Характеристики способів транспортування

Способи транспортування	Характеристики способів транспортування
Унімодальні перевезення	Здійснюється одним видом транспорту одним або декількома перевізниками. Якщо в перевезенні бере участь тільки один перевізник, то він видає власний документ перевезення, наприклад, коносамент, транспортну накладну тощо. Якщо перевізників декілька, то один з них може надавати наскрізний документ на все перевезення від пункту до пункту чи тільки на ту його частину, яка здійснюється його власним транспортом
Інтермодальні перевезення	Здійснюється декількома видами транспорту. При цьому один із перевізників організовує все перевезення від пункту відправлення до пункту призначення через усі проміжні пункти. Документи на перевезення видаються залежно від розподілу відповідальності за перевезення
Мультимодальні перевезення	Здійснюються різними видами транспорту, які належать одній юридичній особі, або вона ними управляє. Оператор, який організовує перевезення, бере на себе відповідальність за усе перевезення. Саме він видає документ мультимодальної поставки
Сегментовані перевезення	Перевізник, який організовує перевезення, бере на себе відповідальність тільки за його частину роботи. Він може виписати документ на інтермодальне чи комбіноване перевезення
Комбіновані перевезення	Здійснюються більше ніж двома видами транспорту. Реалізуються шляхом перевезення вантажу в одному контейнері чи транспортному засобі послідовно різними видами транспорту. Використовується наскрізний документ

Виключно одним видом транспорту здійснюються унімодальні перевезення. Вони, як правило, використовуються тоді, коли задані початковий та кінцевий пункти транспортування логістичного ланцюга без проміжних операцій складування та вантажопереробки. Критеріями вибору виду транспорту для такого перевезення є: вид вантажу, обсяг відправлення, час доставки до споживача, витрати на перевезення.

Потрібно відзначити, що окремо виділяють змішані перевезення, які здійснюються тільки двома видами транспорту.

Прикладом таких перевезень є обслуговування автотранспортними фірмами залізничних станцій чи морських портів [167].

Процес перевезення вантажу має циклічний характер. Це означає, що за винятком трубопровідного транспорту, діяльність якого здійснюється безупинно, переміщення вантажу відбувається повторюваними виробничими перевізними циклами, що ідуть один за одним. Ритм цих циклів визначається їхньою частотою, що, у свою чергу, залежить від середньої тривалості одного циклу.

Цикл перевізного процесу характеризується високим ступенем динамізму, безупинною зміною стану процесу і зміною складу елементів. Цикли окремих процесів перевезення вантажів коливаються в часі. Однак вони завжди мають початок і кінець. Кожен повторюваний цикл перевезення вантажу складається з багатьох окремих етапів, що знаходяться в тісному взаємозв’язку та однаково направлених, тому що їхня кінцева мета – досягти просторової зміни положення вантажів. Комплекс цих циклів, що складаються в цикл перевезення, створює перевізний процес.

Початковий елемент циклу перевезення вантажів – подання порожнього рухомого складу до місця навантаження. Необхідність в поданні, як в самостійному елементі зникає, якщо новий цикл починається з навантаження, котре відбувається на тому ж самому місці, де проводилося розвантаження у попередньому циклі перевезень. Заключним елементом перевезення є повне розвантаження кузова автомобіля, після чого починається наступний цикл, або автомобіль повертається до місця стоянки. Проміжні заїзди для часткового довантаження або розвантаження не переривають циклу перевезення – кожний новий цикл починається тільки з подання порожнього рухомого складу.

Сукупність елементів одного або декількох циклів перевезення з моменту подання автомобіля до пункту навантаження та розвантаження, до чергового повернення в нього, утворює обіг автомобіля.

Найважливішим елементом розробки технології перевезень вантажів є вибір транспортно-технологічної схеми. Ефективність вибору транспортно-технологічної схеми оцінюється системою показників з котрих найбільш важливими є тривалість і своєчасність доставки вантажів; кількість втрат і якісні зміни продукції в процесі транспортування; продуктивність транспортних і навантажувально-розванта­жувальних засобів; питома витрата палива і собівартість перевезень.

Транспортно-технологічна схема – це раціональна схема організації роботи учасників доставки вантажу, яка забезпечує єдиний ритм та безперервність транспортного процесу від відправника до одержувача.

Наприклад, транспортно-технологічна схема доставки вантажу ТЕП від вантажовідправника до вантажоодержувача, яка представлена на рис. 10.3, показує, яку велику кількість технологічних операцій необхідно виконувати експедитору для якісного виконання замовлення.

Особливо цінні контейнероздатні вантажі (одяг, взуття, побутова техніка і т.д.) перевозять між країнами Європи і містами західної України в прямому автомобільному сполученні (автопоїздами або в контейнерах). Основними перевагами цієї схеми є:

– можливість здійснювати регулярну доставку;

– можливість доставки дрібними партіями з великою частотою відправок;

– здійснення доставки з мінімальним транзитним часом;

– здійснення доставки із суворим виконанням термінів, вказаних в договорі.

Перевезення на великі відстані і менш дорогих масових вантажів виконуються залізницею – в прямому сполученні або між залізничними терміналами з доставкою вантажу АТЗ від (до) складів організації.

Схема мультимодальної доставки з участю морського транспорту також вибирається з урахуванням транспортних особливостей вантажу і дальності перевезення. Товари, які можуть бути під час перевантаження пошкодженні (папір, стекло), із відстанню наземного перевезення до 1500 км доцільно доставляти в порт відправлення в контейнерах безпосередньо з складу організації. Крізна ставка перевізної платні за даним варіантом дещо вища, ніж під час використовування конвенціональної схеми, але це компенсується за рахунок зменшення збитків від незбереження вантажу і скорочення транзитного часу доставки.

Р ис. 10.3. Транспортно-технологічна схема доставки вантажу:

^{– Операції на ТЕП; – Операції у вантажовідправника; – Операції у вантажоодержувача}

Звичайно доставка контейнерів з складу організації в порт виконується залізницею, але із відстанню перевезення до 600 км і сприятливому співвідношенні ставок перевізної платні краще використовувати автомобільний транспорт.

Під час великої відстані перевезень різниця ставок залізничного тарифу для перевезення в контейнерах і вагонах збільшується, і чисто контейнерна доставка стає неконкурентоздатною.

Основні переваги контейнерного варіанту морського перевезення, забезпечені наявністю великого числа контейнерних океанських і фідерних ліній, є такі:

– можливість відправки вантажу з великою частотою і мінімальним транзитним часом без тривалих затримок в порту відвантаження і ризику оплати зберігання;

– підвищення збереження вантажу.

Недоліком контейнерної схеми доставки вантажу є висока вартість перевезення.

Вибір виду технології перевезення проводиться на основі системи критеріїв. До основних критеріїв під час вибору способу перевезення відносяться:

– мінімальні витрати на транспортування;

– заданий час транзиту (доставки вантажу);

– максимальна надійність і безпека;

– мінімальні витрати (збиток), пов’язані із запасами в дорозі;

– потужність і доступність виду транспорту;

– продуктова диференціація.

Витрати на транспортування містять як безпосередньо транспорт­ні тарифи на перевезення певного вантажу (виконання певного транс­портної роботи), так і витрати, пов’язані з транспортно-експе­дицій­ни­ми операціями, навантажуванням, розвантаженням, затарюван­ням, перевантаженням, сортуванням і тому подібне, тобто логістичними операціями фізичного розподілу, супроводжуючими транс­порту­вання вантажів. Як правило, транспортні витрати (разом з часом доставки) є основним критерієм вибору виду технології перевезення.

Час доставки вантажу (транзитний час), так само як і витрати, є пріоритетним показником під час альтернативного вибору. У деяких сучасних логістичних концепціях час грає ключову роль. Крім того, доставка вантажу в точно призначений термін свідчить (за інших рівних умов) про надійність вибраної схеми перевезення (перевізника і інших логістичних посередників). Скорочення часу доставки часто дає фірмі конкурентні переваги на ринку збуту транспортних послуг, забезпечуючи можливість впровадження стратегії продуктової диференціації.

Під час розгляду систем управління запасами необхідно проаналізувати витрати, пов’язані із запасами в дорозі (транзитний запас), а також збитки від несвоєчасної доставки. Ці витрати мають бути мінімальними під час здійснення процедури вибору.

Вибираючи відповідний вид транспорту, менеджер повинен враховувати показники потужності і доступності в змісті перевізних, техніко-експлуатаційних показників і доступності транспорту.

Нарешті, важливою умовою вибору є забезпечення збереження вантажу в дорозі, дотримання вимог стандартів якості вантажу, міжнародних екологічних вимог.