на рис. 11.1.

Склади можуть також бути класифіковані за видами власності, за технічною оснащеністю, за наявністю зовнішніх під’їзних шляхів, за видами складських будов і споруд, за технічною конструкцією тощо. При цьому можливе різноманіття параметрів, технологічних і об’ємно-планувальних рішень, конструкцій обладнання та характеристик різноманітної номенклатури вантажів, що переробляються на складах, що відносить склади до складних систем. У той же час склад сам по собі є лише елементом системи більш високого рівня – логістичного ланцюга, яка і формує основні та технічні вимоги до складської системи, встановлює цілі та критерії її оптимального функціонування, диктує умови переробки вантажу.

Виконання технологічних операцій диференційовано для складів з різним функціональним призначенням. Так, склади поділяються на 3 групи:

І група – склади крупних виробників, дистриб’юторських цент­рів, оптових торговельних підприємств, логістичні центри;

ІІ група – склади крупних торговельних та виробничих компаній, регіональні відділи логістичних операторів;

ІІІ група – склади невеликих торговельних компаній, склади не­модернізованих виробництв.

Рис. 11.1. Класифікація складів

Основне призначення складу – концентрація запасів, їх збереження і забезпечення безперебійного і ритмічного постачання замовлень споживачів.

Тому склад має розглядатися не ізольовано, а як інтегрована складова частина логістичного ланцюга. Тільки такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності [121].

У макрологістичній системі, де метою сукупності підприємств, пов’язаних між собою договірними відносинами, є доставка готової продукції виробника до кінцевого споживача, існують склади постачальників, виробників, покупців, логістичних посередників, перевізників, споживачів (рис. 11.2).

Отже, під час просування матеріального потоку існують склади виробничих та торгових підприємств, а також склади споживачів та склади у вигляді розподільчих центрів для консолідації чи розконсолідації товарів.

Рис. 11.2. Схема розміщення складів в макрологістичній системі: 1 – склад постачальника; 2 – склад виробника; 3 – склад споживача; 4 – склади посередників (оптових, дрібнооптових, роздрібних); 5 – склади транспортних організацій; 6 – склад-підприємство

Створення сучасного складського господарства – це достатньо складний комплексний процес (рис. 11.3), що потребує системного підходу, приваблення кваліфікованих спеціалістів та врахування багатьох факторів, які впливають на:

– планування території;

– визначення параметрів території та складу;

– будівництво об’єкту;

– підбір обладнання та програмного забезпечення;

– розробку та впровадження технології;

– забезпечення життєдіяльності об’єкту.

Метою створення складів є не збереження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів матеріальних потоків з найдинамічніших у статичні і навпаки для найбільш ефективного використання. Крім того, в системи зберігання та переробки матеріалопотоки входять з одними параметрами, а виходять з іншими. Під параметрами розуміють напруженість, потужність, ритмічність, структуру матеріальних потоків, а також розміри і склад транспортних партій, вантажів, тип і спосіб пакування, кількість найменувань вантажів в транспортних партіях, час прибуття і відправлення транспортних партій тощо.

Рис. 11.3 Організація складського господарства

Якщо параметри матеріальних потоків на деяких ділянках транспортних мереж не потребують змін, то відпадає необхідність створення складів або трансформаційних центрів (які містять кілька складських комплексів). По суті, не тільки трансформаційні центри, а й окремі склади утворюють своєрідні системи зберігання та переробки різного ступеня складності. Нерозуміння їх ролі і значення в управлінні потоковими процесами призводить до неефективної організації транспортних мереж, до недоліків у загальній системі виробництва, розподілу, фізичного переміщення і споживання продукції [121].

Таким чином, складське господарство є комплексом складів, допоміжних споруд і обслуговуючих підрозділів із відповідним персоналом працівників, що здійснюють приймання матеріальних ресурсів, їх розміщення, зберігання, облік, перевірку стану, підготовку до виробничого споживання і відпустку.

Складське господарство – це окремий об’єкт, що містить нас­тупні елементи:

– територію, призначену для розміщення матеріальних ресурсів під час їх перебування в запасах;

– споруди для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей (будівлі, резервуари тощо);

– споруди допоміжного характеру (рампи, під’їзди, під’їзні шляхи тощо);

– комплекс спеціальних пристроїв і устаткування для зберігання, переміщення, штабелювання та укладання матеріалів, напівфабрикатів або готової продукції (стелажі, підйомно-транспортне обладнання тощо); вагове і вимірювальне обладнання;

– підсистеми інформації та управління, необхідні для обліку, контролю, координації та здійснення матеріалооберту (товарообігу), а також для перевірки наявності ресурсів (продукції) та їх збереження;

– системи комунікацій (електро-, газо- та водопостачання, зв’язок, каналізація);

– системи огородження території та зон (огорожа, ворота та ін.).

Робота будь-якого складу навіть із найоптимальнішою організацією складського процесу усередині складського приміщення буде малоефективна, якщо відсутня належна організація приймання, випуску й руху транспортних засобів на території складу, а також нераціонально сплановане розміщення об’єктів на ній.

Однією з найважливіших тенденцій сучасних систем зберігання і переробки є концентрація та поглиблення спеціалізації, що водночас сприятиме гармонізації складського господарства через інтеграцію його з основним виробництвом та транспортом.