7.3. Вимірювання параметрів технологічних процесів тео

Організація ТЕО за участю постачальників автомобільного транс­порту та експедиційних організацій представлено на рис. 7.1 [123].

Рис. 7.1. Схема зовнішньої взаємодії АТП під час організації ТЕО за участю постачальників-експедиторів: ПВ – підсистема виробництва соціуму; ЛПТЕО – логістичні параметри ТЕО; ТЛПТЕО – технолого-логістичні параметри ТЕО;

До ЛПТЕО відносяться: час від отримання замовлення до доставки; надійність та можливість доставки за вимогами; наявність запасів; стабільність постачання та ін.

До ТЛПТЕО відносяться: термін доставки, діб; величина втрат вантажу, %; ритмічність перевезення; комплексність перевезення (доставка «від дверей до дверей»); поінформованість вантажовласника про місцезнаходження вантажу в процесі перевезення; рівень сервісу під час оформлення та прийому вантажу до перевезення; тариф на ТЕО.

Визначення рівня ТЛПТЕО проводиться на основі системного підходу, сутність якого полягає у такому.

Автомобільний транспорт розглядається як складова частина логістичного центру з виробництва та доставки вантажу кінцевому споживачу. При цьому технологічні (ТПТЕО) та експлуатаційні параметри перевезень (ЕПП) встановлюються з урахуванням вимоги забезпечення максимальної ефективності транспортно-технологічних систем, яку можна представити у вигляді

(7.1)

де Z – сукупні витрати ресурсів щодо ТЕО у перевізника;

B – виграш вантажовласника від перевезення;

ТН_дод – додаткові витрати вантажовласника.

Закріплення постачальників та експедиторів за визначеними сегментами середовища транспортної взаємодії (СТВ) здійснюється шляхом укладення договорів, у яких визначається, що автоперевезення можуть бути розподілені оператором лише визначеним категоріям агентів ПВ.

Направлення операторів середовища транспортної взаємодії (СТВ) на конкретні сегменти здійснюється на основі договірної та зовнішньої ефективності товарів та послуг, що постачаються на автотранспорт (для постачальників-експедиторів), регулювання величини дисконту ТЛПТЕО (для спеціалізованих експедиторських організацій).

Гнучке регулювання параметрів ТЕО відбувається з урахуванням динаміки обсягів перевезень окремих вантажовласників, яке спрямоване на залучення додаткових вантажопотоків на автотранспорт з одночасним наближенням внутрішньогалузевої ефективності ТЕО до рівня можливості власників конкретних вантажів.

Для такого регулювання потрібно визначити умови, за яких агентам ПВ може надаватися дисконт технолого-логістичних параметрів з перевезень, що перевищують деякий обсяг (наприклад, найбільший за попередні роки) і встановлюються пільгові ТЛПТЕО з таких перевезень. Далі необхідно укладати угоди з агентами ПВ про надання ТЕО за пільговими умовами у разі виконання узгоджених умов – з моменту «виконання» обсягу перевезень прийнятого за базисний рік до кінця поточного року.

Збільшення обсягів перевезень створює передумови для зниження ЛПТЕО з даного вантажу за рахунок зниження умовно-постійних витрат ресурсів. Величина зниження ЛПТЕО (%)

(7.2)

де С_з – прямі витрати ресурсів на 1 ткм (грн/ткм);

S_pi – загальна ресурсна ефективність, грн;

V_i – сумарний обсяг перевезень даного вантажу у поточному році (ткм);

d₀ – нормативний логістичний параметр для 1ткм у базисному році.

Оцінка ефективності різних форм зовнішньої взаємодії АТП і визначення сфер використання різних систем транспортного обслуговування, що забезпечують підвищення ресурсної ефективності транспортного виробництва, можна визначити

(7.3)

де TR – інтегральна ресурсна ефективність перевезень;

VC – прямі витрати ресурсів за варіантами;

В – додатковий виграш автотранспорту під час розподілення транс­портних послуг за участю операторів середовища транспортної взаємодії: за рахунок пауз у часі між отриманням коштів (товарів під час роботи з постачальниками-експедиторами) і здійсненням пере­везення;

З_реал – витрати постачальника з організації каналу розподілення ТЕО агентам підсистеми виробництва соціуму.